Рішення № 97643614, 14.06.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/16229/19

Провадження № 2/369/816/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

14.06.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В

за участю секретаря Мазурик Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Києво-Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВ ІНК" Авторемонтний завод турбін "Turbicom" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2019 року позивач звернувся до суду з даним позовом та просив суд:

стягнути з відповідача грошові кошти на загальну суму 230 090,00 грн.;

визначити розмір грошового відшкодування моральної шкоди та зобов`язати відповідача здійснити одноразове відшкодування моральної шкоди на користь позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 07.05.2019 він звернувся до відповідача з метою усунення несправності транспортного засобу автомобіля марки "MITSUBISHI PAJERO WAGON", державний номер НОМЕР_1 . 13.05.2019 позивач розрахувався за ремонт автомобіля на загальну суму 20 690 грн.

14.05.2019 позивач виявив, що несправність автомобіля не була усунена.

Також позивач вважає, що своїми діями відповідач заподіяв йому моральну шкоду.

З огляду на викладене позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою судді від 20.01.2020 було відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою судді від 14.09.2020 було закрито підготовче провадження, призначено справу до розгляду по суті.

Позивач в судове засідання 16.03.2021 не з`явився, подав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність, позов підтримав, просив його задовольнити.

Відповідач свого представника в судове засідання 16.03.2021 не направив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини своєї неявки та позицію щодо позову суду не повідомив.

У зв`язку з неявкою сторін та їх представників у судове засідання в силу вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на відсутність заперечень з боку позивача суд вирішив провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення, що відповідає положенням ст.ст. 280-281 ЦПК України.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та письмові докази в їх сукупності, оцінивши їх відповідно до ст. 89 ЦПК України, приходить до висновку, що у задоволені позову слід відмовити виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач користується автомобілем марки "MITSUBISHI PAJERO WAGON", державний номер НОМЕР_1 , на підставі довіреності.

13.05.2019 відповідач видав на турбокомпресор VT № 95, автомобіль "MITSUBISHI PAJERO", гарантійний талон на 24 місяці, проте у даному талоні не вказано позивача та не вказано ідентифікуючі дані транспортного засобу, що дали б можливість пов`язати цей письмовий доказ зі спірними правовідносинами.

Позивач 19.06.2019 направив претензію до ТОВ "АЗОВ ІНК" Авторемонтний завод турбін "Turbicom" у зв`язку із тим, що йому неналежним чином провели ремонт турбіни на вказаному автомобілі. Докази надання відповіді позивачу відсутні.

Крім цього позивач за даним фактом звернувся до Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві зі скаргою. Листом від 19.09.2019 № 065/16381 Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві повідомило позивача про те, що була проведена перевірка та встановлені порушення у діяльності ТОВ "АЗОВ ІНК" Авторемонтний завод турбін "Turbicom", але ні підтвердити, ні спростувати факт несправності складової автомобіля позивача не є можливим.

Інші докази, що були надані позивачем разом з позовною заявою, суд не може пов`язати зі спірними правовідносинами, так як в них не зазначено повністю прізвище, ім`я та по-батькові позивача, назву відповідача, дані спірного транспортного засобу "MITSUBISHI PAJERO WAGON", державний номер НОМЕР_1 , а на припущеннях суд не має можливості встановлювати обставини у справі.

Зважаючи на встановлені обставини, суд вважає за необхідне проаналізувати наступні правові норми.

Частиною 1 ст. 906 ЦК України визначено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ч. 3 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати, крім іншого, відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

З огляду на ч. 4 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України "Про захист прав споживачів" при задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

У відповідності до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» № 5 від 12.04.1996 при вирішенні судами справ про захист прав споживачів суди мають виходити насамперед із положень Закону України «Про захист прав споживачів», за яким споживачем, права якого захищаються на підставі Закону, є лише громадянин (фізична особа), котрий придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб. Закон регулює відносини споживача з підприємством, установою, організацією чи громадянином-підприємцем, які виготовляють товари, надають послуги.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16 та від 14.05.2019 у справі № 910/11511/18.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному та повному з`ясуванню обставин по справі, роз`яснює їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їх прав у випадках передбачених цим Кодексом.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

З огляду на ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч.ч. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Тобто, в результаті аналізу правових норм та правових висновків Верховного Суду, з огляду на встановлені у ході розгляду справи обставини суд приходить до наступних висновків.

Матеріали справи не містять допустимих та належних доказів на підтвердження обставин, на які посилається позивач. З власної ініціативи суд позбавлений можливості збирати докази з огляду на принципи змагальності та диспозитивності цивільного процесу, проголошені у ст.ст. 12, 13 ЦПК України.

А отже, суд відмовляє у задоволенні позову у зв`язку із недоведеністю позивачем обставин, яким він обґрунтовує свої вимоги.

Оскільки у задоволенні позову суд відмовляє, судові витрати позивача відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України залишаються саме за ним.

При цьому, з огляду на низку тверджень позивача, що не стали предметом аналізу в даному рішенні, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 15, 16, 23, 901, 906 ЦК України, ст.ст. 10, 22 Закону України "Про захист прав споживачів", ст. ст. 4, 5, 12, 13, 19, 23, 76-82, 141, 259, 263-268, 280-282, 351, 352, 354ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю "АЗОВ ІНК" Авторемонтний завод турбін "Turbicom" про стягнення матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Інформація про учасників справи:

Позивач : ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "АЗОВ ІНК" Авторемонтний завод турбін "Turbicom", код ЄДРПОУ 42921506, адреса: 01021, м. Київ, вул. Інститутська, 27/6, офіс 11.

Суддя: Т.В. Дубас