Рішення № 97641855, 01.06.2021, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/4707/21

Провадження № 2/752/5378/21

РІШЕННЯ

Іменем України

01 червня 2021 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Слободянюк А.В.,

за участю секретаря - Шевченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в приміщенні Голосіївського районного суду в м. Києві цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство комерційний банк (далі АТ КБ) «Приватбанк») звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором, укладеного 09.08.2007 р. у формі заяви без номеру.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем підписана заява № б/н, за умовами якої відповідач мав намір отримати банківські послуги. При підписанні заяви останній підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті, складає договір про надання банківських послуг, що укладений між сторонами.

Відповідач, отримавши кредитні кошти, не виконує зобов`язання за кредитним договором, утворилась заборгованість, яка станом на 31.12.2021р. становить 52 231,41 грн.

Позивач зазначає, що заборгованість становить 52 231,41 грн., яка складається з - заборгованості за тілом кредитом в сумі 3431,04 грн.; загальний залишок заборгованості за відсотками в сумі 48 100,37 грн.; нарахована пеня 700,00 грн.

Позивач вказує, що кредитодавець на свій розсуд може вимогати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, відтак заборгованість за кредитом становить 51 672,17 грн., яка складається з - 3431,04 грн. заборгованості за тілом кредиту; 48 100,37 грн. - загальний залишок заборгованості за відсотками; нарахована пеня 140,76 грн.

В прохальній частині позову банк просить стягнути заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.08.2007р., яка станом на 31.12.2020р. становить 51 672,17 грн.

Ухвалою Голосіївського районного суду м.Києва від 17.02.2021р. суд відкрив провадження у справі, розгляд справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами (а.с.50,51).

Сторони повідомлялись належним чином про розгляд справи в порядку спрощеного провадження, з заявами про розгляд справи за участю сторін або розгляд справи в порядку загального позовного провадження, не звертались. Представником банку подано клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідачу ОСОБА_1 направлялась копія ухвала про відкриття провадження та копія позовної заяви разом з копіями доданих документів, однак на адресу суду повернувся конверт з відміткою «Адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно з положеннями частини сьомої та восьмої статті 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 вважається належним чином повідомленим про розгляд його справи судом, відзиву на позовну заяву не надіслав.

З огляду на вищезазначене суд, на підставі ч.5 ст.279 ЦПК України розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Суд розглядає справу за наявними у справі доказами, які надані сторонами

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 09.08.2007 грн. звернувся до ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк» відповідно до статуту АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.40-42), із заявою про відкриття рахунку.

Позивач посилається на те, що відповідачу було відкрито кредитний рахунок на підставі договору надання банківських послуг із початковим кредитним лімітом у розмірі, що визначений у довідці, в подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 3900,00 грн.

ОСОБА_1 , ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, просив відкрити рахунок і надати банківські послуги (а.с.23).

Заявляючи позовні вимоги, АТ КБ «ПриватБанк» посилалося на те, що 09.08.2007р. між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № б/н., згідно якого відповідач отримав кредит у розмірі 3900,00 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом.

На підтвердження умов кредитування АТ КБ «ПриватБанк» надало суду копію заяви відповідача про ознайомлення з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, про умови кредитування з використанням кредитної картки «Кредитка Універсальна» 55 днів пільгового періоду (а.с.23).

Разом з тим, вказані документи не підтверджують умов кредитування та наявності заборгованості у відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи, витяг з Умов та правил надання банківських послуг в «ПриватБанку» не містять підпису ОСОБА_1 .

Заява містить лише анкетні дані відповідача, його контактну інформацію, не містить даних про умови кредитування.

03 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову в аналогічній справі за позовом АТ «КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа №342/180/17).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

03 липня 2019 року Великою Палатою Верховного Суду було ухвалено постанову в аналогічній справі за позовом АТ «КБ «Приватбанк» до фізичної особи про стягнення заборгованості за картковим кредитом (справа №342/180/17).

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, які не містять підпису позичальника, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Заява-анкета позичальника не містить положень щодо розміру процентів, неустойки. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Позивачем надана довідка, відповідно до якої надана кредитна картка 09.08.2007р., в якій відображено номер картки та строк її дії - 08/11 (а.с.22).

Згідно розрахунку банку (а.с.15), заборгованість за вищевказаним кредитним договором станом на 31.12.2020 р. і яку просить позивач стягнути становить 51 672,17 грн. з яких:

- залишок заборгованість за тілом кредиту - 3431,04 грн.;

- залишок заборгованість за відсотками - 48 100,37 грн.;

- заборгованість по пені - 140,76 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

За правилами ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Частиною 1 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Позивач з посиланням на положення ч. 1 ст. 634 ЦК України зазначає, що сторони керувалися при укладенні договору даною нормою, яка передбачає, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути залишкову заборгованість за тілом кредиту, а також - заборгованість за відсотками та заборгованість по пені.

Позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредиту в сумі 51 672,17 грн., ця сума включає як заборгованість по тілу кредиту - 3431,04 грн., так і заборгованість за відсотками - 48 100,37 грн. та пені - 140,76 грн.

Враховуючи викладене, суд, розглянувши справу на підставі наданих доказів, дійшов висновку про часткове задоволення позову АТ «КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , стягнувши з останнього заборгованості за тілом кредиту в сумі 3431,04 грн.

Водночас, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог АТ «КБ «ПриватБанк» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за відсотками та пені, яку позивач включив у заборгованість за кредитом, як то вбачається з прохальної частини позиву.

З наданого банком розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 31.12.2020 р. заборгованість за тілом кредиту становить 3431,04 грн.

Наданий банком розрахунок заборгованості відповідачем не спростований.

Крім того, ч.5 ст. 265 ЦПК України передбачено, що у резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки в ході судового розгляду суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в сумі - 3431,04 грн., що становить 6,64% від заявленої позивачем суми - 51 672,17 грн. (3431,04 х 100 : 51 672,17) . Відтак, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума судового збору, пропорційно розміру задоволеної частини позовних вимог. Сплачено позивачем 2270,00 грн і документально підтверджено випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду державного бюджету від 27.01.2021 р. (а.с.48). Сума судового збору в процентному відношенні від задоволеної суми становить 150,73 грн. (2270,00 х 6,64% :100).

Керуючись, ст.ст.141,263-265,273, 279,ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості, -задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , ідентифікаційний податковий номер - НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, 01001 м.Київ, вул.Грушевського,буд. 1-д, МФО 305299, рахунок НОМЕР_2 ) заборгованість за тілом кредиту відповідно до заяви без номера від 09 серпня 2007 року у розмірі 3431 (три тисячі чотириста тридцять одна) гривня 04 коп. та судовий збір в сумі 150 (сто п`ятдесят) гривень 73 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївського районного суду м.Києва.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.В. Слободянюк