Ухвала суду № 97641610, 11.06.2021, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/10170/21

Провадження №2/523/3942/21

У Х В А Л А

11.06.2021 року м. Одеса

Суддя Суворовського районного суду м. Одеси Кремер І.О., розглянувши матеріали цивільної справи № 523/10170/21 за позовом адвоката Попова Володимира Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» про стягнення страхового відшкодування, –

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Попов В.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» про стягнення страхового відшкодування.

Дослідивши матеріали позовної заяви, суддя доходить висновку, що розгляд вказаного позову не підсудний Суворовському районному суду міста Одеси з огляду на наступне.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Згідно з положенням частини третьої статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, у тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Із матеріалів справи вбачається, що звертаючись до Суворовського районного суду м. Одеси за місцем проживання позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) із вказаним позовом, представник позивача ОСОБА_2 керувався ЗУ «Про захист прав споживачів», зокрема вказував, що даний позов подано як позов на захист прав споживача.

Зокрема, ОСОБА_1 просив суд захистити його права як споживача, посилаючись на те, що він є споживачем послуг за договором страхування, зокрема, між сторонами було укладено договір № 201602989 обов`язкового страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у тому числі «Каско міні» (додаток S152/0550 від 20.10.2020 року), а саме, просив суд стягнути з ПрАТ «СК «Саламандра» суму страхового відшкодування у розмірі 12880,42 грн, витрати на експерта дослідження у сумі 2000,00 грн. та витрати на правничу допомогу в розмірі 4500,00 грн.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками та продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулюються Законом від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів». Цим Законом установлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Згідно з п. 22 ч. 1 ст. 1 Закону № 1023-ХІІ споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних із підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Із пункту 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 12.04.1996р. «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» вбачається, що позовна заява про захист прав споживача повинна містити відомості, зокрема, про те, яке право споживача, передбачено Законом України «Про захист прав споживача», порушено; коли і в чому це виявилося; про способи захисту, які належить вжити суду; про розмір сум, щодо яких заявлено вимоги, з відповідними розрахунками і обґрунтуванням; про докази, що підтверджують позов.

Пунктом 2 вищевказаної Постанови передбачено, що до відносин, які ним регулюються Законом України «Про захист прав споживача», належать, зокрема, ті, що виникають із договорів страхування.

З урахуванням висновків, викладених у Рішенні Конституційного Суду України від 10.11.2011р. у справі № 1-26/2011р. Верховний Суд України в Узагальненнях судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів висловив позицію про те, що оскільки діяльність страховика підпадає під визначення послуги і виконавця, що містяться в ч. 1 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», то у разі, якщо договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої фізичної особи, такі правовідносини регулюються Законом «Про захист прав споживачів» в частині, не врегульованій спеціальним законом.

Цей висновок стосується й договорів майнового страхування, де страхувальниками є фізичні особи, а відносини спрямовані на захист особистих майнових інтересів страхувальника або іншої особи, що визначена у договорі, шляхом задоволення майнової потреби страхувальника, яка виникає або може виникнути після настання певних подій.

Крім того, під час розгляду цивільної справи № 212/1101/18 (постанова від 17.04.2019р.) Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду зазначив, що положення щодо відповідальності страховика, закріплені в Законі України «Про страхування» та главі 67 ЦК України, є спеціальними нормами права, а в Законі України «Про захист прав споживачів» загальними.

Згідно з статтею 16 Закону України «Про страхування», статтею 979 ЦК України договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов`язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як вбачається з вищевказаного позову, підставою звернення позивача з вищевказаним позову не є порушення відповідачем Закону України «Про захист прав споживача» (позов не містить жодного посилання на порушення прав та способи їх захисту, передбачених цим Законом), а є стягнення суми страхового відшкодування внаслідок страхового випадку.

А відтак, правовідносини, що виникли між сторонами за вищевказаним позовом, не є захистом прав споживача, у зв`язку з чим, розгляд даної справи має відбуватися за загальними правилами підсудності.

За загальним правилом частини першої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Суддею, встановлено, що місцезнаходженням відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» є адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Короленко, 21.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги – не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

З огляду на вищевикладене, враховуючи те, що місцезнаходженням відповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» є адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Короленко, 21, суддя приходить до переконання, що розгляд даних позовних вимог Суворовському районному суду м. Одеси не підсудний, а тому, з метою дотримання встановлених законом правил територіальної юрисдикції, дана цивільна справа підлягає передачі для розгляду до суду за місцем знаходження відповідача – Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 57).

Керуючись ст.ст. 2, 28, 31, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу № 523/10170/21 за позовом адвоката Попова Володимира Володимировича в інтересах ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Саламандра» про стягнення страхового відшкодування передати за підсудністю для розгляду до Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, 57).

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк.

Суддя Суворовського

районного суду м. Одеси: І.О. Кремер