Рішення № 97640881, 14.06.2021, Болградський районний суд Одеської області

БОЛГРАДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14.06.2021

Справа № 497/750/2021

Провадження № 2/497/411/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року м. Болград

Болградський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Кодінцевої С.В.,

за участю секретаря - Ковтун О.І.,

без участі сторін,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Болград, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городненської сільської ради Болградського району Одеської області про надання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з названим позовом та просить постановити рішення, яким надати йому, позивачу ОСОБА_1 додатковий строк для подачі в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилася після смерті його діда ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Свої вимоги позивач мотивує тим, що за час свого життя дід - ОСОБА_2 склав заповіт 11 лютого 2003 року, в якому вказав, що все належне йому майно заповідає йому, позивачу ОСОБА_1 , а тому він, позивач є спадкоємцем за заповітом після смерті діда, який проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина на земельну ділянку, належну померлому згідно державного акту на землю серії ЯА № 368539.

Однак, він позивач не може оформили спадщину після смерті діда, оскільки не прийняв спадщину у встановленому законом порядку. Звернувшись до сільської ради і нотаріальної контори, йому було роз`яснено, що він пропустив строк для прийняття спадщини за заповітом, так як не подав протягом шести місяців заяву про прийняття спадщини. Також він, позивач не був зареєстрований зі спадкодавцем на день його смерті за однією адресою.

На думку позивача, він має право на надання йому додаткового строку для прийняття спадщини, оскільки немає інших претендентів на спадщину після смерті діда ОСОБА_2 . Він не звертався з заявою про прийняття спадщини, оскільки не знав, що у діда перебувала у власності земельна ділянка сільськогосподарського призначення, а на будинок діда він не претендував, оскільки будинок був у дуже старому стані. Позивач вважав, що дід йому заповів тільки будинок.

Зазначене стало приводом для звернення до суду.

Позивач в підготовче засідання не з`явився, був сповіщений належним чином (а.с.21,28), подав до суду заяву про підтримання позовних вимог, наполягав на їх задоволенні, та розгляд позовної заяви просив здійснити у його відсутність (а.с.25).

Відповідач - Городненська сільська рада Болградського району Одеської області в підготовче засідання не з`явилася, повідомлена належним чином (а.с.21,28), позов визнав, справу просив розглянути у відсутність представника, про що надав відповідну заяву (а.с.48).

Згідно ст.200 ч.3 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Беручи до уваги, що відповідач визнає позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог за наступних підстав.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є забезпечити кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

За змістом положень вказаних норм, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому, предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою - посилання на порушене право, поважні причини, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Отже, виходячи із наведеного, на момент звернення із тим чи іншим позовом, права та інтереси, на захист яких поданий позов вже мають бути порушені, невизнані або оспорювані особою, до якої пред`явлений позов, тобто, законодавець пов`язує факт звернення до суду із наявністю вже порушених прав та інтересів позивача. Метою ж позову є розгляд спору і захист вже порушених, невизнаних або оспорюваних суб`єктивних прав або законних інтересів позивача.

Судовим розглядом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть НОМЕР_1 , виданим 17.12.2009 року на підставі актового запису про смерть № 59 від 17.12.2009 року, складеного Дмитрівською сільською радою Болградського району Одеської області (а.с.10).

Після його смерті відкрилась спадщина до складу якої увійшла належна померлому земельна ділянка площею 1.10 га, розташована на території Дмитрівської сільської ради Болградського району Одеської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.11).

Спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_2 , посвідченим секретарем виконавчого комітету Дмитрівської сільської ради Болградського району Одеської області 11.02.2003 року, зареєстрованим в реєстрі за № 38 є: ОСОБА_1 , позивач по справі (а.с.12).

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 в спадковому домоволодінні проживав і був зареєстрований тільки померлий, що підтверджується довідкою Городненської сільської ради Болградського району Одеської області №359а від 12.11.2020 року (а.с.42).

За наявними матеріалами спадкової справи № 30-Б/2021, заведеної Київською державною нотаріальною конторою у місті Одеса, щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 (а.с.34-45) вбачається, що 02 березня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 (а.с.35). Свідоцтво про право на спадщину не видавалось, та більш того, державним нотаріусом Київської державної нотаріальної контори у місті Одеса 02.03.2021 року було відмовлено позивачу у вчиненні нотаріальних дій в зв`язку з порушенням строку визначеного законом для подачі заяви про прийняття спадщини, та необхідністю звернення до суду з питання визначення додаткового строку (а.с.14).

Таким чином, позивач, як спадкоємець за заповітом, своєчасно не прийняв спадщину, яка відкрилася після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла ( спадкодавця), до інших осіб ( спадкоємців).

Згідно до вимог ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Частинами 1 та 2 ст. 1269 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.1270 ЦК України).

Стаття 1272 ЦК України встановлює, у разі, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами України справ про спадкування» від 24.06.1983 року № 4 заяви по спорах про спадкове майно, в тому числі заяви про продовження строку на прийняття спадщини, розглядаються за правилами позовного провадження.

Згідно п. 4 вищевказаної постанови, передбачений ст.1270 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску.

Відповідач, Городненська сільська рада Болградського району Одеської області, позов визнав цілком і беззаперечно, про що надав до суду відповідну заяву (а.с.48).

У відповідності до положень ст.ст.13, 81, 83 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Згідно ст.82 ч.1 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Суд під час розгляду справи повинен безпосередньо дослідити докази у справі: ознайомитися з письмовими та електронними доказами, висновками експертів, поясненнями учасників справи, викладеними в заявах по суті справи, показаннями свідків, оглянути речові докази.

Докази, що не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення (стаття 229 ЦПК України).

Суд розглядає справу дотримуючись принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, оцінюючи докази у справі у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням згідно ст. 229 ЦПК України, захищаючи порушені, невизнані або оспорюванні права, свободи чи інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб згідно ст. 2 ЦПК України.

При розгляді даної справи предмет доказування доведений позивачем відповідними доказами, при чому, їх аналіз дозволяє зробити висновок про те, що вони є належними, допустимими та достовірними як кожний окремо, так і у взаємному зв`язку у їх сукупності.

Суд приходить до переконання, що строк для подання заяви про прийняття спадщини до нотаріальної контори був пропущений позивачем з поважних причин, оскільки він був переконаний, що згідно заповіту, він є таким, що спадщину прийняв.

Такі обставини, як те, що в матеріалах справи відсутні фактичні данні про заперечення будь-кого щодо переходу до позивача спадкового майна належного спадкодавцю, спадщина до теперішнього часу залишається відкритою, суд визнає поважними, оскільки вони, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, були для позивача об`єктивними, непереборними та істотними труднощами, що завадили йому своєчасно звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.

Стаття 1 Цивільного процесуального кодексу України закріплює, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, загальними засадами цивільного законодавства відповідно ст.3 ЦК України є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Статтею 13 Конвенції визнається право на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Положеннями ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини, як джерело права.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини по справі «Ілхан проти Туреччини» від 27 червня 2000 року при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Виходячи із сформованої практики цього ж Суду, ст.1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, по своїй суті, є гарантом права власності, оскільки визнає право будь-якої особи на безперешкодне користування своїм майном.

Згідно положень книги 6 Цивільного кодексу України, спадкове право захищає власність фізичних осіб, позивач, пов`язаний зі спадкодавцем кровним походженням, усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини в розумінні ст.1 Першого протоколу до Конвенції, становитиме майно позивача виходячи із законодавчого визначення спадкових правовідносин, суб`єктом яких він є.

Пропуск строку на прийняття спадщини є значним, позивач, будучи спадкоємцем за заповітом, пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, оскільки здійснивши дії щодо фактичного прийняття спадщини, яка станом на час розгляду справи відумерлою не визнана, не вчинив обов`язкових дій щодо подачі заяви про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу її відкриття, інші спадкоємці, які б здійснили дії по прийняттю спадщини, що відкрилася після смерті спадкодавця ОСОБА_2 - відсутні, представник відповідача згідно письмової заяви не заперечує проти задоволення позову, що, із врахуванням практики Європейського суду з прав людини та положень ст.213 ЦПК України, є підставою для захисту права позивача на спадкування в судовому порядку, що свідчить про обґрунтованість позовних вимог.

Зібрані по справі докази, встановлені судом фактичні обставини справи, а також з урахуванням норм європейського законодавства по правам людини, дозволяють задовольнити позов в повному обсязі і таке рішення, на думку суду, буде відповідати не тільки принципу законності, а і справедливості.

Керуючись ст.ст.4, 10, 13, 76-81, 83, 95, 200, 247 ч.2, 258, 259, 263-265, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.1258,1261,1268, 1270, 1272 ч. 3 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Городненської сільської ради Болградського району Одеської області про надання додаткового строку для подачі заяви про прийняття спадщини - задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженцю с. Дмитрівка Болградського району Одеської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 додатковий строк - 3 (три) місяці з дня набрання рішенням законної сили для подачі в нотаріальну контору заяви про прийняття спадщини за заповітом, що відкрилася після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Болградський районний суд Одеської області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Суддя С.В.Кодінцева