Рішення № 97639471, 09.06.2021, Козівський районний суд Тернопільської області

Справа № 600/703/19

Справа № 2/951/19/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року смт.Козова

Козівський районний суд Тернопільської області

в складі: головуючої судді – Гриновець О.Б.,

при секретарі судового засідання – Гордіци Х.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в смт. Козова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Козівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання права власності на Ѕ частки житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, загальною площею 59,1 кв.м., житловою площею 35,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_3 . Після смерті останнього відкрилася спадщина на Ѕ частки житлового будинку, що в АДРЕСА_1 ,згідно з свідоцтва про право власності на жилий будинок виданого 25 жовтня 2001 року. За життя ОСОБА_3 заповіту не склав. Після смерті батька позивач, як спадкоємець за законом, звернулася до державного нотаріуса для прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у зв`язку з тим, що свідоцтво про право власності на жилий будинок виданий ОСОБА_3 після його смерті, оскільки батько помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а свідоцтво видане 25.10.2001 року. На даний час, позивач бажає оформити право власності на вказаний житловий будинок, тому просить у судовому порядку визнати її власником Ѕ частки такого, що в АДРЕСА_1 .

Ухвалою судді Козівського районного суду Тернопільської області від 01.10.2019 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Козівського районного суду Тернопільської області від 14.09.2020 року постановлено закрити підготовче провадження у цій справі та призначити її до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник у судове засідання не з`явилися, однак через канцелярію суду позивач подала заяву про розгляд справи за їхньої відсутності, згідно з якою позовні вимоги підтримують повністю, просять їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, однакскерувала до суду заяву, у якій вказала, що визнає позовні вимоги позивача та просить здійснювати розгляд справи у її відсутності.

Представник Козівської державної нотаріальної контори у судове засідання не з`явилася, однак подала заяву про розгляд справи у її відсутності, у вирішені справи покладається на думку суду.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для цього законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Визнання позову відповідачем не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права або законні інтереси, зважаючи на наступне.

Судом встановлено, що Ѕ частки житлового будинку по АДРЕСА_1 , належала ОСОБА_3 ,згідно з свідоцтва про право власності на жилий будинок виданого 25.10.2001 року /а.с.17/. Зазначена обставина підтверджується також і довідкою Козівського РБТІ від 19.06.2019 року №533 /а.с.27/.

Згідно з копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 (яка змінила своє прізвище із « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » у зв`язку із реєстрацією шлюбу 17.09.1975 року) серії НОМЕР_1 від 29.10.2008 року, батьками позивача є ОСОБА_3 та ОСОБА_6 /а.с.13, 14/.

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого повторно Козівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) 24.02.2021 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с.109/.

За життя ОСОБА_3 заповіту не складав.

24.01.2018 року державний нотаріус Козівської державної нотаріальної контори Гетьман І.М. видала постанову про відмову у вчиненні нотаріальних дій, згідно з якою повідомила ОСОБА_1 про те, що свідоцтво про право на спадщину на Ѕ частки житлового будинку видати не може, оскільки правовстановлюючий документ, а саме свідоцтво про право власності на жилий будинок, виданий 25.10.2001 року після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 /а.с.15/.

Таким чином, судом встановлено, що позивач позбавлена можливості у встановленому законом порядку оформити свої спадкові права, що порушує її право на власність.

Згідно з ст.1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За змістом норм статей 1268-1269 ЦК України порядок прийняття спадщини встановлюється залежно від того чи проживав постійно спадкоємець разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини. Так, відповідно до частин 3, 4 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до ст.328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Статтею 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту прав та законних інтересів особи є визнання права.

Відповідно до ч.1 ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Приписами ч.2 ст.328 ЦК України встановлено, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Крім того, частиною 5 статті 1268 ЦК України встановлено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Враховуючи, що ОСОБА_3 помер, а ОСОБА_1 є спадкоємцем після його смерті, виходячи з приписів п.1 ч.2 ст.16 ЦК України та ч.1 ст.392 ЦК України, суд вважає, що слід визнати за позивачем право власності на Ѕ частки житлового будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючись ст.ст.10, 12, 13, 76-89, 141, 206, 247, 258-259, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Козівська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частки житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель та споруд, загальною площею 59,1 кв.м., житловою площею 35,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька – ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, з врахуванням вимог п.15.5 Розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , дані паспорта: серія НОМЕР_4 , виданий Тернопільським МВ УМВС України в Тернопільській області від 7.11.2002 року.

Відповідач – ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; зареєстроване у встановленому порядку місце проживання: с. Августівка, Козівський район, Тернопільська область, РНОКПП: НОМЕР_5 , дані паспорта: відсутні.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – Козівська державна нотаріальна контора, місцезнаходження: вул. Дорошенка, 3, смт. Козова, Козівський район, Тернопільська область; код ЄДРПОУ 02900452.

Дата складення повного судового рішення 14.06.2021 року.

Суддя О.Б.Гриновець