Ухвала суду № 97638567, 14.06.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 14.06.2021

Справа № 937/7050/20

Провадження 1-кп/937/463/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження строків запобіжного заходу

14 червня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Іваненко О.В.,

за участю секретаря - Захарової І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні об`єднані матеріали кримінальних проваджень №12020080140001998, №12021080140000123 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Мелітополь Запорізької області, громадянки України, із неповною середньою освітою, не працюючої, яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.186, ч.2 ст.186 КК України;

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Мелітополь Запорізької області, громадянина України, не одруженого, який має повну середню освіту, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185, ч.2 ст.187 КК України;

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Щербини О.О.,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 - адвоката Медвідь Є.М.,

захисника обвинуваченої ОСОБА_1 - адвоката Ненашевої Я.В.,

обвинуваченої - ОСОБА_1 ,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області перебувають затверджені обвинувальні акти в об`єднаних кримінальних провадженнях за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.186, ч.2 ст.186 КК України; ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.185, ч.2 ст.187 КК України.

Ухвалою суду ОСОБА_1 було продовжено обраний запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на два місяці, а саме до 26.06.2021 року.

Ухвалою суду ОСОБА_2 було продовжено обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на два місяці, а саме до 26.06.2021 року.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_2 обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці у зв`язку з тим, що судове провадження не буде завершене до його спливу та обвинуваченому оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років, він є особою яка раніше вчинила розбій та неодноразово був судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку. Таким чином будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, не встановлено. Також прокурор заявила клопотання про продовження застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною покидати місце мешкання у певний період часу, а саме з 19-00 години до 07-00 години без застосування електронних засобів контролю строком на 2 місяці у зв`язку з тим, що обвинуваченій оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченої більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт, не встановлено.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 просив змінити йому запобіжний захід на інший.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Медвідь Є.М., в судовому засідання проти продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 2 місяці заперечував, та просив обрати інший запобіжний захід.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 про продовження їй запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 місяці заперечувала, та просила обрати інший запобіжний захід.

Адвокат обвинуваченої Ненашева Я.В. в судовому засіданні підтримала думку своєї підзахисної та заперечувала проти продовження застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, та просила змінити його на особисте зобов`язання.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, приходить до наступного.

Відповідно до ч.1, 3 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Як встановлено в судовому засіданні ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення (злочину) за ч.2 ст.187 КК України, та за яке передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 10 років; він є особою, яка раніше вчинила розбій та неодноразово був судимий за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які не знята і не погашена у встановленому законом порядку. 29.05.2020 року відносно ОСОБА_2 направлено до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області кримінальне провадження за вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ст.395 КК України. ОСОБА_2 офіційно не працевлаштований, отже, не має постійного джерела доходу, постійного місця мешкання не має, не має міцних соціальних зв`язків, на шлях виправлення не став, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 , знаходячись на волі, продовжить вчиняти нові аналогічні корисні кримінальні правопорушення (злочини). Підозрюваний ОСОБА_2 чітко усвідомлює протиправний характер своїх дій, та невідворотність покарання у вигляді позбавлення волі, за вчинення тяжкого злочину, тому є достатні підстави вважати, що перебуваючи на свободі, він буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню. Приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченому, та позбавляє обвинуваченого можливості перешкоджати інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, відсутність тяжких хвороб, які б перешкоджали обвинуваченому знаходитися у місцях попереднього ув`язнення, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання обвинуваченою обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

Заслухавши думку прокурора про необхідність продовження застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в присутності обвинуваченого у зв`язку з тим, що судове провадження не було завершене до його спливу, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час розгляду справи, суддя приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно продовжити застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці (60 днів).

Як встановлено в судовому засіданні обвинуваченій ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні тяжкого злочину за ч.2 ст.186 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у виді позбавлення волі строком до шести років, не працює, не має офіційного джерела доходу, тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 , знаходячись на волі, продовжить вчиняти нові аналогічні корисні кримінальні правопорушення (злочини). Обвинувачена ОСОБА_1 чітко усвідомлює протиправний характер своїх дій, та невідворотність покарання у виді позбавлення волі, за вчинення тяжкого злочину, тому є достатні ризики вважати, що перебуваючи на свободі, вона буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику передбаченого ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу ніж домашній арешт в судовому засіданні не встановлено. Таким чином з метою запобігання ухилення від кримінального покарання, суддя дійшов до висновку про необхідність продовження застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту та покладення на обвинувачену ОСОБА_1 обов`язків передбачених ст. 194 ч. 5 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченої ОСОБА_1 , суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Згідно ч.1,2 ст.181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Відповідно до приписів ст.179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Беручи до уваги вищевикладене, прокурором доведено необхідність продовження застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у зв`язку з тим, що судове провадження продовжується, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та, враховуючи матеріали справи, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченої під час розгляду справи, приймаючи до уваги, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченій, та позбавляє обвинувачену можливості перешкоджати інтересам правосуддя, зокрема, і запобіганню спробам переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, суддя приходить до висновку, що відносно обвинуваченої ОСОБА_1 необхідно застосувати домашній арешт на два місяці без застосування електронних засобів контролю та забороною покидати місце мешкання у певний період часу, та покладення на обвинувачену ОСОБА_1 таких обов`язків: прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою; не відлучатися за межі населеного пункту, де проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду; утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Керуючись ст. 177, 178, 314-316, 331, 369-372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Мелітопольської окружної прокуратури про продовження застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_2 - задовольнити.

Клопотання прокурора Мелітопольської окружної прокуратури про продовження застосування обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту обвинуваченій ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на два місяці (60 днів) з 14 червня 2021 року по 13 серпня 2021 року (включно).

Продовжити застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 обраного запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, за місцем її мешкання за адресою: АДРЕСА_1 , із забороною покидати місце мешкання у період часу з 19 годин 00 хвилин до 7 годин 00 хвилин, без застосуванням електронних засобів контролю до 13 серпня 2021 року.

Строк домашнього арешту та застосування обов`язків обчислювати з 14 червня 2021 року.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_1 такі обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

-не відлучатися за межі населеного пункту, де проживає, без дозволу слідчого, прокурора чи суду;

-утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим у кримінальному провадженні;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

Ухвалу про продовження застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту передати для виконання Мелітопольському РУП ГУНП в Запорізькій області.

Мелітопольському РУП ГУНП в Запорізькій області негайно поставити на облік ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Роз`яснити обвинуваченій ОСОБА_1 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ, з метою контролю за його поведінкою, мають право з`являтися в житло, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань. Крім того, у разі невиконання покладених на нього цією ухвалою обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.

Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та начальнику слідчого ізолятора, де утримується обвинувачений.

Ухвала в частині запобіжного заходу може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко