Рішення № 97638559, 27.04.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 27.04.2021

Справа № 937/751/20

Провадження № 2/937/207/21

2021 рік

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого: судді Дараган Л.В.

за участю секретаря судового засідання: Данчук К.В.

учасники справи:

позивач – Мелітопольська окружна прокуратура Запорізької області,

представник позивача – прокурор Дем`янчук Олександр Геннадійович,

відповідачі – Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_1 ,

представник відповідача – ОСОБА_1 – адвокат Тимцясь Руслан Анатолійович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання повернути земельну ділянку,

В С Т А Н О В И В:

І. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ.

Мелітопольська окружна прокуратура Запорізької області звернулася до суду з позовом в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання повернути земельну ділянку.

В позові зазначено, що наказом відповідача – Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-4098/15-17-СГ від 21 вересня 2017 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передано у власність відповідача ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 1,9561 га, кадастровий номер 2323085100:02:055:0017, що розташована на території Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (за межами населеного пункту). В подальшому на підставі вказаного наказу 24 липня 2017 року до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності були внесені відомості про реєстрацію права власності на зазначену земельну ділянку за відповідачем ОСОБА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1609080023230). Прокурор вважає зазначений наказ незаконним, оскільки він був прийнятий в порушення вимог ст.ст. 116, 118, 121 ЗК України. Так, положеннями чинного земельного законодавства визначено, що передача земельних ділянок у власність громадян у межах норм, визначених ст. 121 ЗК України, провадиться один раз по кожному виду використання. Однак, під час звернення до відповідача – Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області відповідач ОСОБА_1 не повідомив, що він вже раніше скористався своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства і у 2010 році йому було передано безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства. Позивач просить суд визнати незаконними та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» № 8-4098/15-17-СГ від 21 вересня 2017 року, яким затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 1,9561 га, кадастровий номер 2323085100:02:055:0017, що розташована на території Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (за межами населеного пункту), припинивши право власності відповідача ОСОБА_1 на цю земельну ділянку; зобов`язати відповідача ОСОБА_1 повернути на користь Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області земельну ділянку, площею 1,9561 га, кадастровий номер 2323085100:02:055:0017, що розташована на території Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (за межами населеного пункту); стягнути з відповідача – Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області на користь Запорізької обласної прокуратури понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2627 гривень 50 копійок; та стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2627 гривень 50 копійок.

ІІ. ЗАЯВИ (КЛОПОТАННЯ) УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

В судовому засіданні прокурор заявлені вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.

Також позивачем подано відповідь на відзив, в якому зазначено, що земельна ділянка, площею 1,9561 га, кадастровий номер 2323085100:02:055:0017, що розташована на території Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (за межами населеного пункту), вибула з державної власності внаслідок протиправного використання відповідачем ОСОБА_1 права на безоплатну приватизацію земельних ділянок одного виду використання понад встановлену законом норму. При здійсненні функцій із розпорядження землями, зокрема, здійснюючи розгляд заяви ОСОБА_1 про передачу спірної земельної ділянки у власність, відповідач – Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області відповідно до вимог ЗК України і Закону України «Про землеустрій» мало відмовити у погодженні та затвердженні відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який не відповідає положенням закону, відмовити ОСОБА_1 у передачі спірної земельної ділянки у власність.

В судове засідання представник відповідача – Головного управління Держгеокадостру в Запорізькій області не з`явився, від нього надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги не визнає та просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Також представником відповідача – Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги не визнають в повному обсязі, оскільки прийнятий наказ відповідає нормам чинного законодавства України, відповідач під час вирішення цього питання діяв в межах своїх повноважень і у спосіб, встановлений чинним законодавством. Так, під час розгляду клопотання ОСОБА_1 про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, у Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області були відсутні підстави для відмови у задоволенні цього клопотання. У клопотанні ОСОБА_1 було зазначено, що він не приймав участі у безоплатній приватизації земельної ділянки за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Крім того, у Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області відсутній доступ до будь-яких баз даних, за допомогою яких можливо було б здійснити перевірку інформації про наявність у громадян зареєстрованих прав на земельні ділянки за відповідними цільовими призначеннями та використання права на безоплатну приватизацію.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 та його представник – адвокат Тимцясь Р.А. не з`явилися, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позову не заперечують.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН.

Згідно рішення Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області № 16 від 28 січня 2009 року, затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, за адресою с. Терпіння. Передано ОСОБА_1 земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, площею 2,00 га, за адресою с. Терпіння, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення Терпіннівської сільської ради.

Згідно державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 946019 від 16 березня 2010 року, зареєстрованого в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011077200068, ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, площею 2,0000 га, кадастровий номер 2323085100:11:005:0052, у межах згідно з планом, яка розташована на території с. Терпіння Мелітопольського району Запорізької області, призначена для ведення особистого селянського господарства.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право власності на земельну ділянку, кадастровий номер 2323085100:11:005:0052, площа 2,0000 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, зареєстроване за ОСОБА_2 , підстава виникнення права власності – договір купівлі-продажу від 10 квітня 2013 року.

Згідно клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою ОСОБА_1 від 24 червня 2016 року, зареєстрованого Головним управлінням Держгеокадастру в Запорізькій області 22 липня 2016 року, ОСОБА_1 просить надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2,00 га, розташованої на території Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (ділянка № НОМЕР_1 ). Також у клопотанні зазначено, що ОСОБА_1 відомо, що передача земельних ділянок безоплатно у межах норм, визначених ст.. 121 ЗК України, провадиться один раз по кожному виду використання. ОСОБА_1 заявив, що не приймав участі у безоплатній приватизації земельної ділянки за цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області № 8-3126/15-16-СГ від 01 вересня 2016 року, надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, розташованої на території Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (за межами населених пунктів), за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності. Орієнтовний розмір земельної ділянки 2,0000 га. Цільове призначення земельної ділянки – для ведення особистого селянського господарства (01.03).

Згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-4098/15-17-СГ від 21 вересня 2017 року, затверджено розроблений ПП «Сервіор» проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства на території Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області за межами населеного пункту. Передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, загальною площею 1,9561 га (кадастровий номер 2323085100:02:055:0017), для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області, за межами населеного пункту.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, земельна ділянка, кадастровий номер 2323085100:02:055:0017, площа 1,9561 га, цільове призначення: для ведення особистого селянського господарства, адреса: Запорізька область, Мелітопольський район, Терпіннівсьа сільська рада, зареєстрована за ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-4098/15-17-СГ від 21 вересня 2017 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1609080023230.

Згідно заяви ОСОБА_1 від 03 вересня 2020 року, зареєстрованої Головним управлінням Держгеокадастру в Запорізькій області 10 вересня 2020 року, ОСОБА_1 відповідно до ст.ст. 140 – 142 ЗК України в добровільному порядку відмовляється від земельної ділянки площею 1,9561 га, кадастровий номер 2323085100:02:055:0017, яка розташована на території Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (за межами населеного пункту), яку він отримав як учасник АТО.

Згідно повідомлення Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області від 28 січня 2021 року, було розглянуто заяву ОСОБА_1 про добровільну відмову від земельної ділянки площею 1,9561 га, кадастровий номер 2323085100:02:055:0017, яка розташована на території Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню. В процесі укладення і нотаріального посвідчення договору нотаріус здійснює державну реєстрацію прав власності на земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. З моменту державної реєстрації права власності на земельну ділянку за державою чи територіальною громадою, право власності громадянина є припиненим. Разом із цим, Головне управління Держгеокадастру в Запорізькій області фінансується за рахунок державного бюджету і фінансування заходів, пов`язаних з добровільною відмовою громадян від земельної ділянки, у тому числі нотаріальне посвідчення договору про таку відмову, бюджетом Головного управління не передбачено.

ІV. МОТИВИ СУДУ ТА ЗАСТОСОВАНІ НОРМИ ПРАВА.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131-1 Конституції України, в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Відповідно до ч. 4, ч. 5 ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Як було встановлено судом, прокурором в позовній заяві обґрунтовані підстави для звернення до суду прокурора, порушення інтересів держави та необхідність їх захисту, зокрема зазначено, що внаслідок порушення вимог закону не лише набувачем земельної ділянки, а й органу, уповноваженого від імені держави на розпорядження цією земельною ділянкою, – Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області із державної власності вибула спірна земельна ділянка.

Органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, є Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області, яке реалізує повноваження розпорядника земель державної власності на території Запорізької області. Фактично у даному випадку в особі Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області поєднується і розпорядник земельної ділянки, і орган контролю, який одночасно не може виступати і позивачем, і відповідачем, що вказує на неможливість здійснення цим органом захист інтересів держави, в тому числі й через відсутність у нього повноважень щодо звернення до суду у спірних правовідносинах.

Так, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави і ключовим для застосування цієї норми є поняття «інтерес держави».

У рішенні Конституційного Суду України № 1-1/99 від 08 квітня 1999 року зазначено, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, тому прокурор, у кожному конкретному випадку, з посиланням на законодавство, самостійно визначає, в чому саме відбулося, чи може відбутися, порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

У даній справі порушення інтересів держави полягає в тому, що неналежне (не у відповідності із законом) розпорядження земельною ділянкою державної власності призвело до вибуття цієї земельної ділянки з власності держави, чим прямо порушено інтереси держави.

Таким чином, суд вважає, що прокурором обґрунтовані підстави для звернення до суду із відповідним позовом, та підтверджує підстави для представництва прокурором інтересів держави у цій справі як самостійним позивачем.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п. 4, 10 ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: відновлення становища, яке існувало до порушення; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 373 ЦК України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 78 ЗК України, право власності на землю – це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ст. 80 ЗК України, суб`єктами права власності на землю є: а) громадяни та юридичні особи – на землі приватної власності; б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, – на землі комунальної власності; в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, – на землі державної власності.

Відповідно до ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішеннями органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Відповідно до ч. 6, ч. 7, ч. 9, ч. 11 ст. 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: б) для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектара.

Відповідно до ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЗК України, у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Так, із наведених вище норм закону випливає, що всі дії відповідних суб`єктів земельно-правової процедури безоплатної передачі у власність земельних ділянок є взаємопов`язаними, послідовними і спрямовані на досягнення кінцевого результату у виді одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 раніше вже скористався своїм правом на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, отримавши у власність на підставі рішення Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області № 16 від 28 січня 2009 року земельну ділянку, площею 2,0000 га, кадастровий номер 2323085100:11:005:0052, у межах згідно з планом, яка розташована на території с. Терпіння Мелітопольського району Запорізької області, призначена для ведення особистого селянського господарства.

Тобто, на момент подачі відповідачем ОСОБА_1 аналогічної заяви, але вже до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, вже існували обґрунтовані перешкоди у повторній реалізації ідентичних прав на землю.

Тому на час прийняття відповідачем – Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області наказу № 8-4098/15-17-СГ від 21 вересня 2017 року, земельна ділянка, загальною площею 1,9561 га, кадастровий номер 2323085100:02:055:0017, яка розташована на території Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області за межами населеного пункту, призначена для ведення особистого селянського господарства, не могла бути передана у власність відповідача ОСОБА_1 , оскільки положеннями ч. 4 ст. 116 ЗК України визначено, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗК України, провадиться один раз по кожному виду використання. Тобто, з метою дотримання такого визначеного законом порядку відповідач – Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області в межах своїх повноважень мав перевірити обставини щодо реалізації відповідачем ОСОБА_1 права на одержання безоплатно у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

Разом із цим, аналіз положень ч. 7 ст. 118 ЗК України дає підстави для висновку, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. З іншого боку, подання зацікавленою особою документів, необхідних для розгляду клопотання, не в повному обсязі або виявлення у документах, поданих замовником, недостовірних відомостей об`єктивно перешкоджають розгляду та винесенню законного рішення про надання дозволу/вмотивованої відмови на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Тому, у разі надання особою пакету документів, необхідних для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, з недоліками щодо комплектності, форми чи змісту, відповідний орган має право звернутися до заявника з пропозицією усунути виявлені недоліки. Така дія є правомірним способом поведінки органу і має на меті створення громадянам рівних і законних умов для реалізації їх прав на землю.

Крім того, отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про надання її у власність. Тому відповідний орган у разі встановлення в подальшому (після надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) певних обставин, які перешкоджають передачі у власність громадянину земельної ділянки, зокрема того, що громадянину, зацікавленому в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства, раніше вже була передана земельна ділянка безоплатно у власність за цим видом використання, мав відмовити у передачі земельної ділянки у власність, навівши у своєму рішенні усі підстави такої відмови.

Однак, зазначені вимоги законодавства при винесенні Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області наказу № 8-4098/15-17-СГ від 21 вересня 2017 року та при наданні у власність спірної частини земельної ділянки дотримані не були, натомість відповідач – Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області формально вирішило це питання, обставини щодо реалізації відповідачем ОСОБА_1 раніше права на одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для ведення особистого селянського господарства не перевірило.

Таким чином, суд приходить до висновку, що підстав для затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, загальною площею 1,9561 га, кадастровий номер 2323085100:02:055:0017, яка розташована на території Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області за межами населеного пункту, призначена для ведення особистого селянського господарства, та надання її у власність відповідачу ОСОБА_1 не було, а оспорюваний наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» № 8-4098/15-17-СГ від 21 вересня 2017 року є неправомірним, тому зазначений наказ повинен бути визнаний незаконним та підлягає скасуванню.

При цьому суд не може прийняти до уваги посилання представника відповідача – Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на те, що прийнятий наказ повністю відповідає нормам чинного законодавства України, відповідач під час вирішення цього питання діяв в межах своїх повноважень і у спосіб, встановлений чинним законодавством, а в ч. 7 ст. 118 ЗК України наведено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства. Так, зазначені посилання представника відповідача є безпідставними і необґрунтованими, оскільки положення ч. 4 ст. 116 ЗК України визначають, що передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених ЗК України, провадиться один раз по кожному виду використання, тому з`ясування обставин щодо реалізацією особою права на одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної власності для певного виду використання є обов`язковим під час вирішення такого питання. Крім того, в ст. 118 ЗК України передбачена можливість прийняття органом, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до своїх повноважень, рішення про відмову у передачі земельної ділянки у власність.

Так само судом не можуть бути прийняті до уваги посилання представника відповідача – Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області на те, що у Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області відсутній доступ до будь-яких баз даних, за допомогою яких можливо було б здійснити перевірку інформації про наявність у громадян зареєстрованих прав на земельні ділянки за відповідними цільовими призначеннями та використання права на безоплатну приватизацію. Такі посилання представника відповідача є безпідставними, на їх підтвердження суду не надано жодних належних та допустимих доказів. Відсутні такі докази й в матеріалах справи. При цьому, суд звертає увагу на те, що положеннями ст. 32 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачена можливість отримання посадовими особами органу державної влади – Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області у зв`язку зі здійсненням ними повноважень, визначених законом, необхідної інформації з Державного реєстру прав.

Зазначені вище обставини не заперечувались і самим відповідачем ОСОБА_1 , який, повторно набувши право приватної власності на земельну ділянку по одному виду використання землі, після з`ясування обставин, що свідчать про неправомірність такого набуття права власності, вживав дії, направлені на вирішення питання щодо добровільного повернення спірної земельної ділянки, проте з незалежних від нього причин вирішити це питання в позасудовому порядку виявилось неможливо. До того ж, відповідно до поданої до суду заяви, відповідач ОСОБА_1 позов визнає в повному обсязі, а згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, жодних обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання судом не встановлено.

Крім того, оскільки відповідач ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку, загальною площею 1,9561 га, кадастровий номер 2323085100:02:055:0017, яка розташована на території Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області за межами населеного пункту, на підставі незаконного наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-4098/15-17-СГ від 21 вересня 2017 року, тому, з урахуванням вимог ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та з метою ефективного захисту порушених прав, його право на цю земельну ділянку має бути припинено. Також, оскільки підстава, за якою відповідачем ОСОБА_1 була набута спірна земельна ділянка, відпала, необхідно зобов`язати відповідача ОСОБА_1 повернути спірну земельну ділянку на користь Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області.

На підставі вищевикладеного, аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку про можливість задоволення позову, визнання незаконними та скасування наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» № 8-4098/15-17-СГ від 21 вересня 2017 року, яким затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 1,9561 га, кадастровий номер 2323085100:02:055:0017, що розташована на території Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (за межами населеного пункту), припинення права власності відповідача ОСОБА_1 на цю земельну ділянку та зобов`язання відповідача ОСОБА_1 повернути на користь Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області цю земельну ділянку.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, понесені позивачем судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 5255 гривень 00 копійок мають підлягають стягненню з відповідачів на користь позивача в рівних частинах.

Керуючись ст. 14, 19, 131-1 Конституції України, ст.ст. 16, 21, 328, 373, 1212 ЦК України, ст.ст. 78, 80, 116, 118, 121, 152, 155 ЗК України, Законом України «Про прокуратуру», Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст.ст. 19, 56, 82, 141, 142, 263 – 265 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Позов Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, зобов`язання повернути земельну ділянку – задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність» № 8-4098/15-17-СГ від 21 вересня 2017 року, яким затверджено проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 1,9561 га, кадастровий номер 2323085100:02:055:0017, що розташована на території Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Припинити право власності ОСОБА_1 на земельну ділянку, площею 1,9561 га, кадастровий номер 2323085100:02:055:0017, що розташована на території Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (за межами населеного пункту), відомості про державну реєстрацію якого внесені до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 24 липня 2018 року, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1609080023230.

Зобов`язати ОСОБА_1 повернути на користь Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області земельну ділянку, площею 1,9561 га, кадастровий номер 2323085100:02:055:0017, що розташована на території Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області (за межами населеного пункту).

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру в Запорізькій області на користь Запорізької обласної прокуратури понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2627 (дві тисячі шістсот двадцять сім) гривень 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області понесені судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2627 (дві тисячі шістсот двадцять сім) гривень 50 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області.

Повне найменування та ім`я сторін та інших учасників справи.

Позивач: Мелітопольська окружна прокуратура Запорізької області, місцезнаходження: Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Бейбулатова, 22.

Відповідач: Головне управління Держгеокадастру в Запорізькій області, місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Українська, 50, код ЄДРПОУ 39820689.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 14 травня 2021 року.

Суддя: