Вирок № 97638125, 14.06.2021, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

____________

Справа № 299/3506/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14.06.2021 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді Левка Т.Ю.,

секретар судового засідання - Роман К.С.,

за участю прокурорів: Дорошевича Р.Р., Бориса В.І., Симйона І.Д.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

представник потерпілого - Стасюка Ю.П.,

обвинуваченого - ОСОБА_2 ,

захисника - Чорби П.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів кримінальне провадження (внесено в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12018070080000926 від 07 вересня 2018 року) по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, пенсіонера, інваліда третьої групи, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

В С Т А Н О В И В:

07 вересня 2018 року, починаючи приблизно з 07 год 30 хв, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,, мешканець АДРЕСА_2 , разом з ОСОБА_4 , випасали худобу мешканців села Черна на полі, що розташоване по заду вул. Борканюка в с. Черна Виноградівського району.

Близько 08 години 00 хвилин, на поле для випасання свійської худоби, що розташована по заду вул. Борканюка в с. Черна Виноградівського району, прийшов ОСОБА_2 і побачив ОСОБА_3 , який випасав велику рогату худобу мешканців села Черна. Обурившись вказаним фактом, ОСОБА_2 почав висловлюватись нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_3 та погрожувати фізичною розправою. Після цього, діючи умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_3 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність та настання суспільно-небезпечних наслідків, ОСОБА_2 схопив з землі в праву руку дерев`яну палку довжиною приблизно 1,5 метра та діаметром приблизно 5-6 см, і реалізуючи свій умисел на спричинення тілесних ушкоджень, почав наздоганяти ОСОБА_3 , який намагався втекти від ОСОБА_2 .. Наздогнавши ОСОБА_3 , ОСОБА_2 наніс останньому один удар дерев`яною палкою в область голови з заду, внаслідок чого ОСОБА_3 втратив свідомість та впав на землю. Каретою швидкої медичної допомоги ОСОБА_3 було доставлено до реанімаційного відділення Виноградівської лікарні.

В результаті злочинних дій ОСОБА_2 , ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми у вигляді відкритого перелому тім`яної та скроневої кістки, справа; субдуральної (під тверду мозкову оболонку) гематоми субарахноїдального (під м`яку мозкову оболонку) крововиливу правої півкулі мозку; забою головного мозку, які являються небезпечними для життя в момент їх спричинення, і по цій ознаці, згідно п. 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних пошкоджень», затверджених «Наказом № 6» МОЗ України від 17.01.95 p., у живих осіб кваліфікуються як тяжкі тілесні пошкодження, що підтверджується висновком судово-медичного експерта № 167 від 10 вересня 2018 року, внаслідок чого 08.09.2018 в реанімаційному відділенні Виноградівської районної лікарні о 5 годині 15 хвилин настала смерть потерпілого ОСОБА_3 .

Смерть потерпілого ОСОБА_3 знаходиться в прямому причинному зв`язку з спричиненими тілесними ушкодження 07.09.2018 ОСОБА_2 .

Дії ОСОБА_2 досудовим розслідуванням кваліфіковано за ч. 2 ст. 121 КК України, як спричинення умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні вину у скоєні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінальному правопорушенні визнав частково та пояснив, що зранку 07.09.2018 року він вигнав корову на пасовище і коли повертався додому, побачив, що корова повертається за ним. Це його обурило і він пішов до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , які випасали корів односельчан, побачив, що вони вживають вино з пластмосової пляшки, перебувають в стані алкогольного сп`яніння, зробив їм зауваження. Тоді ОСОБА_8 обурився і став ображати його нецензурними словами, а ОСОБА_9 попросив ОСОБА_10 припинити лайку та пішов за коровами. В цей час ОСОБА_8 замахнувся на нього, він схопив його за руку і коли ОСОБА_10 виривався від нього, то по інерції впав на колоду з дровами і вдарився головою. Тілесні ушкодження потерпілому він не наносив, дерев`яної палиці в руках у нього не було, а тільки тоненький прут, яким він підганяв корову на пасовище. Ніякої крові він не побачив. ОСОБА_11 сказав, що все з його другом нормально і він поїхав додому на велосипеді. Потім сів за кермо автомобіля та поїхав за фельдшером, з якою пішли до потерпілого ОСОБА_6 на поле, де сталася подія. Фельдшер оглянула ОСОБА_10 , сказала, що на голові маленька рана і потрібно викликати швидку. Потім приїхала швидка і він допоміг помістити потерпілого до карети швидкої медичної допомоги. Наміру вбивати ОСОБА_12 у нього не було. При його лікуванні від допомагав медикаментами та відшкодував матеріальні збитки. Цивільний позов визнає частково та просить врахувати, що є пенсіонером, хворіє і також потребує лікування.

Допитаний в судовому засіданні 18.12.2018 року потерпілий ОСОБА_1 суду показав, що його син ОСОБА_13 випасав худобу на посавищі в селі Черна. Обвинувачений ОСОБА_2 був агресивно настроєний по відношенню до його сина і були випадки застосування ним неправомірних дій до сина, але до поліції син не звертався. Йому відомо, що після нанесення сину тілесних ушкоджень обвинувачений викликав до нього лікаря і приносив ліки сину у лікарню. Цивільний позов про відшкодування моральної шкоди підтримав та просив суд такий задоволити, у подальшому просив розглядати справу у його відсутність, про що подав до суду письмову заяву.

Незважаючи на часткове визнання вини обвинуваченим, його вина підтверджується показами свідків.

Так, свідок ОСОБА_4 суду показав, що він та ОСОБА_8 випасали корови жителів с.Черна Виноградівського району. 07.09.2018 року вони погнали корови на поле, випили з ОСОБА_10 по стакану вина, сиділи біля заготовленої купи з дровами. До них на поле прийшов обвинувачений ОСОБА_14 і став кричати на ОСОБА_10 , так як той йому сказав некультурні слова. В цей час ОСОБА_10 став тікати від обвинуваченого, а ОСОБА_14 його наздогнав і вдарив дерев`яною палкою по голові. ОСОБА_10 відразу впав на землю. Свідок та обвинувачений по черзі намагалися поставити ОСОБА_10 на ноги, але той стояти не міг і залишився лежати на землі. Потім ОСОБА_14 пішов з поля і через деякий час повернувся.

Свідок ОСОБА_15 суду показав, що 07.09.2018 року він виганяв корову в череду на пасовище в с.Черна. Корови випасав ОСОБА_3 . Того дня він бачив і обвинуваченого, який їхав на автомобілі, при розмові сказав свідку, що він вдарив ОСОБА_12 . Були випадки, коли ОСОБА_8 був знервований та зловживав спиртним.

Свідок ОСОБА_16 суду показала, що працює медсестрою і близько 10:00 год 07.09.2018 року на амбулаторію прийшов обвинувачений, сказав, що те, щостався нещасний випадок на пасовищі, де він посварився з ОСОБА_17 , той хотів його вдарити, а обвинувачений його відштовхнув від себе. Коли свідок оглядала потерпілого, на пасовищі крім неї та обвинуваченого нікого не було, ОСОБА_18 корів була далеко від них. Потерпілий лежав на землі, біля нього була якось палка. Потерпілий реагував, але не відповідав. На голові у нього була рана розміром близько чотирьох сантиметрів. Був відчутний запах алкоголю від потерпілого. З телефона обвинуваченого вона викликала швидку, яка приїхала десь через півгодини.

Свідок ОСОБА_19 , фельдшер швидкої медичної допомоги суду показала, що 07.09.2018 року поступив виклик, про те, що в с.Черна Виноградівського району є потерпілий чоловік. На кареті швидкої допомоги вони виїхали на місце, зустрілися з медсестрою та обвинуваченим, який провів їх на пасовище. Потерпілий лежав на землі, був у критичному стані, непритомний, перебував у комі. Йому було надано невідкладну медичну допомогу та відправлено до лікарні. Обвинувачений повідомив, що не хотів, щоб таке трапилося.

Крім того в судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_20 , який показав, що на місці події він не був і нічого не бачив. У цей день він знаходився на полі за півтора кілометра від пасовища. Потім бачив працівників поліції, які запрошували його бути понятим під час огляду місця події, але він відмовився.

Учасники судового провадження вважали можливим і доцільним не допитувати свідка ОСОБА_21 , який подав до суду заяву про неможливість з`явитися в судове засідання за станом здоров`я, оскільки не може самостійно пересуватися. Судом було ухвалено не допитувати даного свідка.

Крім показів свідків вина обвинуваченого ОСОБА_2 стверджується також сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні письмових доказів, а саме :

- протоколом огляду місця події від 08.09.2018 року та фототаблицею до протоколу, відповідно до якого оглянуто кімнату реанімаційного відділення Виноградівської районної лікарні, де на кушетці з ліва під стіною від входу виявлено труп ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканця АДРЕСА_2 . Після огляду труп направлено до прозектури Виноградівської районної лікарні для проведення судово-медичної експертизи (а.п. 30-34);

- протоколом проведення слідчого експерименту від 10.09.2018 року ( а.п. 60-63) ;

- відеозаписом слідчого експерименту від 10.09.2018 року, зафіксованого на флеш накопичувач марки Kingston Micro SD 16 Gb, проведеного за участю свідка ОСОБА_4 на місці події - полі, для випасання худоби, що розташоване між вулицями Борканюка та Миру в с. Черна Виноградівського району, згідно якого на пропозицію слідчого свідок ОСОБА_4 показав на статистові механізм нанесення обвинуваченим ОСОБА_2 тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3 ( а.п. 66);

- висновком експерта № 167 від 10.09.2018 року, згідно якого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримав тілесні ушкодження у вигляді: відкритої черепно-мозкової травми у вигляді відкритого перелому тім`яної та скроневої кістки, справа; субдуральної (під тверду мозкову оболонку) гематоми субарахноїдального (під м`яку мозкову оболонку) крововиливу правої півкулі мозку; забою головного мозку, які являються небезпечними для життя в момент їх спричинення, і по цій ознаці, згідно п. 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення степені тяжкості тілесних пошкоджень», затверджених «Наказом № 6» МОЗ України від 17.01.95 p., у живих осіб кваліфікуються як тяжкі тілесні пошкодження. Описані тиілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупого предмету по ударному механізму спричинення могли виникнути в результаті удару палкою по голові, при цьому він міг знаходитися в будь-якому положенні повернутим задньою поверхнею голови до особи, що нанесла удар... По давності виникнення вказані тілесні ушкодження вкладаються в строк події, що вказана в ухвалі суду про призначення експертизи, а саме: 07.09.2018 року. Смерть ОСОБА_3 настала внаслідок отриманих тілесних пошкоджень 08.09.2018 року в реанімаційному відділенні Виноградівської районної лікарні о 5 годині 15 хвилин. Етиловий спирт у крові, взятої від трупа ОСОБА_3 , не виявлено ( а.п. 159-163);

- висновок судово-психіатричного експерта № 127 від 20.09.2018 року, згідно якого ОСОБА_2 психічним захворюванням не страждав і не страждає, інкриміноване йому діяння скоїв у стані, коли міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує ( а.п. 135-138).

Оцінюючи покази обвинуваченого, дані ним у судовому засіданні, суд вважає, що вони не відповідають дійсним обставинам справи, суперечать матеріалам справи, не узгоджуються із доказами зібраними по справі, зокрема із показами свідків та матеріалами кримінального провадження.

За вказаних обставин, суд відхиляє доводи обвинуваченого ОСОБА_2 про те, що він не наносив удар дерев`яного палкою по голові ОСОБА_3 , покази обвинуваченого суд розцінює як бажання уникнути кримінальної відповідальності.

При викладених обставинах, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку вирішив, що діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 мало місце.

Це діяння містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

Обвинувачений ОСОБА_2 винний у вчиненні цього кримінального правопорушення та підлягає покаранню за вчинене ним кримінальне правопорушення.

Обвинувачений не вчинив кримінальне правопорушення у стані обмеженої осудності.

Обставини, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження, чи є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого відповідно до ст.66 КК України суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, який являється інвалідом третьої групи, фактичне визнання вини та готовність відшкодувати заподіяну моральну шкоду.

Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

Вирішуючи питання про міру покарання обвинуваченого, суд виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, відповідно до ст. 65 КК України бере до уваги: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що передбачений ч.2 ст.121 КК України, який згідно із ст. 12 КК України є тяжким злочином, враховує наслідки та обставини вчиненого кримінального правопорушення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності), особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно (а.п.80), є пенсіонером, інвалідом третьої групи, проживає з співмешканкою ОСОБА_22 , яка являється інвалідом третьої групи, на обліку у лікарів нарколога, фтизіатра та психіатра не перебуває (а.п.84), раніше не судимий (а.п.86).

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання, за наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного, суд приходить до висновку про застосування ч. 1 ст. 69 КК України та призначення ОСОБА_2 покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції частини 2 статті 121 КК України, за якою кваліфіковано його дії, у виді позбавлення волі строком на 5 років, із наданням на підставі ст. 75 КК України іспитового строку і покладенням на нього обов`язків у відповідності до ст. 76 КК України, і таке покарання буде справедливим, необхідним й достатнім для виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Розглянувши цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_1 у межах заявлених вимог, суд дійшов до наступного висновку.

Згідно ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Пунктом 3 частини 1 статті 91 КПК України передбачено, що вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.11 ЦК України завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 22 та 23 ЦК України передбачено право особи на відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.23 ЦК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України, від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Вирішуючи питання про стягнення моральної шкоди, яку потерпілий оцінив у 300 000 (триста тисяч) грн, суд виходить з того, що за загальним правилом розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (ч.3 ст.23 ЦПК України).

Вищенаведені обставини в дотримання вимог ст.23 ЦК України враховуються судом при з`ясуванні питання про обґрунтованість заявленого цивільним позивачем розміру моральної шкоди.

Тому, на підставі вищевказаного, керуючись засадами розумності та справедливості, суд вважає, що заявлений позивачем розмір моральної шкоди в 300 000 (триста тисяч) грн є завищеним.

З врахуванням принципів законності та справедливості вимоги цивільного позову в частині моральної шкоди підлягають частковому задоволенню та з ОСОБА_2 слід стягнути 100 000 грн. моральної шкоди на користь ОСОБА_1 .

Питання про речові докази по справі слід вирішити у відповідності до вимог ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати відсутні.

Діючі заходи забезпечення кримінального провадження відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 91, 94, 370, 374, 394 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України та призначити йому покарання із застосуванням ч. 1 ст. 69 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Цивільний позов ОСОБА_1 - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 100 000 (сто тисяч) гривень моральної шкоди.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Речові докази:

- головний убір (бейзболку) синього кольору, який знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Відділення поліції № 1 Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області (а.п.27-29) - знищити;

- флеш накопичувач марки Kingston Micro SD 16 Gb, серійний номер 97190-Е05.А00LF (932/57) та флеш накопичувач марки Kingston Micro SD 16 Gb, серійний номер 97190-Е05.А00LF (932/58), які зберігаються при матеріалах кримінального провадження (а.п. 66, 153) — залишити при матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту його проголошення через Виноградівський районний суд Закарпатської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

ГоловуючийТ. Ю. Левко