Рішення № 97637842, 08.06.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Єдиний унікальний номер 235/626/21

Провадження №2/235/650/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2021 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області у складі

головуючого судді Бородавки К.П.,

за участю секретаря судового засідання Григор`євої С.В.,

позивача – ОСОБА_1

представника позивача – ОСОБА_2

представника відповідача – ОСОБА_3

третьої особи – ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Покровська за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа - начальник структурного підрозділу «Покровська дистанція електропостачання» Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» Коваленко Костянтин Костянтинович, про визнання протиправним та скасування наказу, відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернулась до суду з вказаним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ начальника структурного підрозділу «Покровська дистанція електропостачання» Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Коваленка К.К. від 30.10.2020 №495 «Про внесення змін до посадової інструкції інженера 2 категорії» та стягнути з АТ «Українська залізниця» (далі – відповідач) на свою користь моральну шкоду в розмірі 150 000 грн.

В обґрунтування позову зазначає, що працює в структурному підрозділі «Покровська дистанція електропостачання» Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» на посаді інженера 2 категорії технічного відділу за безстроковим трудовим договором.

03.11.2020 позивач була ознайомлена зі спірним наказом, в якому власноруч поставила підпис та вказала, що не згодна, а посадову інструкцію в новій редакції, затверджену 03.11.2020 начальником структурного підрозділу «Покровська дистанція електропостачання» Коваленком К.К., позивач не підписала.

Вказує, що обов`язки виконує на підставі посадової інструкції, затвердженої начальником структурного підрозділу «Покровська дистанція електропостачання» Коваленком К.К. 09.08.2019, та Доповнення №1 до Інструкції, затвердженого начальником структурного підрозділу 23.10.2019.

Стверджує, що спірним наказом до її посадової інструкції внесені зміни з посиланням на мету удосконалення та належної організації роботи у зв`язку зі змінами звітності та на приписи ч.3 ст.32 КЗпП України, проте зміни умов праці, збільшення посадових завдань, обов`язків та відповідальності відбулись без відповідного повідомлення та збільшення посадового окладу, останній раз було підвищення посадового окладу приблизно у липні 2020 року до розміру 6952 грн.

Покликається на збільшення їй посадових завдань, обов`язків та відповідальності з посиланням на розділи та пункти нової редакції посадової інструкції в порівнянні з посадовою інструкцією в попередній редакції.

Також зазначає, що нова посадова інструкція затверджена спірним наказом, підписана начальником відділу Запека О.В., погоджена із заступником начальника ОСОБА_5 , помічником начальника з кадрових питань ОСОБА_6 , інженером з організації та нормування праці ОСОБА_7 , інженером з охорони праці ОСОБА_8 .

Позивач стверджує, що порушено її право, гарантоване ст.43 Конституції України, а саме право на працю з можливістю заробляти собі на життя працею, яку позивач вільно обрала. Вважає, що спірним наказом порушені її права, гарантовані Конституцією України та КЗпП України, зокрема, ст.2-1 КЗпП України в частині відсутності рівності трудових прав, ст.9 КЗпП України в частині вимагання від неї праці, не обумовленої договором про працю, яка погіршує її становище (виконання нових обов`язків без оплати праці), ст.31 КЗпП України в частині зобов`язання виконувати роботи, не обумовлені трудовим договором; ч.3 ст.32 КЗпП України в частині розмірів оплати праці (в бік збільшення) у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці; ст. 86 КЗпП України в частині роз`яснення причини перегляду норм праці, а також умов, за яких мають застосовуватися нові норми та неповідомлення не пізніше як за один місяць про запровадження нових і зміну чинних норм праці.

Також, на думку позивача, внаслідок надання їй нових обов`язків порушені норми колективного договору, за якими: - п. 1.6 «В течение действия коллективного договора руководство структурного подразделения и профсоюзного комитета могут вносить изменения и дополнения, которые не ухудшают условия труда, социальные и трудовые интересы работников структурного подразделения;, - п. 3.7 «Производить пересмотр норм выработки (времени), нормативов численности, изменений условий труда при наличии технико-экономического обоснования по согласованию с профсоюзным комитетом и уведомлением работников не менее чем за 2 месяца до их введения»; - п.4.4 «Не требовать от работников выполнения работы, не обусловленной их трудовыми договорами или должностными инструкциями».

Вважає, що начальник ОСОБА_4 самостійно вирішив уповноважити позивача новими обов`язками, щоб вона могла більше працювати та отримувати заробітну плату в меншому розмірі.

Крім того, позивач наголошує, що влітку 2020 року, коли її було притягнуто до дисциплінарного стягнення та оголошено 2 догани на протязі двох тижнів за невиконання обов`язків, які не входили до її прямих обов`язків, покладених на неї посадовою інструкцією від 09.08.2019, вона була вимушена звернутися до суду за захистом своїх прав та з проханням визнати ці накази протиправними та скасувати їх. Відповідачем 02.10.2020 були скасовані ці накази про дисциплінарні стягнення - догани на підставі висновків юридичного відділу відповідача, та цього ж дня наказом відповідача позивача позбавили премії за вересень 2020 року за запізнення на роботу на 15 хвилин у вересні 2020 року, який позивач також оскаржила в судовому порядку шляхом збільшення позовних вимог. Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 02.11.2020 закрито провадження у справі в частині визнання незаконними та скасування наказів про дисциплінарне стягнення – доган; рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області 18.11.2020 визнаний протиправним та скасований наказ відповідача №442 від 02.10.2020 про позбавлення її премії за вересень 2020 року; рішення суду відповідачем не оскаржувалось та набрало законної сили 18.12.2020. Позивач стверджує, що відповідач спричинив їй моральні страждання і це потягнуло за собою негативні наслідки, чоловік її не впізнає, вона завжди без настрою, їй погано, сімейні відносини стали не такі, як раніше.

Ухвалою суду від 12.02.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, клопотання позивача задоволені, у відповідача витребувані документи та в судове засідання викликані свідки (том 1 а.с.139-140).

Ухвалою суду від 21.04.2021 та від 25.05.2021, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, з переліку свідків за клопотанням представника позивача виключені свідки ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити з підстав, наведених в позові, додаткових поясненнях та відповіді на відзив. Позивач зауважила, що раніше вона виконувала роботу незалежно від того, що прописано в посадовій інструкції, але внаслідок змін до посадової інструкції, затверджених спірних наказом, обсяг її роботи дуже збільшився, а заробітна плата залишилась незмінною. Позивач покликається, що керівництво на роботі вказує їй написати заяву про звільнення, в її роботі знаходять помилки, перебільшують їх значення, дозволяють грубість, їй стало нестерпно та некомфортно працювати, вона навіть не може відпроситись, якщо їй необхідно до лікаря. Наголошує, що її обов`язки за спірним наказом значно збільшені без збільшення заробітної плати. За час, більший ніж півроку, позивач втратила нормальні життєві зв`язки, живе в постійному хвилюванні; прокидаючись вранці, думає, що її чекає на роботі, що знову вигадають, щоб її наказати; позивачу необхідно багато додаткових зусиль для організації свого життя, без душевних страждань та переживань.

Представник відповідача АТ «Українська залізниця» в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову, мотивуючи доводами, викладеними у відзиві на позов (том 2 а.с.127-134), які зводяться до того, що позивач відмовилась прийняти участь у розробці посадової інструкції зі змінами, як затверджені спірним наказом, а також відмовилась ознайомлюватись із відповідними змінами, про що зазначив у заявах від 06.01.2021 та 28.01.2021; наразі позивач продовжує виконувати свої посадові обов`язки на підставі посадової інструкції інженера 2 категорії від 23.10.2019 з доповненнями №1, тобто в редакції до внесення спірним наказом змін. Зауважує, що жодних доказів стосовно виконання позивачем посадових обов`язків згідно з посадовою інструкцією інженера 2 категорії зі змінами від 30.10.2020 позивачем надано не було. Вважає, що позивач обґрунтував свої вимоги, в тому числі в частині стягнення моральної шкоди, виключно припущеннями, не надавши належних та допустимих доказів, які б підтвердили доводи позову.

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених в письмових поясненнях (том 2 а.с.33-45), зазначивши, що наказом №336 від 06.08.2020 «Про перегляд посадових інструкцій» було обумовлено, що кільком працівникам дистанції, у тому числі позивачу, будуть переглянуті посадові інструкції. З наказом № 336 від 06.08.2020 ознайомлені усі зазначені в наказі працівники під підпис. 16.10.2020 працівникам технічного відділу інженерам ОСОБА_14 та ОСОБА_15 були переглянуті посадові інструкції, з якими вони ознайомились 16.10.2020, а позивач зажадала переліку уточнень до її посадової інструкції, про що був виданий спірний наказом № 495 від 30.10.2020, з яким ОСОБА_1 ознайомилась під підпис 03.11.2020 з поміткою «не згодна», на теперішній час позивач працює за посадовою інструкцією в попередній редакції. У зв`язку з тим, що позивач відмовилась підписувати посадову інструкцію, у технічному відділі між працівниками виникають конфліктні ситуації щодо виконання посадових обов`язків згідно перерозподілу.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Позивач (дошлюбне прізвище ОСОБА_16 , том 3 а.с.113) перебуває у трудових відносинах з відповідачем АТ «Укрзалізниця» з жовтня 2012 року, з жовтня 2016 року - на посаді інженера 2 категорії в технічному відділі СП «Покровська дистанція електропостачання» РФ «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця», з 01.08.2018 – за безстроковим трудовим договором (том 1 а.с.35-38, том 2 а.с.138, 140).

За характеристикою від 14.01.2021, підписаною третьої особою, позивач виявила себе кваліфікованим, здібним та ініціативним працівником, постійно підвищує свій професійний рівень (том 1 а.с.41).

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18.11.2020 позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства «Українська залізниця», третя особа: ОСОБА_4 , задоволені – визнаний протиправним та скасований наказ начальника № 442 від 02.10.2020 «Про позбавлення премії за вересень 2020 року», справа №235/4893/20. За змістом вказаного рішення ухвалою суду від 02.11.2020 у вказаній справі закрито провадження в частині визнання незаконними та скасування наказів №5 від 17.07.2020 та №6 від 24.07.2020, якими за порушення п.4.3 посадової інструкції в частині недостовірності даних, що надаються керівництву дистанції та до служби електропостачання, та п.2.1 посадової інструкції «Завдання та обов`язки» - інженеру 2 категорії ОСОБА_1 оголошено догану, та за порушення п.2.1 посадової інструкції «Завдання та обов`язки» в частині формування статистичної звітності з небалансу електроенергії та п.4.2 посадової інструкції в частині несвоєчасного складання та здачі звітів - інженеру технічного відділу 2 категорії ОСОБА_1 оголошено догану відповідно (том 1 а.с.91-95).

Наказом від 23.12.2020 №592 «Про скасування наказу №442 від 02.10.2020», який прийнятий на підставі рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18.11.2020 у справі №235/4893/20, скасований наказ від 02.10.2020 №442 про позбавлення премії за вересень 2020 року інженера 2 категорії ОСОБА_1 (том 1 а.с.41, зв.бік).

Посадова інструкція інженера 2 категорії, затверджена начальником структурного підрозділу «Покровська дистанція електропостачання» Коваленком К.К. 06.02.2019 (том 1 а.с.42-46), яка в подальшому була переглянута на підставі наказу начальника структурного підрозділу Коваленка К.К. №536 від 06.08.2020 (том 1 а.с.80) та 09.08.2019 затверджена в новій редакції, з якою позивач була ознайомлена без зауважень (том 1 а.с.81-83) та доповнена доповненнями №1, затвердженими начальником структурного підрозділу 23.10.2019 (том 1 а.с.83 зв.бік).

За змістом оскаржуваного наказу «Про внесення змін до посадової інструкції інженера 2 категорії» від 30.10.2020 № 495 з метою удосконалення та належної організації роботи у зв`язку зі змінами звітності, керуючись ч.3 ст.32 КЗпП України інженеру з організації та нормування праці ОСОБА_7 наказано внести визначені в наказі зміни до посадової інструкції інженера 2 категорії ОСОБА_1 ; з вказаним наказом позивач ознайомлена 03.11.2020 із зазначенням «Не згодна» (том 1 а.с.84-85, том 2 а.с.49-52).

Від підписання посадової інструкції інженера 2 категорії, затвердженої начальником структурного підрозділу «Покровська дистанція електропостачання» Коваленком К.К. 03.11.2020 та викладеної з урахуванням змін, наведених в спірному наказі, позивач відмовилась 03.11.2020 (том 1 а.с.86-88), що визнано учасниками справи в судовому засіданні.

Виданню оскаржуваного наказу від 30.10.2020 №495 передувало прийняття третьою особою наказу від 06.08.2020 №336 «Про перегляд посадових інструкцій» (том 2 а.с.47-48) на підставі листа заступника директора виконавчого регіональної філії з управління персоналом та соціальної політики «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» В.П.Білого від 01.06.2020 № НЗК-08/873 та листа начальника структурного підрозділу «Служба електропостачання» регіональної філії «Донецька залізниця» АТ «Укрзалізниця» Г.І. Пашкевича від 02.06.2020 №Е Дон Філія-2006/2250 та, враховуючи зміни в програмі відповідності оператора системи розподілу АТ «Укрзалізниця», затвердженій протоколом № Ц-45/38 Ком.т. засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 29.04.2020 та погодженій постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 03.06.2020 №1952, Постанову НКРЕКП від 24.06.2020 № 1209 «Про затвердження Змін до Кодексу систем розподілу», Постанову НКРЕКП від 20.03.2020 № 716 «Про внесення змін до Кодексу комерційного обліку електричної енергії. Вказаним наказом від 06.08.2020 інженеру з організації та нормування праці ОСОБА_7 доручено переглянути посадові інструкції, зокрема, інженера технічного відділу 1 категорії ( ОСОБА_14 ); інженера технічного відділу 2 категорії ( ОСОБА_17 ); інженера технічного відділу 2 категорії ( ОСОБА_1 ). В п.4 наказу від 06.05.2020 зазначено, що нові редакції посадових інструкцій вступають в дію через два календарні місяці після ознайомлення працівників.

Інженер технічного відділу 1 категорії ОСОБА_14 та інженер технічного відділу 2 категорії ОСОБА_17 зі своїми посадовими інструкціями з урахуванням внесених до них змін, затвердженими ОСОБА_4 16.10.2020, ознайомились 16.10.2020 (том 2 а.с.104-117) та, як зазначили вказані особи, будучи допитаними як свідки у судовому засіданні, продовжили працювати на підставі змінених посадових інструкцій на відміну від позивача, яка відмовилась ознайомлюватись зі своєю посадовою інструкцією після внесення відповідних змін та працює на підставі посадової інструкції в попередній редакції.

Наказом відповідача від 24.11.2017 № 1684-Н «Про порядок складання посадових інструкцій працівників регіональної філії «Донецька залізниця» затверджені Рекомендації про порядок складання та оформлення посадових інструкцій працівників регіональної філії «Донецька залізниця», перегляд та затвердження посадових інструкцій працівників в термін до 15.12.2017 покладений на керівників структурних підрозділі регіональної філії (том 2 а.с.141-143).

За п.4.4 Рекомендацій про порядок складання та оформлення посадових інструкцій працівників, виходячи з особливостей штатного розпису, структурних перетворень, скорочення штатів, раціонального розподілу праці або інших причин, пов`язаних із виробничою необхідністю, коло завдань та обов`язків, що містяться у кваліфікаційних характеристиках до посад (професій) працівників, під час розробки посадових інструкцій може бути розширено трудовими функціями, передбаченими для різних груп професій, але рівними чи нижчими за складністю та виконання яких не потребує іншої кваліфікації, або звужено за рахунок їх розподілу між окремими виконавцями; у разі перерозподілу обов`язків між працівниками з різних виробничих обставин на підставі наказу керівника структурного підрозділу філії до посадових інструкцій може бути внесено зміни чи доповнення як за згодою працівника, так і на умовах, визначених ч.3 ст.32 КЗпП України (том 2 а.с.142).

За пп.4.7.6 згаданих Рекомендацій у разі перерозподілу обов`язків між працівниками з різних виробничих обставин на підставі наказу начальника структурного підрозділу до посадової інструкції вносяться зміни чи доповнення як за згодою працівника, так і на умовах, визначених частиною 3 статті 32 КЗпП України (попередження не менш, ніж за два місяці) (том 2 а.с.143).

Відповідно до посадової інструкції начальника дистанції електропостачання – третьої особи ОСОБА_4 , затвердженої 07.05.2020 начальником служби структурного підрозділу Пашкевич Г.І., начальник структурного підрозділу «Покровська дистанція електропостачання» у своїй роботі керується Конституцією України, нормативно-правовими і законодавчими актами України, Міністерства інфраструктури України, розпорядчими документами правління АТ «Укрзалізниця», філії «Донецька залізниця», структурного підрозділу «Служба електропостачання», що стосуються питань організації роботи структурного підрозділу «Покровська дистанція електропостачання», «Положенням про структурний підрозділ» та дійсною посадовою інструкцією (п.1.3); забезпечує виконання працівниками дистанцій електропостачання, зокрема наказів і вказівок Укрзалізниці (п.2.42, том 2 а.с.176-179).

Наведені положення узгоджуються з повноваженнями керівництва дистанції, визначеними в Положенні про структурний підрозділ «Покровська дистанція електропостачання РФ «Донецька залізниця» АТ «Українська залізниця», затвердженому наказом РФ від 01.02.2019 №55 (том 1 а.с.167-171-178).

За медичною довідкою про проходження попереднього (періодичного) медичного огляду від 10.02.2021 позивач придатна до роботи за професією інженера, дата наступного періодичного медичного огляду 10.02.2022 (том 2 а.с.175).

Допитані в якості свідків 21.04.2021 та 25.05.2021 ОСОБА_18 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_19 , ОСОБА_4 , ОСОБА_20 та ОСОБА_14 , які працюють з позивачем в одному структурному підрозділі, пояснили суду, що внесення змін до посадових інструкцій в жовтні 2020 р., в тому числі до посадової інструкції позивача, були обумовлені змінами в звітності, необхідністю уточнень обов`язків працівників, при цьому додаткових навантажень на працівника не відбулось.

Свідок ОСОБА_5 , який готував проект посадової інструкції для позивача в новій спірній редакції, зазначив, що суттєвих змін в посадовій інструкції, затвердженій спірним наказом, не відбулось, мають місце деякі зміни в обов`язках, які викладені більш детально, та підтвердив, що позивач продовжує працювати на підставі посадової інструкції в попередній редакції, оскільки з новою посадовою інструкцією ознайомлюватись відмовилась, керівництво не вимагає від позивача працювати на підставі посадової інструкції, затвердженої спірним наказом, оскільки остання відмовилась її підписувати.

Свідок ОСОБА_6 - помічник начальника з кадрових питань – підтвердила, що спірний наказ був погоджений з профспілковим комітетом. З приводу конфліктів позивача з іншими працівниками підприємства зауважила, що такі конфлікти мають місце з боку позивача, вона відмовляється підготовлювати певні звіти.

Свідок ОСОБА_8 підтвердив конфлікт між позивачем та ОСОБА_14 , з якою працює в одному кабінеті, - позивач підвищувала голос на ОСОБА_14 , вони почали ображати один одного, свідок припинив конфлікт, позивач вийшла з кабінету.

Свідок ОСОБА_19 , який є безпосереднім начальником позивача, підтвердив, що в новій посадовій інструкції, у порівнянні з попередньою, відбулись уточнення посадових обов`язків позивача, більш детально розписано обов`язки з підготовки звітів, проте позивач не працює за новою посадовою інструкцією, відмовилась з нею ознайомлюватись, тому певні запити не виконує, у зв`язку з чим їх виконанням займається він.

Свідок ОСОБА_20 , заступник начальника структурного підрозділу, зазначив, що позивач відмовилась працювати за інструкцією в редакції спірного наказу, та зауважив, що йому невідомо про наявність пресингу на позивача ані з боку колективу, ані з боку керівництва, вказав, що позивач сама були ініціатором та генератором конфліктів, які в подальшому привели до неприязних відносин з нею.

Допитана в якості свідка ОСОБА_21 , яка є подругою позивача, підтвердила, що приблизно з осені 2020 р. душевний стан позивача змінився, часу поспілкуватись у неї немає, у неї постійно болить голова, вона скаржиться на конфлікти на роботі, стан позивача після роботи завжди напружений; про душевний стан та рекомендації лікарів свідку не відомо, в лікарні з позивачем свідок не була.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_22 , який є чоловіком позивача, засвідчив, що душевний стан дружини змінився приблизно з літа 2020 р., зі слів дружини, її просять на роботі подати на розрахунок, якщо ні - то звільнять, настрій позивача змінився, робота їй подобається, але через погане відношення до неї інших працівників вона напружена, радості не має.

Розв`язуючи спір, суд зазначає таке.

За приписами ч.3 ст.32 КЗпП України у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці допускається зміна істотних умов праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Основою для розроблення посадових інструкцій працівникам, які

закріплюють їх обов`язки, права та відповідальність, служить Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників, затверджений Наказ Міністерства праці та соціальної політики України від 29.12.2004 № 336 (далі – Довідник №336).

Аналіз положень Довідника дозволяє констатувати, що посадова інструкція — це внутрішній документ підприємства, який визначає конкретний перелік посадових обов`язків працівника відповідно до його категорії (керівник, професіонал, фахівець, технічний службовець тощо), ураховуючи конкретні завдання та обов`язки,

функції, права, відповідальність працівників цих груп та особливості штатного розпису підприємства, установи, організації. Якщо виникає необхідність, завдання та обов`язки, що включені до типової кваліфікаційної характеристики тієї або іншої посади, можуть бути розподілені між окремими виконавцями або коло завдань та обов`язків окремих працівників може бути розширене з дорученням їм робіт, передбачених для різних груп посад, рівних за складністю, виконання яких не потребує іншої спеціальності,

кваліфікації.

Посадові інструкції після їх затвердження керівником підприємства організації, установи або за дорученням його заступниками, доводяться до працівника під розписку.

До посадових інструкцій може бути внесено зміни, доповнення лише на підставі наказу керівника підприємства, установи, організації за згодою працівника. Наказ про внесення змін, доповнень до посадової інструкції видається в разі перерозподілу

обов`язків між працівниками у зв`язку зі скороченням чисельності, раціональним розподілом праці (п.6 Довідника).

За змістом листа Мінсоцполітики України від 28.08.13№ 168/06/186-13 посадова інструкція може містити завдання та обов`язки, які Довідником № 336 віднесені до різних професій, але виконання яких не вимагає від працівника іншої спеціальності або кваліфікації.

Як регламентує п.31 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», згідно з ч.3 ст.32 КЗпП України в межах спеціальності, кваліфікації і посади, обумовленої трудовим договором, зміна істотних умов праці: систем і розмірів оплати, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміни розрядів і найменування посад та інших - допускається за умови, що це викликано змінами в організації виробництва і праці та що про ці зміни працівник був повідомлений не пізніше ніж за 2 місяці.

Враховуючи наведене, зважаючи на повноваження третьої особи, викладені в посадовій інструкції, статуті та Рекомендаціях, останній, будучи керівником структурного підрозділу, наділений як повноваженнями із затвердження посадової інструкції працівників підрозділу, внесення змін до них, так і повноваженнями із вжиття заходів з питань організації роботи.

Суд зазначає, що аналіз законодавчих положень, що врегульовують трудові правовідносини, не дозволяє дійти висновку, що внаслідок зміни істотних умов праці обов`язковим, як стверджує позивач, є збільшення посадового окладу (заробітної плати) працівника.

Також суд відмічає, що враховуючи приписи ст.43 Конституції України, позивач має право вільно обирати працю, що включає можливість заробляти собі на життя, а використання примусової праці забороняється.

Суд зауважує, що оскільки спірний наказ був прийнятий на підставі ч.3 ст.32 КЗпП України, а його прийняттю передував Наказ від 06.08.2020 №336 «Про перегляд посадових інструкцій», виданий третьою особою на підставі листів і змін в програмі відповідності оператора системи розподілу та, враховуючи нормативно-правові акти, які призвели до змін у звітностях структурного підрозділу, що розцінене роботодавцем як зміна істотних умов праці, перевіркою питання повідомлення позивача про перегляд посадових інструкцій у зв`язку зі зміною істотних умов праці судом встановлено, що позивач про відповідні зміни була повідомлена, ознайомившись з наказом від 06.08.2020 №336, що не заперечується останньою; наказ від 06.08.2020 №336 позивачем не оскаржувався.

Як встановлено судом, визнано сторонами та підтверджено свідками, позивач відмовилась ознайомлюватись з новою редакцією посадової інструкції, затвердженою спірним наказом від 30.10.2020 №425, продовжила та продовжує працювати за посадовою інструкцією в редакції до прийняття спірного наказу.

На підставі викладеного, враховуючи наведені положення Наказу від 06.08.2020 №336 «Про перегляд посадових інструкцій» та п.6 Довідника №336, суд доходить висновку, що нова редакція посадової інструкції, а отже, і спірний наказ, яким така інструкція затверджена, не вступили в дію, а відтак оскаржуваний наказ не є таким, що порушує права та інтереси позивача.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, якими, зокрема є: справедливість, добросовісність та розумність, у тому числі й у судовому порядку. Враховуючи приписи зазначених норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. При цьому судовому захисту підлягають саме порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб.

Інші доводи позивача та її представника наведених висновків суду не спростовують.

Обґрунтовуючи своє рішення, суд приймає до уваги вимоги ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішенні у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994, п. 2958. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу начальника структурного підрозділу «Покровська дистанція електропостачання» Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця» Коваленка К.К. від 30.10.2020 №495 задоволенню не підлягають.

З приводу позову в частині відшкодування відповідачем позивачу моральної шкоди в розмірі 150 000 грн, суд зазначає таке.

Право особи на відшкодування моральної шкоди, перш за все, гарантується Конституцією України (ст. 32, 56).

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода, яка відшкодовується винною особою, може полягати: у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Також визначено, що моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення; глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації; ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування; інших обставин, які мають істотне значення.

Підставою для відшкодування моральної шкоди згідно зі ст. 237-1 КЗпП України є факт порушення прав працівника у сфері трудових відносин, яке призвело до моральних страждань втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди, судом враховуються вимоги розумності і справедливості.

У п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 роз`яснено, що відповідно до ст.237-1 КЗПП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконне звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Компенсація завданої моральної шкоди не поглинається самим фактом відновлення становища, яке існувало до порушення трудових правовідносин, шляхом накладення відповідачем на позивача дисциплінарного стягнення – догани наказами від 24.07.2020 №6 та від 02.10.2020 (скасовані пізніше наказами від 02.10.2020 №9 та №10), а також позбавлення позивача премії за вересень 2020 року наказом від 02.10.2020 №442, який визнаний протиправним та скасований рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 18.11.2020 у справі №235/4893/20 (том 1 а.с.91-95). При цьому суд враховує, що вказані накази про оголошення позивачу догани були скасовані відповідачем після їх оскарження позивачем до суду, у зв`язку з чим ухвалою суду від 02.11.2020 було закрито провадження у справі в частині визнання незаконними та скасування наказів № 5 від 17.07.2020 та № 6 від 24.07.2020 у справі №235/4893/20. Судом в ході розгляду справи №235/4893/20 було встановлено, що наказ №442 від 02.10.2020 був виданий на підставі засідання нелегітимного складу комісії та не узгоджений з профспілковою організацією.

З огляду на вищевказане, суд погоджується з вимогами позивача щодо відшкодування з відповідача моральної шкоди через безпідставне оголошення догани та протиправне позбавлення премії, що звісно призвело до моральних страждань та переживань позивача, оскільки змінено спосіб її життя, від неї вимагались додаткові зусилля для організації свого життя, оскарження наказів до суду. Вимоги про відшкодування моральної шкоди у позові у справі №235/4893/20 заявлені позивачем не були.

Одночасно суд зазначає, що доводи позивача про наявність підстав для відшкодування моральної шкоди у зв`язку із завданням їй моральних страждань прийнятим спірним наказом від 30.102020 №495 не заслуговують на увагу, оскільки підстави для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування означеного наказу судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи вимоги розумності та справедливості, суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача належить стягнути моральну шкоду в розмірі 3000 грн, адже розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, аніж достатнім для розумного задоволення потреб позивача, а не приведення його до збагачення.

Відтак, позов підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи правила ст.141 ЦПК України, часткове задоволення позову в частині майнової вимоги, а також те, що позивачем при подачі позову сплачено 908 грн за заявлену вимогу немайнового характеру та 1500 грн за заявлену вимогу майнового характеру (том 1 а.с.135, 137), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 30 грн (2% від 1500 грн - судовий збір за вимогу майнового характеру).

Судові витрати у виді сплати послуг з правничої допомоги та витрат, пов`язаних зі сплатою послуг банку, стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам не підлягають.

Так, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (ч.3 ст.13 ЦПК України).

Отже, витрати, пов`язані зі сплатою послуг банку, чинним законодавством не віднесені до витрат, пов`язаних з розглядом справи, а тому стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.

Згідно зі ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Враховуючи зміст ст.137 ЦПК України, стороні, на користь якої прийняте рішення, для отримання відшкодування витрат на правову допомогу слід довести: факт і тривалість надання їй правової допомоги; факт надання допомоги адвокатом; факт оплати правової допомоги.

Згідно з ч.1 ст.131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

У ч.1 ст.59 Конституції України закріплено право кожного на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав та особи, яка надає правничу допомогу. Для надання професійної правничої допомоги діє адвокатура. Витрати учасників судового процесу на професійну правничу допомогу відшкодовуються в порядку, визначеному законом

За ч.1 ст.15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч.1-2 ст.60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Під час розгляду спорів, що виникають з трудових відносин, а також справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених у ст.61 цього Кодексу.

Отже, сторона по справі самостійно вирішує питання про вибір свого представника в суді. Проте процесуальне законодавство під час розгляду справ певних категорій не забороняє стороні користуватися в суді послугами представника, який не є адвокатом, однак передбачає відшкодування витрат саме на професійну правничу допомогу адвоката. Саме така правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 04.03.2020 у справі № 759/17921/17, яку суд відповідно до ч.3 ст.263 ЦПК України враховує при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин.

Із матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів позивача у даній справі здійснюється представником за довіреністю ОСОБА_2 (том 1 а.с.104), який діє як приватний юрист – фізична особа-підприємець, що вбачається з актів надання послуг, долучених до справи, у справі відсутні будь які докази, що така особа має статус адвоката. За викладених обставин, суд не вбачає правових підстав для відшкодування позивачу судових витрат у виді витрат на послуги з правничої допомоги.

Керуючись статтями 13, 19, 141, 263, 265 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третя особа - начальник структурного підрозділу «Покровська дистанція електропостачання» Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» Коваленко Костянтин Костянтинович, про визнання протиправним та скасування наказу, відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , моральну шкоду в розмірі 3 000 (три тисячі) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Українська залізниця» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судові витрати у виді сплаченого судового збору в розмірі 30 (тридцять) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, визначеному п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до або через відповідний суд. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення – 14.06.2021.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач - Акціонерне товариство «Українська залізниця», місцезнаходження – м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, ЄДРПОУ 40075815.

Третя особа - начальник структурного підрозділу «Покровська дистанція електропостачання» Регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» Коваленко Костянтин Костянтинович, місцезнаходження - Донецька область, м.Покровськ, вул.Залізнична, 14.

Суддя