Рішення № 97637485, 09.06.2021, Микільський районний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Володарський районний суд Донецької області)

Справа №222/480/21

Провадження №2/222/172/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року смт. Нікольське

Володарський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Вайновської О.Є.,

секретаря судового засідання Гранкіної О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

01.04.2021 року позивач АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява вмотивована тим, що 22.07.2011 року, з метою отримання банківських послуг, відповідачка підписала заяву №б/н, за якою отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Згідно п.п.2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4. Умов та Правил надання банківських послуг, відповідачка дала свою згоду що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і дає право Банку в будь який момент змінити кредитний ліміт. Відповідачка підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між нею та банком договір, що підтверджується її підписом в договорі. У подальшому розмір кредитного ліміту було збільшено до 5000,00 грн. У зв`язку з неналежним виконанням ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором, станом на 28.02.2021 року виникла заборгованість в сумі 19057,91 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4974,96 грн, заборгованості за простроченими відсотками в розмірі 13647,57 грн та пені в розмірі 435,38 грн. Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у вказаній сумі, вирішити питання про судові витрати.

Ухвалою судді Володарського районного суду Донецької області від 08.04.2021 року по вищевказаній цивільній справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Крім цього, відповідачці визначено п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Копія зазначеної ухвали була надіслана учасникам справи.

Також відповідачці разом з ухвалою надіслано копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглянути без його участі, не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, відзив не подала.

За таких обставин, суд ухвалює заочне рішення по справі, на що позивач надав згоду, на підставі наявних у ній доказів.

При цьому фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося, на підставі положень ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22.07.2011 року між ПАТ КБ «Приватбанк» (правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК») та ОСОБА_1 , шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку, укладено кредитний договір, згідно з умовами якого остання отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

У вищевказаній анкеті-заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що дана заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складають між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Згідно наданого розрахунку заборгованості за договором №б/н від 22.07.2011 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом ОСОБА_1 станом на 28.02.2021 року, відповідачка має заборгованість за кредитом в розмірі 4974,96 грн, заборгованість за відсотками за користування кредитом в розмірі 13647,57 грн, заборгованість з пені в розмірі 435,38 грн.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою та другою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Як вбачається з матеріалів справи, саме такий договір приєднання і був укладений між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», та відповідачкою.

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив стягнути заборгованість за тілом кредиту, відсотками за користування кредитом та за пенею.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У разі порушення боржником зобов`язання, боржник повинен передати кредиторові грошову суму – неустойку (штраф, пеня) або інше майно. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст.549 ЦК України).

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У підписаній анкеті-заяві позичальника, процентна ставка по кредиту та штрафні санкції у виді, зокрема, пені не визначені, Витяг з тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Умови та правила надання банківських послуг», додані до позовної заяви, відповідачкою ОСОБА_1 не підписані.

Отже, в даному випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини 1 статті 634 ЦК України про договір приєднання, оскільки за відсутності у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами та пеню, без надання підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, з якими вона ознайомилась та погодилась, з огляду на мінливий характер Тарифів та Умов, які неодноразово змінювалися з часу виникнення спірних правовідносин та до часу звернення до суду з позовом, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

За таких обставин, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами та пеню за несвоєчасне погашення кредиту.

Наведене узгоджується із правовими висновками Великої Палати Верховного Суду під час розгляду справи №342/180/17, провадження №14-131цс19, висловленими в постанові від 03 липня 2019 року.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню в частині стягнення з відповідачки заборгованості за відсотками за користування кредитом та пені через відсутність у неї передбаченого обов`язку по їх сплаті позивачу.

Щодо заявленої позивачем вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту суд зазначає наступне.

Так, факт користування відповідачкою кредитними коштами підтверджується випискою за договором №б/н станом на 28.02.2021 року ОСОБА_1 , наданою представником позивача (а.с. 8-19).

З наданої позивачем довідки від б/д за №б/н вбачається, що згідно кредитного договору №б/н від 28.02.2021 року ОСОБА_1 отримала кредитну картку № НОМЕР_1 строком дії до 10/17.

Станом на 31.10.2017 року відповідачка має заборгованість за тілом кредиту в розмірі 4974,96 грн та після цієї дати кредитними коштами не користувалась, що підтверджується випискою за договором №б/н станом на 04.03.2021 року.

Таким чином, встановивши під час розгляду справи, що відповідачка отримала від позивача кредит в розмірі 4974,96 грн, що підтверджується заявою позичальника та розрахунком

заборгованості, проте зобов`язання по поверненню кредиту в повному обсязі не виконала, чим заборгувала позивачу 4974,96 грн – заборгованість за тілом кредиту, суд прийшов до переконання про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4974,96 грн.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Банком сплачено судовий збір при зверненні до суду з даним позовом в сумі 2270,00 грн, які він просив стягнути із відповідачки. Оскільки позовні вимоги задоволено частково, а саме на 26,10% (від заявленої суми позовних вимог 19057,91 грн), то підлягає частковому стягненню з відповідачки на користь позивача і судовий збір.

Таким чином, з відповідачки слід стягнути на користь позивача судовий збір у зв`язку з розглядом справи пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 592,47 грн (2270,00 : 26,10%).

Керуючись ст.ст.509, 525, 526, 530, 626, 628, 629, 633, 634, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 89, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІН НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1Д, рахунок № НОМЕР_3 , МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість за заявою №б/н від 22.07.2011 року, яка утворилася станом на 28.02.2021 року в розмірі 4974 (чотири тисячі дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 96 копійок, судовий збір в розмірі 592 (п`ятсот шістдесят три) гривні 47 копійок, а разом 5567 (п`ять тисяч п`ятсот шістдесят сім) гривні 43 копійок.

В решті позовних вимог – відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем шляхом подачі апеляційної скарги до Донецького апеляційного суду через Володарський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Повний текст рішення виготовлений 14.06.2021 року.

Суддя О. Є. Вайновська