Вирок № 9763739, 31.05.2010, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа №1-69/2010 року

ряд.стат.звіту №46

код суду 0707

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 20 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в особі: головуючого-судді Монич В.О.

при секретарі Решко С.І.

з участю: прокурора Галецького Р.Й.

підсудного ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Мукачево кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Мукачево, мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, українця, розлученого, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та двох непрацездатних членів сім”ї, з середньо-спеціальною освітою, приватного підприємця, раніше не судимого.

за ст.ч.2 КК України,

встановив:

ОСОБА_1, 22 квітня 2009 року близько 16 год. 10 хв. керуючи власним автомобілем марки “Ваз-21101” д/н НОМЕР_1 та рухаючись по вул.Вокзальна в м.Мукачево зі сторони вул.Невського у напрямку вул.Недецеї з швидкістю більшою за допустиму в населених пунктах, навпроти будинку №24, не забезпечив безпеку дорожнього руху під час виникнення небезпеки для руху, а саме появи пішохода на проїзній частині, не врахував дорожню обстановку та стан транспортного засобу щоб мати змогу постійно контролювати його рух, не застосував своєчасне гальмування, чим саме грубо порушив вимоги п.п.1.3,1.4,1.5,12.1,12.3,12.4 правил дорожнього руху України, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5, який в той час переходив проїзну частину дороги вул.Вокзальної зліва на право по ходу руху його автомобіля.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди, смерть пішохода ОСОБА_5 настала внаслідок тупої травми голови, грудної клітини, черева, лівої нижньої кінцівки, що проявилось субарахноїдальним крововиливом, набряком-маляцією речовини головного мозку з вклиненням стовбурових структур у великий потиличний отвір, множинними переломами ребер з права по 2 анатомічним лініям, забоєм правої легені, розривом капсули 1-ї тканини печінки, переломом обох кісток лівої гомілки. Даний висновок про причину смерті підтверджується виявленням при дослідженні трупа вищевказаних при життєвих травматичних ушкоджень за даними судово-гістологічного дослідження.

Водій ОСОБА_1 грубо порушив : пункт 1.3 Правил дорожнього руху України згідно якого, учасники дорожнього руху зобов”язані знати і неухильно виконувати вимоги цих правил, а також бути взаємно ввічливими; пункт 1.4 Правил дорожнього руху України згідно якого, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці правила; пункт 1.5 Правил дорожнього руху України згідно якого, дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб неповинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю, або здоров”ю громадян, завдати їм матеріальних збитків; пункт 12.1 Правил дорожнього руху України згідно якого, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; пункт 12.3 Правил дорожнього руху України згідно якого у разі виникнення перешкоди або небезпеки для руху, яку водій об»активно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечному для інших учасників руху об»їзду перешкоди; пункт 12.4 Правил дорожнього руху України згідно якого у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год..

В судовому засіданні підсудній ОСОБА_1 свою вину визнав повністю і пояснив, що 22 квітня 2009 року він рухався на своєму власному автомобілі марки “Ваз-21101” д/н НОМЕР_1 зі швидкістю біля 70 км/год. по вул.Вокзальна в м.Мукачево у напрямку вул.Недецеї. Рухаючись по вищевказаній вулиці, йому на зустріч їхав вантажний мікроавтобус марки “Форд-Транзит” білого кольору. В момент коли він роз”їзджався з мікроавтобусом з заді даного мікроавтобуса він побачив на своїй смузі руху двох пішоходів, на одного х яких скоїв наїзд. Удар був потерпілого в ліве переднє крило, а потім того кинуло на капот внаслідок чого розбив скло. Відразу після скоєння ДТП, він зупинився, вийшов з автомобіля викликав міліції та швидку допомогу. Заявлений цивільний позов визнає частково.

Потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснила, що того дня повернувшись з роботи о 18 год. 00 хв., їй позвонили на домашній телефон з Мукачівської ЦРЛ та повідомили, що її чоловіка збила машина, і він знаходиться в реанімаційному відділенні. Як саме сталася пригода вона не знає, але товариш, який переходив дорогу разом з її чоловіком повідомив, що підсудній на автомобілі рухався зі швидкістю більше 100 км/год.

Крім того, потерпіла в судовому засіданні заявила цивільний позов про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 34 772,61 грн, моральної шкоди в розмірі 200 000,00 грн. та понесених судових витрат в розмірі 26 527,84 грн.. Нанесену матеріальну шкоду мотивує тим, що на час перебування її чоловіка в лікарні, вона витратила на лікування 2 284,50 грн., після смерті чоловіка, нею було понесено ряд витрат на організацію поховання, що становить 7 362,00 грн., витрати на оформлення довіреності у нотаріуса становить 150,00 грн, витрати на відправку клопотань рекомендованими листами та телеграми під час досудовго слідства становить 136,86 грн., відправка звернень у формі рекомендованих листів та телеграм під час судового слідства становить 55,65 грн., витрати на оголошення в газеті “Меркурій” становить 17,25 грн., витрати на закупівлю, виготовлення та встановлення надмогильного пам”ятника становить 11 000,00 грн.. Моральну шкоду шкоду мотивує тим, що внаслідок завданого їй душевного болю у неї значно погіршився стан здоров”я, втратила нормальний сон, спокій, тривалий час перебувала на лікуванні. Понесені судові витрати мотивує тим, що ОСОБА_4 надавав їй правову допомогу, тобто надав послуги правового характеру, що стверджується “Актом приймання-передачі виконаних робіт та надання послуг під час надання правової допомоги від 11 травня 2010 року”. Цивільний позов просить задоволити в повному обсязі.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 22 квітня 2009 року він знаходився в автомобілі водієм якого був ОСОБА_1 Рухаючись по вул.Вокзальна він сидів на передньому пасажирському сидінні, дивися праворуч, тобто в сторону де розташовані будинки. Через якусь мить він відчув сильний удар в автомобіль, відразу не зрозумів, що сталося. Коли автомобіль зупинився, він разом з ОСОБА_1 вийшли з салону, і побачив, що ОСОБА_1 збив людину. Як саме стався даний наїзд йому не відомо, так-як за дорогою він не спостерігав. Стверджує, що водій автомобіля ОСОБА_1 рухався зі швидкістю біля 50 км/год.

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснила, що вона 22 квітня 2009 року біля 16 год. 15 хв. разом з своїм чоловіком стояли на своєму автомобілі на перехресті вулиць Гоголя-Вокзальна, і побачили, як на великій швидкості автомобіль марки “Ваз-21101” поїхав в напрямку вул.Вокзальна. Через якусь мить, вони почули звук шин автомобіля, який гальмував та побачили, що цей автомобіль збив людину. Побачивши дане, вони під”їхали до місця ДТП, і вона по мобільному телефону викликала швидку допомогу. Водій автомобіля, який скоїв ДТП рухався зі швидкістю біля 80-100 км/год., інших транспортних засобів на дорозі не було. Чи був в стані алкогольного сп”яніння водій, пояснити не може, а пояснила, що він був в незрозумілому, скоріш за все в шоковому стані.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні пояснив, що він 22 квітня 2009 року біля 16 год. 15 хв. разом з своєю дружиною стояли на своєму автомобілі на перехресті вулиць Гоголя-Вокзальна, і побачили, як на великій швидкості автомобіль марки “Ваз-21101” поїхав в напрямку вул.Вокзальна. Через якусь мить, вони почули звук шин автомобіля, який гальмував та побачили, що цей автомобіль збив людину. Побачивши дане, вони під”їхали до місця ДТП, і його дружина по мобільному телефону викликала швидку допомогу, а він підбіг до лежачого чоловіка, щоб надати йому якусь допомогу. На його думку, водій автомобіля, який скоїв ДТП рухався зі швидкістю біля 100 км/год., інших транспортних засобів на дорозі не було. Чи був в стані алкогольного сп”яніння водій який скоїв ДТП сказати не може. Після приїзду швидкої допомоги, через 20 хвилин приїхали працівники міліції. Схема до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, складена працівниками міліції, відповідає дійсності.

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що 22 квітня 2009 року він разом з ОСОБА_5 після робочого часу йшли по вул.Вокзальна у напрямку вокзалу зі сторони вул.Мендєлєєва. Навпроти будинку №324, вони вирішили перейти вулицю до даного будинку. В цей час, зі сторони вокзалу у напрямку вул.Невського їхав мікроавтобус білого кольору, марки і номеру він не запам”ятав. Коли мікроавтобус проїхав повз них, вони стали на проїзну частину дороги подивилися, що зі сторони вокзалу автомобілів не має, і з іншої сторони автомобілів не має, і тоді вони спокійною ходою почали переходити проїзну частину дороги. ОСОБА_5 йшов трохи попереду, а він позаду нього. Дійшовши до середини проїзної частини дороги ОСОБА_5 продовжив рух через іншу смугу руху і в цей час зі сторони вул.Невського у напрямку вокзалу рухався автомобіль марки “Ваз-21101”, який скоїв наїзд на ОСОБА_5. Звук наближаючого автомобіля вони не чули, це відбулося миттєво, швидкість даного автомобіля була великою. Чи був в стані алкогольного сп”яніння водій який скоїв ДТП сказати не може.

Свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні пояснив, що 22 квітня 2009 року він був черговим, і виїжджав на місце ДТП, яке було скоєно підсуднім ОСОБА_1.Під час огляду місця події був присутній ОСОБА_1

Згідно висновку експерта №13/2009, ОСОБА_5 були завдані тілесні ушкодження, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як такі, що небезпечні для життя в момент їх спричинення і що потягли за собою смерть потерпілого, з безпосередньою причиною настання смерті, знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв”язку і можуть вкладатися в дату ДТП, що мала місце 22 квітня 2009 року (а.с.90-92 т.1).

Відповідно до висновку експерта №1030/142 від 28.05.2009 року автотехнічної експертизи, система рульового керування автомобіля “ВАЗ-21101” державний номерний знак НОМЕР_1 відповідала вимогам на експлуатацію і знаходилась в працездатному стані, тобто могла виконувати свої функції по зміні напрямку руху автомобіля; робоча гальмівна система автомобіля марки “ВАЗ-21101” державний номерний знак НОМЕР_1, відповідала вимогам на експлуатацію, знаходилась у працездатному стані і могла виконувати свої функції по зміні режиму руху автомобіля; система освітлення та світлової сигналізації автомобіля “ВАЗ-21101” державний номерний знак НОМЕР_1, на момент огляду і експертного дослідження знаходилася в технічно справному стані і могла виконувати свої функції, передбачені конструкцією; ходова частина автомобіля “ВАЗ-21101” державний номерний знак НОМЕР_1, знаходилась в працездатному стані і могла виконувати свої функції (а.с.113-121 т.1).

Крім того, відповідно до висновку експерта №1177/157 від 11 червня 2009 року в даній дорожній ситуації для забезпечення безпеки дорожнього руху водій автомобіля марки “ВАЗ-21101” державний номерний знак НОМЕР_1 гр.ОСОБА_1, повинен був керуватися вимогами п.п.12.3, 4.7, 4.10 та 4.14 Правил дорожнього руху України; виходячи з довжини сліду юзу, залишеного колесами автомобіля марки “ВАЗ-21101” державний номерний знак НОМЕР_1, на проїзній частині дороги, його швидкість на момент початку гальмування становила біля 77-80 км/год.; водій автомобіля марки “ВАЗ-21101” державний номерний знак НОМЕР_1 гр.ОСОБА_1, мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода гр.ОСОБА_5, шляхом застосування своєчасного гальмування з моменту виникнення йому небезпеки для руху; вихід пішохода гр.ОСОБА_5 на смугу руху автомобіля марки “ВАЗ-21101” державний номерний знак НОМЕР_1, є ознакою виникнення небезпеки для руху його водію гр.ОСОБА_1, а пункт 12.3 Правил дорожнього руху України з урахуванням визначення терміну “небезпека для руху”, що є в загальних положеннях Правил дорожнього руху України в п.1.10 регламентує в таких ситуаціях застосувати тільки гальмування, а не маневрування, і тому технічна можливість запобігти наїзду на пішохода маневруванням не розглядається; з технічної точки зору причиною даної ДТП став той факт, що водій автомобіля марки “ВАЗ-21101” державний номерний знак НОМЕР_1 гр.ОСОБА_1, мав технічну можливість з моменту виникнення йому небезпеки для руху уникнути наїзду на пішохода гр.ОСОБА_5, який грубо порушуючи Правила дорожнього руху України переходив дорогу в невстановленому місці, не впевнившись у відсутності небезпеки, а саме автомобіля марки “ВАЗ-21101” державний номерний знак НОМЕР_1, що наближався (а.с.141-148 т.1).

Суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, щодо швидкості руху автомобіля, так-як, ні матеріалами справи, ні в судовому засіданні не доведено, що швидкість руху автомобіля була 100 км/год., а згідно висновку експерта №1177/157 від 11 червня 2009 року швидкість автомобіля становила не більше 80 км/год.

Також в судовому засіданні не здобуто жодного доказу, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані алкогольного сп”яніння.

Вина підсудного ОСОБА_1 у вчиненому стверджується : довідкою по дорожньо- транспортній пригоді та протоколом огляду місця дорожньо-транспортної події від 22 квітня 2009 року, з яких видно, що підсуднім ОСОБА_1 22.04.2009 року по вул.Вокзальній в м.Мукачево на автомобілі марки “ВАЗ-21101” державний номерний знак НОМЕР_1 було скоєно наїзд на пішохода ОСОБА_5; протоколами відтворення обстановки та обставин події від 21 травня 2009 року, з яких видно, місце та час скоєння злочину (а.с.123-135 т.1).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що матеріалами справи та в судовому засіданні вина підсудного в інкримінованому йому злочину доведена повністю

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що досудовим слідством дії ОСОБА_1, вірно кваліфіковані за ст.286 ч.2 КК України, і суд кваліфікує його дії як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілому

Згідно характеристики підсудний ОСОБА_1 характеризуються позитивно (а.с.200 т.1).

Обираючи вид і міру покарання підсудному ОСОБА_1 суд враховує всі обставини справи, характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, дані про особу винних. Так, ОСОБА_1 раніше не судимий (а.с.244 т.1), характеризується позитивно, має на утриманні двох неповнолітніх дітей та непрацездатних членів сім”ї (а.с.152 т.2). Водночас, підсудний є водієм і це є єдиним джерелом доходу його сімї (а.с.151 т.2), тому суд приходить висновку про недоцільність позбавлення його права керування транспортними засобами.Крім того, суд враховує, що ОСОБА_1 частково відшкодував матеріальну шкоду на суму 4 500,00 грн, що підтверджується розпискою потерпілої ОСОБА_3 (а.с.162 т.2).

Обставинами, що помякшують покарання підсудного ОСОБА_1 є визнання і усвідомлення ним вини, щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, частково відшкодував шкоду.

Обставин, які обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1 судом не визнано.

Враховуючи викладене, керуючись принципами гуманності, необхідності і достатності покарання для виправлення підсудного та запобігання новим злочинам, суд приходить до висновку, що виправлення підсудного ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства, оскільки таке за даних обставин справи було б надмірно суворим покаранням, а підсудному слід призначити покарання в межах санкції ст.286 ч.2 КК України без призначення додаткового покарання та із застосування ст.75 КК України, щодо позбавлення спеціального права у вигляді позбавлення керування транспортними засобами, сул приходить до висновку про недоцільність застосування такого, так-як транспортний засіб є єдиним джерелом доходу підсудного, який має на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних близьких родичів.

Відповідно до ст.23 ЦК України при визначенні моральної шкоди, судом враховуються вимоги розумності і справедливості.

Щодо стягнення моральної шкоди, суд виходить з наступного.

В судовому засіданні не наведено достатньо доказів про те, що потерпілій завдана моральна шкода саме на суму 200 000, 00 гривень.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що моральну шкоду, слід задоволити на суму 15 000,00 гривень.

Щодо стягнення матеріальної шкоди, суд виходить з наступного.

Ні в судовому засіданні, ні матеріалами справи, цивільним позивачем не наведено, що саме для поховання ОСОБА_5 було затрачено кошти на придбання костюма, сорочки, краватки, туфлів, шкарпеток на суму 1968,00 грн.

Також, судом не може бути взято до уваги, як матеріальна шкода оголошення в газеті та направлення телеграм, рекомендованих листів, так-як відсутні дані про те, що вони мають безпосереднє відношення до завданих матеріальних збитків, щодо поховання ОСОБА_5, таким чином матеріальна шкода становить 12 602,34 грн..

Суд, також приймає до уваги обставину, що підсудним ОСОБА_1 частково відшкодовано матеріальну шкоду на суму 4 500, 00 грн. (а.с.162 т.2), що стверджується розпискою потерпілої.

При визначенні судових витрат, суд керується ст.88 ЦПК України.

Цивільний позов по справі про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 34 772,61 грн, моральної шкоди в розмірі 200 000,00 грн. та понесених судових витрат в розмірі 26 527,84 грн., слід задоволити частково, так-як не наведено документальних доказів матеріальної та морільної шкоди на суму позову.

Речовий доказ по справі - автомобіль марки “ВАЗ-21101” державний номерний знак НОМЕР_1, переданий на зберігання під розписку власнику ОСОБА_1залишити в його власності.

Судові витрати по справі складають 2 311 грн. 03 коп. за проведення автотехнічних експертиз.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_1 - за ст.286 ч.2 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України, звільнити його від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину.

Відповідно до ст.76 п.2,3 ч.1 КК України зобов”язати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально виконавчої інспекції, повідомляти кримінально виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, мешканця АДРЕСА_1 в користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, мешканки АДРЕСА_2 матеріальну шкоду в розмірі 8 102,34 грн., моральну шкоду в розмірі 15 000,00 грн. та понесені судові витратив на правову допомогу в розмірі 1 500,00 грн..

Речовий доказ по справі: автомобіль марки “Ваз-21101” державний номерний знак НОМЕР_1, переданий на зберігання під розписку власнику ОСОБА_1залишити в його власності.

Стягнути з ОСОБА_1на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Закарпатській області за реквізитами: НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, код ЄДРПОУ 25575144, банк УДК в Закарпатській області МФО 812016 р/р № 35224002000411 судові витрати в сумі 2 311 грн. 03 коп. за виконання автотехнічних експертиз.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_1 підписку про невиїзд - залишити без змін до вступу вироку в законну силу. .

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд протягом 15-ти діб з моменту проголошення.

Головуючий В.О.Монич