Рішення № 97636962, 09.03.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 760/14837/20

Провадження № 2/760/458/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

09 березня 2021 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Козленко Г.О.,

за участю секретаря - Король О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті-Девелопмент» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва, -

встановив:

08.07.2020 представник ОСОБА_2 , який діє в інтересах позивача звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва із вищевказаним позовом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 09.07.2020 зазначену цивільну справу передано в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Козленко Г.О.

Ухвалою суду від 14.07.2020 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

14.09.2020 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків з позовною заявою у новій редакції.

В позовній заяві представник позивача просить:

- визнати за позивачем майнове право (у тому числі право на отримання в натурі та оформлення у власність після завершення будівництва) на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 75,58 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_1 ;

- судові витрати стягнути з відповідача.

Обґрунтовуючи підстави звернення до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті-Девелопмент» (далі за текстом - ТОВ «Сіті-Девелопмент») про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва, позивач посилається на наступне.

12.11.2013 між ТОВ «Сіті-Девелопмент» та ОСОБА_1 було укладено попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3 .

15.08.2014 між вказаними сторонами було укладено Договір про внесення змін до Попереднього договору, за яким зокрема було змінено номер квартири з АДРЕСА_3 на АДРЕСА_1 .

Для підтвердження зобов`язань, що виникли між сторонами згідно попереднього договору було укладено договір про забезпечення виконання зобов`язання № СС/Д1/170-122 від 12.01.2013, відповідно до якого ОСОБА_1 сплатила грошові кошти Відповідачу в встановленій сумі.

24.03.2016 сторони уклали Додаткову угоду до договору про забезпечення виконання зобов`язання № СС/Д1/170-122 від 12.01.2013, згідно якої позивач мала сплати збільшену суму коштів за проінвестовану квартиру.

Відповідно до умов Попереднього договору сторони зобов`язались в строки встановлені Попереднім договором, укласти договір купівлі-продажу квартири (Основний договір), яка знаходиться поверх 15,Секція 1, номер квартири АДРЕСА_1, кількість кімнат 2, загальна площа 75,58 кв.м., у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п.1.3. Сторони зобов`язуються укласти Основний договір протягом II кварталу 2015 року, але в будь-якому разі не раніше отримання Стороною - 1 правовстановлюючих документів на Об`єкт - надання Державною реєстраційною службою України та/або відповідними державними органами документів, що є необхідними для належного укладення та нотаріального посвідчення Основного договору та з урахуванням вимог п. 5.2. розділу 5 Попереднього договору.

Відповідно до п. 1.2. Попереднього договору Сторони встановили, що виконання зобов`язання щодо укладання та нотаріального посвідчення Основного договору, яке встановлене п. 1.1 розділу 1 Попереднього договору повинне бути забезпечене. Вид та порядок забезпечення виконання вказано зобов`язання Сторони визначають в окремому Договорі про забезпечення виконання зобов`язань. Зазначений Договір про забезпечення виконання зобов`язань Сторони укладають у простій письмовій формі та підписують одразу після укладання та нотаріального посвідчення Попереднього договору.

Відповідно до п. 1.2.1 Попередній договір та Договір про забезпечення виконання зобов`язань є невід`ємними один від одного, припинення дії, втрати чинності, розірвання одного з цих договорів тягне за собою припинення дії, втрату чинності, розірвання іншого Договору.

Відповідно до п. 1.1 Договору про забезпечення виконання зобов`язань № СС/ДІ/170-122 від 12 листопада 2013 року для підтвердження зобов`язань, що виникли у Сторін згідно з Попереднім договором щодо укладання та виконання Договору купівлі-продажу квартири, та забезпечення виконання таких зобов`язань. Сторона 2 сплачує Стороні 1 суму грошових коштів, розмір, порядок та умови сплати якої встановлюються розділом 2 Договору. Вказана сума коштів, після її належної сплати Стороною 2 за Договором, зараховується Стороною 1 до платежів за Основним договором.

Відповідно до п. 2.2.1 Договору про забезпечення розмір грошових коштів, які сплачуються відповідно до умов Договору, як забезпечення виконання зобов`язань, згідно п. 1.1 розділу 1 Договору становить 360 083 грн. 40 коп.

Таким чином, сторони визначили, що на підтвердження зобов`язань щодо укладення Основного договору позивач повинен укласти з ТОВ «Сіті-Девелопмент» договір про забезпечення зобов`язань, за яким всі кошти, що будуть вноситися позивачем на рахунок відповідача, будуть зараховані у рахунок вартості квартири за Основним договором.

Позивач виконала умови Договору про забезпечення та сплатила відповідачу грошові кошти у розмірі (в подальшому збільшену суму) 505 856 грн. 94 коп. Позивачем повністю виконано умови договорів, а відповідач зобов`язання укласти з позивачем Основний договір не виконує.

Із засобів масової інформації позивачу стало відомо, що будівництво житлового комплексу АДРЕСА_4 , зупинено, оскільки забудовник самовільно вів будівництво комплексу за відсутності дозвільних документів на будівництво, відкрито кримінальне провадження.

Представник позивача вважає, що у позивача у зв`язку з виконанням зобов`язання щодо сплати вартості квартири виникло право вимоги й оформлення права власності на квартиру шляхом укладання Основного договору, а у Товариства виникло право на отримання вартості квартири та кореспондуючий обов`язок укласти з позивачем Основний договір купівлі-продажу квартири та передати її останнім за відповідним Актом приймання-передачі.

Таким чином, на думку представника позивача, оскільки квартира є оплаченою позивачем об`єктами, які після завершення будівництва стають окремим майном, то до завершення будівництва об`єкту нерухомого майна, в якому знаходиться квартира, та прийняття його до експлуатації - позивачу належить не право власності на квартиру, а майнове право на неї.

У зв`язку із вищевикладеним просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою суду від 15.09.2020 відкрито спрощене позовне провадження в даній цивільній справі. Визначено відповідачу строк на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому ст. 178 ЦПК України, - 30 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Позивачу роз`яснено право подати до суду відповідь на відзив у порядку, передбаченому ст. 179 ЦПК України, протягом 15 днів з дня отримання відзиву відповідача на позов.

Ухвалою суду від 24.11.2020 суд перейшов до розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позивач в судове засідання не з`явився, через канцелярію суду подала заяву про розгляд справи у її відсутність та у відсутності її представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, відзиву щодо заявлених позовних вимог від відповідача до суду не надійшло.

Згідно вимог ст.280 ЦПК України, якщо відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання та не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Суд, відповідно до ст.ст.223, 280 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній матеріалів у відсутності відповідача, оскільки його неявка не перешкоджає ухваленню заочного рішення, проти чого не заперечувала позивач.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов`язки сторін та те, що позивач проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч.1 ст.280 та відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 12.11.2013 між ТОВ «Сіті-Девелопмент» та ОСОБА_1 був укладений Попередній договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_3, розташованої на 15-му поверсі, в секції 1, загальною площею 53,8 кв.м по АДРЕСА_3 .

Відповідно до умов даного договору ТОВ «Сіті-Девелопмент» зобов`язався протягом другого кварталу 2015 року укласти Договір купівлі-продажу квартири (Основний договір), відповідно до якого відповідач зобов`язується передати у власність (продати) вищевказану окрему квартиру, а ОСОБА_1 зобов`язується прийняти у власність (купити) Об`єкт та належним чином сплатити його вартість в порядку та на умовах, передбачених даним договором.

Крім того, сторони встановили, що виконання зобов`язань щодо укладання та нотаріального посвідчення Основного договору, повинно бути забезпечене. Вид і порядок забезпечення виконання вказаного зобов`язання сторони визначали в окремому договорі про забезпечення виконання зобов`язань № СС/Д1/170-122 від 12.11.2013.

Відповідно до п.1.3 зазначеного договору, плановий строк введення в експлуатацію будинку - 1 (перший) квартал 2015 року.

Договором про забезпечення виконання зобов`язань № СС/Д1/170-122 від 12.11.2013 передбачено, що для підтвердження зобов`язань, які виникли у сторін згідно з попереднім договором щодо укладання та виконання договору купівлі-продажу, та забезпечення виконання таких зобов`язань, ОСОБА_1 сплачує відповідачу суму грошових коштів, розмір, порядок та умови сплати якої встановлюються розділом 2 цього договору. Вказана сума коштів буде, після її належної сплати ОСОБА_1 зарахована до платежів за Основним договором у момент укладання такого Основного договору.

15.08.2014 між ТОВ «Сіті-Девелопмент» та ОСОБА_1 укладено Договір про внесення змін до Попереднього договору, за яким зокрема було змінено номер квартири з на АДРЕСА_1 та загальна площа у розмірі 70,41 кв.м.

24.03.2016 сторони уклали Додаткову угоду до договору про забезпечення виконання зобов`язання № СС/Д1/170-122 від 12.11.2013, згідно якої Позивач мала сплатити збільшену суму коштів за проінвестовану квартиру.

З позову вбачається, що відповідач основний договір з ОСОБА_1 не уклав та не передав останній квартиру. Станом на день звернення до суду будинок в експлуатацію не введений.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до абзацу 1 ч. 1 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Частиною 3 цієї статті визначено, що зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» вбачається, що майновими правами, визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права (права на провадження діяльності, використання природних ресурсів тощо) та права вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації.

Статтею 190 ЦК України визначено, що майном, як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживчою річчю. Майнові права визначаються речовими правами.

У ч. 1 ст. 9 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» зазначено, що управитель укладає із забудовником договір, за яким забудовник зобов`язується збудувати один або декілька об`єктів будівництва, ввести їх в експлуатацію в установленому законодавством порядку та передати об`єкти інвестування установникам цього фонду у строки та на умовах, визначених цим Законом, Правилами фонду та договором управління майном, а управитель зобов`язується здійснювати фінансування будівництва цих об`єктів будівництва на умовах договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 цього Закону в договорі має бути передбачене зобов`язання забудовника уступити управителю майнові права на нерухомість, яка є об`єктом будівництва, у разі виникнення обумовленого цим договором ризику невиконання забудовником своїх зобов`язань перед управителем.

Позивач належним чином виконала свої зобов`язання та сплатила відповідачу грошові кошти у розмірі 505 856,94 грн. відповідно до умов Договору про забезпечення виконання зобов`язань № СС/Д1/170-122 від 12.01.2013 та додаткової угоди від 24.03.2016. Відповідач прийняв ці грошові кошти та після завершення будівництва гарантував позивачу передачу профінансованої площі, а саме, житлове приміщення АДРЕСА_1 (будівельний), розташованої на 15-му поверсі, в секції 1, загальною площею 75,58 кв.м, що підтверджується довідкою відповідача від 28.03.2016.

Житловий будинок у визначений попереднім договором строк введено в експлуатацію не було, будівництво об`єкту не здійснюється, відповідно право власності позивача не зареєстроване, чим порушені його права.

За таких обставин, ґрунтується на законі вимога позивача про визнання за ним майнових прав на закріплений за ним об`єкт незавершеного будівництва.

З огляду на наведене, позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 328, 331, 390, 509, 635 ЦК України, статтями 9, 10 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю», ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ст.ст.3, 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 206, 259, 263-265, 268, 273, 280-284 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті-Девелопмент» про визнання майнових прав на об`єкт незавершеного будівництва - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) майнове право на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 75,58 кв. м, що знаходиться на АДРЕСА_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

.

Суддя - Г.О. Козленко