Рішення № 97635340, 01.06.2021, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/2487/20

н/п 2/766/732/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді Булах Є.М.,

секретар судового засідання Яковлєва О.М.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача – Мінаєвої В.В.

позивач ОСОБА_2 – не з`явилася;

відповідач ОСОБА_3 – не з`явилася

треті особи - не з`явилися

справа №766/2487/20; провадження №2/766/732/21

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні в порядку загального позовного провадження цивільну справу

позовом ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ),

в інтересах якої на підставі ордеру діє адвокат Веріковська Тетяна Анатоліївна (місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 81-а/259)

до

відповідача ОСОБА_3 (РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 ),

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 ),

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Голодюк Оксана Михайлівна (місцезнаходження: АДРЕСА_6 ),

Друга Херсонська державна нотаріальна контора (ЄДРПОУ 35330280, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Рішельєвська, буд. 21)

предмет та підстави позову: про визнання заповіту недійсним

негайно після закінчення судового розгляду справи по суті, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та,-

встановив:

І. Виклад позиції позивачів.

13 лютого 2020 року позивачка через свого представника звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання заповіту недійсним, у якому просила визнати недійсним заповіт, складений і посвідчений 02 червня 2016 року приватним нотаріусом Херсонського МНО Голодюк Оксаною Михайлівною від імені ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ім`я ОСОБА_3 та вирішити питання про розподіл судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_5 , після смерті якої відкрилася спадщина на належну їй на праві власності 1/3 частину квартири АДРЕСА_7 .

У встановлений ст.1270 ЦК Украйни строк, позивач звернулась до Другої Херсонської ДНК із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої 28 січня 2020 року державним нотаріусом Новосельською О.В. заведена спадкова справа №41/2020.

Під час спілкування з нотаріусом позивачці стало відомо, що 02 червня 2016 року, її мати склала заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Херсонського МНО Голодюк О.М., за яким все належне їй на день смерті рухоме та нерухоме майно, померла заповіла відповідачці по справі – доньці від другого шлюбу.

Позивачка вважає зазначений заповіт недійсним з підстав, передбачених ч. 3 ст.203. ч. ч. 1, З ст. 215, ст. 230, ст. 231 та ч.2 ст.1257 ЦК України, оскільки волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало її волі, вчинене під впливом обману та насильства, в період онкозахворювання померлої.

ІІ. Виклад позиції відповідача.

30 березня 2020 року адвокат Мінаєва В.В. діючи в інтересах відповідача подала відзив на позов, у якому просила у задоволенні позову відмовити з наступних підстав.

Вказала, що померла прийняла рішення скласти заповіт на користь відповідачки після того, як дізналася про онкохворобу.

На час складення заповіту у ОСОБА_5 були відсутні фізичні вади, які б не дозволяли їй самостійно прочитати та підписати заповіт, бажання скласти його в присутності свідків остання не виявила, що свідчить про відсутність підстав для визнання спірного заповіту недійсним.

ІІІ. Виклад заперечень позивача у відповіді на відзив.

04 червня 2020 року адвокат Веріковська Т.А. діючи в інтересах позивача подала відповідь на відзив на позов, у якій позовні вимоги підтримала.

Вказала, що померла ОСОБА_5 була особою похилого віку, мала численні захворювання (поганий зір, гінекологічні захворювання), перенесла хіміотерапію, була фізично та морально ослаблена і поникла. Заповіт був вчинений під впливом обману та насильства.

ІV. Виклад позиції третьої особи ОСОБА_4

15 березня 2021 року ОСОБА_4 подав письмові пояснення на позов, у яких просив позовні вимоги задовольнити.

Вказав, що є онуком померлої та сином позивачки. Підтримав позицію позивача щодо недійсності спірного заповіту з підстав, передбачених ч. 3 ст.203. ч. ч. 1, З ст. 215, ст. 230, ст. 231 та ч.2 ст.1257 ЦК України, оскільки волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало її волі, вчинене під впливом обману та насильства.

На час складання заповіту ОСОБА_5 перебувала на оперативному, післяопераційному лікуванні, що ставить під сумнів її здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, оскільки довготривалий прийом хіміотерапевтичних препаратів впливає на здатність людини розуміти значення своїх дій та керувати ними, а також є наслідком розладу пам`яті, уваги та депресивного стану.

Про намір скласти заповіт на ім`я відповідачки померла нікого не повідомляла. Більше того, неодноразово в присутності ОСОБА_4 висловлювалася, що належну їй частку квартири бажає залишити позивачці.

V. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26.02.2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 18.06.2020 року постановлено допитати у якості свідка позивача ОСОБА_2 ; свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 ; відповідача ОСОБА_3 ; свідків ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 .

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 18.06.2020 року витребувано з Другої Херсонської ДНК докази.

21.10.2021 року з Другої Херсонської ДНК надійшли витребувані докази.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.10.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 24.11.2020 року допитано свідків ОСОБА_18 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , позивачку ОСОБА_2 .

У судовому засіданні 10.12.2020 року допитано свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_13 .

У судовому засіданні 25.01.2021 року допитано свідка ОСОБА_19 .

У судовому засіданні 26.04.2021 року допитано свідка ОСОБА_16 , відповідачку ОСОБА_3 та свідка ОСОБА_10 . Також, сторонами надано усні пояснення.

У судовому засіданні 01.06.2021 року представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав викладених у позові. Вказала, що встановлені у судовому засіданні обставини та пояснення допитаних свідків переконливо свідчать про недійсність заповіту, складеного 02 червня 2016 року ОСОБА_5 . Просила позов задовольнити.

У судовому засіданні 01.06.2021 року представник відповідача ОСОБА_20 у задоволенні позовних вимог просила відмовити з підстав викладених у відзиві на позов та усних пояснень. Вказала, що в ході судового розгляду справи обставини, якими сторона позивача обґрунтувала правову позицію щодо недійсності заповіту, складеного 02 червня 2016 року ОСОБА_5 підтвердження не знайшли та показами свідків не підтвердженні. Додатково зазначала, що сторона позивача на обґрунтування недійсності заповіту зазначає взаємовиключні підстави і в процесі розгляду та вирішення справи не конкретизувала з яких саме підстав заповіт є недійсним. Виступ у судових дебатах у письмовому вигляді долучила до матеріалів справи.

У судове засідання представник Другої Херсонської ДНК не з`явився, у неодноразово поданих заяв просив розгляд справи провести за його відсутності. При вирішенні справи покладався на розсуд суду.

У судове засідання ОСОБА_4 не з`явився, за текстом наданих суду 15.03.2021 року пояснень за суттю спору розгляд справи просив провести у його відсутність.

Приватний нотаріус ХМНО Голодюк О.М. у судові засідання не з`являлась. Про день, час та місце судового розгляду справи повідомлялась належним чином, заяв та клопотань пов`язаних із розглядом справи до суду не надходило. Сторони не заперечували проти вирішення справи без участі третьої особи.

Таким чином, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши подані сторонами докази, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що вони є достатніми для прийняття рішення у справі.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

VІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

За інформацією від 28.01.2020 року з КП «Херсонське бюро технічної інвентаризації» ХОР, станом на 31.12.2012 року право приватної, спільної сумісної власності на кв. АДРЕСА_7 зареєстровано за ОСОБА_21 , ОСОБА_5 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_3 від 30.12.1999 року, виданого Фондом приватизації житла АТ «Херсоннафтопереробка».

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна індексний номер 199061861 від 05.02.2020 року право власності на 1/6 частки квартири АДРЕСА_7 зареєстровано за ОСОБА_5 .

За інформацією з відділу реєстрації місця проживання фізичних осіб ХМР, з 01.01.2017 року у квартирі АДРЕСА_7 зареєстровані ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Згідно виписки із медичної карти стаціонарного хворого №15206 офтальмологічного відділення поліклініки №2 лікарні ім. А. і О. Тропіних (з 10.12.2008 року по 16.12.2008 року), у ОСОБА_5 зріла катаракта лівого ока, поч. катаракта правого ока.

Згідно виписного епікризу №15397 офтальмологічного відділення лікарні ім. А. і О. Тропіних, 23.12.2009 року ОСОБА_5 зроблено операцію – факоемульсіфікацію катаракти правого ока з імплантацією штучного кристалика. Операція та післяопераційний період без ускладнень.

За інформацією з КНП «Херсонський обласний онкологічний диспансер» ХОР від 24.02.2020 року, ОСОБА_5 18.02.2016 року звернулася до установи з діагнозом – рак молочної залози з метастазами в аксілярні лімфовузли з права. З 08.06.2015 року знаходилася на диспансерному обліку. З 24.02.2016 року по 11.05.2016 року проведено 4 курси передопераційної поліхіміотерапії в денному стаціонарі, стан був задовільний. З 07.06.2016 року по 24.06.2016 року знаходилась на стаціонарному лікуванні в мамологічному відділенні. 10.06.2016 року проведена операція – мастектомія правої молочної залози з лімфаденектомією з права та секторальна резекція лівої молочної залози на момент виписки стан задовільний. В післяопераційному періоді отримала 2 курси хіміотерапії з 06.07.2016 по 29.07.2016 в денному стаціонарі та курс променевої терапії в радіологічному відділенні з 16.08.2016-13.09.2016 року, де стан також був задовільний.

ОСОБА_27 є матір`ю ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що 20.11.1973 року міськбюро РАГС м. Херсона зроблено актовий запис №4560 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_4 .

ОСОБА_5 є матір`ю ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що 26.10.1987 року Комсомольським відділом РАГС м. Херсона зроблено актовий запис №1030 та видано свідоцтво про народження серії НОМЕР_5 .

22.04.2011 року ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 уклали шлюб, про що 22.04.2011 року відділом ДРАЦС Комсомольського РУЮ у місті Херсоні зроблено актовий запис №81 та видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_6 . Прізвище дружини після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_28 ».

02 червня 2016 року у місті Херсоні ОСОБА_5 склала заповіт за яким усе своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що належить їй та буде належати на день смерті і на що вона за законом матиме право, належні їй майнові права та її майнові обов`язки, у тому числі усю належну їй частину квартири АДРЕСА_7 заповіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Херсонського МНО Голодюк О.М. та зареєстрований в реєстрі за №765 та внесений до Спадкового реєстру за №59049897.

ОСОБА_5 своїм підписом ствердила, що заповіт нею прочитаний вголос, з її слів записаний вірно та власноручно нею підписаний. Заповіт записано нотаріусом зі слів ОСОБА_5 , до підписання прочитаний уголос заповідачем і власноручно підписаний ним у присутності нотаріуса о 14-40 год., особу заповідачки встановлено та дієздатність перевірено, що стверджено підписом та печаткою нотаріуса.

ІНФОРМАЦІЯ_7 померла ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 23.01.2020 року Корабельним районним у місті Херсоні відділом ДРАЦС ПМУ МЮ (м. Одеса) зроблено актовий запис №56 та 27.01.2020 року відділом ДРАЦС у Херсонській області УДР ПМУ МЮ (м. Одеса) видано повторне свідоцтво про смерть серії НОМЕР_7 .

28.01.2020 року ОСОБА_2 звернулася до Другої херсонської ДНК із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 матері ОСОБА_5

28.01.2020 року Другою Херсонською ДНК відкрито спадкову справу №65415586 (вн. №41/2020) після смерті ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджено витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

19.06.2020 року ОСОБА_3 звернулася до Другої херсонської ДНК із заявою про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_7 матері ОСОБА_5 .

Покази свідків:

У судовому засіданні свідок ОСОБА_18 свідчила, що була подругою ОСОБА_5 . Остання часто хворіла, мала проблеми із зором, онкологічне захворювання. Вказала, що померлій була проведена операція, однак коли саме не пам`ятає. Після проведення операції з заміни кришталика обох очей зір у ОСОБА_5 істотно покращився. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 були нормальні взаємовідносини, як між дочкою та матір`ю. Померла ніколи не скаржилася, що відповідачка їй погрожує, здійснює на неї тиск, або забороняє спілкуватися із кимось. ОСОБА_5 постійно проживала у своїй квартирі у м. Херсоні, при цьому періодично перебувала також у будинку у смт. Комишани, де проживає ОСОБА_3 разом зі своєю родиною. Незадовго до смерті ОСОБА_5 переїхала до ОСОБА_3 у смт. Комишани. З приводу обставин складання ОСОБА_5 заповіту у 2016 році їй нічого не відомо.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_29 свідчила, що померла була її бабусею. ОСОБА_5 до проведення онкологічної операції у 2016 році постійно проживала у своїй квартирі у м. Херсоні, а після операції – у будинку у смт. Комишани разом зі своєю молодшою донькою ОСОБА_3 та її родиною, періодично приїжджаючи до своєї квартири. За два-три місяці до смерті матері ОСОБА_3 забрала її на постійне місце проживання до будинку у смт. Комишани. З приводу обставин складання ОСОБА_5 заповіту у 2016 році свідку нічого не відомо. Про існування заповіту дізналася вже після смерті ОСОБА_5 .

У судовому засіданні свідок ОСОБА_8 засвідчила, що є подругою ОСОБА_2 . Померла їй знайома як мати позивачки. ОСОБА_2 допомагала матері фінансово. ОСОБА_5 ніколи свідку особисто не скаржилася, що ОСОБА_3 їй погрожує, здійснює на неї тиск, або проявляє агресію. З приводу обставин складання ОСОБА_5 заповіту у 2016 році свідку нічого не відомо.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що є племінницею померлої. У 2016 році у ОСОБА_5 було виявлене онкологічне захворювання, проведено операцію. Зі слів ОСОБА_5 знає, що ОСОБА_2 водила матір до лікарні для проходження обстеження. ОСОБА_5 ніколи не казала, що ОСОБА_3 чинить на неї тиск. З приводу обставин складання заповіту у 2016 році свідку нічого не відомо. ОСОБА_5 проживала у своїй квартирі у м. Херсоні, однак, при цьому досить часто перебувала у смт. Комишани у ОСОБА_3 . Після проведення онкологічної операції переїхала проживати до смт. Комишани до ОСОБА_3 , дивилася за онуками, працювала на городі. На пропозицію переїхати до своєї квартири відмовлялася. Про існування заповіту дізналася вже після смерті ОСОБА_5 зі слів позивачки.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснив, що є свекром відповідачки. Померлу знає як матір ОСОБА_3 . З осені 2019 року і до моменту смерті ОСОБА_5 постійно проживала у смт. Комишани. Позивачку бачив лише один раз на похоронах ОСОБА_5 . Незадовго до смерті у особистій розмові ОСОБА_5 повідомила йому, що склала заповіт на ОСОБА_3 . Більше з приводу обставин складання ОСОБА_5 заповіту свідку нічого не відомо.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що є чоловіком ОСОБА_3 , та зятем померлої. ОСОБА_5 мала онкологічне захворювання, внаслідок чого була проведена операція. Під час лікування ОСОБА_5 дотримувалася спеціальної дієти. ОСОБА_5 разом із чоловіком ОСОБА_21 постійно проживали у м. Херсоні у квартирі по АДРЕСА_8 , і при цьому часто приїжджали в гості до ОСОБА_3 та її родини у смт. Комишани, іноді із ночівлею. Свідок привозив та відвозив ОСОБА_5 та її чоловіка. Свідок разом із ОСОБА_3 здійснювали добудову у будинку аби ОСОБА_5 могла переїхати до них на постійне місце проживання. За два-три місяці до своєї смерті ОСОБА_5 постійно проживала разом із ОСОБА_3 та її родиною у будинку у с.м.т. Комишани. З приводу обставин складання ОСОБА_5 заповіту у 2016 році свідку нічого не відомо.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_19 пояснила, що є сусідкою та подругою померлої. Вказала, що у ОСОБА_5 були гарні відносини з обома доньками. Зі слів ОСОБА_5 знає, що остання переживала, що доньки будуть сваритися через квартиру після її смерті. ОСОБА_5 часто хворіла, мала онкологічне захворювання, була проведена операція. Зір мала не поганий, читала в окулярах, а на вулиці ходила без них. ОСОБА_5 ніколи не скаржилася, що ОСОБА_3 їй погрожує, здійснює на неї тиск, або що вона її боїться. За життя ОСОБА_5 періодично проживала то у своїй квартирі у АДРЕСА_9 разом із ОСОБА_3 та її родиною. З грудня 2019 по січень 2020 р. до моменту смерті ОСОБА_5 постійно проживала у смт. Комишани. З приводу обставин складання ОСОБА_5 заповіту у 2016 році свідку нічого не відомо.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснив, що є сімейним лікарем ОСОБА_3 та її родини, а також проживає з ними по сусідству у смт. Комишани. ОСОБА_5 знає як матір відповідачки. Позивачку жодного разу не бачив. На прохання ОСОБА_3 свідок неодноразово надавав рекомендації з приводу стану здоров`я та проведення лікування її матері. Неодноразово відвідував ОСОБА_5 , коли остання перебувала у смт. Комишани. Померла завжди була у ясному розумі, розуміла значення своїх дій та могла керувати ними. З приводу обставин складання ОСОБА_5 заповіту у 2016 році свідку нічого не відомо.

У судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що є чоловіком онуки померлої ОСОБА_5 – ОСОБА_29 . Вказав, що стосунки між позивачкою та відповідачкою були напруженими. На думку свідка з боку ОСОБА_3 був тиск по відношенню до ОСОБА_5 . З приводу обставин складання ОСОБА_5 заповіту у 2016 році свідку нічого не відомо. Постійно проживає у м. Херсоні з 2019 року, до цього часу періодично виїжджав із міста. У період складення оспорюваного заповіту, свідок у місті Херсоні не проживав. З приводу обставин складання ОСОБА_5 заповіту у 2016 році свідку нічого не відомо.

У судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 допитана як свідок свідчила, що відповідачка є її сестрою по матері – ОСОБА_5 , однак жодних стосунків з сестрою не підтримує близько 15 років. У 2009 році у ОСОБА_5 діагностували катаракту ока. Фінансові витрати на лікування матері позивачка взяла на себе. Після операції у 2009 році у матері зір покращився. В подальшому у 2012 році позивачка переїхала проживати до м. Києва, однак продовжувала фінансово допомагати матері. У червні 2016 року (час складання заповіту) ОСОБА_5 готувалася до операції та проходила 4 курси хіміотерапії. Вважає, що матір не могла скласти такий заповіт з власної ініціативи. Хоч матір ніколи не казала, кому залишить квартиру (була людиною скритною), вважає, що відповідачка здійснювала на неї тиск. Матір казала, що ОСОБА_30 не повезло з чоловіком. Припускає, що відповідачка забирала материну пенсію. А остання її жаліла та боялася. Вказала, що психічних розладів у матері не було, але вона жила у постійному страху. Відповідачка чинила позивачу перешкоди у спілкуванні з матір`ю.

У судовому засіданні відповідачка ОСОБА_3 допитана як свідок засвідчила, що захворівши у 2016 році ОСОБА_5 вирішила скласти заповіт, оскільки переживала за ОСОБА_3 та її дітей. Померла вважала, що старша донька живе у достатку, а молодша може залишитися ні з чим, а тому заповіла свою частку квартири на неї. Вказала, що маму ні до чого не примушувала, просто пішла з нею до нотаріуса. Коли батько був живий, мама з татом періодично приїжджали до неї в гості в с.м.т. Комишани, їм там подобалося але більшість часу жили у квартирі. Після смерті батька ОСОБА_5 більше часу стала проводити у будинку в с.м.т. Комишанах, а останнім часом взагалі переїхала у смт. Комишани. До останніх днів мама читала без окулярів, а катаракту їй видалили у 2009 році.

Інші подані сторонами докази та повідомлені обставини суд сприймає як такі, що не містять інформації та не стосуються предмета доказування, не мають значення для розгляду справи та не підлягають встановленню при ухваленні рішення, внаслідок чого на підставі ч. 4 ст. 77 суд не бере їх до розгляду.

VІІ. Оцінка Суду.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно принципу диспозитивності суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо дійсності заповіту, складеного ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 і посвідченого приватним нотаріусом Херсонського МНО Голодюк О.М. 02 червня 2016 року.

Відповідно до статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За положеннями статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У статті 1233 ЦК України визначено, що заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

За своєю суттю заповіт є одностороннім правочином, тобто дією особи, спрямованою на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із статтею 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Вимоги до форми заповіту та порядку його посвідчення встановлені статтею 1247 ЦК України, згідно якої загальними вимогами до форми заповіту є складання заповіту в письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання, заповіт повинен бути особисто підписаний заповідачем.

Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу, згідно з якою якщо фізична особа у зв`язку з хворобою або фізичною вадою не може підписатися власноручно, за її дорученням текст правочину у її присутності підписує інша особа. Підпис іншої особи на тексті правочину, що посвідчується нотаріально, засвідчується нотаріусом або посадовою особою, яка має право на вчинення такої нотаріальної дії, із зазначенням причин, з яких текст правочину не може бути підписаний особою, яка його вчиняє.

Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 ЦК України. При цьому заповіти, посвідчені такими особами, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Стаття 1257 ЦК України передбачає вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним, в якій передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

У постанові КЦС у складі ВС від 14 травня 2018 року у справі №756/14304/15-ц зроблено висновок щодо застосування частини другої статті 1257 ЦК України та вказано, що для дійсності заповіту волевиявлення заповідача має бути вільним та відповідати його внутрішній волі. Воля - це внутрішнє бажання заповідача визначити долю спадщини на випадок своєї смерті шляхом складання особистого розпорядження (заповіту). Волевиявлення - це зовнішній прояв внутрішньої волі, який знаходить своє втілення в заповіті, складеному та посвідченому відповідно до вимог, передбачених ЦК України.

Отже, заповіт, як односторонній правочин підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти: 1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту); 3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).

Із змісту наведених норм встановлено, що дійсним, тобто таким, що відповідає вимогам закону є заповіт, який посвідчений уповноваженою особою, яка мала на це право в силу закону, відсутні порушення його форми та посвідчення, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.

Відповідно до статті 1248 ЦК України нотаріус може на прохання особи записати заповіт з її слів власноручно або за допомогою загальноприйнятих технічних засобів.

У цьому разі заповіт має бути вголос прочитаний заповідачем і підписаний ним.

Якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт, посвідчення заповіту має відбуватися при свідках (стаття 1253 ЦК України).

Стаття 1253 ЦК України регулює питання посвідчення заповіту при свідках та визначає, що на бажання заповідача його заповіт може бути посвідчений при свідках.

У випадках, встановлених абзацом третім частини другої статті 1248 (якщо заповідач через фізичні вади не може сам прочитати заповіт), і статтею 1252 ЦК України (посвідчення заповіту іншою посадовою, службовою особою), присутність не менш як двох свідків при посвідченні заповіту є обов`язковою.

З матеріалів цивільної справи встановлено, що оспорюваний заповіт складений у письмовій формі із зазначенням місця, часу та дати його складення, містить прізвище, ім`я та по батькові спадкодавця – ОСОБА_5 , дату та місце її народження, місце проживання, ідентифікаційний номер, а також прізвище, ім`я та по батькові, рік народження спадкоємця – ОСОБА_3 , склад майна, що заповідається, текст заповіту складений зі слів заповідача, ОСОБА_5 своїм підписом ствердила, що заповіт нею прочитаний вголос, з її слів записаний вірно та власноручно нею підписаний. Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Херсонського МНО Голодюк О.М., яка наділена повноваженнями вчиняти відповідні нотаріальні дії, та зареєстрований у Спадковому реєстрі, що у сукупності свідчить про дотримання приписів статей 1247, 1253 ЦК України. Дієздатність спадкодавиці нотаріусом перевірено.

Обставин за яких обов`язковою при посвідченні оспорюваного заповіту була присутність свідків судом не встановлено та сторонами не доведено.

У ході судового розгляду стороною позивача належними та допустимими доказами не спростовано факт того, що ОСОБА_5 власноруч підписала заповіт та зазначила, що він прочитаний вголос, з її слів записаний вірно та власноручно нею підписаний.

Обставин за яких на час складання заповіту ОСОБА_5 не могла усвідомлювати значення своїх дій та не могла керувати ними судом не встановлено, як і не встановлено чинення тиску відповідачем на ОСОБА_5 . Суд критично сприймає посилання сторони позивача на ту обставину, що заповідачка на час складання оспорюваного заповіту через те, що проходила курси хіміотерапії перебувала у депресивному та пригніченому стані, а відповідачка вчинила вплив на неї в результаті чого ОСОБА_5 під тиском без власної волі склала заповіт, оскільки зазначене не підтверджено в ході розгляду справи належними та допустимими доказами. Про проведення судових експертиз у справі стороною позивача клопотань не заявлялося.

Також в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження і посилання позивача на наявні у ОСОБА_5 вади зору, які б не дозволили їй самостійно прочитати та підписати заповіт. Натомість, показами свідків та письмовими доказами підтверджено, що на час складання оспорюваного заповіту у ОСОБА_5 після операційного втручання, покращився зір, остання вільно і постійно читала з окулярами, вад зору, які б перешкоджали їй самостійно читати не мала.

Крім того, судом з досліджених доказів наявних в матеріалах справи встановлено, що від часу складення ОСОБА_5 оспорюваного заповіту (червень 2016 року) до дня її смерті (січень 2020 року) минуло більше 3 років, остання іншого заповіту не склала, спадкових договорів та договорів довічного утримання не укладала, інших правочинів щодо свої прав та обов`язків на випадок смерті не вчиняла, що навпаки свідчить про ствердність волі померлої на розпорядження своїм майном, здійснену у оспорюваному заповіті.

На підставі повного та всебічного дослідження доказів наданих сторонами та повідомлених ними обставин, судом встановлено відсутність правових підстав для визнання заповіту, складеного ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 і посвідченого приватним нотаріусом Херсонського МНО Голодюк О.М. 02 червня 2016 року недійсним, у зв`язку з чим приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

Європейський суд з прав людини зазначав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, § 23).

VІІI. Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

ІХ. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, підстави для стягнення судового збору з відповідача відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 215, 225, 1257 ЦК України, ст. ст. 12, 76, 80, 81, 141, 259, 263-265, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), в інтересах якої на підставі ордеру діє адвокат Веріковська Тетяна Анатоліївна (місцезнаходження: 73036, м. Херсон, вул. Перекопська, буд. 81-а/259) до ОСОБА_3 (РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 ), третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору – ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору – приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Голодюк Оксана Михайлівна (місцезнаходження: АДРЕСА_6 ), Друга Херсонська державна нотаріальна контора (ЄДРПОУ – 35330280, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Рішельєвська, буд. 21) про визнання заповіту недійсним – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

У відповідності до п.п.15.5 ч.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Херсонський міський суд Херсонської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

позивач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ,

відповідач: ОСОБА_3 , РНОКПП невідомий, місце реєстрації: АДРЕСА_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 ,

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Херсонського міського нотаріального округу Голодюк Оксана Михайлівна, місцезнаходження: АДРЕСА_6 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Друга Херсонська державна нотаріальна контора, ЄДРПОУ 35330280, місцезнаходження: 73003, м. Херсон, вул. Рішельєвська, буд. 21.

Повний текст рішення складено 10.06.2021 року.

Суддя Є.М. Булах