Рішення № 97633711, 03.12.2020, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2/130/576/2020

130/1165/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" грудня 2020 р.

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Верніка В.М.,

із участю: секретаря Яковець К.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивачів ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жмеринка цивільну справу за позовом адвоката Смірнова Сергія Михайловича, який діє в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , до Житомирської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,

ВСТАНОВИВ :

Адвокат Смірнов С.М. в інтересах ОСОБА_3 04.06.2020 року звернувся до Жмеринського міськрайонного суду з цим позовом до Жмеринської міської ради та ОСОБА_1 із вимогами про визнання за ОСОБА_3 права власності за набувальною давністю на 1/4 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що розташовані по АДРЕСА_1 . Представником позивача викладено наступну позицію. ОСОБА_3 разом із його дружиною ОСОБА_1 з 1973 року проживають у будинку АДРЕСА_1 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.01.1952 року спадкоємцями майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , а саме щодо половини права власності на домоволодіння АДРЕСА_1 , є в рівних частках ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.03.1977 року спадкоємцем майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , а саме щодо права власності на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 , є ОСОБА_3 . Відповідно до до договору дарування від 02.07.1988 року ОСОБА_7 подарувала, а ОСОБА_1 прийняла в дар право власності на 1/2 частину житлового будинку з відповідною часткою службових будівель, що розташований в АДРЕСА_1 . Спірна 1/4 частина вказаного житлового будинку та господарських будівель перебуває у власності ОСОБА_6 , яка доводиться тіткою позивачу ОСОБА_3 . З часу набуття у приватну власність 1/4 частини вказаного домоволодіння ОСОБА_6 жодного разу не проживала у даному будинку, ніколи не була зареєстрована за цією адресою та не заявляла про свої права на даний будинок. Вона все своє життя прожила в м.Житомирі, де померла у 1979 році. Одноразово ОСОБА_6 приїздила до м.Жмеринки у 1975 році, коли померла її матір ОСОБА_8 . Усі спроби позивача віднайти контакти з її рідними та близькими були марними, чоловік ОСОБА_6 та її син померли через кілька років після її смерті, а її дочка проживає за кордоном, зв`язків із нею немає, надто з того, що через непорозуміння з батьками остання не спілкувалась з ними та виїхала за кордон і чи жива вона наразі позивачеві невідомо. З 1975 року після смерті баби ОСОБА_8 спірним житловим будинком та господарськими спорудами користується виключно родина позивача, сплачує комунальні послуги, тобто добросовісно та відкрито користується цим майном. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 померла, на поховання приїхала її дочка ОСОБА_6 , яка постійно проживала в м.Житомирі. Після поховання, ОСОБА_6 у розмові з ОСОБА_3 сказала, що їй належить право власності на 1/4 частину спірного будинку, однак, їй він не потрібен, вона знає, що позивач останні п`ять років проживав разом з ОСОБА_8 та допомагав їй у побуті, тому ОСОБА_6 пообіцяла приїхати через рік-два до м.Жмеринка і подарувати ОСОБА_3 належну їй частку у праві власності на будинок АДРЕСА_1 . Виконати обіцяне їй не вдалося, ОСОБА_6 важко захворіла та після тривалої хвороби у 1979 році померла в м.Житомирі. Після смерті ОСОБА_6 й до теперішнього часу позивач з дружиною продовжує проживати у вказаному будинку та користується ним і господарськими будівлями, з підстав чого вимушений звернутися до суду та просить визнати за ним право власності на його 1/4 частину за набувальною давністю. Жодні спадкоємці ОСОБА_6 або інші особи, у тому числі представники органів влади та місцевого самоврядування до ОСОБА_3 не зверталися, претензії щодо прав на домоволодіння, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , позивачу не висувались. ОСОБА_3 постійно робить поточні ремонти і за власні кошти утримує даний будинок, облаштував його новими дверима та вікнами, на території домоволодіння звів прибудову, сарай, гараж та літню кухню, тобто продовжує відкрито, безперервно володіти спірним нерухомим майном упродовж 45 років. На момент заволодіння будинком позивач не знав, що право власності на це домоволодіння перебуває у власності різних осіб. Будинок є цілісним, власники не виділяли свою частку у праві власності в натурі (а.с.1-11).

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 09.06.2020 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачеві п`ятиденний строк для усунення недоліків.

12.06.2020 року адвокатом Смірновим С.М. подано до суду нову редакцію позовної заяви в інтересах позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_1 із позовними вимогами, пред`явленими до відповідача Житомирської міської ради, щодо визнання в рівних частинах за позивачами права власності за набувальною давністю на 1/4 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що розташовані по АДРЕСА_1 (а.с.58-70).

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 15.06.2020 року відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження.

13.07.2020 року судом отримано заяву представника відповідача Житомирської міської ради – Сищук Н.М. стосовно невизнання позовних вимог з підстав того, що матеріали справи містять інформацію щодо власника спірного майна, який або його правонаступник, вважає, повинен бути відповідачем у даній справі. У разі, якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади, натомість спірне нерухоме майно знаходиться в м.Жмеринка Вінницької області (а.с.82).

Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 25.09.2020 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні представник позивачів – адвокат Смірнов С.М. підтримав заявлені позовні вимоги. Зазначив, що позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є чоловіком та дружиною, перебувають у зареєстрованому шлюбі з 25.02.1981 року. Звернулись до суду з даною позовною заявою про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю на 1/4 частину житлового будинку АДРЕСА_1 . Станом на день подачі позову до суду позивачам відомо, що 1/4 частину цього будинку належить на праві власності ОСОБА_6 , позивачам же належить 3/4 частини житлового будинку. ОСОБА_3 належить 1/4 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а ОСОБА_1 1/2 відповідно до договору дарування. Будинок належав ОСОБА_8 – бабі позивача ОСОБА_3 , який свого часу переїхав на постійне місце проживання до м.Жмеринка з м.Прилуки Львівської області, щоб доглядати за бабою. ОСОБА_8 за життя склала заповіт, яким все належне їй майно після смерті заповіла ОСОБА_3 . Усе своє свідоме життя ОСОБА_3 користується будинком, після смерті баби ОСОБА_8 даним будинком користується виключно його родина. Однак, після звернення із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса було з`ясовано, що бабі позивача ОСОБА_3 належить 1/4 частину будинку, яке він і успадкував. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 померла, на її поховання приїхала донька ОСОБА_6 , яка постійно проживала в м.Житомирі, й під час розмови вона повідомила позивачу ОСОБА_3 , що їй належить на праві власності спірна 1/4 частину будинку, однак, оскільки ОСОБА_3 останні кілька років проживав з ОСОБА_8 , доглядав та допомагав їй у побуті, вона приїде через рік-два та оформить договір дарування, тим самим подарує йому 1/4 частину будинку, яка належить їй. На підтвердження своїх намірів передала оригінал свідоцтва про право на спадщину за заповітом, відповідно до якого вона є спадкоємцем майна померлого ОСОБА_4 . Однак, виконати цю обіцянку не вдалося, оскільки ОСОБА_6 тяжко захворіла та і після тривалої хвороби померла у м.Житомирі. Після смерті ОСОБА_6 знайти її родичів, які проживали разом з нею, стороні позивача не вдалось. Тому позивачі в теперішній час проживають у даному будинку, доглядають його, користуються ним та господарськими будівлями. Чоловік співвласника ОСОБА_6 проживав разом з останньою у одній квартирі в м.Житомирі, й помер після неї. Спадкова справа щодо майна померлої ОСОБА_6 не заводилась. Тому вважає за можливе визнати за позивачами в рівних частках, право власності на 1/4 частину будинку за набувальною давністю.

Позивач ОСОБА_1 підтримала свого представника за вказаних ним обґрунтувань. Зазначила, що ОСОБА_6 бачила одразово при похованні ОСОБА_8 , після того вони не спілкувались та не зустрічалися більше одна з одною. Питань щодо витрат на утримання спірного житлового будинку вони спільно також не вирішували. Виділу її частки у праві спільної часткової власності на даний будинок ОСОБА_6 не вимагала. Чоловік співвласника ОСОБА_6 був військовослужбовцем й вони часто змінювали своє місце проживання. Після смерті ОСОБА_6 живим залишався також син останньої, який помер після її смерті.

Позивач ОСОБА_3 за його належними викликом в судове засідання не з`явився, будь-яких клопотань суду не подав.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що позивачі у справі є її сусідами. На час, коли вона переїхала мешкати за адресою: АДРЕСА_2 , позивачі уже мешкали по сусідству, разом з ними проживали їхні діти та свекруха, яка згодом померла. Вони власними силами підтримували свій будинок, зробили капітальний ремонт, збудували гараж та сарай. Щодо наявності спору між позивачами та кимось іще з приводу даного будинку їй невідомо. Хто така ОСОБА_6 їй невідомо, кому належить спірне будинковолодіння не знає також.

Свідок ОСОБА_10 пояснила суду, що вона є пенсіонером, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з позивачами перебуває в сусідських стосунках з 1997 року. Окрім позивачів та членів їх сім`ї ніколи не бачила інших людей у їхньому будинку. ОСОБА_6 вона не знає та її ніколи не бачила. Їй відомо, що будинок належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , так як позивачі проживають там постійно, доглядають за ним і ремонтують. Про спір з приводу будинку їй невідомо.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що є пенсіонеркою, проживає в АДРЕСА_3 , позивач ОСОБА_1 є її рідною сестрою. Зазначила, що позивачі проживають у спірному будинку після їх одруження, цей будинок належав батькам позивача ОСОБА_3 . Фізичну особу ОСОБА_6 вона не знає. Наразі їй відомо, що власниками будинку є позивачі, оскільки вважає, що вони разом проживають у ньому. Про наявність спору про право власності на будинок вона не обізнана.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивачів, вичивши матеріали справи та представлені стороною позивача докази, судом встановлено такі юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копій паспорта громадянина України серії НОМЕР_1 , паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 довідок відділу реєстрації управління "ЦНАП" виконкому Жмеринської міської ради від 25.02.2020 року №14-16-505 та №14-16-504, позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , з 25.02.1981 року (а.с.11,18,20-21,22).

Згідно копії свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , позивачі зареєстрували шлюб 13.01.1973 року (а.с.19).

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину від 03.01.1952 року, визначено належність половини домоволодіння АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 в рівних долях ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , за якими право спільної часткової власності на 1/2 частину вказаного домоволодіння зареєстровано 19.01.1952 року (а.с.23).

Згідно копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 03.03.1977 року позивач ОСОБА_3 успадкував належну ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , 1/4 частину житлового будинку з погосподарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ним 05.03.1977 року (а.с.24).

Відповідно до копії договору дарування від 02.07.1988 року ОСОБА_7 подарувала, а ОСОБА_1 прийняла в дар 1/2 частину житлового будинку з відповідною часткою службових будівель за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за нею 20.01.1990 року (а.с.25).

Згідно копії довідки Комунального підприємства "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" від 23.03.2020 року №71, станом на 31.12.202 року у відповідності до матеріалів інвентаризаційної справи №984 право власності на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровано 05.03.1977 року 1/4 частка за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом; 20.03.1952 року 1/4 частка за ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину; 20.01.1990 року 1/2 частка за ОСОБА_1 на підставі договору дарування (а.с.26).

Відповідно до довідки квартального комітету "Калинка" м.Жмеринка від 25.02.2020 року №15 позивач ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , за вказаною вище адресою проживає також її чоловік – позивач ОСОБА_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за даною адресою не проживала та не була зареєстрована, відомостей про її місцезнаходження немає. (а.с.27).

Згідно копій розрахункових книг по сплаті комунальних послуг щодо утримання домоволодіння по АДРЕСА_1 вбачається, що вони здійснюються позивачем ОСОБА_3 (а.с.28-32).

Відповідно до копії домової книги у житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані позивачі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 (а.с.33-34).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо домоволодіння, яке розтащоване за адресою: АДРЕСА_1 , відомості відсутні (а.с.35).

Відповідно до копії технічного паспорту, виготовленого станом на 16.03.2020 року на садибний будинок з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_1 , спірний будинок з переліком приміщень загальною площею 80,6 кв.м. після укладення вказаних вище правочинів має також побудовані 1989 року прибудову, сарай, гараж та літню кухню (а.с.36-38).

Згідно копії звіту з визначення ринкової вартості від 08.04.2020 року, ринкова вартість 1/4 частини житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , без врахування ПДВ, становить 52292 грн. (а.с.39-42).

Відповідно до копії повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 19.06.2020 року №00026740141, щодо актового запису про смерть ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , остання проживала за адресою: АДРЕСА_4 ; заявником є ОСОБА_12 , яка проживала за тією самою адресою; також вказано, що померла ОСОБА_6 перебувала у шлюбі (а.с.80).

Згідно повідомлення Житомирського обласного державного нотаріального архіву від 02.09.2020 року №1943 спадкова справа щодо майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 не заводилась (а.с.98).

Відповідно до ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно ч.1 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до положень ст.41 Конституції України, ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Положеннями статті 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Частиною 1 статті 344 ЦК України встановлено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності.

Разом із цим, добросовісність свідчить про те, що володілець майна не знав і не міг знати про те, що він володіє чужим майном, тобто ті обставини, які обумовили його володіння, не давали і не могли давати володільцю сумніву щодо правомірності його володіння майном.

Тобто давність володіння є добросовісною, якщо особа при заволодінні майном не знала і не повинна була знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності.

За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Позов про право власності за давністю володіння не може заявляти особа, яка володіє майном за волею власника і завжди знала, хто є власником.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 року в справі №755/16913/16-ц, від 14.05.2019 року в справі №910/17274/17 та від 28.04.2020 року в справі № 552/1354/18.

Суд визнає недоведеним стороною позивача підстав пред`явлення даного позову до Житомирської міської ради, оскільки незалежно від обставин відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 , яка була власником спірної частки нерухомого майна та постійно проживала на території саме вказаної територіальної громади, заявлений орган місцевого самоврядування міг бути належним відповідачем у даному цивільному спорі за умови відсутності заздалегідь інших спадкоємців зазначеного спадкодавця, неприйняття ними спадщини або їх відсторонення від даної спадщини.

Проте, з урахуванням пояснень позивача ОСОБА_1 та її представника в судовому засіданні щодо спільного проживання у одній квартирі ОСОБА_6 разом з її чоловіком, який став пережилим подружжям, а також з огляду на відомості Державного реєстру актів цивільного стану громадян стосовно повідомлення про смерть ОСОБА_6 іншою фізичною особою, яка проживала за тією самою адресою, що й померла, обставини відсутності спадкоємців, які не прийняли спадщину, що відкрилась після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , обсяг якої охоплює також право власності на оспорювану частину заявленого об`єкту нерухомого майна, у передбачений чинним на той час цивільним законом спосіб шляхом фактичного вступу у володіння або управління спадковим майном не є очевидним.

При цьому суд не має права ґрунтувати своє рішення лише на припущеннях того, що така обставина не відбулась.

Суд також не приймає до уваги доводи сторони позивача стосовно здійснення позивачами ОСОБА_3 та ОСОБА_1 упродовж володіння спірним житловим будинком певних його поліпшень, оскільки ці обставини не охоплюються підставами, передбаченими законом для набуття права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, в межах заявлених позовних вимог безпосередньо щодо чого суд повинен вирішувати справу з урахуванням принципу диспозитивності цивільного судочинства.

Більш того, враховуючи, що позивачі за життя власника спірної 1/4 частини житлового будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , заздалегідь набули право спільної часткової власності на вказане домоволодіння і це право ніким не оспорюється, сам по собі факт користування позивачами даним майном включно із спірною його часткою, щодо якої ніким не повідомлено по її виділ в натурі або встановлення порядку користування, не є підставою для виникнення у них права власності за набувальною давністю. Так, в ході судового розгляду встановлено, що володіння позивачами оспорюваною часткою будинковолодіння не має ознак добросовісності, як передбаченої законом обов`язкової умови набуття права власності за набувальною давністю, з огляду на те, що вони знали первісного власника цієї частки ОСОБА_6 , яка щонайменш була зазначена у одному з правовстановлюючих документів, представлених суду, а також вони не були позбавлені можливості дізнатись про правонаступників померлої ОСОБА_6 за правом спадкування, відсутність яких наразі належно не доведено, а відтак не могли не знати про те, що володіють чужим майном, суд доходить висновку про необгрунтованість заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим позов підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до вирішеного судом спору підстави для розподілу судових витрат не встановлені.

Враховуючи викладене, керуючись ст.41 Конституції України, ст. 316, 317, 321, 28, 344 ЦК України, ст.4, 5, 10, 13, 19, 23, 27, 76, 82, 89, 141, 223, 259, 263, 264 ЦПК України, суд, –

ВИРІШИВ :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_1 до Житомирської міської ради щодо визнання в рівних частинах за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 права власності на 1/4 частину житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , за набувальною давністю – відмовити.

Рішення суду набуває законної сили, якщо протягом строків встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, Вінницькому апеляційному суду через Жмеринський міськрайонний суд.

Повне судове рішення складено 28.05.2021 року.

Суддя Вернік В.М.