Ухвала суду № 97632977, 09.06.2021, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/40/2021

Справа № 537/2725/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2021 року Крюківський районний суд міста Кременчука Полтавської області в складі: головуючої судді Зоріної Д.О., за участю прокурора Кременчуцької окружної прокуратури Полтавської області Ольховського Б.В., потерпілого ОСОБА_1 , обвинуваченого ОСОБА_2 , захисника обвинуваченого ОСОБА_2 – адвоката Пахомової А.І., за участю секретаря Савічевої М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кременчуці кримінальне провадження №12020170110000457 по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Усурійськ Приморського краю Російської Федерації, українця, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, утриманців не має, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 125, частиною 1 статті 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Крюківського районного суду міста Кременчука Полтавської області перебуває кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених частиною 2 статті 125, частиною 1 статті 186 КК України.

08 червня 2021 року потерпілий ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням, згідно якого просив суд вчинити дії із забезпечення його цивільного позову у кримінальному провадженні №12020170110000457 шляхом накладення арешту на майно, що належить обвинуваченому ОСОБА_2 , для забезпечення права потерпілого на реалізацію та виконання рішення суду, що стосуються цивільних позовних вимог в частині компенсації матеріальної та моральної шкоди, які були нанесені потерпілому обвинуваченим протиправними діями останнього.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав заяву про накладення арешту на майно.

Прокурор Кременчуцької окружної прокуратури Ольховський Б.В. в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання потерпілого про накладення арешту на майно обвинуваченого з підстав відсутності відомостей щодо переліку майна, на яке сторона прохає накласти арешт.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 - адвокат Пахомова А.І. в судовому засіданні просила відмовити в задоволенні клопотання потерпілого про арешт майна обвинуваченого з наведених прокурором підстав.

Обвинувачений ОСОБА_2 підтримав думку захисника.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків.

Статтею 173 КПК України визначено, що слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:

1) правову підставу для арешту майна;

2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);

4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);

5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає:

1) перелік майна, на яке накладено арешт;

2) підстави застосування арешту майна;

3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення;

4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно;

5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

За викладених обставин, суд вважає відсутніми визначені Законом підстави для накладення арешту на майно потерпілого з підстав: по-перше, відсутності переліку майна; по-друге, відсутності визначених Законом повноважень суду, направлених на встановлення обсягу майна обвинуваченого, що належить останньому на праві власності.

Посилання потерпілого на статтю 247 КПК України як на підставу, що обґрунтовує законність вимоги щодо вчинення судом дій, направлених на розшук майна, є недоцільним, оскільки наведена потерпілим норма Закону регламентує діяльність слідчого судді, який здійснює розгляд клопотань щодо негласних слідчих (розшукових) дій.

Керуючись статтями 173-173, 372 Кримінально-процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИЛА:

В задоволенні клопотання потерпілого ОСОБА_1 про арешт майна – відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Повний текст ухвали суду виготовлено та оголошено 10 червня 2021 року о 16 год. 00 хв.

Суддя Д.О. Зоріна