Вирок № 97632345, 04.06.2021, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/6295/19

Провадження № 1-кп/359/126/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

4 червня 2021 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді Вознюка С.М.,

при секретарях Пугач Д.О. та Івковій А.Л.,

за участю прокурорів Дячок Д.О. та Баклана В.М., представника потерпілих - адвоката Куц О.А., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Чемериса І.В., експерта ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні з технічною фіксацією в залі суду кримінальне провадження №12019110100000748, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02.05.2019 року, що надійшло до суду з обвинувальним актом, по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Оболонь Семенівського району Полтавської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 , раніше судимого за вироком Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15.04.2016 року, зміненого ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 31.05.2017 року, за ч.3 ст. 305, ч.3 ст. 307 КК України, із застосуванням ч.1 та ч.4 ст. 70 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на десять років шість місяців з конфіскацією всього особистого майна, та вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 03.08.2018 року за ч.2 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 75, 76 КК України, до покарання у виді позбавлення волі строком на чотири роки із застосуванням іспитового строку терміном в два роки і визначенням обов`язків судом,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 286 КК України, за наступних обставин.

Так, 02.05.2019, приблизно о 17 годині 10 хвилин, водій ОСОБА_1 , керуючи технічно-справним автомобілем «DAEWOO FSO LANOS TF69 УЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався зі швидкістю не менше 74 км/год. по другорядній автодорозі вулиці Європейська села Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області в напрямку вулиці Сонячна.

Під час руху по зазначеній автомобільній дорозі водій ОСОБА_1 , проявляючи злочинну недбалість, у населеному пункті перевищив дозволену швидкість, не врахував дорожню обстановку, виїхавши на перехрестя нерівнозначних доріг з другорядної дороги не надав дорогу транспортному засобу, який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, чим грубо порушив п.п. 2.3 «б», 12.4, 16.11 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1306 від 10.10.2001 та введених в дію з 01.01.2002 (далі ПДР), внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «OPEL ASTRA», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній автодорозі вулиці Чубинського села Велика Олександрівка Бориспільського району Київської області, в напрямку автодороги ПСО м. Київ, справа наліво відносно напрямку руху автомобіля «DAEWOO FSO LANOS TF69 УЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_2 .

В результаті ДТП пасажир автомобіля «OPEL ASTRA», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , яка сиділа на передньому пасажирському сидінні, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: забою м`яких тканин лобної області голови, струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, закритого перелому правої плечової кістки в ділянці середньої і нижньої третин зі зміщенням уламків, яке відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості як таке, що тягне тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 день.

Також, в результаті ДТП водію автомобіля «OPEL ASTRA», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_2 внаслідок ДТП спричинено тілесні ушкодження у виді поєднаної краніо-спинальної травми: забійної рани в тім`яній ділянці, струсу головного мозку, перелому остистого відростку С6 (шостого шийного хребця) із забоєм м`яких тканин відділу хребта.

При цьому, забійна рана в тім`яній ділянці, струс головного мозку відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, а перелом остистого відростку С6 (шостого шийного хребця) із забоєм м`яких тканин відділу хребта відноситься до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.

Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини водія ОСОБА_1 , який порушив наступні Правила дорожнього руху України: п. 2.3 ПДР, згідно з яким для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; п. 12.4, згідно з яким у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.; п. 16.11 ПДР, згідно з яким на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху.

Порушення ОСОБА_1 п.п. 2.3 «б», 12.4, 16.11 Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою, внаслідок якої ОСОБА_3 та ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження середньої тяжкості.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив неумисні дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тілесні ушкодження середньої тяжкості потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , тобто скоїв кримінальне правопорушення - злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України.

Потерпілими ОСОБА_2 та ОСОБА_3 заявлено цивільні позови про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди. В подальшому, 23.02.2021 року подано заяви про збільшення позовних вимог (т. 2 а.с. 185-221).

Обвинувальний акт складений по відношенню до ОСОБА_1 , щодо вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України надійшов на адресу суду 11.07.2019 року, однак в подальшому, після проведення судово-медичної експертизи, був змінений в частині включення в нього посилання про спричинення тілесних ушкоджень легкої та середньої тяжкості також і водію транспортного засобу марки «OPEL ASTRA», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_2 та визнано його потерпілим по даному кримінальному провадженню відповідно.

Судовий розгляд даного кримінального провадження здійснено шляхом дослідження доказів обвинувачення та захисту, допиту обвинуваченого та експерта.

За наслідками такого розгляду судом встановлено доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні указаного кримінального правопорушення із зазначеним формулюванням обвинувачення з урахуванням додатково встановлених обставин викладених вище, які не впливають на кваліфікацію вчиненого ним.

Правовою кваліфікацією кримінального правопорушення - злочину, інкримінованого ОСОБА_1 є неумисні дії, які виразились у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило тілесні ушкодження середньої тяжкості потерпілим, тобто кримінальне правопорушення-злочин, передбачений ч. 1 ст. 286 КК України.

Доказами доведеності винуватості ОСОБА_1 є подані стороною обвинувачення письмові докази, допит експерта, висновки експертиз тощо. Крім того, показами надані обвинуваченим ОСОБА_1 що стосуються визнання ним своєї вини та каяття щодо спричинених тілесних ушкоджень.

Під час судового розгляду даного кримінального провадження, ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав та підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини.

Обвинувачений повідомив, що цивільний позов потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 визнає частково лише тому, що не має такої суми коштів для відшкодування ним шкоди, завданої злочином.

Щодо обставин правопорушення, останній визнав фактичні обставини вчиненого та не заперечував своєї винуватості в допущенні порушень ПДР, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду, та як наслідок середньої тяжкості тілесні ушкодження потерпілим ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .

Також, допитаний у судовому засіданні 26.12.2019 року експерт ОСОБА_4 пояснив, що експертиза проводиться по матеріалам, які надає слідчий. Виписний епікриз не являється документом, який підлягає оцінці при проведенні експертизи. Підлягає оцінці медична документація у вигляді амбулаторної картки та історія хвороби стаціонарного хворого, яка і була надана з CD-дисками. В медичній документації були зазначені тілесні ушкодження, які отримав потерпілий ОСОБА_2 . Окремо повідомив, що диски та історія хвороби потерпілого разом з направленням були направлені на консультацію до лікаря-рентгенолога ОСОБА_5 і вона була проведена 14.06.2019 року. В направленні був зазначений діагноз: клінічний перелом п`ятого ребра зліва та лінійний перелом тім`яної кістки. Згідно заключення лікаря-рентгенолога ОСОБА_5 №336 від 14.06.2019 року, кістково-травматичних змін кісткового склепіння черепа не було виявлено, а тому зазначений перелом в медичній документації по ступеню тяжкості не оцінювався так як він не був підтверджений.

З урахуванням викладених вище показів обвинуваченого та експерта, та з урахуванням досліджених письмових доказів, суд вважає винуватість ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, доведеною.

На думку суду, крім наданих пояснень обвинуваченим та показів експерта, винуватість ОСОБА_1 винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, підтверджується також наступними доказами:

- витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 02.05.2019 року (т. 1 а.с. 93);

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.05.2019 року (т. 1 а.с. 94-96);

- схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.05.2019 року (т. 1 а.с. 97);

- фототаблицею до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 02.05.2019 року (т. 1 а.с. 98-99);

- протоколами огляду транспортних засобів від 02.05.2019 року, згідно яких встановлено їх пошкодження (т. 1 а.с. 100-101);

- висновком судово-медичної експертизи КЗКОР «КОБСМЕ» від 21.06.2019 року №57д (лікар-експерт ОСОБА_4 ), згідно якого у гр. ОСОБА_3 1967 р.н. згідно представленої медичної документації мались тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: забою мяких тканин лобної області голови, струсу головного мозку; закритого перелому правої плечової кістки в ділянці середньої і нижньої третин зі зміщенням уламків. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого (тупих) предмету (предметів), індивідуальні і характерні властивості якого (яких) не відобразились, і могли утворитись в строк та за обставин, на які вказано в ухвалі Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08.05.2019 року, в тому числі «02.05.2019 року внаслідок ДТП як у пасажира автомобіля марки «Опель Астра», р/№ НОМЕР_3 ». Виявлені у гр. ОСОБА_3 1967 р.н. тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: забою м`яких тканин лобної області голови, струсу головного мозку, - за своїм характером тягнуть розлад здоров`я на строк понад 6, але менш ніж 21 день, і за цією ознакою відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я; тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому правої плечової кістки зі зміщенням уламків за своїм характером відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості як таке, що тягне тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 день (т. 1 а.с. 114-115);

- висновком судової автотехнічної експертизи КНДЕКЦ від 27.05.2019 року № 12-1/1033 (судовий експерт Яворський М.П.), згідно якого система робочого гальма автомобіля марки «Daewoo FSO Lanos», TF69УЗНГ реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент огляду, знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі системи робочого гальма перед ДТП, не виявлено. Рульове керування автомобіля марки «Daewoo FSO Lanos», TF69УЗНГ реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед ДТП, не виявлено. Елементи підвіски автомобіля марки «Daewoo FSO Lanos», TF69УЗНГ реєстраційний номер НОМЕР_2 на момент огляду, знаходяться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП, не виявлено (т. 1 а.с. 189-192);

- висновком транспортно-трасологічної експертизи КНДЕКЦ від 10.06.2019 року № 12-1/1031 (судовий експерт Яворський М.П.), згідно якого в момент первинного контакту автомобіль марки «Daewoo FSO Lanos TF69УЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_2 контактував передньою частиною з лівою боковою частиною автомобіля марки «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_3 . Зіткнення автомобіля «Daewoo FSO Lanos TF69УЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобіля «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_3 відбулося в межах перехрестя вул. Чубинського та вул. Європейської, при цьому праве переднє колесо автомобіля «Daewoo FSO Lanos TF69УЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходилось на відстані 2,6 м. від правого краю смуги для руху в напрямку до ПСО м. Києва (т. 1 а.с. 196-201);

- висновком інженерно-транспортної експертизи КНДЕКЦ від 07.06.2019 року № 12-1/1138 (головний судовий експерт Томчук О.С.), згідно якого за даних дорожніх умов водій автомобіля «DAEWOO FSO LANOS TF69 УЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_2 , повинен був діяти відповідно до вимог п. 16.11. та п. 12.4. Правил дорожнього руху України. В заданій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «DAEWOO FSO LANOS TF69 УЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_2 мав технічну можливість попередити зіткнення з автомобілем «OPEL ASTRA», реєстраційний номер НОМЕР_3 шляхом виконання вимог п. 16.11. та п. 12.4. Правил дорожнього руху України. В заданій дорожньо-транспортній ситуації в діях водія автомобіля «DAEWOO FSO LANOS TF69 УЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_2 з технічної точки зору вбачаються невідповідності у виконанні вимог п. 16.11. та п. 12.4. правил дорожнього руху України, які знаходяться у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. За даних дорожніх обставин водій автомобіля «OPEL ASTRA», реєстраційний номер НОМЕР_3 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України. В заданій дорожньо-транспортній ситуації водій автомобіля «OPEL ASTRA», реєстраційний номер НОМЕР_3 не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «DAEWOO FSO LANOS TF69 УЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_2 шляхом застосування екстреного гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху. В заданій дорожньо-транспортній пригоді з технічної точки зору в діях водія автомобіля «OPEL ASTRA», реєстраційний номер НОМЕР_3 невідповідностей у виконанні вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України, які б знаходилися у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди не вбачається (т. 1 а.с. 202-207);

- протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 22.05.2019 року (т. 1 а.с. 208-209);

- оригіналом медичної картки №8769/548 від 02-24.05.2019 року стаціонарного хворого ОСОБА_2 на 25 арк. та CD-R диски із записом КТ та МРТ голови на ім`я ОСОБА_2 - 2 шт., копія медичної картки з додатками міститься в матеріалах справи у томі 1 на а.с. 210-225;

- висновком судово-медичної експертизи КЗКОР «КОБСМЕ» від 21.06.2019 року №56д (лікар-експерт ОСОБА_4 ), згідно якого у гр. ОСОБА_2 1962 р.н. згідно представленої медичної документації мались тілесні ушкодження у вигляді забійної рани тім`яної ділянки голови, струсу головного мозку. Вказані тілесні ушкодження виникли від дії тупого (тупих) предмету (предметів), індивідуальні і характерні властивості якого (яких) не відобразились, і могло утворитись в строк та за обставин, на які вказано в ухвалі слідчого судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 08.05.2019 року, в тому числі, «02.05.2019 року, внаслідок ДТП як у водія автомобіля марки «Опель Астра», р/№ НОМЕР_3 ». Виявлені у гр. ОСОБА_2 1962 р.н. тілесні ушкодження за своїм характером тягнуть розлад здоров`я на строк понад 6, але менш ніж 21 день, і за цією ознакою відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я (т. 1 а.с. 226-227);

- диском з обстеженням гр. ОСОБА_2 від 02.05.2019 року (т. 2 а.с. 70);

- висновком повторної судово-медичної експертизи КЗКОР «КОБСМЕ» від 06.11.2020 року №190/Е (експерти Ворошилов К.Ф. , Бєднов О.Г. ), згідно якого визначивши та проаналізувавши надані для проведення експертизи матеріали, з урахуванням результатів проведених гр. ОСОБА_2 1962 р.н., контрольних обстежень в межах виконання цієї експертизи (рентгенівське обстеження кісток черепу, шийного відділу хребта та грудної клітки; КТ обстеження голови), у відповідності до питань, що поставлені на вирішення, прийшли до підсумків: при вивчені наданої медичної документації на імя гр. ОСОБА_2 1962 р.н., з урахуванням результатів виконаних йому контрольних обстежень в межах проведення цієї експертизи, встановлено, що у нього мали місце тілесні ушкодження у вигляді поєднаної краніо-спинальної травми: забійна рана в тім`яній ділянці, струс головного мозку, перелом осистого відростку С6 (шостого шийного хребця) із забоєм м`яких тканин відділу хребта. Зазначені ушкодження спричинені тупим (тупими) предметом (предметами), могли виникнути в строк та при обставинах, зазначених в наданих матеріалах кримінальної справи та в наданій медичній документації, тобто 02.05.2019 року внаслідок ДТП (травма в салоні автомобілю при його зіткненні з іншим транспортним засобом). Забійна рана та струс головного мозку за критерієм тривалості розладу здоров`я, відповідно до п. 2.3.1.а «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я на строк, більший за 6, але менший за 21 день, так як для зрощення рани такого характеру та регресу об`єктивної неврологічної симптоматики при струсі головного мозку, потрібен вказаний строк. Перелом остистого відростку С6 (шостого шийного хребця) із забоєм м`яких тканин відділу хребта за критерієм тривалості розладу здоров`я, відповідно до п. 2.2.1 в вищевказаних «Правил…», відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, як такий, що спричинив тривалий розлад здоров`я на строк понад 21 день, так як для зрощення перелому такого характеру необхідний вказаний термін. Інші зазначені у медичній документації тілесні ушкодження (закритий перелом лівої тім`яної кістки; закрита травма грудної клітки, перелом п`ятого ребра ліворуч; забій м`яких тканин лівого колінного суглобу, садно в тім`яній ділянці) - не підтверджені даними проведених у межах виконання експертизи контрольних обстежень (кістково-травматичних змін тім`яної кістки та п`ятого ребра ліворуч не виявлено) та даними записів у наданій медичній документації (відсутній об`єктивний опис ушкоджень м`яких тканин в вищевказаних анатомічних зонах), у зв`язку з чим не можуть бути враховані при визначенні наявності та ступеню тяжкості тілесних ушкоджень (т. 2 а.с. 129-145);

- копією медичних довідок лікарів щодо гр. ОСОБА_3 тощо.

Таким чином, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що результати проведених експертиз підтвердили наявність у діях водія ОСОБА_1 порушень вимог п.п. 2.3 «б», 12.4, 16.11 Правил дорожнього руху України, що призвело до дорожньо-транспортної пригоди за участю потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які отримали тілесні ушкодження легкої та середньої тяжкості. Даний підтвердив також експерт ОСОБА_4 під час його допиту у судовому засіданні 26.12.2019 року.

На думку суду первинна інформацію про отримання тілесних ушкоджень, висновки СМЕ щодо виявлених у потерпілих тілесних ушкоджень узгоджуються між собою, та беруться судом в основу обвинувального вироку.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, а саме спричинення потерпілим тілесних ушкоджень легкої та середньої тяжкості внаслідок керування транспортного засобу, що мало місце 02.05.2019 року.

При встановлених обставинах, оцінюючи зібрані докази суд вважає, що крім визнання вини обвинуваченим, його вина у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю і зібраних доказів достатньо для визнання його винним.

Дії обвинуваченого кваліфіковані за ч. 1 ст. 286 КК України, як порушення під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілим тілесні ушкодження легкої та середньої тяжкості.

Таку кваліфікацію дій ОСОБА_1 суд вважає правильною.

Так, об`єктивна сторона складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, включає такі обов`язкові ознаки: діяння, обстановку, наслідки та причинний зв`язок між діянням і наслідками.

Діяння полягає у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, яке може вчинятися шляхом дії або бездіяльності і полягати у: вчиненні дій, які заборонені правилами; невиконанні дій, які особа може і зобов`язана вчинити відповідно до вимог правил безпеки руху й експлуатації транспорту. Діяння при вчиненні цього злочину завжди пов`язане з недотриманням вимог відповідних нормативних актів - правил безпеки руху та експлуатації транспортних засобів.

Причинний зв`язок між діянням і наслідками має місце тоді, коли порушення правил безпеки руху або експлуатації транспорту, допущене винним, закономірно, з необхідністю тягне за собою наслідки, передбачені ст. 286 КК України.

Суб`єктивна сторона злочину визначається ставленням винного до наслідків і в цілому характеризується необережною формою вини.

Так, обвинувачений під час керування автомобілем марки «DAEWOO FSO LANOS TF69 УЗНГ», реєстраційний номер НОМЕР_2 , не діяв таким чином, щоб не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю чи здоров`ю громадян, допустив злочинну недбалість, яка полягає у тому, що він керуючи технічно-справним автомобілем перевищив дозволену швидкість, не врахував дорожню обстановку, виїхавши на перехрестя нерівнозначних доріг з другорядної дороги не надав дорогу транспортному засобу, який наближався до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, чим грубо порушив п.п. 2.3 «б», 12.4, 16.11 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «OPEL ASTRA», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_2 , який рухався по головній автодорозі. В результаті ДТП пасажир автомобіля «OPEL ASTRA», реєстраційний номер НОМЕР_3 , ОСОБА_3 , яка сиділа на передньому пасажирському сидінні, отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: забою м`яких тканин лобної області голови, струсу головного мозку, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, закритого перелому правої плечової кістки в ділянці середньої і нижньої третин зі зміщенням уламків, а водій даного автомобіля ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження у виді поєднаної краніо-спинальної травми: забійної рани в тім`яній ділянці, струсу головного мозку, перелому остистого відростку С6 (шостого шийного хребця) із забоєм м`яких тканин відділу хребта.

Тому між діяннями ОСОБА_1 та такими наслідками існує безпосередній причинно-наслідковий зв`язок. Обвинувачений не передбачив можливості настання суспільно небезпечних наслідків своїх діянь, хоча повинен був і міг їх передбачити. Це свідчить про наявність в його діяннях злочинної недбалості. Вчинений злочин є закінченим.

В той же час, суд звертає увагу на те, що за даних дорожніх обставин водій автомобіля «OPEL ASTRA», реєстраційний номер НОМЕР_3 ОСОБА_2 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України, та в заданій дорожньо-транспортній ситуації він не мав технічної можливості попередити зіткнення з автомобілем «DAEWOO FSO LANOS TF69 УЗНГ» реєстраційний номер НОМЕР_2 шляхом застосування екстреного гальмування в момент виникнення небезпеки для його руху. Саме тому, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_2 невідповідностей у виконанні вимог п. 12.3. Правил дорожнього руху України, які б знаходилися у причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди не вбачається. Дане твердження також підтверджується і висновком інженерно-транспортної експертизи КНДЕКЦ від 07.06.2019 року № 12-1/1138 (головний судовий експерт Томчук О.С. )

Зазначена обставина враховується судом при призначенні ОСОБА_1 покарання.

Враховуючи викладене, суд дійшов до переконання, що ОСОБА_1 повинен бути засуджений за ч.1 ст.286 КК України, за порушення під час керування транспортним засобом правил безпеки дорожнього руху, що спричинило тілесні ушкодження легкої та середньої тяжкості.

Призначаючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, у зв`язку з чим суд прийшов до висновку про необхідність обрання покарання, визначеного санкцією ч. 1 ст. 286 КК України.

Так, судом враховується те, що ОСОБА_1 вчинив злочин з необережності, який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості. В той же час строк притягнення до відповідальності не минув.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому суд, у відповідності до ст. 66 КК України, визначає щире каяття.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, у відповідності до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Обвинувачений раніше судимий, має місце реєстрації та місце постійного проживання, одружений, має на утриманні малолітню дитину, на обліку у лікарів психіатра та нарколога за місцем проживання не перебуває.

Указані обставини потребують додаткового врахування при призначенні покарання обвинуваченому, оскільки мають істотне значення щодо вивчення його особистості та відношення до скоєного ним.

З цього приводу, суд вважає за доцільне призначити покарання у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, передбаченого санкцією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, без позбавлення права керування транспортними засобами.

Підстави для застосування положення ст. 69 КК України судом не встановлені.

Підсумовуючи все вище зазначене, суд вважає, що саме дана міра покарання відносно обвинуваченого є необхідною і достатньою для виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, враховуючи тяжкість вчиненого злочину та особу обвинуваченого.

Окрім цього, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 на підставі ч.1 ст. 71 КК України слід призначити покарання шляхом приєднання покарання за вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 03.08.2018 року за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки та остаточно вважати ОСОБА_1 засудженим до позбавлення волі строком на 4 роки зі сплатою штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із застосуванням положень ст. 75, 76 КК України та звільненням від відбування покарання з іспитовим строком терміном в 2 (два) роки та визначенням обов`язків: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

У відповідності до ч. 5 ст. 72 КК України, слід зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_1 строк перебування під вартою з 11.04.2017 року по 19.07.2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає двом дням позбавлення волі.

Долю речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.

Крім того, з обвинуваченого, на користь Держави України, слід стягнути витрати на проведення експертиз у розмірі 4710 гривень 00 копійок.

Арешт запроваджений згідно ухвали суду від 10.09.2019 року на транспортний засіб автомобіль марки «Daewoo Lanos», легковий седан - В, 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_2 , після набрання вироком суду законної сили підлягає скасуванню.

Як встановлено судом, відносно ОСОБА_1 на досудовому розслідуванні, як і під час судового розгляду, запобіжний захід не обирався, підстави для його обрання, на думку суду, відсутні.

Також, в ході розгляду кримінального провадження потерпілим ОСОБА_2 подано позовну заяву про відшкодування матеріальних збитків у розмірі 36040 грн. 03 коп., моральної шкоди у розмірі 50000 грн., завданих внаслідок вчинення злочину, та витрати на судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп. В подальшому, 23.02.2021 року потерпілим ОСОБА_2 подано заяву про збільшення позовних вимог (т. 2 а.с. 210-221), згідно якої він просить стягнути з ОСОБА_1 на його користь матеріальних збитків в більшому розмірі, а саме 44641 грн. 60 коп.

Окрім цього, в ході розгляду кримінального провадження потерпілою ОСОБА_3 було подано позовну заяву про про відшкодування матеріальних збитків у розмірі 28824 грн. 51 коп., моральної шкоди у розмірі 60000 грн., завданих внаслідок вчинення злочину, витрати на правову допомогу в розмірі 1500 грн. 00 коп. та витрати на судовий збір в розмірі 768 грн. 40 коп. В подальшому, 23.02.2021 року потерпілою ОСОБА_3 подано заяву про збільшення позовних вимог (т. 2 а.с. 185-209), згідно якої вона просить стягнути з ОСОБА_1 на її користь матеріальних збитків в більшому розмірі, а саме 40869 грн. 73 коп.

З цього приводу потерпілі та прокурор підтримали заявлені цивільні позови. Обвинувачений та його захисник цивільні позови потерпілих визнали частково, зважаючи на фінансовий стан обвинуваченого.

Крім того, судом залучено в якості співвідповідача за цивільними позовами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в даному кримінальному провадженні - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай». 29.10.2019 року представником Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» було подано відзив.

На думку суду, цивільні позови підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову у кримінальному провадженні.

Частиною 5 ст. 128 КПК України цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Також, суд звертає увагу, що ВСУ у постанові по справі № 6-2808цс15 від 20.01.2016 р. зробив правовий висновок, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, тобто останній вправі одержати повне відшкодування шкоди безпосередньо від особи, яка її завдала, не залежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність такої особи.

Крім того, у відповідності до ст. 1167 ЦК України фізична особа, яка зазнала душевних страждань, має право на відшкодування моральної шкоди.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди» із змінами внесеними постановою № 5 від 25.05.2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», зазначено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, порушення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вона є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди мають враховуватись вимоги розумності та справедливості.

Згідно п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 27.03.1992р. №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК України, шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Крім того, потерпілі мають право на відшкодування шкоди, завданої їм злочином.

У цьому зв`язку, суд вважає наведені доводи позивачів (потерпілих) частково обґрунтованими, виходячи з наступного.

У позовних заявах, сума, яку бажає стягнути потерпілий ОСОБА_2 з обвинуваченого в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, з урахуванням збільшених позовних вимог, становить 44641 грн. 60 коп., сума, яку бажає стягнути потерпіла ОСОБА_3 з урахуванням збільшених позовних вимог становить 40869 грн. 73 коп.

Встановлено, що у зв`язку із завданими тілесними ушкодженнями середньої тяжкості, що спричинило короткочасний розлад здоров`я та відновленням транспортного засобу, потерпілим ОСОБА_2 витрачено кошти, що складають 44641 грн. 60 коп., доказами чому є відповідні квитанції та чеки на здійснені витрати. Зважаючи на підтвердження здійснення таких витрат, останні підлягають відшкодуванню в повному обсязі за рахунок обвинуваченого та товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія «Ю.Ес.Ай».

У зв`язку із завданими тілесними ушкодженнями середньої тяжкості, що спричинило короткочасний розлад здоров`я потерпілою ОСОБА_3 витрачено кошти, що складають 40869 грн. 73 коп., доказами чому є відповідні квитанції та чеки на здійснені витрати. Зважаючи на підтвердження здійснення таких витрат, останні підлягають відшкодуванню в повному обсязі за рахунок товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія «Ю.Ес.Ай».

Щодо вирішення заявлених вимог про відшкодування моральної шкоди, суд вважає, що вони підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Так, у відповідності із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

У цьому зв`язку, суд керується також рішенням Європейського суду з прав людини у справі "Ромашов проти України" від 27.07.2004 р. і вважає, що завдана позивачу моральна шкода не може бути виправлена лише шляхом Констатації Судом факту порушення.

Крім того, в даному рішенні Європейський суд констатує, що моральну шкоду не можна відшкодувати у повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз.

Встановлено, що у зв`язку з заподіянням обвинуваченим тілесних ушкоджень середньої тяжкості потерпілим, останні тривалий час лікувалися, мали проблеми зі станом свого здоров`я та погане самопочуття, були позбавлені можливості нормального спілкування з рідними та близькими. З цього приводу, суд вважає, що дійсно потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_3 зазнали душевних переживань у зв`язку з неможливістю забезпечити нормального способу свого життя протягом тривалого часу та додаткових страждань з цього приводу. Однак, зважаючи на заявлений їх розмір, суд вважає, що вони є завищеними, а тому підлягають лише частковому відшкодуванню, в межах доведеного позивачами.

Тому, на думку суду, розмір моральної шкоди, яку належить відшкодувати ОСОБА_2 , повинен становити 31906 грн. 08 коп., а ОСОБА_3 - 42 043 грн. 49 коп., за рахунок обвинуваченого та товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія «Ю.Ес.Ай». В іншій частині позовні вимоги потерпілих є недоведеними.

Окрім цього, з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 потрібно стягнути кошти у сумі 6120 грн. 00 коп. за зберігання автомобіля та на користь потерпілої ОСОБА_3 у сумі 1500 грн. 00 коп. витрат на правову допомогу.

Визначений судом розмір відшкодування не перевищує відповідних засад розумності, виваженості та справедливості, визначених згідно п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

З матеріалів справи не вбачається достатньо переконливих доказів заподіяння такого розміру моральної шкоди, який передбачений позовом, а також такого матеріального стану відповідача, який би свідчив про його спроможність реально задовольнити вимоги позивача у заявлених розмірах грошового стягнення. Відтак, зазначений вище розмір задоволених позовних вимог, на думку суду, відповідає засадам розумності, виваженості та справедливості, а також не порушує баланс між правами обвинуваченого, з одного боку, та інтересами потерпілого, - з іншого.

У цьому зв`язку позовні заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. 100, 122, 124, 126, 127-129, 318, 322, 342-351, 358, 363-368 КПК України, ст. 50, 65-66, 71, 72, 75-77, ч. 1 ст. 286 КК України (ред. 11.01.2019 року), ч. 3 ст. 23, ст. ст. 1166, 1167, 1168, 1172, 1187, 1188, 1192, 1201 ЦК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) грн. 00 коп., без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України призначити ОСОБА_1 покарання шляхом приєднання покарання за вироком Глобинського районного суду Полтавської області від 03.08.2018 року за ч.2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на чотири роки та остаточно вважати ОСОБА_1 засудженим до позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки зі сплатою штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, із застосуванням положень ст. 75, 76 КК України та звільненням від відбування покарання з іспитовим строком терміном в 2 (два) роки та визначенням обов`язків: періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи. Відповідно до ч.5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_1 строк перебування під вартою з 11.04.2017 року по 19.07.2017 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення відповідає двом дням позбавлення волі.

Іспитовий строк ОСОБА_1 рахувати з 03.08.2018 року, тобто з моменту проголошення вироку Глобинського районного суду Полтавської області.

На підставі ч.3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 (п`ять тисяч сто) грн. 00 коп. виконувати самостійно.

Засуджений ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ), зобов`язаний сплатити суму штрафу на рахунок Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у Київській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA398999980313010106000010103; код класифікації доходів: 21081100), - в місячний строк з моменту набрання вироком суду законної сили.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ) на користь Держави України (отримувач коштів: ГУК у Київській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA398999980313010106000010103; код класифікації доходів: 21081100), - 4710 (чотири тисячі сімсот десять) грн. 30 коп. процесуальних витрат, пов`язаних із залученням експертів.

Цивільний позов потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 4, корпус 6А, код ЄДРПОУ 32404600), на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_6 ), - 38521 грн. 60 коп. відшкодування завданої матеріальної шкоди у зв`язку з лікуванням та відновленням транспортного засобу та 1906 грн. 08 коп. відшкодування завданої моральної шкоди, а всього 40447 (сорок тисяч чотириста сорок сім) грн. 68 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія «Ю.Ес.Ай» (04210, м. Київ, проспект Героїв Сталінграда, 4, корпус 6А, код ЄДРПОУ 32404600), на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_7 ), - 40869 грн. 73 коп. відшкодування завданої матеріальної шкоди у зв`язку з лікуванням та 2043 грн. 49 коп. відшкодування завданої моральної шкоди, а всього 42913 (сорок дві тисячі дев`ятсот тринадцять) грн. 22 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ), на користь ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_6 ), - 30000 грн. 00 коп. на відшкодування завданої моральної шкоди та 6120 грн. 00 коп. за зберігання автомобіля, а всього 36120 (тридцять шість тисяч сто двадцять) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер картки платника податків фізичної особи НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи: НОМЕР_7 ), - 40000 грн. 00 коп. на відшкодування завданої моральної шкоди та 1500 грн. витрат на правову допомогу, а всього 41500 (сорок одна тисячі п`ятсот) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовити.

Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України, повернувши останні в користування власників, а саме: автомобіль марки «Opel Astra», реєстраційний номер НОМЕР_3 - потерпілому ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_3 ), залишити його користуванні; повернути потерпілому ОСОБА_2 свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_8 , посвідчення водія НОМЕР_9 та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортів № 8656109; транспортний засіб - автомобіль марки «Daewoo Lanos», легковий седан - В, 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_2 - залишити в користуванні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ).

Арешт запроваджений згідно ухвали суду від 10.09.2019 року на транспортний засіб автомобіль марки «Daewoo Lanos», легковий седан - В, 2007 року випуску, номер двигуна НОМЕР_4 , номер кузова НОМЕР_5 , д.н.з. НОМЕР_2 , після набрання вироком суду законної сили, скасувати.

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення через Бориспільський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Суддя С.М.Вознюк