Рішення № 97632032, 20.05.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 295/10614/20

2/296/626/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2021 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участі секретаря судового засідання Світко Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Галагуз Віталій Васильович, до Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про зняття арешту,

ВСТАНОВИВ:

Адвокат Галагуз В.В., який діє в інтересах позивача ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом, в якому просить зняти арешт з належної ОСОБА_2 1/2 ід.ч. квартири АДРЕСА_1 , накладений постановою державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського управління юстиції Голумбйовського М.В. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження АА 566508 від 09.04.2008 року, реєстраційний номер обтяження у Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 7004902.

В обґрунтування позову зазначено, що ОСОБА_1 (позивач) є єдиною спадкоємицею за законом як тітка померлого ОСОБА_2 на все його майно, в тому числі на частку квартири АДРЕСА_1 . До складу спадкового майна входить також частка квартири, яка належала померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , після смерті якої її син ОСОБА_2 , який є племінником позивача, прийняв спадщину, але не оформила своїх спадкових прав. Проте, оформити свої спадкові права на вказане нерухоме майно позивач також не має можливості через наявність арешту на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , накладеного постановою державного виконавця 09.04.2008 року щодо забезпечення виконання виконавчого листа №1-18/07 виданого Корольовським районним судом м.Житомира 18.05.2007 року. На заяву ОСОБА_1 про зняття арешту з майна, листом від 30.07.2020 року Корольовський ВДВС у м. Житомирі їй було відмовлено, оскільки у зв`язку із закінченням терміну зберігання, матеріали виконавчого провадження були знищені, а тому здійснити перевірку наявності підстав щодо накладення арешту на частину квартири не виявилося можливим, в зв`язку з чим вона звернулася до суду із вказаним позовом.

Ухвалою Богунського районного суду міста Житомира від 08.09.2020 позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Галагуз Віталій Васильович, до Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про зняття арешту передано на розгляд до Корольовського районного суду м. Житомира.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями дану справу передано судді Адамовичу О.Й. для розгляду.

Ухвалою суду від 07.10.2020 року дану позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

17.11.2020 року від представника відповідача - старшого державного виконавця Корольовського ВДВС у м. Житомирі Журавель О.В. надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить відмовити позивачу в задоволенні позову в повному обсязі. Також зазначає, що у Корольовському відділі ДВС на виконанні перебував виконавчий лист №1-18/07, виданий 14.05.2007 року Корольовським районним судом м. Житомира про конфіскацію всього майна належного ОСОБА_2 . В рамках даного виконавчого провадження, під час здійснення виконавчих дій, державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, на виконання якої реєстратором внесено відповідний запис про обтяження. Вказує, що оригінали Журналів обліку виконавчих проваджень переданих державному виконавцю та Журналів реєстрації вхідних документів про відкриття виконавчого провадження знищено через закінчення строків їх зберігання, а тому інформація щодо стану виконавчого провадження та підстави його завершення не збереглася (а.с. 33-37).

Протокольною ухвалою суду від 09.12.2020 року було витребувано у Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області належним чином засвідчену копію матеріалів спадкової справи до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

10.03.2021 року зав. Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області Поліщук А.І. надано належним чином засвідчену копію спадкової справи №478/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 .

Протокольною ухвалою суду від 16.04.2021 року по справі було закрите підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду по суті.

Позивач та її представник в судовому засіданні 16.04.2021р. позовну заяву підтримали та просили задовольнити. Пояснили, що нотаріус відмовляється видавати свідоцтво про право на спадщину у зв`язку з арештом майна. Виконавче провадження не здійснюється, матеріали виконавчого провадження знищені, а тому неможливо вирішити питання скасування арешту в поза судовому порядку.

В дане судове засідання позивач та її представник адвокат Галагуз В.В. не зя`вилися, представник подав до суду письмову заяву про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити (а.с.146).

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про день час та місце розгляду справи повідомлялася належно, причини неявки суду не відомі.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що позовна заява обґрунтована та підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7) та ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.6) були співвласниками квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 26.10.2005 року, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №217456744 від 23.07.2020 року (а.с.5).

Так, після смерті ОСОБА_3 , її син, ОСОБА_2 , який також є племінником позивача ОСОБА_4 , прийняв спадщину, але своїх спадкових прав після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері, ОСОБА_3 , не оформив, що підтверджується довідкою від 24.07.2020 року №1532/02-14, виданою зав. Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області Поліщук А.І. (а.с.9)

На теперішній час позивач є єдиним спадкоємцем за законом як тітка померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на все його майно, в тому числі на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 , та підтверджується матеріалами спадкової справи №478/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , заведеною нотаріусом Житомирської державної нотаріальної контори Житомирської області (а.с. 56-138).

Проте оформити свої спадкові права на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 позивач також не має можливості через наявність арешту на частину квартири, що належить ОСОБА_2 , накладеного постановою державного виконавця Корольовського відділу державної виконавчої служби Житомирського управління юстиції Голумбйовського М.В. від 09.04.2008 року при примусовому виконанні виконавчого листа №1-18/07, виданого 18.05.2007 року Корольовським районним судом м. Житомира про конфіскацію всього майна ОСОБА_2 (а.с.8).

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта №217456744 від 23.07.2020 року, на нерухоме майно ОСОБА_2 накладено обтяження у виді арешту: об`єкт обтяження - 1/2 частина квартири АДРЕСА_1 ; підстава обтяження - постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, АА,566508, 09.04.2008 року Корольовський ВДВС Житомирського МУЮ – державний виконавець Голумбйовський М.В. (а.с. 5).

Листами №18.22/32/2020/13/94677 від 30.07.2020 року та №18-22/21/7/2020/95265 від 04.08.2020 року начальник Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Карпюк Сергій повідомив позивача та його адвоката, що при перевірці спец розділу Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на примусовому виконанні в Корольовському відділі державної виконавчої служби у місті Житомирі перебувало виконавче провадження №8149808 з виконання виконавчого листа №1-18/07 від 14.05.2007 року, виданого Корольовським районним судом м. Житомира про конфіскацію всього майна належного ОСОБА_2 . При цьому більш детальну інформацію надати неможливо, оскільки архів завершених виконавчих проваджень знищено за закінченням терміну зберігання. ОСОБА_1 роз`яснено можливість зняття арешту за рішенням суду (12-13).

Як вказувалося вище, згідно матеріалів спадкової справи №478/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , позивач являється єдиним спадкоємцем на нерухоме майно, яке належало померлому ОСОБА_2 .

Таким чином, з метою захисту свого порушеного права на отримання спадщини після смерті племінника, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено Законом України "Про виконавче провадження" (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст. 18 зазначеного Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) в інших передбачених законом випадках.

Згідно ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У разі відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів, забезпечення позовних вимог строк для добровільного виконання не встановлюється. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного дня надсилається стягувачу, боржнику та органу (посадовій особі), який видав виконавчий документ. За заявою стягувача, з метою забезпечення виконання рішення про майнові стягнення, державний виконавець постановою про відкриття виконавчого провадження вправі накласти арешт на майно

боржника (крім коштів) та оголосити заборону на його відчуження.

Одночасно з винесенням такої постанови державний виконавець може

провести опис і арешт майна боржника в порядку, визначеному цим

Законом.

В статті 55 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що арешт застосовується для виконання рішення про конфіскацію майна боржника. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження. Державним виконавцем за постановою про відкриття виконавчого

провадження або за постановою про арешт майна боржника та

оголошення заборони на його відчуження може бути накладений арешт

у межах суми стягнення за виконавчими документами з урахуванням

витрат, пов`язаних з проведенням виконавчих дій на виконання на

все майно боржника або на окремо визначене майно боржника. У разі

потреби постанова, якою накладено арешт на майно боржника та

оголошено заборону на його відчуження, надсилається державним

виконавцем до органу нотаріату та інших органів, що здійснюють

реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження. Копія постанови державного виконавця про арешт коштів чи

майна боржника не пізніше наступного після її винесення дня

надсилається боржнику та відповідно до банків чи інших фінансових

установ або органів, зазначених у частині другій цієї статті.

Відповідно до пункту 9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року №2274/5 (в редакції чинній на час здійснення виконавчого провадження), строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік. Обчислення строків зберігання документів проводиться з 1 січня року, який іде за роком завершення їх діловодством.

Згідно з пунктом 9.10 цього Порядку завершені виконавчі провадження включаються в акт про вилучення виконавчих проваджень для знищення, якщо передбачений для них строк зберігання закінчився до 1 січня року, в якому складений акт. Виконавчі провадження, строки зберігання яких закінчилися, підлягають знищенню після затвердження акта про вилучення виконавчих проваджень для знищення керівником органу державної виконавчої служби, підпис якого скріплюється печаткою.

Наведене свідчить, що знищенню підлягали завершені виконавчі провадження, строк зберігання яких закінчився

Відповідно до статті 25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець здійснює виконавчі дії по виконанню рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку, а саме:закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього

Закону; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею

40 цього Закону; повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього

Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 вищевказаного Закону у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби;

повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40

цього Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого

органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1

цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника,

скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи

примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії,

необхідні у зв`язку з завершенням виконавчого провадження.

Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім

випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 того ж Закону, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем був

накладений арешт на майно боржника, у постанові про закінчення

виконавчого провадження, повернення виконавчого документа

стягувачу або повернення виконавчого документа до суду або іншого

органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець

зазначає про скасування арешту, накладеного на майно боржника.

Відповідно до п. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Статтею 321 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 386 Цивільного кодексу України встановлено, що держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Згідно ст. 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

З витребуваних судом матеріалів архівної кримінальної справи №1-18/07 по обвинуваченню ОСОБА_2 вбачається, що останній був засуджений 28.04.2007р. Корольовський районним судом м. Житомира за ст. 307 ч.2, 309 ч.2, 311 ч.2, 317 ч.1 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна та згідно постанови Богунського районного суду від 28.01.2010 року був звільнений від подальшого відбування покарання умовно-достроково на строк 9 місяців 20 днів. Інших відомостей, в т.ч. щодо виконання вироку в частині конфіскації майна, матеріали кримінальної справи не містять.

Отже, ОСОБА_2 було засуджено до покарання за вчинення в т.ч. тяжкого злочину та призначено додаткове покарання у виді конфіскації майна.

Вбачається, що вирок суду в частині конфіскації майна не було виконано.

Згідно ч.1 ст. 80 КК України ( в редакції чинній на на момент засудження ОСОБА_2 та до внесення останніх змін згідно Закону від 22.11.18р.) особа звільняється від відбування покарання, якщо з дня набрання чинності обвинувальним вироком його не було виконано в такі строки: десять років - у разі засудження до покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років за тяжкий злочин, а також при засудженні до позбавлення волі на строк не більше десяти років за особливо тяжкий злочин.

Згідно ч.2 ст. 80 КК України строки давності щодо додаткових покарань визначаються основним покаранням, призначеним за вироком суду.

Як вбачається ОСОБА_2 був засуджений згідно вироку суду від 28.04.2007р., а тому передбачений ст. 80 КК України 10-ти річний строк закінчився 28.04.2017 року, що вказує на наявність підстав для звільнення від відбування покарання в частині конфіскації майна ще за життя ОСОБА_2 .

Зважаючи на інформацію яка міститься у листах Корольовського ВДВС у м.Житомирі від 30.07.2020 року та від 04.08.2020 року суд дійшов висновку, що будь-які документи виконавчого провадження відносно ОСОБА_2 , 1978 р.н. відсутні, а зважаючи на час надання відповідей та норми Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року №2274/5 (втратили чинність) та Правила ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями, затверджених наказом Міністерства юстиції України №1829/5 від 07.06.17 (які є чинними на даний час та передбачають зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих до архіву впродовж 3-х років) слід дійти висновку, що виконавче провадження в межах якого було накладено арешт завершилося більш ніж три роки назад. При цьому питання про зняття арешту з майна не було вирішено та вказане обмеження створює перешкоди у реалізації позивачем свого права на вільне володіння та розпорядження спадковим майно.

Оскільки на момент закінчення виконавчого провадження арешт на майно не було знято, при вирішенні цього питання слід керуватися нормами Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 року №1404 в чинній редакції.

Так, згідно п.3 ч. 1 ст. 39 Закону №1404 виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.

Статтею 40 Закону №1404 передбачено наслідки закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа. Зокрема у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, нестягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

Згідно ч.2 ст. 40 Закону №1404 про зняття арешту з майна (коштів) виконавець зазначає у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа, яка в день її винесення надсилається органу, установі, посадовій особі, яким була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно (кошти) боржника, а у випадках, передбачених законом, вчиняє дії щодо реєстрації припинення обтяження такого майна.

Разом з тим, на даний час боржник ОСОБА_2 помер, а матеріали виконавчого провадження по відношенню боржника ОСОБА_2 були знищені, а тому зняття арешту державним виконавцем не є можливим. Таким чином підлягають застосуванню положення ЦК України, які регулюють право власності, прийняття спадщини та ст. 59 Закону, якою унормовано порядок зняття арешту у разі не прийняття відповідного рішення виконавцем.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 59 Закону №1404 особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Статтею 4 ст. 59 Закону визначено підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини в межах здійснення (до закінчення) виконавчого провадження. Згідно ч.5 ст. 59 Закону №1404 у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду

.

Відповідачем не доведено належними доказами правомірності існування арешту, накладеного на нерухоме майно ОСОБА_2 після закінчення строків виконання обвинувального вироку та його смерті, а тому в даній справі арешт з майна має бути знятий лише за рішенням суду.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що не зняття державним виконавцем арешту з майна боржника у виконавчому провадженні, відсутністю виконавчого провадження та відсутністю відомостей в Автоматизованій системі про виконавче провадження, в межах якого винесено записи про арешт майна, порушує право позивача на володіння, користування та розпорядження спадковим майном.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 27 березня 2020 року по справі № 817/928/17.

Положенням ст. 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю .

Згідно ст. 1 Першого Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 10 Загальної декларації прав людини визначено, що кожна людина має право володіти майном як одноособово, так і разом з іншими. Ніхто не може бути безпідставно позбавлений свого майна.

У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про виключення майна з опису» від 27.08.1976 №6 (в редакції від 30.06.1978 №5) надані роз`яснення, що вимоги особи, які ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у постанові №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснив, що у порядку цивільного судочинства захист майнових прав здійснюється у позовному провадженні. Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Згідно ст. 391 ЦК України, власник майна може вимагати скасування заборон в здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 під поняттям «охоронювані законом інтереси», що вживається в законах України, слід розуміти як прагнення до користування матеріальним та/або нематеріальним благом, так і зумовлений загальним змістом, об`єктивний і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції Законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності.

Згідно ст. 1216 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Право власності має фундаментальним характер, захищається згідно з нормами національного законодавства з урахування принципів ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Держави-учасниці Конвенції зобов`язані поважати право кожного на мирне володіння своїм майном та гарантувати його захист передусім на національному рівні. Зазначене положення закріплено на конституційному рівні принципом непорушності права власності (ст. 41 Конституції України).

Отже, дослідивши матеріали справи, зважаючи на те, що арешт майна ОСОБА_2 , який був накладений на підставі постанови державного виконавця, перешкоджає позивачу реалізувати свої права як спадкоємця, при цьому, не зняття державним виконавцем арешту з майна боржника у знищеному виконавчому провадженні дані про яке відсутні також і в Автоматизованій системі виконавчого провадження, порушує право позивача на спадкове майно, суд дійшов висновку, що заявлені ОСОБА_1 вимоги про зняття арешту з нерухомого майна підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог у сумі 840 грн. 80 коп.

Керуючись статтями 258, 259, 263-265, 268, 352,354 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Галагуз Віталій Васильович, до Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) про зняття арешту - задовольнити.

Зняти арешт з належної ОСОБА_2 , 1978 року народження, 1/2 ід.ч. квартири АДРЕСА_1 , який накладений постановою державного виконавця Корольовського ВДВС Житомирського МУЮ Голумбйовського Максима Вікторовича № АА566508 від 09 квітня 2008 року (реєстраційний номер обтяження в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 7004902).

Стягнути з Корольовського відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у сумі 840 грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Корольовський відділ державної виконавчої служби у м. Житомирі Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький), місцезнаходження за адресою: м. Житомир, вул. Л. Качинського, 12-А, ЄДРПОУ 35021396.

Головуючий суддя О. Й. Адамович

Дата складання повного рішення: 31.05.21.