Постанова № 9763038, 21.01.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 Вн. № <Внутрішній Номер справи >

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 січня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-9557/09/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

судді: Пісоцької О.В.

за участю:

секретаря

судового засіданні Кузьменкової С.П.,

- помічника прокурора Святошинського району міста Києва - Міщенко Т.П.,

- представника управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва - Овчаренко Т.М.,

- представника відкритого акціонерного товариства «Київський санітарно-технічний завод»- Ральченка В.П.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Києві справу

за позовною заявою прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва

довідкритого акціонерного товариства «Київський санітарно-технічний завод»

простягнення заборгованості у розмірі 22088грн. 88коп.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Святошинського району міста Києва (далі - прокурор) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва (далі управління ПФ, позивач) до відкритого акціонерного товариства «Київський санітарно-технічний завод»(далі ВАТ «Київський санітарно-технічний завод», відповідач) в якій просить стягнути суму заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 22088грн. 88коп.

В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що загальна сума заборгованості ВАТ «Київський санітарно-технічний завод»за вимогою №Ю-1415 від 03 липня 2009 року становить 313495грн. 64коп., з яких: 270075грн. 81коп. недоїмка, 35479грн. 43коп. фінансові санкції та 7940грн. 40коп. пеня, а заборгованість яка не ліквідована та відносно якої не вжито заходи позовного характеру складає 22088грн. 88коп.

В судовому засіданні представник позивача та помічник прокурора позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити у повному обсязі.

Представник управління ПФ у судовому засіданні пояснив, що сума недоїмки є заборгованістю зі сплати страхових внесків, нарахованих відповідачу з січня 2008 року по червень 2009 року. Крім того, позивачем приймалися рішення від 30 квітня 2009 року №1126, №1127 та №1128 про застосування штрафних фінансових та нарахування пені за несплату страхових внесків. У звязку з цим ВАТ «Київський санітарно-технічний завод»була виписана вимога №Ю-1415 від 03 липня 2009 року на суму 313495грн. 64коп. Сума позову 22088грн. 88коп. є заборгованістю щодо якої не вжито заходів позовного характеру за вказаною вимогою. Оскільки, вимога №Ю-1405 від 03 липня 2009 року, яка є виконавчим документом, відповідачем не оскаржувалася, а заборгованість за нею не сплачена, управління ПФ, відповідно до статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», має право подати вимогу до відповідного підрозділу державної виконавчої служби, а також одночасно звернутися з позовною заявою до суду.

Представник ВАТ «Київський санітарно-технічний завод»позов не визнав та заперечував проти його задоволення.

Відповідач вважає, що спору між сторонами немає, оскільки в Окружному адміністративному суді м. Києва знаходиться на розгляді пять справ, підставою яких є вимога №1415 на суму 345560грн. 66коп. Крім того, з даною вимогою управління ПФ вже звернулося до відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції у м. Києві.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України 21 січня 2010 року у відкритому судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови про задоволення позовних вимог.

Ознайомившись з матеріалами справи та поданими документами, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та помічника прокурора, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд дійшов наступних висновків.

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Правовідносини, що виникають між субєктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування, коло осіб, які підлягають державному пенсійному страхуванню, платники страхових внесків, їх права та обовязки, порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат регулюються Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до частини 1 статті 14 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»(тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції на момент виникнення правовідносин) роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, обєднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, обєднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи субєкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону, є страхувальниками відповідно до положень цього Закону.

Частиною 1 статті 15 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону є платниками страхових внесків до солідарної системи, а частиною 1 статті 19 цього Закону визначено, що для роботодавця страхові внески до солідарної системи нараховуються на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці», виплату винагород фізичним особам за виконання робіт (послуг) за угодами цивільно-правового характеру, що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших пяти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця, та допомоги по тимчасовій непрацездатності.

З урахуванням викладеного, відповідно до положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»ВАТ «Київський санітарно-технічний завод»є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, несе обовязки з нарахування, обчислення і сплати страхових внесків в установлені строки та в повному обсязі.

Відповідно до частини 6 статті 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для страхувальників, зазначених у частині 1 статті 14 цього Закону базовим звітним періодом є календарний місяць.

Відповідно до ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до частини 3 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а у випадку неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду - має право на оскарження вимоги в судовому порядку. Про оскарження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки до виконавчої дирекції Пенсійного фонду або в судовому порядку страхувальник зобовязаний письмово повідомити відповідний територіальний орган Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів із дня звернення до виконавчої дирекції Пенсійного фонду чи суду. Узгодження вимоги територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки здійснюється на підставі заяви страхувальника, яка розглядається територіальним органом Пенсійного фонду протягом трьох робочих днів після її отримання, та поданих страхувальником документів, що свідчать про неправильність обчислення сум недоїмки, зазначених у вимозі. У разі узгодження страхувальником вимоги про сплату недоїмки з територіальним органом Пенсійного фонду цей орган зобовязаний у строк, визначений для розгляду заяви страхувальника про узгодження вимоги, надіслати йому узгоджену вимогу про сплату недоїмки, а страхувальник зобовязаний сплатити узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги. У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Визначення управлінь Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах як органів державної влади, що здійснюють владні управлінські функції, випливає з Положення про управління Пенсійного Фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2.

Відповідно до покладених на нього завдань управління контролює надходження страхових внесків та інших платежів до фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Територіальним органам Пенсійного фонду України, згідно з положеннями статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», надано право приймати рішення про сплату недоїмки по страховим внескам.

Відповідно до пункту 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Пенсійного фонду України №21-1 від 19 грудня 2003 року (далі - Інструкція) вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу. Вимога формується під одним порядковим номером до повного погашення суми боргу.

Вимоги Інструкції пояснюють існування декількох вимог за №Ю-1415, на що посилався відповідач.

Судом встановлено, що вимога управління ПФ від 03 липня 2009 року №Ю-1415 на суму 313495грн. 64коп. отримана ВАТ «Київський санітарно-технічний завод»06 липня 2009 року та не оскаржена.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Рішеннями управління ПФ про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 30 квітня 2009 року №1126, №1127 та №1128, на підставі пункту 2 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», відповідачу нараховані штрафні санкції та пеня.

Відповідно до даних картки особового рахунку ВАТ «Київський санітарно-технічний завод»заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування останнього за період з січня 2008 року по червень 2009 року складає 22088грн. 88коп.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Проте, доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Таким чином, з урахуванням того, що відповідачем до управління ПФ сума страхових внесків у розмірі 22088грн. 88коп. у встановлені законодавством строки не сплачено, що підтверджується вимогою від 03 липня 2009 року №Ю-1415 та витягом з картки особового рахунку відповідача, доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача субєкта владних повноважень, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 7, 9, 69-71, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов прокурора Святошинського району міста Києва в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Київський санітарно-технічний завод»(03148 м. Київ, вул. Сімї Сосніних, 7, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 01412450) на користь управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі міста Києва (03148 м. Київ, вул. Корольова, 5-А, р/р 256053012612 в Головному управлінні Ощадбанку по м. Києву та Київській області, МФО 322669, код ЄДРПОУ 22869431) заборгованість по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 22088грн. 88коп. (двадцять дві тисячі вісімдесят вісім гривень 88коп.).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Пісоцька