Рішення № 97630135, 09.06.2021, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/1777/21

провадження №2/619/861/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

09 червня 2021 року м. Дергачі

Дергачівський районний суд Харківської областіу складіголовуючого - суддіБолибока Є.А.за участю:секретаря судового засіданняШемякіної І.О.

Справа № 619/1777/21

Ім`я (найменування) сторін та інших учасників справи:

позивач: АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії – Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк»;

відповідач: ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження позов про стягнення заборгованості.

Стислий виклад позиції позивача.

09 квітня 2021 року АТ «Ощадбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому на підставі статей 509, 525, 526, 527, 530, ч. 1 ст. 598, 599, 610, ч. 2 ст. 615, 629, 1050, 1054 ЦК України просило стягнути заборгованість за кредитом за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та заявою на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (кредиту) у розмірі 29 299,28 грн. В обґрунтування позову зазначило що 04.06.2020 року між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладений Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб який розміщений на інтернет - сторінці Банку www/oschadbank.ua, до умов якого, Відповідач приєднався та погодився на одержання кредиту та його умови. В результаті чого, банк встановив відповідачу ОСОБА_1 відновлювальну кредитну лінію у розмірі 26 250,00 грн на строк дії платіжної картки. У зв`язку з невиконанням прийнятих на себе зобов`язань за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб у відповідача станом на 16.03.2021 є заборгованість – 29 299,28 грн, з яких: 25 616,44 грн – загальна сума основної заборгованості (основного боргу); 3 871,28 грн – загальна сума заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом; 174,28 грн – 3% річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму простроченого кредиту; 37,28 грн – 3% річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму нарахованих та несплачених процентів.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

06 травня 2021 року після отримання інформації про місце проживання (перебування) відповідача було постановлено ухвалу про відкриття провадження та розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, призначено перше судове засідання на 09 год 00 хв 09 червня 2021 року. Також запропоновано відповідачеві подати до суду відзив на позов в строк до 26 травня 2021 року. Запропоновано позивачу подати до суду відповідь на відзив у строк до 31 травня 2021 року. Запропоновано відповідачеві подати до суду в строк до 04 червня 2021 року заперечення, в яких викласти свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

У судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. На адресу місця реєстрації відповідача судом було направлено судову повістку разом з копіями відповідних документів, які були повернуті працівниками пошти у зв`язку з відсутністю адресату за вказаною адресою.

Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Пунктом 991 «Правил надання послуг поштового зв`язку», затверджених постановою КМ України від 5 березня 2009 р. № 270, встановлено, що рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка», адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата (будь-кого із повнолітніх членів його сім`ї) за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку інформує адресата за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка». Якщо протягом трьох робочих днів після інформування адресат не з`явився за одержанням рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», працівник поштового зв`язку робить позначку «адресат відсутній за вказаною адресою», яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Як вбачається з трекінгу вебсайту Укрпошти поштове відправлення відповідачу 19 травння 2021 року не вручене під час доставки у зв`язку з відсутністю адресата.

Отже, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України вважається, що судова повістка відповідачу вручена 19.05.2021.

Згідно з ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У судове засідання представник позивача не з`явився, подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати у його відсутність, у разі неявки в судове засідання відповідача, не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Так як, відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з`явився в судове засідання та не подав відзив, а представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, то відповідно до ч. 1 ст. 281 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Відповідно до заяви на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (кредиту) від 04 червня 2020 року АТ «Ощадбанк» надав ОСОБА_1 грошові кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Мотиви суду.

Всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши ці докази на належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позову з таких підстав.

04 червня 2020 року між сторонами укладено кредитний договір, шляхом підписання заяви на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (кредиту).

АТ «Ощадбанк» встановив відповідачу на картковий рахунок № НОМЕР_1 кредитний ліміт у сумі 250 000,00 грн, строком до дати закінчення строку платіжної картки, фіксовану процентну ставку: 38% річних за користування кредитними коштами у всіх випадках, крім випадку користування кредитними коштами (крім Грейс-періоду), 0,001% річних за користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду у випадку безготівкового розрахунку за товари та послуги з використанням платіжної картки, 60% річних за перевищення витратного ліміту поточного рахунку, з щомісячною періодичністю сплати процентів.

Відповідач отримав кредитні кошти та використав їх.

Проте, з боку відповідача, мало місце неналежне виконання взятих на себе грошових зобов`язань за Договором, у зв`язку з чим, виникла прострочена заборгованість за кредитом, що обліковується на картковому рахунку.

Згідно розрахунку заборгованості за основним боргом, процентами, комісією, пенею, 3% річних та інфляційних втрат за просторочення виконання грошового зобовязання ОСОБА_1 за договором № 10201603 від 04.06.2020 станом на 17.03.2021 є заборгованість – 29 299,28 грн, з яких: 25 616,44 грн – загальна сума основної заборгованості (основного боргу); 3 871,28 грн – загальна сума заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом; 174,28 грн – 3% річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму простроченого кредиту; 37,28 грн – 3% річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму нарахованих та несплачених процентів.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За змістом статті 10561 ЦК розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення суми заборгованості в розмірі 29 299,28 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до абз. 1 ч. 6 ст. 259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення іменем України негайно після закінчення судового розгляду.

Згідно з п. 15.5 ч. 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 13, 81, 83, 89, 258, 259, 263-265, 268, 280-284, 351, 352, 354, п. 15.5 ч. 1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за за кредитом за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та заявою на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (кредиту) у розмірі 29 299,28 грн (двадцять дев`ять тисяч двісті дев`яноста дев`ять гривень 28 копійок).

Стягнути ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії – Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк» судові витрати у розмірі 2 270,00 грн.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії – Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 09351600, місцезнаходження: 61003, м. Харків, Конституції майдан, буд. 22;

Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 14 червня 2021 року.

Суддя Є. А. Болибок