Вирок № 97629941, 14.06.2021, Попаснянський районний суд Луганської області

єдиний унікальний номер справи 423/281/21

номер провадження 1-кп/423/186/21

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року м. Попасна

Попаснянський районний суд Луганської області у складі:

головуючого судді Лизенко І.В.

за участі секретаря судового засідання Сороки В.І.,

прокурора Ткачука А.В.,

потерпілої ОСОБА_1 ,

обвинуваченого ОСОБА_2 ,

захисника Степанової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду кримінальне провадження №12020130000000326, відомості про яке 05.11.2020 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Первомайськ Луганської області, громадянина України, з базовою загально-середньою освітою, одруженого, має на утриманні дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працюючого, на час розгляду кримінального провадження працює трактористом ФГ «Лугове», раніше не засуджувався, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

04.11.2020, приблизно о 16годині 45 хвилин, в темний час доби, без атмосферних опадів, водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки ВАЗ 21121, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з увімкнутим включеним ближнім світлом фар, рухався зі швидкістю приблизно 41,7 км/год по правій смузі свого напрямку руху, за межами населеного пункту с. Комишуваха Попаснянського району Луганської області, по неосвітленій зовнішнім електроосвітленням ділянці автодороги сполученням с. Комишуваха - м. Попасна, в напрямкум. Попасна Луганської області.

Одночасно з цим, в попутному напрямку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2 , рухався велосипедист ОСОБА_5 на велосипеді марки «САЛЮТ»,

Також, в цей час, в районі 17 км, у зустрічному напрямку руху автомобіля під керуванням водія ОСОБА_2 , рухався невстановлений під час досудового розслідування легковий автомобіль, який, знаходячись на достатній відстані - приблизно148,2 метри від автомобіля під керуванням ОСОБА_2 , засліпив його своїм світлом фар.

Водій ОСОБА_2 , проігнорувавши ці обставини, допустив необережність, легковажно поставився до змін у дорожній ситуації при погіршенні видимості у напрямку руху під час засліплення від світла фар зустрічного автомобіля, діючи в порушення п. 19.3 ПДР України, не зменшив швидкості руху автомобіля, не зупинився не змінюючи при цьому смуги руху з увімкненням аварійної світлової сигналізації, з метою відновленням подальшого руху тільки після того, як пройдуть негативні наслідки засліплення, а навпаки продовжив у стані засліплення подальший рух автомобіля внаслідок чого, автомобіль під керуванням ОСОБА_2 , відразу після зустрічного роз`їзду з невстановленим автомобілем, здійснив наїзд передньою правою частиною автомобіля на заднє колесо велосипеда «САЛЮТ» під керуванням ОСОБА_5 , який в цей час рухався у попутному з ним напрямку руху автомобіля під керуванням ОСОБА_2 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди велосипедист ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, від яких помер на місці пригоди.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 600 від 11.01.2021 трупа ОСОБА_5 встановлені ушкодження:Садна: У лобній ділянці справа, у лобній ділянці зліва, у тім`яній ділянці справа, на спинці носу. Крововиливи у м`які покрови голови у тім`яній та потиличній ділянках. Перелом потиличної, тім`яної та клиноподібної кісток. Субарахноїдальний крововилив. Переломи 2,3,4,5 ребер по лопатковій лінії справа. Переломи 3,4,5,6,7 ребер справа по середньо-ключичній лінії. Переломи 2,3,4,5,6,8 ребер по лопатковій лінії зліва. Крововиливи на задніх поверхнях обох легень. Дані тілесні ушкодження могли утворитися від контакту з тупим твердим предметом (предметами), за механізмами удару та удару-ковзання. Тілесні ушкодження є прижиттєвими, могли утворитися за декілька десятків хвилин до моменту настання смерті. Стосовно живої особи у сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, за критерієм небезпеки для життя в момент заподіяння, згідно п. 2.1.1 а, 2.1.3 в Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, Наказ МОЗ України №6 від 17.01.1995 року. Вищезазначені тілесні ушкодження перебувають у прямому причино-наслідковому зв`язку із настанням смерті.

Садно на тильній поверхні лівої кисті у основи 1-го пальця, синці: на задній поверхні лівого стегна у ділянці проекції лівого колінного суглобу, на лівій гомілці у верхній третині та середній третині. Дані тілесні ушкодження могли утворитися від контакту з тупим твердим предметом (предметами), за механізмами удару та удару-ковзання. Тілесні ушкодження є прижиттєвими, могли утворитися за декілька десятків хвилин до моменту настання смерті. Стосовно живої особи мають ознаки легких тілесних ушкоджень, у прямому причино-наслідковому зв`язку із настанням смерті не перебувають.

Враховуючи характер, локалізацію та масивність тілесних ушкоджень, встановлених на трупі гр. ОСОБА_5 , в момент первинного контакту він був обернутий задньою частиною тіла до травмуючого предмета. Зазначені тілесні ушкодження могли утворитися в строк та при обставинах зазначеної дорожньо-транспортної пригоди.

Причиною смерті гр. ОСОБА_5 стала поєднана тупа травма голови та грудної клітини; крововиливи у м`які покрови голови у тім`яній та потиличній ділянках; перелом потиличної, тім`яної та клиноподібної кісток; субарахноїдальний крововилив; набряк-набухання речовини головного мозку; переломи 2,3,4,5 ребер по лопатковій лінії справа; переломи 3,4,5,6,7 ребер справа по середньо-ключичній лінії; переломи 2,3,4,5,6,8 ребер по лопатковій лінії зліва; забій обох легень; набряк легень.

При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупу ОСОБА_5 , не виявлено: метилового, етилового, ізопропілового, пропілового, ізобутілового, бутілового, ізоамілового, алілового алкоголів.

Згідно висновку судової транспортно-трасологічної експертизи

№ 19/113/10/1-604е від 20.11.2020, первинний контакт транспортних засобів стався між передньою правою частиною автомобіля ВАЗ-21121, реєстраційний номер НОМЕР_2 і задньою частиною велосипеда «САЛЮТ», а саме передньою правою частиною переднього бамперу автомобіля і заднім колесом велосипеда.

В момент первинного контакту повздовжні вісь автомобіля ВАЗ-21121, реєстраційний номер НОМЕР_2 та повздовжні вісь рами велосипеда «САЛЮТ» розташовувалися між собою під кутом рівним близько 50+50.

З технічної точки зору місце зіткнення транспортних засобів розташоване близько початку сліду бокового зсуву колеса велосипеда, вказаного на схемі до протоколу огляду місця ДТП.

Згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 804-806/08 від 29.12.2020, встановлено, що в даній дорожній обстановці нормативні (належні) дії водія автомобіля марки ВАЗ 21121, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 регламентувалися вимогами п.19.3 Правил дорожнього руху України. Відповідно до вимог зазначеного вище пункту, він повинен був у разі засліплення - увімкнути аварійну світлову сигналізацію і, не змінюючи смуги руху, зупинитися.

В умовах місця пригоди водій автомобіля марки ВАЗ 21121, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ОСОБА_2 мав технічну можливість уникнути події шляхом виконання вимог п.19.3 Правил дорожнього руху України.

В даній дорожній обстановці дії водія автомобіля марки ВАЗ 21121, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 , що не відповідали вимогам п. 19.3 Правил дорожнього руху України, були умовою створення аварійної ситуації і, з технічної точку зору, знаходилися в причинному зв`язку з настанням даної події

Дії обвинуваченого кваліфіковано за ч.2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5 .

В ході судового розгляду обвинувачений свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, визнав у повному обсязі, визнав обставини його вчинення, пояснивши, що не оспорює їх у суді, при цьому його позиція є добровільною. Суду пояснив, що у темну пору доби їхав з м. Сєвєродонецьк до м. Попасна. Виїжджаючи з повороту після с. Комишуваха, його засліпив зустрічний автомобіль, подав йому сигнал про увімкнене дальнє світло фар, подивився у дзеркало заднього виду та відчув удар. Це відбулось дуже швидко, не встиг зреагувати. Зупинився, побачив чоловіка, який був без свідомості. До зіткнення велосипедиста не бачив. Просив осіб з іншого автомобілю, який зупинився, викликати швидку та поліцію. Щиро кається у вчиненому, перепрошує у потерпілої за вчинене.

Потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні фактичні обставини кримінального правопорушення не оспорює, розуміє зміст цих обставин, попереджена про обмеження права на оскарження судового рішення щодо цих обставин. Претензій до обвинуваченого не має, просила суворо його не карати та не застосовувати позбавлення волі.

За згодою сторін, потерпілого згідно ст. 349 ч. 3 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, оскільки вони сторонами кримінального провадження, потерпілою не оспорюються. При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники кримінального провадження правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції. Судом роз`яснено, що у такому випадку сторони кримінального провадження будуть позбавлені права оскаржити в апеляційному та касаційному порядку судове рішення з підстав заперечення цих обставин.

Тому суд обмежив дослідження фактичних обставин допитом обвинуваченого та дослідженням таких матеріалів кримінального провадження, що характеризують його особу, стосуються речових доказів, процесуальних витрат та дійшов висновку про те, що дії обвинуваченого за ст.286 ч.2 КК України кваліфіковано правильно як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_5 .

При обранні міри покарання обвинуваченому суд враховує наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення: злочин, передбачений ч. 2 ст. 286 КК України, віднесений кримінальним законом до тяжких злочинів;

- особу обвинуваченого, який одружений, має на утриманні малолітню та неповнолітню дитину, не працював на час вчинення злочину, на час судового розгляду працює трактористом ФГ «Лугове», у побуті характеризується позитивно, не перебуває на обліку у нарколога та психіатра, раніше не засуджувався.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого, у відповідності зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.

З урахуванням всіх обставин у справі, даних, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді позбавлення волі, застосувавши згідно ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням, вважаючи таке покарання необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Такого висновку суд дійшов з огляду на характер допущеного обвинуваченим порушення ПДР України, його поведінку відразу після ДТП, ставлення до вчиненого, яке він повною мірою виявив під час судового розгляду, а також з урахуванням висновків досудової доповіді, згідно якої через низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення уповноважений орган з питань пробації вважає можливим виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк.

Враховуючи характер та обставини вчинення кримінального правопорушення, його наслідки у вигляді смерті потерпілого, суд також вважає необхідним застосувати до обвинуваченого додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Суд вважає доцільним визначити строк додаткового покарання в один рік, враховуючи характер кримінального правопорушення, а також особу обвинуваченого, який працює трактористом, має на утриманні двох дітей.

Цивільний позов не заявлений.

Процесуальні витрати на проведення судових інженерно-транспортних експертиз у сумі 817,25 грн, 1961,40 грн, 1961,40 грн, авто технічної експертизи у сумі 3922,56 грн, а всього 8 662,61 грн, слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Запобіжні заходи до обвинуваченого не застосувались. Підстави для їх застосування до набрання вироком законної сили відсутні.

Речові докази: автомобіль ВАЗ 21121, реєстраційний номер НОМЕР_2 , велосипед «САЛЮТ» слід повернути власникам, скасувавши арешт, застосований ухвалами слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.11.2020.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 349, 368, 370, 373-374, 394-395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років з позбавленням права керувати транспортними засобами на один рік.

Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з іспитовим строком на три роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Речові докази:

автомобіль ВАЗ 21121, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 та перебуває на зберіганні на охоронюваній території ВП №4 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області, повернути власнику ОСОБА_6 ;

велосипед «САЛЮТ», який перебуває на зберіганні на охоронюваній території ВП №4 Сєвєродонецького РУП ГУНП в Луганській області, повернути потерпілій ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати у сумі 8 662 (вісі тисяч шістсот шістдесят дві) гривні 61 копійка.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.11.2020 (справа №428/9396/20, провадження №1-кс/428/5140/2020) на автомобіль ВАЗ 21121, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_6 .

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 13.11.2020 (справа №428/9396/20, провадження №1-кс/428/5141/2020) на велосипед «САЛЮТ», який належить ОСОБА_5 .

Вирок може бути оскаржений до Луганського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Попаснянський районний суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, потерпілій, обвинуваченому, захиснику.

Суддя І.В. Лизенко