Рішення № 97629624, 04.06.2021, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/439/21

04 червня 2021 року м.Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі: головуючого судді - Грещука Р.П.,

секретаря - Нагорняк Г.М.,

з участю представника позивача, адвоката - Госедла О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в м.Надвірна цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Коломийської міської ради Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

24.02.2021 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до Коломийської міської ради Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , який проживав та був зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина на майно, а саме будинковолодіння, яке розташовано за вищевказаною адресою та дві земельні ділянки: площею 0,2500 га, призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2624086001:02:003:0069 та площею 0,3823 га, призначення якої для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2624086001:02:003:0070. Зазначає, що померлий ОСОБА_2 є її рідним дядьком. Про наявність заповіту їй не було відомо. Про смерть заповідача вона дізналася в січні 2021 року, коли приїхала в гості до своїх родичів, які їй повідомили про те, що в будинку виявили заповіт, складений на її користь, однак не змогли їй про це повідомити, оскільки не була відомо адреса її проживання та контактні дані. Вказує на те, що після ознайомлення з заповітом, вона одразу звернулася до приватного нотаріуса Надвірнянського районного нотаріального округу Шушкевич С.М. із заявою з приводу прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на нерухоме майно, мотивуючи тим, що нею пропущений шестимісячний строк для подачі заяви про прийняття спадщини. Вважає, що в межах шестимісячного строку вона не звернулася до нотаріальної контори з відповідною заявою про прийняття спадщини по поважних причинах оскільки їй не було відомо про наявність заповіту, вона проживає на досить великій відстані від знаходження спадкового майна, а саме в Дніпропетровській області, Крім того, вона хворіє і в період часу з 2018 року по 2020 рік перебувала під постійним наглядом лікаря та знаходилась на стаціонарному і амбулаторному лікуванні. Стверджує про те, що за життя ОСОБА_2 не говорив їй, що все майно передасть їй у спадок, а тому вона не цікавилася чи є заповіт і кому перейшло це майно.

Просить суд визначити їй додатковий строк два календарних місяці для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Саджавка, Надвірнянського району, Івано-Франківської області.

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Госедло О.Д. в судовому засіданні позов позивача підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, який просив задоволити в повному обсязі.

Представник відповідача – Коломийської міської ради в судове засідання не прибув, натомість від них за підписом міського голови поступило клопотання про розгляд справи без участі їхнього представника, в якому просять винести рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

Суд, вислухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, дослідивши докази, надані сторонами на виконання вимог ст.ст.80, 81 ЦПК України, і які сторони вважають достатніми для обгрунтування своїх позовних вимог, та, з`ясувавши фактичні обставини справи, приходить до висновку про можливість задоволення позову ОСОБА_1 з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Дубові Пряди Сахновицького району Харківської області проживає в АДРЕСА_2 (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 78 років помер дядько позивача ОСОБА_2 . Його смерть зареєстрована 23.03.2018 року у виконкомі Саджавської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, про що цього числа складений відповідний актовий запис №12 та видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с.9).

Ще за життя ОСОБА_2 склав заповіт, яким на випадок своєї смерті зробив заповітне розпорядження, яким все своє майно, де б воно не знаходилось і з чого б воно не складалося, домоволодіння АДРЕСА_1 , що належить йому, земельні ділянки, обліковані за його господарством і все те, що за законом буде належати йому на день смерті, заповів племінниці, тобто позивачу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вказаний заповіт посвідчений секретарем виконкому Саджавської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області Сопилюк Т.В. 02.03.2018 року і зареєстрований в реєстрі під №25, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.10).

Як вбачається з копії свідоцтва про право власності на житловий будинок від 08.10.2002 року ОСОБА_2 на праві приватної власності належав житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.11).

Крім того, ОСОБА_2 був власником двох земельних ділянок: площею 0, 2500 га, призначення якої для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, кадастровий номер 2624086001:02:003:0069 та площею 0,3823 га, призначення якої для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 2624086001:02:003:0070, що підтверджується копіями державник актів на право власності на земельну ділянку (а.с.12-13).

Як вбачається з довідок Саджавського старостинського округу №54 та №55 від 26.01.2021 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 проживав та був зареєстрований по АДРЕСА_1 . На момент смерті ОСОБА_2 по даній адресі був зареєстрований сам. Заповіт від імені померлого Саджавською сільською радою Надвірнянського району Івано-Франківської області був посвідчений 02.03.2018 року та зареєстрований в реєстрі за №25. Заборона (арешт) на майно померлого не накладався. На момент смерті ОСОБА_2 за вказаною адресою земельна ділянка була приватизована (а.с.14-15).

З`ясовано також, що 26.01.2021 року позивач ОСОБА_1 звернувся із усною заявою до приватного нотаріуса Надвірнянського районного нотаріального округу Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Івано-Франківськ) Шушкевич С.М., тобто за місцем знаходження спадкового майна, про прийняття спадщини за заповітом після смерті рідного дядька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Саджавка, Надвірнянського району, Івано-Франківської області. Однак, їй було відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини за заповітом у зв`язку з пропуском терміну для прийняття спадщини згідно ст. 1270 ЦК України.

Одночасно нотаріус роз`яснив, що позивач має право звернутися до суду з позовом про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до вимог ст.1272 ЦК України (а.с.8).

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як встановлено в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 як до смерті так і після смерті свого дядька проживала в м. Перещепино, Новомосковського району, Дніпропетровської області, тобто окремо від померлого, в іншому населеному пункті.

Як ствердив в судовому засіданні представник позивача, його довірителька тільки в січні 2021 року дізналася про наявність складеного ОСОБА_2 заповіту в її користь.

Крім того, позивач ОСОБА_1 в період часу з 2018 року по 2020 рік перебувала під постійним наглядом лікаря та знаходилась на стаціонарному і амбулаторному лікуванні, що стверджується медичною документацією (а.с.16-20).

Таким чином, з`ясовано, що позивач ОСОБА_1 не мала змоги вчасно дізнатися про наявність вказаного заповіту та подати заяву в нотаріальну контору за місцем знаходження спадкового майна про прийняття спадщини.

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (ст.ст.1220, 1222, 1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Відповідно до ч.3 ст.1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила ч.3 ст.1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Відповідно до п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України № 7 від 30.05.2008 року, «Про судову практику у справах про спадкування», особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України.

Як вбачається із ухвали Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.02.2017 року по справі за касаційною скаргою особи на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 25.03.2016 року та ухвалу апеляційного суду Закарпатської області від 10.05.2016 року, судом підтверджено, що строк для прийняття спадщини за заповітом пропущений особою у зв`язку із відсутністю відомостей про існування заповіту, що свідчить про поважність причин пропуску цього строку, а тому суди першої та апеляційної інстанції дійшли обгрунтованого висновку про визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини.

Встановивши, що строк для прийняття спадщини за заповітом пропущено ОСОБА_1 у зв`язку із відсутністю відомостей про наявність складеного в її користь заповіту, що свідчить про поважність причин пропуску цього строку, суд дійшов обгрунтованого висновку про можливість визначення позивачу додаткового строку для прийняття спадщини.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК України, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Тому суд, оцінюючи в сукупності здобуті докази, а також за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні обставин справи, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, оскільки вважає поважними причини, що не дали змогу позивачу ОСОБА_1 прийняти спадщину.

На підставі наведеного, ст.ст.1220, 1221, 1233, 1270, 1272 ЦК України та керуючись керуючись ст.258, ч.6 ст.259, ст.263, ст.265, ч.1 ст.268, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Коломийської міської ради Івано-Франківської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини – задоволити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительці АДРЕСА_2 , громадянці України, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Саджавка, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, терміном два місяці з часу набрання даним рішенням суду законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.3 розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Грещук Р.П.

повний текст рішення

виготовлено 14.06.2021 року.