Вирок № 97629374, 14.06.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 206/2948/17

Провадження № 1-кп/206/5/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" червня 2021 р. Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві Ільїній І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017040700000578 від 12 травня 2017 року за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпродзержинськ, громадянки України, яка має середню технічну освіту, офіційно не працюючої, не одруженої, маючої на утриманні трьох неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимої за вироком Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 16.10.2020 року за ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України, ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 12.02.2021 року вирок змінено, перекваліфіковані дії на ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 185 КК України та звільнено від відбування призначеного покарання на підставі ч. 5 ст. 74 та ст.. 49 КК України у зв`язку із закінченням строків давності,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Двойнічної Л.М.,

потерпілої ОСОБА_5 ,

захисника-адвоката - Дроздова О.М.

обвинуваченої ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Органом досудового розслідування, ОСОБА_1 обвинувачується у таємному викраденні чужого майна, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, вчиненого за наступних обставин.

26 квітня 2017 року, близько 10 годин 15 хвилин, ОСОБА_1 прибула за місцем своєї колишньої роботи ТОВ «КПД», яке знаходиться за адресою: м. Дніпро вул. Автопаркова, 1 з метою звільнення та отримання розрахунку за виконану роботу.

Того ж дня, приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , отримавши відповідні розрахунки та підписавши обхідний лист, спустилась в приміщення роздягальні, розташованої на першому поверсі ТОВ «КПД», де побачила відкриті дверцята металевої шафи, в якій знаходились особисті речі робітників, в результаті чого в неї раптово виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

В подальшому, ОСОБА_1 , у вказаний час, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, шляхом вільного доступу, знаходячись у приміщенні роздягальні ТОВ «КПД», розташованого за адресою: м. Дніпро вул. Автопаркова 1, діючи умисно з металевої шафи взяла жіночу куртку темно-зеленого кольору, звідки з лівого зовнішнього карману викрала грошові кошти у розмірі 116 гривень. В подальшому, ОСОБА_1 , на підлозі металевої шафи виявила жіночу сумку чорного кольору. Оглянувши зазначену сумку, ОСОБА_1 у внутрішньому боковому кармані, виявила зарплатну карту ПАТ «ОТП БАНК», рахунок № НОМЕР_1 , видану на ім`я ОСОБА_5 . Оглянувши зазначену зарплатну карту ПАТ «ОТП БАНК», видану на ім`я ОСОБА_5 , у ОСОБА_1 , виник злочинний умисел, направлений на незаконне заволодіння грошовими коштами, що зберігались на рахунку даної картки, тобто для подальшого викрадення чужого майна, що належить ОСОБА_5 . З цією метою, ОСОБА_1 , у вказаний час, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, викрала з виявленої сумки зарплатну карту ПАТ «ОТП БАНК», рахунок № НОМЕР_1 , видану на ім`я ОСОБА_5 та поклала у праву зовнішню кишеню одягненої на ній куртки.

В подальшому ОСОБА_1 , з викраденим майном, а саме зарплатною карткою ПАТ «ОТП БАНК», рахунок № НОМЕР_1 виданою на ім`я ОСОБА_5 та готівкою у розмірі 116 гривень, місце вчинення злочину покинула.

Далі, ОСОБА_1 , 26 квітня 2017 року о 19 годині 00 хвилин, продовжуючи свою злочинну діяльність, керуючись єдиним умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна, попросила свого знайомого ОСОБА_6 який на момент вчинення злочину не усвідомлював дійсний злочинний намір ОСОБА_1 , придбати різноманітні продукти харчування, при цьому розрахуватися зарплатною карткою ПАТ «ОТП БАНК», рахунок № НОМЕР_1 , виданою на ім`я ОСОБА_5 . В свою чергу ОСОБА_6 , не усвідомлюючи дійсні злочинні наміри ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у період часу з 19 години 18 хвилин по 19 годину 55 хвилин, відвідавши магазини: « М`ясна долина », що розташований за адресою: м. Дніпро вул. Роторна б. 27 к, «Ромашка» , що розташований за адресою: м. Дніпро вул. Роторна б.27, «Ковбасмаркет» , що розташований за адресою: м. Дніпро вул. Роторна б.27в , « На площі ШОП », що розташований за адресою: м. Дніпро вул. Енергетиків б.8 , ТОВ «БОЖКО», що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Космонавта Волкова б.13 , « Магазин продукти », що розташований за адресою: м. Дніпро вул. Космонавта Волкова, б. 11 , за допомогою зазначеної картки придбав різноманітні продукти харчування на загальну суму 1242,42 грн.

Таким чином, за даними органу досудового розслідування, в результаті умисних дій ОСОБА_1 , потерпілій ОСОБА_5 спричинено матеріальну шкоду у розмірі 1358,42 грн.

Крім того, органом досудового розслідування, ОСОБА_1 обвинувачується у викраденні офіційного документу, вчиненому з корисливих мотивів, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України, вчиненого за наступних обставин.

26 квітня 2017 року близько о 10 годині 15 хвилин, ОСОБА_1 , прибула за місцем своєї колишньої роботи ТОВ «КПД», яке знаходиться за адресою: м. Дніпро вул. Автопаркова, 1 з метою звільнення та отримання розрахунку за виконану роботу.

Того ж дня, приблизно о 12 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , отримавши відповідні розрахунки та підписавши обхідний лист, спустилась в приміщення роздягальні, розташованої на першому поверсі ТОВ «КПД», де побачила відкриті дверцята металевої шафи в якій знаходились особисті речі робітників та в результаті чого в неї раптово виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна.

В подальшому, ОСОБА_1 , у вказаний час, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за її діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, шляхом вільного доступу, знаходячись у приміщенні роздягальні ТОВ «КПД», розташованого за адресою: м. Дніпро вул. Автопаркова 1, діючи умисно на підлозі металевої шафи виявила жіночу сумку чорного кольору. Оглянувши зазначену сумку, ОСОБА_1 у внутрішньому боковому кармані, виявила зарплату карту ПАТ «ОТП БАНК», рахунок № НОМЕР_1 видану на ім`я ОСОБА_5 , яка відповідно до ст. 1 Закону України «Про інформацію» № 2657-ХІІ від 02 жовтня 1992 року, п.п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31 ст. 1, п. 15.2 ст. 15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» № 2346-ІІІ від 05 квітня 2001 року, ч. 4 ст. 51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» № 2121-ІІІ від 07 грудня 2000 року є електронним носієм інформації, який ініціює переказ грошей з відповідного рахунку та засобом доступу до банківських рахунків (платіжним інструментом). Оглянувши зазначену зарплату карту ПАТ «ОТП БАНК», рахунок № НОМЕР_1 видану на ім`я ОСОБА_5 , у ОСОБА_1 , виник злочинний умисел, направлений на викрадення зазначеної зарплатної картки, яка є офіційним документом, вчинене з корисливих мотивів з метою подальшого незаконного заволодіння грошовими коштами, що зберігались на рахунку даної картки. З цією метою, ОСОБА_1 , у вказаний час, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел направлений на викрадення офіційного документу, викрала з виявленої сумки зарплату карту ПАТ «ОТП БАНК», рахунок № НОМЕР_1 видану на ім`я ОСОБА_5 та поклала у праву зовнішню кишеню одягненої на ній куртки.

В подальшому ОСОБА_1 , з викраденим майном, а саме зарплатною карткою ПАТ «ОТП БАНК», рахунок № НОМЕР_1 виданою на ім`я ОСОБА_5 місце вчинення злочину покинула.

Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень не визнала у повному обсязі. Суду пояснила, що на досудовому розслідуванні та у підготовчому судовому засіданні свою вину визнавала, оскільки розгубилася та не знала як себе поводити. Також пояснила, що вона була офіційно працевлаштована у ТОВ «КПД», яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Автопаркова, б. 1, та працювала на посаді фасувальниці в цеху сміттєвих пакетів. З якого саме часу вона працювала на вказаному підприємстві не пам`ятає, однак звільнялася звідти вона 26 квітня 2017 року. Того дня, під час звільнення вона знаходилась на території ТОВ «КПД» та підписувала обхідний лист. Жіночою роздягальнею на території ТОВ «КПД» вона користувалась та у неї була окрема шафа. Доступ до роздягальні здійснюється по електронним карткам, переміщення по території також здійснюється по карткам через прохідні. Також на території підприємства є камери відеоспостереження, однак безпосередньо в приміщенні роздягальні камер нема. В приміщенні роздягальні ТОВ «КПД» дуже багато ящиків, щоб щось вкрасти потрібно знати чи працює людина чи ні, або відкривати їх усі по черзі. Після закінчення процедури звільнення 26.04.2017 та підпису обхідного листа, вона віддала пакет документів начальнику цеха, після чого забрала свої особисті речі з роздягальні приблизно о 13:15 год. В приміщенні роздягальні вона пробула десь 10 хвилин. В той час в роздягальні знаходились ще 2 прибиральниці, які сиділи біля її шафи. Вона відчинила дверцята свого ящика, забрала речі та пішла. Покинула територію підприємства вона приблизно о 13 год. 30 хв. Після цього поїхала додому, де пробула приблизно з 14:30 год. до 16:00 год., а потім пішла забирати дітей з дитячого садочка та повернулась з дітьми десь о 16:30 год. З того часу 26.04.2017 з дому вона більше не виходила, що можуть підтвердити її мати та вітчим. Про те, що 26.04.2017 сталася крадіжка їй стало відомо тільки через місяць після звільнення. Приблизно на початку травня 2017 року, коли вона скуплялась на ринку на ж/м Придніпровськ, до неї підішли працівники поліції, прізвищ вона не знає, оскільки посвідчень вони не пред`являли, та запитали її: «ви ОСОБА_1 », вона відповіла «так». Тоді вказані особи запхали її до авто та відвезли до Самарського райвідділу де розповіли про викрадення карточки і сказали, що її підозрюють в цьому. Того разу її відпустили, а потім приїжджали до неї в с. Любимівку та змушували її підписати якісь документи, а потім почали вимагати гроші, щоб зам`яти справу. Їй погрожували, що вона буде сидіти та не побачить дітей. Працівники поліції приїздили аж поки вона не погодилась підписати документи про те, що вона визнає себе винною у вчиненні крадіжки. Потім її возили до прокурора, який сказав, що не випустить її, поки потерпілій не відшкодують шкоду. Гроші ОСОБА_5 віддала її мати, однак картку вона не крала. Слідчий експеримент проводився, її возили працівники поліції, ставили біля магазинів та фотографували. Усі документи вона підписувала в один день, що це були за документи вона не знає, оскільки не читала їх. Жодних пояснень чи показів вона не надавала працівникам поліції. ОСОБА_6 говорить не правду, вона взагалі його не знає та ніколи з ним не спілкувалась.

Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що з обвинуваченою ОСОБА_1 вона раніше не була знайома та ніколи її не бачила. Також пояснила, що вона працює у ТОВ «КПД». На вході на завод стоїть охорона, діє пропускний режим, є турнікет та працівники мають електронні перепустки. 26 квітня 2017 року у неї було викрадено зарплатну картку, видану «ОТП Банк» на її ім`я, з сумки та грошові кошти з кармана куртки у розмірі 160 грн. Куртка та сумка в той день знаходились у шафі № 16 в роздягальні в приміщенні ТОВ «КПД». У вказаній шафі вона зберігала власні речі та ця шафа зачинялась на ключ. У кожної шафи в роздягальні був окремий ключ, однак деякі ключі підходили і до інших шаф. Коли вона зі зміни повернулася до роздягальні, їй на телефон почали приходити повідомлення про списання коштів з карткового рахунку із зазначенням суми списання, часу та місця покупок. На перше з цих повідомлень, яке надійшло 26.04.2017 о 19:18 год. вона не відреагувала, оскільки до цього отримувала повідомлення щодо кредитної карти, однак коли почали приходити наступні повідомлення, вона саме побачила, що відбуваються списання грошових коштів з її картки за покупки в магазинах. Її зарплатна карта була іменна, на ній було написано її прізвище та ім`я. Також пояснила, що на картці пін-код був відсутній та під час розрахунку в магазинах нічого вводити не було потрібно, при цьому документів на підтвердження особи пред`являти також не було потрібно. Пояснила, що коли вона розраховувалась власною карткою, їй на телефон завжди приходили повідомлення про списання коштів та розмір залишку. Проміжок часу між здійсненням транзакції з картки та надходженням повідомлення про списання коштів на її телефон зазвичай складав 3-5 хвилин. Коли вона 26.04.2017 побачила списання коштів зі своєї карти, вона почала телефонувати в банк, однак поки вона додзвонилася її карткою було здійснено велику кількість покупок близько у п`ятьох різних магазинах на загальну суму приблизно 1300 грн. Згідно отриманих нею повідомлень від банку, транзакції відбувались о 19:18 год. на суму 109 грн. 20 коп., о 19 год. 27 хв. на суму 157 грн. 90 коп., о 19 год. 32 хв. на суму 282 грн. 48 коп., о 19 год. 45 хв. на суму 245 грн. 80 коп., о 19 год. 52 хв. на суму 181 грн. 10 коп. та о 19 год. 58 хв. на суму 272 грн. 94 коп. Останнє повідомлення про списання надійшло на її телефон о 20 год. 15 хв., а о 20 год. 16 хв. картка вже була заблокована банком за її заявою. Після блокування картки вона зателефонувала начальнику цеху з приводу вказаного інциденту, після цього їй зателефонував начальник охорони та сказав звертатися до поліції. Того ж дня, увечері, вона поїхала до відділку поліції та написала заяву про вчинений злочин. Викрадені у неї грошові кошти були повернуті їй матір`ю обвинуваченої, яка працює на тому ж заводі що і вона тільки в іншому цеху. На наступний день після викрадення грошей та картки мати обвинуваченої прийшла та спочатку сказала, що їй стало відомо про те що її доньку звинувачують у крадіжці, почала виправдовувати обвинувачувану, кажучи, що такого не могло бути. Однак згодом, коли почали викликати обвинувачену до відділку поліції, мати обвинуваченої прийшла, віддала гроші та просила забрати заяву.

Під час повторного/додаткового допиту потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що вона особисто писала заяву про вчинення злочину в приміщенні Самарського відділку поліції, це було одного разу 26.04.2017, більше вона до поліції не приходила, зі слідчим у справі не спілкувалась, жодних документів не підписувала. Також пояснила, що вона не писала заяву про визнання її потерпілою, слідчий не допитував її в якості потерпілої, також її не ознайомлювали з матеріалами кримінального провадження. Ознайомившись в судовому засіданні із протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 26.04.2017 (дата виправлена на 11.05.2017) та з протоколом допиту потерпілого від 20.05.2017 суду пояснила, що у вказаних документах стоїть справді її підпис та можливо до неї хтось з міліції приїжджав на роботу і вона підписувала ці документи. Проте, ознайомившись із заявою про залучення до провадження в якості потерпілої від 31.05.2017, протоколом допиту потерпілого від 31.05.2017, розпискою потерпілого про відсутність доказів чи матеріалів, які необхідно надавати для ознайомлення стороні захисту, ОСОБА_5 суду пояснила, що у вказаних документах стоїть не її підпис. Також пояснила, що банківську роздруківку про рух коштів по її зарплатній карті, яка була викрадена 26.04.2017 вона, скоріше за все, надавала начальнику охорони, який можливо і передав її слідчому для долучення до матеріалів кримінального провадження. Також пояснила, що матеріальних претензій до обвинуваченої вона не має, оскільки мати ОСОБА_1 наприкінці травня 2017 року відшкодувала їй шкоду у повному обсязі.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що з обвинуваченою ОСОБА_1 він знайомий, вони поряд жили та мали дружні стосунки, їх пов`язувала спільна проблема, оскільки і він і обвинувачена були наркозалежні. До 26.04.2017 протягом приблизно двох тижнів вони постійно спілкувались з ОСОБА_1 , зустрічались та проводили разом час, іноді ночували разом. Приблизно за день до 26.07.2017 ОСОБА_1 розповіла, що їй треба поїхати на роботу щоб звільнитися та отримати гроші, на що він погодився поїхати разом із нею. Як називається організація де працювала ОСОБА_1 та її точної адреси він не знає, однак будівля цієї організації знаходиться у Самарському районі на виїзді з ж/м Придніпровська де закінчується сосновий ліс, перед поворотом, як їхати до райвідділу, а навпроти ще є газова заправка. На роботу ОСОБА_1 вони приїхали разом 26.04.2017, приблизно о 9-10 годині ранку. ОСОБА_1 зайшла на роботу, а згодом повідомила, що якихось людей не має на роботі і треба зачекати кілька годин. Після цього, він пішов та приблизно через дві з половиною години зателефонувала ОСОБА_1 і він їй повідомив, що чекає на неї біля магазину «Варус». Коли вони зустрілися, після того як ОСОБА_1 вийшла з роботи, у неї були якихось 2 кільця, цепка та браслет, однак не золоті, а також запечатані чоловічі парфуми. Вказані прикраси вони здали «баригам» та поміняли їх на наркотики. Після цього ще вони заїжджали в банк, ОСОБА_1 отримувала якісь кошти розрахункові. Ввечері ОСОБА_1 сказала що в неї ще є картка, яку вона взяла у мами, можна нею розрахуватись за покупки. Також сказала, що код картки їй не відомий, однак нею можна без коду розрахуватись в магазині. ОСОБА_1 дала йому вказану картку та попросила його сходити в магазин, купити продукти та розрахуватися вказаною карткою. Картка була видана «ОТП Банк», на ній не було ніяких фото, однак вона була іменна, яке прізвище там було вказано він не пам`ятає, однак точно пам`ятає, що не « ОСОБА_1 ». Першу покупку робив взагалі не він, а інша дівчина. Коли ОСОБА_1 розповіла про картку, він подумав, що нічого не вийде без пін-коду. Тоді вони вирішили знайти якусь жінку, яка б розрахувалась в магазині карткою під виглядом мами ОСОБА_1 , коли зустріли знайому дівчину. Як звуть цю дівчину він не знає, однак візуально знає де вона мешкає разом зі своїм чоловіком, а саме за магазином «Варус». Ця дівчина погодилась та у першу покупку вона купила м`ясо. Інші покупки в магазинах він робив сам та розраховувався вказаною карткою приблизно 4-5 разів на суму в районі 1000-1500 грн. Точної суми він не пам`ятає, однак пам`ятає що скупилися вони на вагому суму. В той час коли він скуплявся, ОСОБА_1 залишалась на вулиці, сказавши що в цей час покурить. Він подумав, що ОСОБА_1 не хоче сама розраховуватись карткою, щоб потім мати її не впізнала по камерам. Щодо того, що його особу буде зафіксовано на камерах він не переживав, оскільки думав, що ОСОБА_1 по сімейному потім вирішить це питання зі своєю матір`ю. Купував він такі товари, які можна було потім перепродати, а саме дорогі цигарки, ковбасу, сир та інше. Всі магазини де він розраховувався карткою були поруч один з одним. Половину придбаних товарів вони з`їли, а половину продали на кінцевій зупинці «кукушкам». Коли покупки були зроблені, він повернув картку ОСОБА_1 , а вона її поламала і викинула на кінцевій зупинці автобуса у Придніпровську, та тільки після цього ОСОБА_1 сказала, що картку вона взяла у якоїсь «тьоті» на роботі з комірки де перевдягаються. До кінця того дня вони були разом, а також разом ночували. Також пояснив, що на початку травня йому додому листоноша приніс повістку до слідчого на 05.05.2017 року та у цю дату він прибув до відділу на допит з приводу викраденої картки. Після цього допиту йому було вручено ще одну повістку на 12.05.2017.

Також, за клопотанням прокурора в судовому засіданні було допитано додаткових свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 суду показав, що він працює у ТОВ «Смайл Сервіс», начальником відділу охорони. Він знайомий з потерпілою ОСОБА_5 , яка є працівником ТОВ «КПД», обвинувачену ОСОБА_1 особисто не знає, познайомився з нею заочно. Компанія ТОВ «Смайл Сервіс» згідно договору здійснює охорону території виробництва ТОВ «КПД». На цьому виробництві існує контрольно-пропускні заходи через електронну систему доступу до території. Кожному працівнику, який влаштовується на роботу видається перепустка у вигляді електронної картки, яка дає змогу проходити через турнікети. Якщо це звичайний працівник, то йому ще надається доступ до роздягальні та інших приміщень, необхідних згідно посадової інструкції. Відомості про проходження через усі контрольні точки доступу фіксуються в електронній базі. На базі ТОВ «КПД» є окреме приміщення роздягальні де працівники перевдягаються та у кожного працівника є окремі шафи для верхнього одягу, які закриваються на ключ. Теоретично, до шаф інші особи не мають доступу, звісно якщо замки працюють. Дуже рідко, але трапляються випадки, коли працівники ТОВ «КПД» звертаються з повідомленням про крадіжки, тоді проводиться внутрішня перевірка і виявляється що або забули зачинити шафу, або замок на шафі був зламаний. Теоретично у кожної шафи є свій окремий ключ, однак чи можна одним ключем відчинити декілька шаф він достеменно не знає. Також у цеху вологих серветок є додаткові шафи, які замикаються на ключ для зберігання особливо цінних речей працівників. Чи є такі шафи в інший цехах він точно не знає, однак служба охорони неодноразово рекомендувала керівництву встановити такі шафи чи один загальний сейф для зберігання цінних речей працівників. Загалом за 2017 рік були 2 крадіжки, перша взимку, однак в приміщенні іншої роздягальні, коли у працівника цеху вологих серветок зникла золота цепка та 26 квітня 2017 року у ОСОБА_5 викрали зарплатну картку. Ще 28 квітня 2017 року до нього зверталась ОСОБА_12 , яка повідомила, що з її шафи зник чоловічий парфум «Єйвон» та брасматик. Також були випадки, що зникали особисті речі в чоловічих роздягальнях, однак вони були знайдені пізніше. Що стосується подій крадіжки зарплатної картки ОСОБА_5 пояснив, що 26 квітня 2017 року приблизно о 19 год. 30 хв. йому на особистий телефон зателефонував старший зміни охорони ОСОБА_10 , який повідомив, що до нього звернулась ОСОБА_5 та пояснила, що їй на мобільний телефон почали приходити повідомлення про те, що з її зарплатної картки відбувається списання грошових коштів, хтось скупляється в магазинах. В цей час вона була на роботі та фізично не могла здійснювати ці покупки. Тоді він телефоном порекомендував звернутися ОСОБА_5 до поліції з приводу написання заяви. 27 квітня 2017 року він особисто зустрівся із ОСОБА_5 , десь на початку робочого дня та вона написала особисті пояснення для проведення внутрішньої перевірки. ОСОБА_5 пояснила, що в неї є особиста шафка, 26.04.2017 вона прийшла на роботу о 8 годині і весь час знаходилась на виробництві до того часу, поки не почали їй приходити смс-повідомлення. Ближче до 20-00 год. 26.04.2017 вона додзвонилась до банку та заблокувала свою зарплатну картку. Він також порекомендував ОСОБА_5 звернутись ще й до банку, щоб взяти роздруківку по всім транзакціям, що проводились по цій карточці 26.04.2017. Приблизно на наступний день, 28.04.2017, ОСОБА_5 принесла йому копію цієї роздруківки з банку та в рамках внутрішнього службового розслідування він з`ясував усі адреси магазинів, де відбувались покупки і особисто виїхав до цих магазинів, і там, де були камери спостереження він просив надати відеозаписи на час здійснених транзакції. В двох магазинах йому надали таку можливість, а саме у магазинах « Ромашка » та « Ковбас Маркет ». Йому показали архів відео спостереження, де було видно, що в цей час по карточці скуплявся невідомий чоловік. Коли він попередньо зібрав вказаний матеріал, вони разом із ОСОБА_5 звернулися до Самарського відділу поліції та дізналися, що розглядом заяви ОСОБА_5 про викрадення карточки займається оперуповноважений ОСОБА_13 . Всі наявні у нього матеріали, в тому числі і отримані відеоматеріали він надав оперуповноваженому в її службовому кабінеті в присутності ще кількох оперуповноважених. При перегляді цього відеоматеріалу працівники поліції впізнали молодого чоловіка, який здійснював покупки та розраховувався карткою, та сказали, що знають хто це, де він мешкає та що в нього є співмешканка ОСОБА_1 чи ОСОБА_1 . На час проведення службового розслідування у нього було на приміті декілька осіб, яких він запідозрив у вчиненні даного злочину, серед яких були прибиральниці службових приміщень і ОСОБА_1 , яка в цей день звільнялась, у неї був останній робочий день. Коли він працівникам поліції надав роздруківки фотографій всіх осіб яких він особисто підозрював у вчиненні злочину, вони впізнали ОСОБА_1 як співмешканку чоловіка, який був зафіксований на камерах відеоспостереження. Особисто на ОСОБА_1 його підозра впала з тих обставин, що у них робоча зміна починається о 8 ранку до 20:00 вечора. Смс-повідомлення ОСОБА_5 почали приходити десь після 19:00 год., тобто основним критерієм було те, хто саме з працівників у той день закінчив робочий день та покинув територію підприємства у проміжок часу з 08:00 год. до 20:00 год. У нього вийшов список з 5-6 осіб, які підпадали під цей критерій, а саме прибиральниці ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , які закінчують робочий день раніше та ОСОБА_1 , яка приблизно о 13:30 год. 26.04.2017 залишила територію підприємства та більше не поверталась. Крім того, він взяв роздруківку по контрольній точці доступу до жіночої роздягальні, доступ до якої надається по електронній карточці працівника та фіксується прізвище, посада всіх хто заходив в цей час. Виявилось, що до приміщення роздягальні заходили тільки прибиральниці та ОСОБА_1 . Безпосередньо ОСОБА_1 , згідно роздруківки зайшла до приміщення жіночої роздягальні о 12:52 год. і вийшла звідти о 13:05 год. Згідно роздруківки, на момент коли ОСОБА_1 зайшла до роздягальні там перебувала ОСОБА_21 , яка зайшла до роздягальні о 12:36 та вийшла о 12:53 год. Також о 13:03 год. до приміщення роздягальні зайшла ОСОБА_20 . Даних про те о котрій годині ОСОБА_20 вийшла з роздягальні не має, тільки про вхід. Можливо хтось відкрив двері та вони разом вийшли. В самій роздягальні камер відео спостереження немає, тільки камера на вході до роздягальні. Також пояснив, що під час звільнення працівнику видається обхідний лист, якій необхідно підписати в різних відділах підприємства та щоб вільно пересуватись працівнику звісно необхідна картка. Після підписання обхідного листа, працівнику видається на руки трудова книжка і тоді він обов`язково здає свою електронну картку, яка одразу блокується після здачі, отже ніхто крім ОСОБА_1 у той день не міг скористатися її особистою карткою. Крім того, пересування ОСОБА_1 територією ТОВ «КПД» 26.04.2017 повністю співпадало за часом із архівом внутрішнього відео спостереження підприємства, де чітко видно о котрій годині ОСОБА_1 зайшла через центральну прохідну та коли покинула територію підприємства. Електронна перепустка працівників при звільненні блокується одним з працівників їх охоронної фірми, який ставить останній підпис в обхідному листі про те, що картка здана та заблокована.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_10 суду показав, що у квітні 2017 року він працював охоронцем у ТОВ «Смайл Сервіс», яке здійснювало охорону території ТОВ «Біосфера КПД». Доступ адміністрації та працівників на територію, їх переміщення та вихід здійснювався виключно по електронним перепусткам. Жодна особа не мала можливості використати картку іншої особи, оскільки при активації картки на КПП на моніторі у охорони відображались фото власника картки та його ідентифікаційні дані, а саме прізвище, посада, цех в якому працює та час входу/виходу. Якщо особа забула свою картку, від неї відбирається пояснювальна записка, охорона зв`язується з майстром, який надає дозвіл на пропуск і тоді охорона виписує одноразову перепустку. 26 квітня 2017 року він заступив старшим зміни охорони ТОВ «КПД». Вечором того ж дня, під кінець робочої зміни, приблизно о 19:30 год. до нього звернулись бригадир та потерпіла ОСОБА_5 , які повідомили, що на телефон ОСОБА_5 приходять повідомлення про зняття коштів із зарплатної карти яка зникла. Він порекомендував ОСОБА_5 зателефонувати в банк та заблокувати картку, а сам доклав цю ситуацію своєму керівництву. Факт зникнення картки того ж дня було зафіксовано, а наступного дня за вказівкою керівництва ОСОБА_5 надала свої пояснення з цього приводу та служба безпеки почала працювати у цьому напрямку. Він особисто зібрав інформацію щодо осіб, які входили/виходили 26.07.2017 на територію та до роздягальні і передав цю інформацію керівництву. Участі в подальшій перевірці він не приймав. Також пояснив, що обвинувачена ОСОБА_1 26.04.2017 року приходила до ТОВ «КПД» та підписувала обхідний лист на звільнення приблизно об 11:00 - 11:30 год. ОСОБА_1 мала при собі електронну картку - перепустку. Процедура підпису обхідного листа відбувається наступним чином. Особа отримує у відділі кадрів обхідний лист та прибуває на КПП, маючи при собі електронну перепустку. Охорона телефонує майстру, який підтверджує цей факт, після цього особа заходить через КПП та проходить згідно обхідного листа усіх керівників, бухгалтерію і так далі за списком. Після того, як особа усіх обійшла, вона повертається до охорони на КПП, де працівники охорони перевіряють наявність всіх підписів в обхідному листі, надають можливість забрати свої особисті речі з роздягальні та направляють особу до бюро перепусток з метою здачі електронної перепустки. Бюро перепусток знаходиться безпосередньо одразу біля КПП, отже охорона відстежує, що особа направляється саме до бюро, а не на вихід з території. Коли безпосередньо ОСОБА_1 26.04.2017 забирала свої речі з роздягальні, вона не знаходилась в його полі зору та йому невідомо чи перебував разом із нею в той час хтось в приміщенні роздягальні, та чи виходив хтось з роздягальні після ОСОБА_1 . Що стосується ящиків в роздягальні, то при прийнятті на роботу за кожним працівником майстер відповідного цеху закріплює особисту шафу з номером та видає від неї ключ. Усі шафи переважно із замками, проте чи працюють усі замки на ящиках він стверджувати не може. Крім того, у приміщенні цехів ще є додаткові шафи із замками для зберігання цінних речей працівників. Після того, як ОСОБА_1 26.04.2017 здала свою картку вона на територію ТОВ «КПД» не поверталась та і не мала взагалі можливості повернутися. Також пояснив, що за час його роботи у ТОВ «КПД» інших випадків крадіжок в його зміни він не пам`ятає.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду показав, що він працює на посаді слідчого СВ Самарського ВП ГУНП в Дніпропетровській області та проводив досудове розслідування по одному з кримінальних проваджень відносно обвинуваченої ОСОБА_1 . Дане кримінальне провадження було внесено до ЄРДР та після доручення на проведення досудового розслідування він займався цим кримінальним провадженням аж до пред`явлення обвинувачення ОСОБА_1 . Також повідомив, що органами ДБР було внесено до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_1 щодо чинення на неї тиску з боку працівників поліції. В рамках розслідування вказаного кримінального провадження його також було допитано у якості свідка, влітку 2019 року, коли від надав свої пояснення та наявні у нього фото, зроблені під час проведення слідчого експерименту, серед яких є невдалі знімки, де ОСОБА_1 посміхається, що спростовує, що на неї тоді взагалі чинився будь-який тиск. Вказаний слідчий експеримент, щодо обставин де використовувалась викрадена картка, було проведено на прохання процесуального керівника ОСОБА_22 , відео зйомка не проводилась, однак було зроблено фото таблицю, оригінали фотографій знаходяться у нього на комп`ютері. Слідчий експеримент щодо обставин викрадення самої картки не проводився, оскільки коли він прибув до ТОВ «КПД» охорона відмовилась надати доступ до приміщень без дозволу слідчого судді. За фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 357 КК України відомості до ЄРДР були внесені ним за усною вказівкою прокурора за 2 дні до направлення матеріалів кримінального провадження до суду. Усі докази, в рамках даного кримінального провадження були здобуті ним в рамках КПК. На момент пред`явлення підозри ОСОБА_1 , він вважав що доказів було достатньо. В огляді місця події, а саме місця де безпосередньо було викрадено зарплатну картку потерпілої, на час проведення досудового розслідування не виникало потреби та від прокурора такої вказівки не було. Жодного тиску на ОСОБА_1 ним не чинилось, навпроти він виявляв співчуття до неї та її дітей. Також повідомив, що він особисто був присутній в той момент, коли прокурор ОСОБА_22 з його власного телефону дзвонив матері ОСОБА_1 та повідомляв про необхідність відшкодувати шкоду потерпілій, далі прокурор спілкувався з ОСОБА_1 не в його присутності. На стадії досудового розслідування ОСОБА_1 повністю визнавала свою вину у вчиненні крадіжки картки та під час проведення слідчого експерименту показувала де ОСОБА_6 на її прохання розраховувався викраденою карткою. Документи про рух грошових коштів з банку ним, як слідчим, не витребувались, роздруківку з відображенням руху грошових коштів надала сама потерпіла ОСОБА_5 , можливо під час допиту у якості потерпілої, точно він не пам`ятає. Чому в повідомленні про підозру відсутній підпис прокурора йому також невідомо, проте вказана підозра була узгоджена з прокурором. Доручення на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження також надавались прокурором.

Крім того, за клопотанням сторони захисту в судовому засіданні також били допитані додаткові свідки ОСОБА_23 та ОСОБА_24 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_24 суду пояснила, що вона працює у ТОВ «КПД» комплектувальником. ОСОБА_1 є її рідною донькою. Потерпіла ОСОБА_5 їй також знайома, вони працюють на одному підприємстві. ОСОБА_1 працювала у ТОВ «КПД», однак із ОСОБА_5 не була знайома, оскільки дуже мало там пропрацювала. 26 чи 27 квітня ОСОБА_1 звільнилася із ТОВ «КПД». Після звільнення ОСОБА_1 не мала можливості потрапити на підприємство, оскільки там є пропускна система при вході сидить охорона і далі по ходу ще один пункт охорони, зайти можна лише якщо особа має перепустку. Також пояснила, що на підприємстві є роздягальня для працівників із окремими шафами, які замикаються на ключ. За кожним працівником старший майстер закріплює окрему шафу, про що заносить інформацію до комп`ютера. У старшого майстра є ключі від усіх шаф. За нею було закріплено шафу № 126 , а у ОСОБА_1 власної шафи не було, оскільки спочатку була відсутня старший майстер, потім ОСОБА_1 роздягалась в майстерні. Біля неї була вільна шафа № 125 , яка не замикалась на ключ і вона порадила ОСОБА_1 роздягатися саме там. До приміщення роздягальні самостійно зайти неможливо, або з майстром, або із випискою від майстра, яку треба показати охороні, і у супроводі охорони можна зайти до роздягальні. У зв`язку з тим, що на підприємстві часто траплялися крадіжки працівникам встановили додаткові шафи, які замикалися на ключ безпосередньо у цехах біля робочих місць. Верхній одяг вона та ОСОБА_1 залишали у роздягальні, а сумки та особисті речі клали в її шафу в цеху під замок. Про події з крадіжкою вона дізналася в травні місяці, коли ОСОБА_1 їй зателефонувала та сказала, що її затримали працівники поліції у зв`язку з тим, що у працівника ТОВ «КПД» ОСОБА_5 було викрадено зарплатну картку та її в цьому звинувачують. Вона знала, що донька не могла цього зробити, оскільки жодного разу не помічала подібного, ОСОБА_1 жодного разу не взяла з дому навіть копійки без дозволу. Після затримання ОСОБА_1 вона підійшла до ОСОБА_5 та сказала, що ОСОБА_1 не могла вкрасти, це не вона зробила. Після цього ОСОБА_5 зателефонував прокурор і запитав чи повернули їй викрадені кошти, на що ОСОБА_5 відповіла, що їй нічого не повертали та дала їй слухавку. Прокурор їй сказав, що якщо вони не повернуть кошти, ОСОБА_1 закриють та вона сидітиме в СІЗО до самого суду. Тоді вона зателефонувала чоловіку і той привіз їй гроші у розмірі 2000 грн., які вона віддала ОСОБА_5 , оскільки боялась що доньку посадять до в`язниці. Про отримання грошей ОСОБА_5 написала розписку в якій зазначила, що отримала від неї грошові кошти у розмірі 2000 грн. та просить не саджати до в`язниці ОСОБА_1 . Вказану розписку вона потім відвезла прокуророві. Також пояснила, що вона проживає разом зі своїм цивільним чоловіком, донькою ОСОБА_1 та двома онуками - дітьми ОСОБА_1 . ОСОБА_1 завжди ночує вдома, оскільки діти без неї не засинають. Також вона ніколи не помічала за ОСОБА_1 будь яких ознак, які б вказували на те, що вона вживає наркотики. 26 квітня 2017 року ОСОБА_1 виїхала на роботу десь о 8 годині ранку, а повернулась додому біля 14-ої години дня та була дуже засмучена через те, що їй не виплатили гроші. Їй відомо, що у ОСОБА_1 на роботі, після отримання обхідного листа, забрали перепустку та охорона запропонувала їй забрати особисті речі з роздягальні, на що ОСОБА_1 сказала, що речі забере мама, однак охорона наполягла на тому, щоб вона зробила це самостійно. ОСОБА_1 зайшла до роздягальні і в цей час там знаходились ще 2 прибиральниці, які мають вільний доступ до приміщень. Цих прибиральниць не було допитано на досудовому слідстві. Чи здійснювали охоронці у той момент супровід ОСОБА_1 їй достеменно не відомо. Після того, як ОСОБА_1 повернулась додому 26.04.2017, приблизно о 3 годині дня до неї прийшла подруга ОСОБА_26 , вони пили чай та розмовляли десь до 20 год. 30 хв. Після цього ОСОБА_1 нікуди не уходила з дому, оскільки о 9 годині вечора вони вкладають дітей спати. Також пояснила, що ОСОБА_1 неодноразово викликали до міліції на допити, у тому числі, для проведення слідчого експерименту, де вона показувала в яких магазинах робились покупки з використанням викраденої картки. Тоді працівники поліції показували їй де стояти та що казати і саме після цього вони з донькою почали шукати адвоката. На той час її донька все робила, як казали слідчий та прокурор, оскільки її залякали тим, що посадять до в`язниці.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 суду показав, що обвинувачена ОСОБА_1 є його падчеркою, вони проживають разом. Потерпіла ОСОБА_5 йому також знайома, вони бачились по роботі. З розмов йому відомо про те, що ОСОБА_1 начебто викрала зарплатну картку. Приміщення роздягальні він дуже добре знає, оскільки раніше також працював у ТОВ «КПД». Шафа, де роздягалась ОСОБА_1 була з одного боку, а шафа з якої викрали картку - зовсім з іншого, через 7-8 рядків. При цьому, поряд із шафою з якої викрали картку знаходиться кімната охорони. Для того, щоб потрапити до приміщення роздягальні у робочий час, не призначений для перевдягання, необхідно було пройти через охорону, яка відкривала кодований замок роздягальні, запускала безпосередньо до приміщення роздягальні та потім випускала. В самій роздягальні неможливо залишитися на самоті, або в присутності охорони, або там бували прибиральниці. Безпосередньо очевидцем подій крадіжки, що мали місце 26.07.2017 він не був, оскільки його у той день не було у приміщенні роздягальні ТОВ «КПД». Він пам`ятає, що у ніч з 25.04.2017 на 26.04.2017 ОСОБА_1 ночувала вдома і взагалі вона систематично ночує вдома, оскільки доглядає за дітьми. 26 квітня 2017 ОСОБА_1 поїхала на роботу щоб звільнитися, з дому вона вийшла десь о 8:30 - 9:00 год., приблизно в цей час поряд з їх домом проїжджають попутні машини. Повернулась додому ОСОБА_1 у той день по обіді, приблизно о 12:00 - 13:00, та була засмучена, оскільки їй заплатили в 2 чи 3 рази менше грошей, аніж повинні були виплатити після звільнення. Після повернення вона поїла, погралася з дітьми, а згодом до неї прийшла подружка на ім`я ОСОБА_26 і вони разом сиділи на кухні десь з 14:00 год. до 21:00 год. Події того дня йому запам`яталися добре через те, що зранку ОСОБА_1 уїжджала, а він залишався вдома та приглядав за дітьми. Те, що до ОСОБА_1 приходила подружка і вони довго разом сиділи він пам`ятає оскільки виходить курити на кухню і ще саме на кухні грає у комп`ютерну гру, а в той день не міг, тому що ОСОБА_1 з подружкою там сиділи. Також пояснив, що ніколи не помічав за ОСОБА_1 ознак наркотичної залежності, вона ніколи не ховала руки, з дому ніколи не пропадали речі, зарплату вона витрачала на оплату комунальних послуг, продукти харчування та одяг для дітей разом зі своєю матір`ю. Крім того, пояснив, що йому відомо, що мати ОСОБА_1 - ОСОБА_24 віддавала гроші потерпілій ОСОБА_5 . ОСОБА_24 зателефонувала йому та сказала, що необхідно відшкодувати потерпілій гроші до 5 години вечора, а якщо гроші не віддадуть, то ОСОБА_1 закриють у СІЗО до суду. Тому, щоб ОСОБА_1 не сиділа, вони вирішили заплатити.

Також, в судовому засіданні було досліджено докази, надані стороною обвинувачення на підтвердження винуватості обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, а саме:

-звіт-рахунок за період з 20.04.2017 по 27.04.2017 від 27.04.2017 про операції з платіжною карткою MasterCard Debit ОСОБА_5 рахунок № НОМЕР_1 відкритий у АТ «ОТП Банк» на ім`я ОСОБА_5 ;

-протокол огляду місця події від 22 травня 2017 року, відповідно до якого 22 травня 2017 року у період часу з 09-00 год. до 09-30 год. слідчим СВ Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області ст. лейтенантом поліції Рябенко І.Ю., за участю ОСОБА_29 , за адресою: м. Дніпро, вул. Роторна б. 14 , в приміщенні охорони ТОВ «Ковбас-маркет» проведено огляд робочого комп`ютера охорони, на робочому столі якого зберігається папка з відео файлами у кількості 2 шт., які за допомогою DVD-ROM були записані на DVD-R диск;

-протокол перегляду відеозапису від 23.05.2017, відповідно до якого 23.05.2017 у період часу з 09.00 год. до 09-30 год. за участю ОСОБА_6 , було оглянуто DVD-R диск, на якому містяться 2 (два) відео-файли з камер відеоспостереження ТОВ «Ковбас-маркет» за 26.04.2017 19:29:44 год. Після перегляду відеозапису ОСОБА_6 пояснив, що на відео файлах, що переглядалися, зображений він. В той час він робить покупки та розраховується карткою ОТП банк, яку дала йому ОСОБА_1 ;

-протокол перегляду відеозапису від 30.05.2017, відповідно до якого 30.05.2017 у період часу з 16-40 год. до 17-00 год. за участю ОСОБА_1 було оглянуто DVD-R диск, на якому містяться 2 (два) відео-файли з камер відео спостереження ТОВ «Ковбас-маркет» за 26.04.2017 19:29:44 год. Після перегляду відеозапису ОСОБА_1 пояснила, що на відео файлах, що переглядалися зображений ОСОБА_6 , який в той час робить покупки та розраховується картою ОТП банк, яку вона йому дала;

Під час перегляду вказаних записів в судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 пояснила, що зображений на відео чоловік їй взагалі невідомий.

-протокол проведення слідчого експерименту від 31.05.2017, відповідно до якого 31.05.2017 у період часу з 09-00 год. до 10-20 год. за участю підозрюваної ОСОБА_1 у присутності 2 понятих проведено слідчий експеримент з метою перевірки і уточнення місць реалізації грошових коштів, згідно якого ОСОБА_1 пояснила, що після того як вона вкрала картку, вона попрохала свого знайомого ОСОБА_6 придбати різноманітних товарів та ходила спільно з ним по магазинам Самарського району, де ОСОБА_6 самостійно без її участі розраховувався карткою за покупки. В ході проведення вказаного слідчого експерименту ОСОБА_1 вказала місця реалізації грошових коштів, а саме: супермаркет « М`ясо » за адресою: м. Дніпро, вул. Роторна, б. 27к , магазин « Ромашка » за адресою: м. Дніпро, вул. Роторна б. 27 , кіоск « Ковбас маркет » за адресою: м. Дніпро, вул. Роторна, б. 27в , магазин « Щедрий кошик » по вул. Енергетиків, б. 8 , магазин « Продукти » ТОВ «Божко» за адресою: вул. Космонавта Волкова, б. 13, маркет «Делві» за адресою вул. Космонавта Волкова, б. 11 . Також ОСОБА_1 повідомила, що після покупки в останньому магазині вона викинула картку та направилась додому де і залишила продукти;

-фото таблиця до протоколу слідчого експерименту від 31.05.2017 з фото у кількості 6 шт. на яких ОСОБА_1 стоїть біля магазинів, визначених у протоколі проведення слідчого експерименту від 31.05.2017 (а.п.40-42)

Також, судом було досліджено витяг з електронної програми перепусток ТОВ «КПД» за 26 квітня 2017 року, який було надано свідком ОСОБА_9 у судовому засіданні під час допиту останнього та долучено до матеріалів кримінального провадження, відповідно до якого ОСОБА_1 26.04.2017 у період часу з 12:52 по 13:05 перебувала у приміщенні жіночої роздягальні ТОВ «КПД».

Відповідно до ч. 1 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею.

Згідно п.п. 1-2 ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 92 КПК України обов`язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого

За змістом статей 84-85 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.

Відповідно до ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення.

За приписом ч.1 ст.89 КПК України суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення.

Європейський суд з прав людини, ухвалюючи рішення у справах «Шенк проти Швейцарії» від 12.07.1988 року, «Тейксейра де Кастро проти Португалії» від 09.06.1998 року, «Яллог проти Німеччини» від 11.07.2006 року і «Шабельник проти України» від 19.02.2009 року, зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважні оцінювати надані їм докази, а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією.

З рішення Конституційного Суду України № 12рп/2011 від 20.10.2011 року слідує, що визнаватися допустимими і використовуватися як докази у кримінальній справі можуть тільки фактичні дані, одержані відповідно до вимог Кримінально-процесуального кодексу. Перевірка доказів на їх допустимість є найважливішою гарантією забезпечення прав і свобод людини і громадянина у кримінальному процесі та ухвалення законного і справедливого рішення у справі

Частиною 1 ст. 23 КПК України передбачено безпосередність дослідження доказів судом.

Так, стороною обвинувачення до матеріалів кримінального провадження долучено у якості доказу звіт-рахунок за період з 20.04.2017 по 27.04.2017 від 27.04.2017 про операції з платіжною карткою MasterCard Debit ОСОБА_5 рахунок № НОМЕР_1 відкритий у АТ «ОТП Банк» на ім`я ОСОБА_5 .

Вказаний доказ суд вважає недопустимим, оскільки взагалі невідомо його походження, матеріали кримінального провадження не містять інформації щодо вилучення вказаного документу у будь-який процесуальний спосіб, передбачений нормами КПК України, а сама потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що особисто слідчому вказаний звіт не надавала та взагалі зі слідчим жодного разу не спілкувалась.

Посилання сторони захисту на недопустимість як доказу протоколу огляду місця події від 22.05.2017, суд не приймає до уваги, оскільки вказана слідча дія проведена у відповідності до вимог КПК України.

Так, відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

Метою огляду є виявлення відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення та їх фіксація. Під місцем події розуміється приміщення або місцевість (територія, акваторія), підводне середовище, підземні природні утворення або споруди, у межах яких вчинено кримінальне правопорушення, або можуть бути виявлені матеріальні сліди, пов`язані з подією кримінального правопорушення. Місце події може не збігатися з місцем вчинення кримінального правопорушення. Фактичною підставою для проведення огляду є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення його мети.

При проведенні огляду можуть бути вилучені лише речі і документи, які мають значення для кримінального провадження (ч. 5 ст. 237 КПК України).

Як вбачається зі змісту протоколу огляду місця події від 22.05.2017, слідчим було фактично проведено огляд робочого комп`ютеру охорони ТОВ «Ковбас-маркет», де здійснювалось використання викраденої картки потерпілої ОСОБА_5 , за допомогою якої ОСОБА_6 26.04.2017 розрахувався за придбані товари, з метою вилучення (копіювання) записів з камер відеоспостереження за 26.04.2017.

В ході проведення вказаної слідчої дії, слідчим не оглядалось безпосередньо приміщення магазину чи приміщення кімнати охорони, не відкривались шухляди, тощо.

При цьому, вказана слідча дія була проведена за участю представника власника приміщення ТОВ «Ковбас-маркет» ОСОБА_30 , який добровільно надав безперешкодний доступ до вказаних відео файлів.

Отже, слідчим було проведено саме огляд комп`ютерної техніки з метою вилучення відеофайлів запису камер спостереження для підтвердження факту використання викраденої у потерпілої ОСОБА_5 банківської картки певною особою у певний час та у певному місці, а не обшук житла чи іншого володіння особи, у розумінні норм КПК України.

За таких обставин огляд не повинен був здійснюватися згідно з правилами КПК України, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

В той же час, вказаний протокол огляду місця події є неналежним доказом в рамках даного кримінального провадження, оскільки не містить в собі будь яких даних щодо причетності ОСОБА_1 до інкримінованих кримінальних правопорушень.

Надаючи оцінку, як доказу протоколу проведення слідчого експерименту від 31.05.2017, суд зазначає, що змістом вказаного протоколу зафіксовано як ОСОБА_1 , в присутності 2 понятих пояснює, що після того, як вона вкрала картку, вона попросила свого знайомого ОСОБА_6 придбати різноманітних товарів. На прохання вказати місця реалізації грошових коштів, ОСОБА_1 у відповідній послідовності прибула до магазинів, де ОСОБА_6 на її прохання розраховувався викраденою карткою.

Так, метою слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК є перевірка й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Проведення за участю підозрюваного слідчого експерименту з метою перевірки й уточнення відомостей, які мають значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, на відміну від допиту, крім отримання відомостей, передбачає також здійснення учасниками слідчого експерименту певних дій, спрямованих на досягнення мети цієї слідчої (розшукової) дії.

Нормативна модель слідчого експерименту передбачає безпосередню участь підозрюваного у проведенні дій, спрямованих на досягнення легітимної мети цієї слідчої дії, а саме у відтворенні дій, обстановки, обставин певної події, проведенні необхідних дослідів чи випробувань. Шляхами досягнення мети слідчого експерименту відповідно до ч. 1 ст. 240 КПК є проведення слідчим, прокурором відтворення дій, обстановки, обставин певної події, проведення необхідних дослідів чи випробувань.

Отримання від підозрюваного, обвинуваченого відомостей під час проведення слідчого експерименту (з дотриманням встановленого законом порядку) є складовою належної правової процедури цієї процесуальної дії, що разом з іншими її сутнісними компонентами дозволяє досягнути її мети і вирішити поставлені завдання. При цьому відомості, які надаються під час слідчої (розшукової) дії - слідчого експерименту, не є самостійним процесуальним джерелом доказів, оскільки таким джерелом виступає протокол цієї слідчої (розшукової) дії, що в розумінні ч. 2 ст. 84 та п. 3 ч. 2 ст. 99 КПК є документом.

При проведенні слідчого експерименту участь підозрюваного, обвинуваченого не може виявлятися виключно в формі повідомлення відомостей про фактичні дані, які мають значення для кримінального провадження (адже це є предметом допиту). Слідчий експеримент, здійснений у такій формі, що не містить ознак відтворення дій, обстановки, обставин події, проведення необхідних дослідів чи випробувань, а посвідчує виключно проголошення підозрюваним зізнання у вчиненні кримінального правопорушення з метою його процесуального закріплення, має розцінюватися як повторний допит, що не може мати в суді доказового значення з огляду на ч. 4 ст. 95 КПК, згідно з якою суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримано в порядку, передбаченому ст. 225 КПК.

Аналогічна правова позиція викладена й у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 14 вересня 2020 року по справі № 740/3597/17.

Отже, протокол проведення слідчого експерименту від 31.05.2017 дійсно містить покази ОСОБА_1 , як складової частини проведення слідчої дії, однак в той же час вказаним документом зафіксовано як ОСОБА_1 показує маршрут переміщення ОСОБА_6 між магазинами, де останнім здійснювались покупки з використанням викраденої картки, що фактично і було метою даної слідчої дії, а отже суд не вбачає підстав для визнання вказаного доказу недопустимим, з підстав, зазначених стороною захисту.

При цьому, суд не може прийняти до уваги зафіксовані в протоколі проведення слідчого експерименту від 31.05.2017 покази ОСОБА_1 щодо причетності до викрадення зарплатної картки, що відповідатиме нормам ч. 4 ст. 95 КПК України, оскільки безпосередньо в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень не визнала у повному обсязі та взагалі заперечувала свою причетність до вказаних подій.

В той же час, протокол проведення слідчого експерименту в частині відтворення маршруту ОСОБА_6 , який вказала ОСОБА_1 , також не є належним доказом, оскільки безпосередньо у протоколі зазначено, що ОСОБА_6 самостійно, без її участі розраховувався карткою за покупки, тобто дані обставини також не містять в собі будь-якого доказового значення саме щодо причетності ОСОБА_1 до викрадення грошових коштів та зарплатної картки потерпілої ОСОБА_5 .

Суд також звертає увагу, що зазначені у протоколі огляду місця події обставини щодо того, що ОСОБА_1 після здійснення ОСОБА_6 покупок в магазинах, придбані товари віднесла додому, повністю не узгоджуються з показами свідка ОСОБА_6 , який в судовому засіданні пояснив, що половину придбаних товарів вони разом з ОСОБА_1 з`їли, а іншу половину продали.

Також, суд звертає увагу, що виготовлена під час проведення слідчого експерименту фото таблиця, яка є додатком до протоколу слідчого експерименту від 31.05.2017 не узгоджується зі змістом самого протоколу слідчого експерименту, оскільки з 6 наявних фото, лише на фото №1 ОСОБА_1 рукою вказує на магазин « М`ясо », в якому, згідно змісту протоколу проведення слідчого експерименту, ОСОБА_6 здійснив першу покупку за допомогою викраденої у потерпілої зарплатної картки.

На інших фото № 2-6 ОСОБА_1 зафіксована біля вивісок із назвами магазинів, однак безпосередньо не вказує на них та не вчиняє жодних дій, якій б свідчили про те, що в ході проведення слідчого експерименту ОСОБА_1 дійсно показала усі місця реалізації ОСОБА_6 грошових коштів.

При цьому, сам ОСОБА_6 суду пояснив, що магазин « М`ясо » був першим магазином, де було використано викрадену у потерпілої ОСОБА_5 картку, однак у цьому магазині вказаною карткою розраховувався не він, а якась їх спільна з ОСОБА_1 знайома. Особу вказаної жінки під час досудового розслідування встановлено не було та під судового розгляду стороною обвинувачення не було заявлено будь-яких клопотань щодо допиту цієї особи.

Також, згідно ст. 107 КПК України, рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів під час досудового розслідування приймає особа, яка проводить відповідну процесуальну дію. У матеріалах кримінального провадження зберігаються оригінальні примірники технічних носіїв інформації зафіксованої процесуальної дії, резервні копії яких зберігаються окремо.

Не зважаючи на те, що в ході проведення слідчого експерименту від 31.05.2017 було застосовано фото фіксацію, матеріали кримінального провадження не містять оригіналів носіїв інформації, а лише їх копії у вигляді фототаблиці.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_11 підтвердив, що оригінали фото, зроблених під час проведення слідчого експерименту знаходяться на його робочому комп`ютері, а в матеріалах кримінального провадження зберігаються лише їх копії, що також є порушенням.

Що стосується витягу з електронної програми перепусток ТОВ «КПД» за 26 квітня 2017 року, суд зазначає, що вказаний доказ не було отримано стороною обвинувачення у процесуальний спосіб, натомість долучено додатковим свідком ОСОБА_9 під час його допиту у суді.

Дійсно, вказаний доказ підтверджує той факт, що обвинувачена ОСОБА_1 перебувала у встановленому органом досудового розслідування місці (роздягальня ТОВ «КПД») та у встановлений час (з 12:52 год. по 13:05) вчинення кримінального правопорушення, однак, згідно вказаного витягу, 26.04.2017 в приміщенні роздягальні ТОВ «КПД» у вказаний період часу разом з обвинуваченою ОСОБА_1 перебували ще дві особи, а саме прибиральниці ОСОБА_21 та ОСОБА_20 , що також узгоджується з показами обвинуваченої ОСОБА_1 та свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Вказані особи - прибиральниці ОСОБА_21 та ОСОБА_20 , не були допитані під час досудового розслідування даного кримінального провадження та не заявлялися стороною обвинувачення для допиту у якості додаткових свідків.

Суд також звертає увагу, що стороною обвинувачення не надано жодного доказу на підтвердження способу вчинення кримінальних правопорушень, в рамках досудового розслідування даного кримінального провадження не було здійснено огляду місця події безпосередньо місця вчинення кримінального правопорушення), не встановлено та не допитано очевидців події, не проведено слідчого експерименту за участю підозрюваної безпосередньо на місці вчинення кримінального правопорушення, тощо.

При цьому, допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 (слідчий, що проводив досудове розслідування даного кримінального провадження), пояснив, що на час пред`явлення підозри вважав достатнім зізнання ОСОБА_1 та того обсягу доказів, що наявні в матеріалах кримінального провадження.

Дослідивши усі надані стороною обвинувачення письмові докази на підтвердження винуватості обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України, у їх сукупності, надавши їм належну оцінку та вирішивши питання щодо їх допустимості, суд зазначає, що вказані докази не доказують подію, а саме спосіб вчинення кримінального правопорушення, як складову події кримінального правопорушення, а також винуватість обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень в межах висунутого стороною обвинувачення.

Покази свідка ОСОБА_6 , який є ключовим свідком у даному кримінальному провадженні, суд приймає, однак вони повністю не узгоджуються з іншими доказами, наданими стороною обвинувачення.

Усі інші свідки сторони обвинувачення, безпосередньо не були очевидцями події викрадення зарплатної картки та грошових кошів потерпілої ОСОБА_5 та їх покази підтверджують лише факт перебування обвинуваченої ОСОБА_31 26.07.2017 на території ТОВ «КПД» з метою звільнення та безпосередньо в приміщенні роздягальні, звідки було викрадено вказані речі.

До показів свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_23 стосовно того, що обвинувачена ОСОБА_1 26.04.2017 після звільнення з ТОВ «КПД» повернулася додому по обіді і весь час до кінця дня пробула вдома, суд ставиться критично, оскільки вказані свідки не змогли чітко пояснити з якими визначними подіями вони пов`язують дату 26.04.2017, що настільки детально запам`ятали події того дня.

Зокрема, покази свідка ОСОБА_23 про те, що події 26.04.2017 йому добре запам`яталися у зв`язку з тим, що коли ОСОБА_1 поїхала на роботу для звільнення, він залишався з дітьми вдома до її повернення не узгоджуються з показами самої обвинуваченої ОСОБА_1 , яка під час допиту пояснила, що після повернення з ТОВ «КПД» додому, вона деякий час пробула вдома, після чого пішла забирати дітей з дитячого садочка та разом із ними знову повернулась додому. Отже, зі слів самої обвинуваченої вбачається, що діти в той день були у дитячому садочку, а не залишались вдома разом із ОСОБА_23 .

Крім того, покази свідків ОСОБА_24 та ОСОБА_23 , що 26.04.2017 після повернення з роботи до ОСОБА_1 прийшла подруга на ім`я ОСОБА_26 також не узгоджуються з показами ОСОБА_1 , яка не вказувала на те, що у той день проводила якийсь час з вказаною особою вдома, а заявлене стороною захисту клопотання щодо допиту ОСОБА_26 у судовому засіданні у якості додаткового свідка в подальшому було знято стороною захисту, що також викликає у суду певні сумніви щодо достовірності показів вказаних свідків.

Покази обвинуваченої ОСОБА_1 про те, що вона не знайома зі свідком ОСОБА_6 суд розцінює як обрану обвинуваченою лінію захисту.

Посилання сторони обвинувачення на те, що на стадії досудового розслідування та у підготовчому судовому засіданні обвинувачена визнавала себе винною у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, суд не приймає до уваги, зважаючи на принцип безпосередності дослідження доказів судом, та беручи до уваги те, що в ході судового розгляду обвинувачена ОСОБА_1 винною себе не визнала, обрану позицію не змінювала та жодного разу не надавала зізнавальних показань суду.

Також, з метою перевірки показань обвинуваченої ОСОБА_1 щодо вчинення відносно неї тиску з боку працівників органу досудового розслідування та органу прокуратури, ухвалами суду від 10.05.2019 та 24.12.2019 доручено територіальному управлінню Державного бюро розслідувань у м. Полтаві провести перевірку зазначених обвинуваченою обставин щодо застосування до неї методів психологічного впливу під час досудового розслідування даного кримінального провадження працівниками Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області та прокурором Дніпропетровської місцевої прокуратури №1 Галя Р.Ю.

На підставі вказаних ухвал суду СУ ТУ ДБР у м. Полтаві було внесено відомості до ЄДРДР за № 62019170000000393 від 22.05.2019 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 365 КК України, а також за № 42019040000000633 від 25.09.2019 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 373 КК України.

В ході досудового розслідування вказаних кримінальних проваджень факти психологічного впливу з боку працівників органу досудового розслідування та органу прокуратури щодо обвинуваченої ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження, у зв`язку з чим, постановами від 27.09.2019 та від 30.04.2020 зазначені кримінальні провадження були закриті на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв`язку з відсутністю складу кримінальних правопорушень.

Суд також приймає до уваги той факт, що мати обвинуваченої ОСОБА_1 - свідок ОСОБА_33 , у повному обсязі відшкодувала матеріальну шкоду, завдану потерпілій ОСОБА_5 , однак сам по собі вказаний факт не може слугувати доказом винуватості обвинуваченої у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, оскільки сама обвинувачена ОСОБА_1 не вчиняла жодних дій для відшкодування такої шкоди, що також узгоджується із показами потерпілої ОСОБА_5 .

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України (в редакції станом на 11.05.2017) слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Так, потерпіла ОСОБА_5 суду показала, що лише один раз зверталась до відділу поліції із заявою про вчинення крадіжки її зарплатної картки та грошових коштів, а саме 26.04.2017.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, відомості до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_5 внесено 12.05.2017 під №12017040700000578 за правовою кваліфікацією ч. 1 ст. 185 КК України, що підтверджується відповідним витягом з ЄРДР.

За фабулою вказаного витягу з кримінального провадження № 12017040700000578 11.05.2017 о 15:55 год. до чергової частини Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровській області звернулась гр. ОСОБА_5 із заявою про те, що о 19:45 год. 26.04.2017, невідома особа, знаходячись за адресою: вул. Автопаркова 1 в м. Дніпро, скоїла крадіжку банківської картки ОТП Банку з грошима 1360 грн. (ЖЄО №6923).

В матеріалах кримінального провадження наявний протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 11.05.2017 (дата виправлена з 26.04.2017), відповідно до якого о 23 год. 10 хв. ДОП СП Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровської області капітан поліції Міхін А.Г. прийняв усну заяву від ОСОБА_5 , яка повідомила, що 26.04.2017 близько 19:45 год. за місцем своєї роботи за адресою: м. Дніпро, вул. Автопаркова, 1 ТОВ «КПД», вона знаходячись у роздягальні виявила відсутність своєї банківської картки «ОТП Банк», до цього моменту їй почали приходити СМС повідомлення на її мобільний телефон про зняття грошей з її картки, а також у кишені її куртки знаходилась сума 160 грн., яка також була відсутня.

На вказаному протоколі стоїть відмітка про прийняття заяви посадової особи Самарського ВП ДВП ГУНП в Дніпропетровської області капітана поліції ОСОБА_34 26.04.2017 з його особистим підписом, а також на протоколі міститься реєстраційний штамп з відміткою «Зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Самарського відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області 26.04.2017 № 6042».

Згідно листа начальника СД Самарського ВП без номеру та дати, матеріали ЖЄО № 6042 від 26.04.2017 було списано для їх розгляду згідно ЗУ «Про звернення громадян» у зв`язку з відсутністю даних, які б вказували на наявність кримінального правопорушення та неможливість внесення відповідної інформації до ЄРДР.

Далі, в ході виконання матеріалу ЖЄО № 6042 від 26.04.2017 о/у СКП Самарського ВП ДВП лейтенантом поліції Данильченко Д.О. 11 травня 2017 складено рапорт, згідно якого під час розгляду матеріалу СКП Самарського ВП ДВП було встановлено, що до події за фактом крадіжки банківської картки ОСОБА_5 має відношення ОСОБА_1 . Враховуючи, що в діях останньої вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України просила дозволу на внесення відомостей до ЄРДР.

Вказаний рапорт зареєстровано в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події Самарського відділення поліції ДВП ГУНП в Дніпропетровській області 11.05.2017 за № 6923 і саме це ЖЄО зазначено у фабулі витягу з кримінального провадження.

Стаття 25 КПК України визначає обов`язок прокурора, слідчого, в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

КПК України передбачає внесення до ЄРДР інформації на підставі заяв та повідомлень про кримінальне правопорушення, а не будь-яких заяв, які надходять до органів досудового розслідування при здійсненні ними своїх повноважень.

Якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК.

Потерпіла ОСОБА_5 26.04.2017 звернулась до органу досудового розслідування із відповідною заявою про вчинення кримінального правопорушення (крадіжки зарплатної картки та грошових коштів), однак відомості до ЄРДР за даним фактом було внесено лише 12.05.2017.

З аналізу змісту статті 214 КПК України вбачається, що слідчий має право внести відомості до ЄРДР і після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Однак, у даному випадку, факт вчинення крадіжки було викладено ОСОБА_5 у відповідному протоколі про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення від 26.04.2017 (дата виправлена на 12.05.2017) та письмових поясненнях останньої, отже, матеріали ЖЄО № 6923 від 11.05.2017 є лише констатацією факту, про який вже було заявлено потерпілою 26.04.2017, а не самостійним виявленням кримінального правопорушення, у зв`язку з чим у даному випадку має місце грубе порушення строків внесення відомостей до ЄРДР, передбачених ст. 214 КПК України.

При цьому, фабула вказаного витягу не узгоджується з показами потерпілої ОСОБА_5 , згідно яких остання зверталась до поліції лише один раз, а саме 26.04.2017, коли і подала заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Сам протокол прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення містить явні ознаки фальсифікації, а саме в графі дата зазначене 26.04.2017 та явно виправлено на 12.05.2017.

Час складання вказаного протоколу зазначено 23 год. 10 хв., що також не узгоджується з фабулою витягу з кримінального провадження, згідно якого ОСОБА_5 нібито звернулась до Самарського ВП 11.05.2017 о 15-55 год.

Наявні в матеріалах кримінального провадження повідомлення про початок досудового розслідування та доручення про проведення досудового розслідування також мають ознаки фальсифікації, оскільки дата їх складання виправлена з 11.05.2017 на 12.05.2017, тобто фактично вказані документи були складені до внесення відомостей до ЄРДР, що також є порушенням норм КПК України.

За змістом ч. 3 ст. 214 КПК України здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених цією частиною, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Так, дата складання протоколу допиту свідка ОСОБА_6 також виправлена з 11.05.2017 на 12.05.17, а час початку та закінчення виправлено з 10 год. на 12 год., отже вказана слідча дія також була проведена фактично до внесення відомостей до ЄРДР. При цьому, сам свідок ОСОБА_6 під час допиту у суді не зміг чітко вказати конкретну дату з прив`язкою до будь-яких подій, коли саме його вперше допитував слідчий.

Крім того, з метою перевірки показів потерпілої ОСОБА_5 щодо того, що нею не підписувався певний перелік документів, що містяться в матеріалах кримінального провадження, останній, під час судового розгляду, були надані для огляду матеріали кримінального провадження та після ознайомлення із заявою про залучення до провадження потерпілого від 31.05.2017, протоколом допиту потерпілого від 31.05.2017, запиту про надання доступу до матеріалів від 31.05.2017, повідомленням про відсутність речових доказів та матеріалів без дати та протоколом про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 31.05.2017 потерпіла ОСОБА_5 пояснила, що у вказаних процесуальних документах стоїть не її підпис, що також узгоджується з показами потерпілої про те, що після написання заяви про вчинення крадіжки вона більше ніяких документів не підписувала, зі слідчим жодного разу не зустрічалась та з матеріалами кримінального провадження не ознайомлювалась.

Викладені обставини свідчать про факти фальсифікації вказаних процесуальних документів та порушення норм КПК України, зокрема статті 290 щодо відкриття матеріалів кримінального провадження потерпілій.

Крім того, доручення прокурора в порядку ст. 290 КПК України щодо надання доступу до матеріалів сторонам кримінального провадження та запити про надання доступу до матеріалів стороні захисту та потерпілій взагалі не містять підпису, прізвища та ініціалів посадової особи прокуратури Дніпропетровської місцевої прокуратури №1, якою вказані процесуальні документи були складені та повинні бути засвідчені.

Не можна залишити поза увагою і той факт, що матеріали кримінального провадження не містять жодної постанови слідчого про визнання речовими доказами будь - яких речей чи документів, при тому, що фактично наявні в матеріалах справи DVD - диск та звіт рахунок є доказами, щодо яких повинно було бути вирішено процесуально питання про визнання їх речовими доказами.

Відповідно до статті 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 17 КПК України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено у порядку, передбаченому цим Кодексом, і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Обвинувачення не можуть ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь такої особи.

Одночасно, під час розгляду кримінального провадження суд зобов`язаний забезпечити презумпцію невинуватості і реалізацію особою права на справедливий судовий розгляд, що регламентовано ст. 62 Конституції України, згідно якої особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону. У справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року та «Барбера, Мессеге і Ябардо проти Іспанїї» від 06 грудня 1998 року, Європейський Суд вирішив, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така «доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою» (п. 150, п. 253)

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у разі, якщо не доведено, що кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим ухвалюється виправдувальний вирок.

Підсумовуючи вищевикладене, надаючи оцінку усім доказам у їх сукупності, зважаючи, що жоден доказ, наданий стороною обвинувачення не підтверджує винуватості обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих кримінальних порушень в рамках пред`явленого обвинувачення, приймаючи до уваги чисельні порушення норм КПК України та факти фальсифікації процесуальних документів, суд вважає, що вина обвинуваченої ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185 та ч. 1 ст. 357 КК України в межах пред`явленого обвинувачення є не доведеною, у зв`язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Запобіжний захід обвинуваченій не обирався.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

Керуючись ст.ст. 110, 369, 371-374, 376 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати невинуватою у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 357 КК України та виправдати її на підставі п. 2 ч. 1 ст. 373 КПК України у зв`язку з недоведеністю вчинення обвинуваченою вказаних кримінальних правопорушень.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Самарський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Головуючий суддя Р.О. Кушнірчук