Рішення № 97629234, 10.06.2021, Покровський міський суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області)

Справа № 184/678/21

Номер провадження 2/184/350/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2021 рокум. Покров

Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді – Томаш В.І.,

за участю секретаря судового засідання – Михайлової Т.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника позивача – ОСОБА_2 ,

відповідачів – ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

представників третьої особи – ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Покров в спрощенному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , третя особа – Управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області, орган опіки та піклування виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області «про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні квартирою - виселення», -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовом, в якому просить усунути їй перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та виселити ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на її користь судові витрати по справі в сумі 908грн..

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує на те, що вона є повноваженим представником власника квартири ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 . Відповідно до довіреності від 02.10.2020 року, посвідченої нотаріально на право розпорядження вищевказаної квартири, вона має право укладати договір купівлі-продажу за ціною на власний розсуд. Так, на виконання своїх повноважень з продажу квартири нею була у жовтня 2020 року з Відповідачами досягнута домовленість щодо купівлі ними квартири за адресою: АДРЕСА_2 з розстрочкою платежу, при цьому перший платіж вона повинна була отримати не пізніше 15.03.2021 року у розмірі 1500 доларів США і ця дія посвідчувалась би нотаріально. Нею були передані відповідачам ключі і надано дозвіл на їх проживання та двох їх малолітніх дітей у вищезазначеній квартирі за умови подальшого укладання договору купівлі-продажу квартири і сплати спожитих комунальних послуг без утворення боргів. Більше того, в межах своїх повноважень, вона звернулась до управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області із заявою про компенсацію за спожиті комунальні послуги, як багатодітній родині за місцем фактичного проживання багатодітної сім`ї. Пільга була призначена відповідачам, але як стало їй відомо на початку березня 2021 року Відповідачі не сплачували за комунальні послуги з моменту свого фактичного проживання, отримували від управління праці та СЗН кошти на оплату комунальних послуг, але нічого не сплачували. Так, за період з жовтня 2020 року по березень 2021 року за відповідачами утворилась заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги на суму більше 17000 грн.. І ця заборгованість зростає щодня, оскільки відповідачі продовжують споживати комунальні послуги, вони ухиляються від укладання договору купівлі-продажу квартири за адресою: АДРЕСА_2 , добровільно звільняти квартиру відмовляються. Вона неодноразово зверталась до відповідачів з вимогою терміново звільнити квартиру, але вони вже вважають її своєю власністю і категорично відмовляються її звільняти, при цьому вони не мають жодних законних підстав перебувати в ній. А вона в свою чергу не може укласти договір купівлі-продажу зазначеної квартири через перешкоди, які чинять їй відповідачі, вона не має туди вільного доступу щоденно збільшується заборгованість за спожиті комунальні послуги. Тому позивач змушена звернутись з даним позовом до суду.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивача – ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнали у повному обсязі та просять відмовити в задоволенні позову. Також надали відзив на позовну заяву і посилаються на те, що на час звернення до суду позивач ОСОБА_1 в квартирі не проживає і не зареєстрована. Квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.01.2021 року. Згідно довідки ЦНАП виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської №843 від 22.10.2020 року, у квартирі АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований. Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №240632572 від 15.01.2021 року квартира за адресою - АДРЕСА_2 загальною площею 57 кв. м. належить на праві приватної власності ОСОБА_10 , яка проживає в м. Одеса. Як зазначено у позовній заяві, у позивача з відповідачами досягнута домовленість щодо купівлі ними квартири з розстрочкою платежу, при цьому перший платіж позивач повинна була отримати не пізніше 15.03.2021 року у розмірі 1500 доларів США; позивачкою були передані відповідачам ключі і надано дозвіл на їх проживання та двох їх малолітніх дітей у вищезазначеній квартирі за умови подальшого укладення договору купівлі-продажу квартири і сплати спожитих комунальних послуг без утворення боргів. Свідками домовленості про придбання спірної квартири були ОСОБА_11 та ОСОБА_6 . Отже, за усною домовленістю з позивачем, якою не визначено терміну проживання, з умовою укладення в подальшому договору купівлі-продажу квартири, отримавши від позивачки ключі від квартири, вони вселились в квартиру разом з двома малолітніми дітьми, після чого ми почали там проживати, за власний кошт провели ремонт, сплатили частину старих боргів за комунальні послуги та підключили газ та воду. ОСОБА_1 добровільно, за усною домовленістю надала згоду на їхнє проживання у квартирі і вони правомірно проживають у квартирі до цього часу. Окрім даної квартири їм немає де проживати. В разі виселення із спірного житла вони автоматично стають безхатченками.

За договором найму житла одна сторона (власник житла, наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві житло для проживання у ньому на певний строк за плату (ст. 810 ч.1 ЦК України). Письмового договору найму сторонами не укладалось, але наймодавець (позивач) в жовтні 2020 року в усній формі уклав договір з наймачами (відповідачами по справі) на здачу квартири, який вважається укладеним на 5 років. Кожна із сторін договору найму, укладеного на невизначений строк, може відмовитися від договору в будь-який час, письмово попередивши про це другу сторону за один місяць, а у разі найму нерухомого майна – за три місяці. Виходячи з вимог ч.1 ст.168 ЖК УPCP, договір найму жилого приміщення, укладений на значений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця лише у певних випадках.

Повноважний представник третьої особи – Управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської міської ради Савченко Т.В. в судовому засіданні при вирішенні питання покладаються на розсуд суду. При цьому просить долучити до матеріалів справи акт від 17.11.2020р., повідомлення про надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг ОСОБА_3 , заяву ОСОБА_1 від 03.03.2021р. В останнє судове засідання не з`явилась, надала суду клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника.

Повноважний представник третьої особи - Орган опіки та піклування виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області Музика В.В. в судовому засіданні при вирішенні питання покладаються на розсуд суду. В останнє судове засідання не з`явилась, надала суду клопотання про розгляд справи у відсутності їх представника.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що він знайшов ОСОБА_12 , яка продавала квартиру, звів з нею відповідачів по справі, ті домовились між собою про її придбання, стали проживати в ній, де проживають і наразі, але квартиру не купили, оскільки ОСОБА_12 змінила її вартість.

Суд, вислухавши сторони, представників третіх осіб, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги обґрунтовані та підлягають до задоволення в повному обсязі за наступних підстав.

Стаття 41 Конституції України проголошує, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеним законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтями 47, 48 Конституції України закріплено право громадян на житло, як найважливішою ланкою соціально-економічного права.

Відповідно до ч.1 ст.319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 15.01.2021 року ОСОБА_10 належить квартира АДРЕСА_1 (а.с.5).

Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №240632572, ОСОБА_10 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 . Державна реєстрація права власності на зазначену квартиру здійснена 15.01.2021 року приватним нотаріусом Покровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бойко Л.П. (а.с.7).

Згідно довідки Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Покровської міської ради Дніпропетровської області, за адресою АДРЕСА_2 ніхто не зареєстрований. Довідка видана власнику житлового приміщення ОСОБА_10 (а.с.8).

Згідно довіреності від 02.10.2020 року, посвідченої приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Місік О.В., ОСОБА_10 уповноважила ОСОБА_1 бути її представником (а.с.10).

За змістом ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із ч.1 ст.321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Частиною 1 статті 383 Цивільного кодексу України та ст.150 Житлового кодексу УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.

Відповідно до ст.383 Цивільного кодексу України власник житлового будинку, квартири має право використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім`ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Частиною першою ст.156 Житлового кодексу УРСР передбачено, що члени сім`ї власника житлового будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. Відповідно до ч.4 ст.156 Житлового кодексу УРСР до членів сім`ї власника відносяться особи, зазначені в ч.2 ст.64 цього Кодексу, а саме дружина наймача, їх діти і батьки; членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом зазначених норм правом користування житлом, який знаходиться у власності особи, мають члени сім`ї власника та інші особи, які постійно проживають разом з власником будинку, ведуть з ним спільне господарство, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про користування цим приміщенням.

Приписами ст.317 ЦК України унормовано, що власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Разом з цим, згідно з положеннями ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає суду підстави дійти висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 16.11.2016р. у справі №6-709цс16, в якій Суд прийшов до висновку про те, що власник має право вимагати від осіб, які не є членами його сім`ї, а також не відносяться до кола осіб, які постійно проживають разом з ним і ведуть з ним спільне господарство, усунення порушень свого права власності у будь-якій час.

Як зазначає у своєму позові ОСОБА_1 , відповідачі чинять їй перешкоди, добровільно квартиру не звільняють, чим порушують її права як власника та створюють для неї незручності, що обмежують її права вільного володіння, користування та розпорядження своїм майном, зокрема, вона не може укласти договір купівлі-продажу вказаної квартири, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне усунути позивачу перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та виселити ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .

Отже, у суду не виникає сумніву щодо того, що відповідачі чинять перешкоди позивачу у користуванні квартирою.

Суд дає критичну оцінку доводам відповідачів, викладеними ними у відзиві на позовну заяву та інших наданих ними документів, оскільки вони є голослівними, безпідставними та нічим не підтвердженими і спростовуються стабільними поясненнями позивача та її представника, висловлених в позовах та в судовому засіданні, наданими ними належними та достовірними письмовими доказами, матеріалами справи в їх сукупності. Відповідачі без будь – яких правових підстав користуються квартирою АДРЕСА_1 , а тому відповідно до вимог діючого законодавства України повинні бути виселені з неї.

При цьому суд звертає увагу, що при вирішенні вказаного спору ніяким чином не будуть порушені законні права та інтереси малолітніх дітей, які проживають разом з відповідачами у спірній квартирі та зареєстровані за іншою адресою.

Безпідставними суд вважає і твердження відповідачів щодо зробленого часткового ремонту у вказаній квартирі, оскільки ці питання підлягають вирішенню в судовому порядку.

Таким чином, з огляду на встановлені у судовому засіданні обставини та наведені норми чинного законодавства, позовні вимоги ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні квартирою - виселення є обґрунтованими, підтверджуються зібраними у справі доказами, а тому підлягають до задоволення у повному обсязі.

Згідно з п.6 ч.1 ст.264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.321, 383, 391 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10, 76, 81, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , третя особа – Управління праці та соціального захисту населення виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області, орган опіки та піклування виконкому Покровської міської ради Дніпропетровської області «про усунення перешкод в користуванні та розпорядженні квартирою - виселення» – задовольнити.

Усунути перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та виселити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН НОМЕР_2 ), ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (ІПН: НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (ІПН: НОМЕР_4 ) витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 908 грн. 00 коп..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Орджонікідзевський міський суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Орджонікідзевського міського суду В. І. Томаш