Рішення № 97624414, 11.06.2021, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

11 червня 2021 року м. Рівне №460/9722/20

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з Головного управління Пенсійних фонду України в Рівненській області (далі - відповідач), в якому просить суд:

визнати протиправними дії щодо відмови у зарахуванні до стажу державної служби періодів роботи; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області ідентифікаційний код юридичної особи: 21084076 зарахувати до стажу державної служби наступні періоди роботи/служби:

- з 18 травня 1977 року по 07 червня 1979 року - військова служба у Збройних Силах;

- з 06 жовтня 1980 року по 24 вересня 1982 року - курсант Івано-Франківської спеціальної середньої школи міліції МВС СРСР;

- з 24 вересня 1982 року по 01 серпня 1983 року - на посаді інспектора відділення карного розшуку відділу внутрішніх справ Сарненського райвиконкому Управління внутрішніх справ виконавчого комітету Рівненської обласної ради народних депутатів;

- з 01 серпня 1983 року по 31 серпня 1986 року - слухач Київської вищої школи МВС СРСР ім. Ф.Е. Дзержинського;

- з 31 серпня 1986 року по 23 вересня 1987 року - на посаді оперуповноваженого відділення карного розшуку відділу внутрішніх справ Костопільського райвиконкому Управління внутрішніх справ виконавчого комітету Рівненської обласної ради народних депутатів;

- з 23 вересня 1987 року по 30 вересня 1988 року - на посаді начальника відділення карного розшуку відділу внутрішніх справ Костопільського райвиконкому Управління внутрішніх справ виконавчого комітету Рівненської обласної ради народних депутатів;

- з 30 вересня 1988 року по 27 серпня 1990 року - на посаді заступника начальника відділу внутрішніх справ Зарічненського райвиконкому Управління внутрішніх справ виконавчого комітету Рівненської обласної ради народних депутатів;

- з 27 серпня 1990 року по 09 вересня 1991 року - слухач Академії МВС СРСР;

- з 09 вересня 1991 року по 10 жовтня 2000 року - на посаді начальника відділу внутрішніх справ Костопільського райвиконкому Управління внутрішніх справ Рівненської області;

- з 10 жовтня 2000 року по 04 липня 2002 року - на посаді начальника Дубенського міськрайонного відділу УМВС України в Рівненській області;

- з 12 липня 2002 року по 15 березня 2005 року - на посаді першого заступника голови Костопільської районної державної адміністрації;

- з 14 квітня 2008 року по 15 листопада 2010 року - на посаді керівника апарату Костопільської районної державної адміністрації;

- з 16 листопада 2010 року по 06 лютого 2013 року - на посаді заступника голови Костопільської районної ради;

- з 07 лютого 2013 року по 03 березня 2014 року - на посаді заступника голови з питань роботи виконавчого апарату, керуючого справами виконавчого апарату Костопільської районної ради;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити переведення позивача з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на пенсію державного службовця, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, починаючи з 05 жовтня 2020 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу». Вказав, що на час звернення до відповідача досягнув визначеного законом віку, набув необхідного страхового стажу, а стаж роботи на посадах державного службовця станом на дату набрання чинності Закону України «Про державну службу» становив понад 20 років. Вважає, що дії відповідача щодо не призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» є протиправними та не узгоджуються з положеннями пенсійного законодавства, що визначає порядок призначення даного виду пенсії, тому звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою суду від 04.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено розгляд якої здійснити за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

Відповідачем на адресу суду скеровано заперечення на відзив, яке мотивоване тим, що посадові особи місцевого самоврядування не є державними службовцями і періоди роботи на посадах службовців в органах місцевого самоврядування не можуть бути зараховані до стажу державної служби. На думку відповідача, робота позивача в органах місцевого самоврядування не зараховується до стажу, що дає право на пенсію державного службовця, оскільки за вказаною посадою встановлюється ранг посадової особи органів місцевого самоврядування, а не державного службовця. Відтак, час роботи в органах місцевого самоврядування не зараховується до стажу роботи, яка дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723. Зазначено, що періоди військової служби ОСОБА_1 у Збройних Силах та в органах внутрішніх справ, не охоплюються дією Закону № 889 (в редакції, чинній на 01.05.2016). Зважаючи на наведене, у позивача немає необхідного стажу для призначення пенсії на умовах визначених Законом України «Про державну службу». А тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Враховуючи, що розгляд справи здійснюється без повідомлення сторін, то у відповідності

до вимог ч.4 ст.229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом встановлено таке.

Згідно із записами трудової книжки НОМЕР_1 від 22.10.1979, ОСОБА_1 у період з:

- 18.05.1977 по 07.06.1979 проходив військову службу в Збройних Силах;

- 06.10.1980 по 04.07.2002 служив в органах внутрішніх справ на різних посадах;

- 12.07.2002 по 15.11.2010 перебував на посадах в Костопільській районній державній адміністрації;

- 16.11.2010 по 06.02.2013 був обраний заступником голови Костопільської районної ради та з 16.11.2010 ним було прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування та присвоєно 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування;

- 07.02.2013 (розпорядження №16 від 06.02.2013) переведено на посаду заступника голови з питань роботи виконавчого апарату, керуючого справами виконавчого апарату районної ради. З 03.03.2014 (розпорядження №40 від 03.03.2014)- позивача звільнено із займаної посади за згодою сторін(а.с.38-39).

05.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Рівненській області із заявою про призначення (переведення) пенсії, згідно ст.37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII(а.с.16, 17).

Відповіддю від 26.10.2020 на звернення від 05.10.2020, відповідач повідомив, що час роботи в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723, до 04.07.2001, тобто до дати набрання чинності Законом України “Про службу в органах місцевого самоврядування”. До цієї дати (до 04.07.2001), відповідно до Порядку віднесення посад працівників місцевих Рад народних депутатів та їх виконавчих комітетів до відповідних категорій посад державних службовців і присвоєння їм рангів державних службовців, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 239 від 18.04.1994, посади, зокрема, заступників голів районних Рад, заступників голів, керуючих справами виконкомів районних Рад народних депутатів відносяться до відповідних категорій посад державної служби. Періоди військової служби в органах внутрішніх справ, не охоплюються дією Закону № 889 (в редакції, чинній на 01.05.2016). Відтак, стаж державною служби позивача становить 5 років 4 місяці 20 днів. Отже, у позивача немає необхідного стажу для призначення пенсії на умовах визначених Законом України «Про державну службу».

Не погоджуючись із протиправними діями відповідача щодо не призначення пенсії, відповідно до положень Закону України «Про державну службу», позивач звернувся до суду із даним позовом.

Як вбачається з матеріалів справи, спірним питанням є правомірність відмови відповідача у призначенні позивачу пенсії, відповідно до положень Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723.

Так, згідно з ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведеної норми дає підстави вважати, що необхідною умовою для наявності у осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, права на пенсію відповідно до згаданої статті є досягнення такими особами певного віку та наявність страхового стажу, передбаченого абзацом 1 частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому зазначений вік визначається статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Тобто до 01 травня 2016 (дата набрання чинності Законом України Про державну службу від 10.12.2015 № 889-VІІІ) право на пенсію державного службовця мали особи, які:

а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;

б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Після 01 травня 2016 року, відповідно до статті 90 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

При цьому законодавець визначив певні умови, за дотримання яких у осіб зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

Так, відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, державні службовці, які на день набрання чинності вказаним Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Попереднього Закону та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Згідно із пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ для осіб, які на день набрання чинності вказаним Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених у статті 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ передбачено, що за наявності у особи станом на 1 травня 2016 певного стажу держслужби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років стажу держслужби незалежно від того, чи працювала особа станом на 1 травня 2016 на держслужбі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 № 3723-ХІІ, але за певної додаткової умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Водночас, для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, стаття 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ передбачає додаткові умови для наявності права на призначення пенсії державного службовця: певний вік і страховий стаж.

Таким чином, обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ після 01 травня 2016 року є дотримання сукупності вимог, визначених частини першої статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ і Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ, а саме щодо віку, страхового стажу, стажу державної служби.

Отже, після 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ) зберігають право на призначення пенсії державного службовця відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ лише ті особи, які мають стаж державної служби, визначений пунктами 10, 12 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ та мають передбачені частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-ХІІ вік і страховий стаж.

Таким чином, для вирішення питання щодо правомірності такої відмови пенсійного органу необхідно з`ясувати, чи відноситься робота в органах внутрішніх справ та в органах місцевого самоврядування до стажу на відповідних посадах державної служби.

Відповідно до пункту 6 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності Законом України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII, обчислюється відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII.

Відповідно до пункту 8 розділу XI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності вказаним Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Отже, у спірному випадку необхідно керуватися Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 №283.

Щодо зарахування періоду роботи позивача в органах місцевого самоврядування до стажу на відповідних посадах в органах місцевого самоврядування, суд зазначає.

Як вбачається зі змісту трудової книжки позивача, у період з 16.11.2010 по 06.02.2013 його було обрано заступником голови Костопільської районної ради та з 16.11.2010 було прийнято присягу посадової особи місцевого самоврядування та присвоєно 7 ранг посадової особи місцевого самоврядування. Починаючи з 07.02.2013 (розпорядження №16 від 06.02.2013) позивача переведено на посаду заступника голови з питань роботи виконавчого апарату, керуючого справами виконавчого апарату районної ради. З 03.03.2014 (розпорядження №40 від 03.03.2014)- позивача звільнено із займаної посади за згодою сторін(а.с.38-39).

Відповідно до п.2 Порядку №283, робота на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених у статті 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби.

Так, відповідно до ч.1 ст.14 Закону №2493, в органах місцевого самоврядування встановлюються такі категорії посад: четверта категорія - посади голів постійних комісій з питань бюджету обласних, Київської та Севастопольської міських рад (у разі коли вони працюють у раді на постійній основі), керівників управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, Севастопольської міської та секретаріату Київської міської рад, секретарів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, заступників міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) голів з питань діяльності виконавчих органів ради, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів, директорів, перших заступників, заступників директорів департаментів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад, міських (міст районного значення) голів, селищних і сільських голів, посади заступників голів районних рад; п`ята категорія - керуючих справами виконавчих апаратів районних рад, керуючих справами (секретарів) виконавчих комітетів районних у містах рад, помічників голів, радників (консультантів), спеціалістів, головних бухгалтерів управлінь і відділів виконавчого апарату обласних, секретаріатів Київської та Севастопольської міських рад, керівників управлінь, відділів та інших виконавчих органів міських (міст обласного і республіканського в Автономній Республіці Крим значення) рад та їх заступників, керівників відділів (підвідділів) у складі самостійних управлінь, відділів виконавчих органів міських (міст обласного значення) рад, посади заступників міських (міст районного значення), сільських, селищних голів з питань діяльності виконавчих органів ради, секретарів міських (міст районного значення), сільських, селищних рад.

Отже, посади на яких працював позивач в Костопільській районній раді відноситься до відповідних категорій посад в органах місцевого самоврядування.

В силу п.4 ч.2 ст.46 Закону №889, час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом №2493 зараховуються до стажу державної служби.

Отже, період роботи позивача з 16.11.2010 по 03.03.2014 на посадах в органах місцевого самоврядування, відповідачем протиправно не враховано, у стаж його роботи на посадах державної служби.

Що стосується періоду військової служби ОСОБА_1 у Збройних Силах та в органах внутрішніх справ, то згідно з п. 3 Порядку №283 до стажу державної служби включається також:

- час служби на посадах рядового та начальницького складу осіб, яким присвоєно встановлені законодавством спеціальні звання міліції, в органах внутрішніх справ, що входили або входять до структури Міністерства внутрішніх справ;

- час військової служби у Збройних Силах та інших військових формуваннях.

Також, згідно з частиною 1 статті 2 закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" № 2232-ХІІ, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Статтею 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII зазначено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Отже, періоди проходження ОСОБА_1 військової служби в Збройних Силах з 18.05.1977 по 07.06.1979 та служби в органах внутрішніх справ з 06.10.1980 по 04.07.2002, необхідно зарахувати до стажу державної служби, однак відповідачем безпідставно вказаного не здійснено. Відтак, підлягають також до задоволення в наведеній частині позовні вимоги.

Водночас, підстав для зарахування до стажу державної служби періоду роботи на посадах у Костопільській районній державній адміністрації немає, оскільки як стверджується розрахунком стажу, відповідачем підтверджено стаж державною служби позивача на цих посадах, що становить 5 років 4 місяці 20 днів(а.с.22).

Таким чином, з урахуванням того, що вказані вище періоди підлягають зарахуванню до стажу державної служби позивача, що загалом складає понад 20 років (станом на 01.05.2016), то суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії за віком відповідно до ст.37 Закону України "Про державну службу", у зв`язку з чим дії Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо відмови у переведенні позивача з одного виду пенсії на інший є протиправними.

Частиною третьої статті 45 Закону №1058 визначено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Так як позивач отримує пенсію за вислугу років, що не заперечується сторонами по справі, а 05.10.2020 подав заяву про призначення (переведення) його на інший вид пенсії, тому враховуючи висновок суду, пенсію на підставі Закону України "Про державну службу" слід призначити (перевести) саме з 05.10.2020.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Позивачем частково надано належні та допустимі докази на підтвердження обґрунтованості позовних вимог, а наведені ним доводи частково спростовано відповідачами.

Відповідачі, як суб`єкти владних повноважень частково обґрунтували обставини, на яких ґрунтуються їхні заперечення, а позивач частково довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Оскільки судом встановлений факт наявності порушеного права позивача з боку відповідача, то поданий позов необхідно задовольнити частково.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, то підстави для розподілу судових витрат, відповідно до ст. 139 КАС України, - відсутні.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Короленка, 7,м. Рівне,33028, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинення певних дій, - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійних фонду України в Рівненській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до стажу державної служби періоду служби у Збройних Силах з 18 травня 1977 року по 07 червня 1979 року, служби в органах внутрішніх справ України з 06.10.1980 по 04.07.2002, з 16 листопада 2010 року по 06 лютого 2013 року періоду роботи на посаді заступника голови Костопільської районної ради, з 07 лютого 2013 року по 03 березня 2014 року періоду роботи на посаді заступника голови з питань роботи виконавчого апарату, керуючого справами виконавчого апарату Костопільської районної ради.

Зобов`язати Головне управління Пенсійних фонду України в Рівненській області зарахувати до стажу державної служби ОСОБА_1 , періоду служби у Збройних Силах з 18 травня 1977 року по 07 червня 1979 року, служби в органах внутрішніх справ України з 06.10.1980 по 04.07.2002, з 16 листопада 2010 року по 06 лютого 2013 року періоду роботи на посаді заступника голови Костопільської районної ради, з 07 лютого 2013 року по 03 березня 2014 року періоду роботи на посаді заступника голови з питань роботи виконавчого апарату, керуючого справами виконавчого апарату Костопільської районної ради.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити переведення ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» на пенсію державного службовця, відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 №3723-ХІІ, починаючи з 05 жовтня 2020 року.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 11 червня 2021 року

Суддя Д.П. Зозуля