Ухвала суду № 97624274, 14.06.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви в частині позовних вимог

14 червня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/4938/21Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Ясиновський І.Г., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Автозаводського району м. Кременчука, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової допомоги,

В С Т А Н О В И В:

До Полтавського окружного адміністративного суду 18.05.2021 надійшов позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Автозаводського району м. Кременчука, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області, у якому позивач просив:

- визнати незаконними дії (бездіяльність) відповідачів та забов`язати їх виконати вимоги закону про виплату соціальної допомоги;

- стягнути з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на користь позивача соціальну доплату як учаснику та інваліду війни в сумі 90960 грн.

Ухвалою суду від 24 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду: завірених підписом позивача (шляхом виконання напису "згідно з оригіналом", зазначенням прізвища та ініціалів особи, її підпису та дати засвідчення) копії доданих до позовної заяви документів, а саме посвідчення та паспорта - для направлення відповідачам; уточненої позовної заяви в частині визначення кола відповідачів та звернених окремо до кожного з них позовних вимог окремо, що містить ідентифікаційний код Управління соціального захисту населення Автозаводського району м. Кременчука в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - разом з її примірником в кількості таких відповідачів; заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом разом з доказами поважності причин його пропуску в частині вимог стосовно виплати йому грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.

З метою усунення недоліків, вказаних ухвалою суду від 24 травня 2021 року від позивача 08 червня 2021 року надійшла уточнена позовна заява, в якій вказаний ідентифікаційний код Управління соціального захисту населення Автозаводського району м. Кременчука в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, а вимоги викладені у наступній редакції:

визнати бездіяльність відповідачів незаконними та зобов`язати їх виконати вимоги закону про виплату соціальної допомоги;

стягнути з відповідача Центру по нарахуванню соціальних виплат доплату разовій грошовій допомоги за 2020 рік 5554 грн, та за 2021 рік -5820 грн на користь ОСОБА_1 всього 11374 грн.

Також, подано заяву про поновлення строків пропущеного строку для оскарження, вмотивовану тим, що про порушення його прав він дізнався публікації у засобах масової інформації. У зв`язку з чим просить поновити строк звернення до суду.

Надаючи оцінку такій заяві, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частин другої та третьої цієї статті для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Частиною 4 статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачено, що особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Отже, перебіг строку звернення позивача до суду із заявленими позовними вимогами слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога, оскільки 30 вересня поточного року - це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата вказаної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована.

Вказаний висновок суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним в постанові від 06 лютого 2018 року у справі №607/7919/17.

Відповідно до частини першої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Таким чином, перебіг строку звернення позивача до суду із заявленими позовними вимогами слід обраховувати з 01 жовтня 2020 року.

Перебіг шестимісячного строку звернення позивача до суду з вказаними вище позовними вимогами, слід обраховувати з 01 жовтня 2020 року (щодо щорічної одноразової грошової допомоги до 05 травня 2020 року останнім днем строку звернення до суду було 01 квітня 2021 року).

Позивач же з вказаними позовними вимогами звернувся до суду лише 13.05.2021 (відповідно до відмітки поштового відділення на конверті), тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду.

Надаючи оцінку поважності причин пропуску строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає наступне.

У численній практиці Верховного Суду, в тому числі у постановах від 13 лютого 2018 року у справі №308/12874/16-а, від 14 лютого 2019 року у справі №805/3881/18-авід 01 грудня 2020 року у справі №807/658/18, від 05 березня 2021 року у справі № 140/1738/19, Верховним Судом викладені висновки про те, що "поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду та пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Суд зазначає, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс та інші проти Великобританії, рішення від 22 жовтня 1996 року, справа Девеер проти Бельгії, рішення від 27 лютого 1980 року)."

Також Верховним Судом неодноразово, зокрема у постановах від 11 липня 2019 року у справі №0940/1181/18, від 31 жовтня 2019 року у справі № 823/1915/18, від 22 січня 2020 року у справі №826/4464/17, від 16 липня 2020 року у справі № 487/3042/16-а тощо, була висловлена позиція, згідно з якою пропуск відповідного строку на звернення до суду через необізнаність щодо прийнятих актів законодавства або байдужість до своїх прав чи небажання скористатися цим правом не є поважними причинами пропуску строку та, відповідно, підставою для поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом.

Отже, поновленню підлягають лише такі встановлені законом процесуальні строки, які порушені з поважних причин. В свою чергу поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та не залежала від волевиявлення особи.

Позивач зазначив, що про порушення своїх прав дізнався з публікації у засобах масової інформації.

Оскільки разова грошова допомога є щорічним періодичним платежем та в будь-якому разі її розмір стає особі відомим у день отримання такої допомоги, суд вважає, що саме з дня отримання виплати особою, якій призначена така допомога, вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів та впродовж установленого законом строку (до 30 вересня відповідного року) вчинити дії по зверненню до Центру за отриманням допомоги у належному розмірі або в межах встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку (до 01 квітня року, наступного за відповідним роком виплати допомоги) звернутися до суду за захистом порушених прав.

Зі змісту позовної заяви не вбачається, що позивач не мав реальної, об`єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо отримання допомоги у належному розмірі у встановлений законом строк або звернутися до суду за захистом своїх прав у встановлений кодексом строк.

Суд зазначає, що отримання позивачем листа від Центру у відповідь на його заяву та прийняття Верховним Судом рішення у зразковій справі не змінює моменту, коли особа дізналась про порушення своїх прав (отримання разової грошової допомоги у меншому розмірі), а свідчить лише про час, коли особа почала вчиняти активні дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов`язується з початком перебігу строку звернення до суду у випадку, коли законом встановлений строк для вчинення особою активних дій щодо отримання допомоги.

Враховуючи викладене, причини пропуску строку звернення до суду з позовними вимогами в частині відповідних виплат за 2020 рік, зазначені позивачем у наданих поясненнях, суд вважає неповажними. Належних доказів на підтвердження існування обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду, позивач суду не надав.

Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З урахуванням викладеного, оскільки позивачем не надано до суду доказів поважності причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, то наявні правові підстави, встановлені частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, для повернення позовної заяви в частині вимог щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача з приводу не нарахування та не виплати позивачу одноразової грошової допомоги у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, як учаснику бойових дій, та зобов`язання нарахувати та виплатити таку допомогу за 2019 рік.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви позивачеві у вказаній частині позовних вимог.

Частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Відтак, враховуючи, що вказані вимоги є частиною позову в якому заявлені ще інші вимоги (не оформлене у вигляді окремого письмового документу) і не можуть бути фізично виокремлено судом в окремий письмовий документ з метою його повернення позивачу, таку позовну заяву ОСОБА_1 у вказаній частині вимог належить вважати повернутою.

На підставі викладеного, керуючись статтями 169, 248, 294, пунктом 3 розділу VI "Прикінцеві положення" Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Автозаводського району м. Кременчука, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області про визнання бездіяльності протиправною та стягнення грошової допомоги в частині вимог щодо визнання бездіяльності відповідачів незаконними та зобов`язати їх виконати вимоги закону про виплату соціальної допомоги за 2020 рік; стягнення з відповідача Центру по нарахуванню соціальних виплат доплату разовій грошовій допомоги за 2020 рік 5554 грн на користь ОСОБА_1 - вважати повернутою позивачеві у зв`язку з пропуском строку звернення до суду з позовом.

Роз`яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, яка подала позовну заяву.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення цієї ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII.

Суддя І.Г. Ясиновський