Ухвала суду № 97624217, 14.06.2021, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

14 червня 2021 рокум. ПолтаваСправа № 440/5767/21

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Довгопол М.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" про забезпечення позову у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

03 червня 2021 року Акціонерне товариство "Полтаваобленерго" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною та скасування постанови від 05.05.2021 №767 Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про накладення штрафу на АТ "Полтаваобленерго" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання".

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08.06.2021 позовну заяву Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови залишено без руху. Позивачеві надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Визначено, що недоліки необхідно усунути шляхом надання належним чином засвідченої копії оспорюваної постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про накладення штрафу на АТ "Полтаваобленерго" від 05.05.2021 №767 або клопотання про її витребування.

10.06.2021 до суду від Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" надійшла заява про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05.05.2021 №767 "Про накладення штрафу на АТ "Полтаваобленерго за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання" до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити та унеможливити виконання рішення суду у цій справі, оскільки за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 % суми штрафу, яка буде нарахована відповідачем незалежно від факту судового оскарження спірної постанови, при цьому у разі сплати штрафу, повернення коштів є неможливим з огляду на відсутність відповідної процедури, відтак виконання постанови до вирішення питання про її законність та обґрунтованість може призвести до істотних складнощів та неефективності поновлення порушених прав. Також заявник зауважував, що спірна постанова є по суті виконавчим документом, а тому може у будь-який час бути пред`явлена до примусового виконання, що обумовлює проведення виконавчих дій, у тому числі і таких, як примусове стягнення суми заборгованості та виконавчого збору. Крім того, заявник наголошував, що спірна постанова має ознаки очевидної протиправності, що підтверджується необґрунтованими та безпідставними висновками відповідача, які прийняті у результаті неналежної оцінки з боку НКРЕКП взаємовідносин із замовниками послуг з розподілу електроенергії: ТОВ "Посулля-Агро", ФОП ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 , ТОВ "Рост Електромонтаж", гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , ТОВ "Агрофірма Мічуріна", гр. ОСОБА_5 .

Згідно з частиною першою статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Вирішуючи подану заяву, суд виходить з наступних міркувань.

Згідно з частиною першою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Відповідно до частини другої цієї статті, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Системний аналіз наведених вище положень процесуального закону є підставою для висновку про те, що ними визначено дві самостійні підстави для вжиття судом заходів забезпечення позову.

При цьому, при розгляді та вирішенні заяви про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв`язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Суд зауважує, що наведені позивачем у заяві про забезпечення позову аргументи не дають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Так, посилання позивача на те, що спірна постанова є по суті виконавчим документом, а тому може у будь-який час бути пред`явлена до примусового виконання, є безпідставними, оскільки відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусовому виконанню підлягають рішення інших державних органів та рішень Національного банку України, які законом визнані виконавчими документами.

Пунктом 2 частини 2 статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" передбачено, що за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, Регулятор може застосовувати санкції у вигляді накладення штрафу.

Частинами 3 та 5 статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" визначено, що регулятор застосовує штрафні санкції до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, у розмірах, встановлених цим Законом, законами України "Про ринок електричної енергії", "Про природні монополії", "Про питну воду та питне водопостачання", "Про ринок природного газу", "Про теплопостачання". Суб`єкти господарювання, на яких накладено штраф, зобов`язані сплатити його у 30-денний строк з дня одержання копії рішення про накладення штрафу, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону. За заявою суб`єкта господарювання, на якого накладено штраф, Регулятор своїм рішенням має право відстрочити або розстрочити сплату накладеного ним штрафу. За кожний день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 відсотка суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням Регулятора. Суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до Державного бюджету України. Протягом п`яти робочих днів з дня сплати штрафу суб`єкт господарювання зобов`язаний надіслати Регулятору документи, що підтверджують сплату штрафу. У разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора, крім випадків, встановлених частиною п`ятою статті 13 цього Закону.

Частиною 5 статті 13 цього Закону передбачено, що у разі несплати внеску на регулювання або сплати його не в повному обсязі протягом кварталу, наступного за звітним, Регулятор приймає рішення про накладення на такого платника внеску штрафу у розмірі 5 відсотків несплаченої суми внеску на регулювання та може звернутися до суду про стягнення несплаченого внеску на регулювання. Рішення про накладення штрафу приймається Регулятором на підставі акта перевірки суб`єкта господарювання або подання відповідного структурного підрозділу Регулятора про несплату внеску на регулювання або сплату його не в повному обсязі протягом кварталу, наступного за звітним, у 15-денний строк з моменту складення акта перевірки або отримання відповідного подання та оформлюється постановою Регулятора. Штраф може бути накладено протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше одного року з дня його вчинення. Кошти, отримані внаслідок стягнення штрафів, зараховуються до доходів Державного бюджету України. Платники внесків на регулювання не пізніше 15 днів з дня вручення або отримання копії постанови про накладення штрафу зобов`язані сплатити штраф та надати Регулятору копію завіреного банком платіжного документа, що засвідчує факт сплати штрафу. У разі несплати штрафу та/або ненадання копії платіжного документа, що засвідчує факт сплати штрафу, в зазначений строк, виконання постанови про накладення штрафу здійснюється державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Системний аналіз положень статтей 13, 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" свідчить, що постанови про накладення штрафу у разі несплати внеску на регулювання або сплати його не в повному обсязі виконуються державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", водночас постанова про накладення штрафу за порушення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг до суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у відповідній сфері, не є виконавчим документом, а у разі відмови від сплати штрафу та пені їх примусове стягнення здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора.

Зважаючи на викладене, постанова Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05.05.2021 №767 "Про накладення штрафу на АТ "Полтаваобленерго" за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання" не є виконавчим документом у розумінні положень пункту 7 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", оскільки Законом України "Про Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" не визнана таким документом. Відтак зазначена постанова не може бути пред`явлена до примусового виконання у порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", натомість, у разі відмови від сплати штрафу примусове стягнення штрафу здійснюється на підставі відповідного рішення суду за позовом Регулятора.

Суд акцентує увагу, що заявником не надано будь-яких доказів щодо вжиття Регулятором заходів із примусового виконання спірної постанови про накладення штрафу.

Посилання заявника на те, що за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі 1,5 % суми штрафу, яка буде нарахована відповідачем незалежно від факту судового оскарження спірної постанови, не свідчать про наявність обставин, що можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у цій справі, в якій предметом спору є постанова про накладення штрафу. Крім того, суд зауважує, що за приписами статті 22 Закону України "Про Національну комісію, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг" стягнення пені здійснюється за рішенням суду, відтак у разі звернення Регулятора до суду із відповідним позовом правову оцінку правомірності і підставам визначення пені надаватиме суд під час відповідного судового розгляду.

Доводи позивача про те, що у разі сплати штрафу, повернення коштів буде неможливим з огляду на відсутність відповідної процедури, суд вважає необґрунтованими, оскільки наразі діє Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, та перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій, визначених за даними системи обліку даних реєстраторів розрахункових операцій, затверджений постановою КМУ №787 від 03.09.2013, який передбачає, що повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування компенсації здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Відтак у разі надмірної сплати суми штрафу позивач не позбавлений права звернутися до відповідного органу щодо ініціювання повернення сплачених коштів.

Отже, обставини, наведені у заяві про забезпечення позову, не свідчать про те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Стосовно посилань позивача на те, що спірна постанова має ознаки очевидної протиправності, що підтверджується необґрунтованими та безпідставними висновками відповідача, які прийняті у результаті оцінки з боку НКРЕКП взаємовідносин із замовниками послуг з розподілу електроенергії: ТОВ "Посулля-Агро", ФОП ОСОБА_1 , гр. ОСОБА_2 , ТОВ "Рост Електромонтаж", гр. ОСОБА_3 , гр. ОСОБА_4 , ТОВ "Агрофірма Мічуріна", гр. ОСОБА_5 , суд зауважує, що при наданні оцінки обґрунтованості заяви про забезпечення позову суд не досліджує документи, що стали підставою для прийняття спірного управлінського рішення.

Згідно із статтею 192 Кодексу адміністративного судочинства України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Таким чином, саме на стадії розгляду справи по суті суд з`ясовує обставини справи, на які учасники справи посилаються як на підставу свої вимог та заперечень, та досліджує зібрані докази, у тому числі й ті, що слугували підставою для прийняття спірного рішення.

Враховуючи викладене, суд позбавлений можливості надати правову оцінку постанови №767 від 05.05.2021 під час розгляду питання про вжиття заходів забезпечення позову, оскільки така оцінка можу бути надана під час розгляду справи по суті шляхом дослідження наявних у матеріалах справи доказів, при цьому ознаки очевидної протиправності постанови відсутні.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що АТ "Полтаваобленерго" до заяви про забезпечення позову взагалі не надано належним чином засвідченої повної копії постанови №767 від 05.05.2021 (надано копії сторінок 1, 3, 5, 7), як і не надано її до позовної заяви.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05.05.2021 №767 "Про накладення штрафу на АТ "Полтаваобленерго за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання" до набрання законної сили рішенням в адміністративній справі за позовом Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови.

Керуючись статтями 150, 151, 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Акціонерному товариству "Полтаваобленерго" у задоволенні заяви про забезпечення позову Акціонерного товариства "Полтаваобленерго" до Національної комісії, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг про визнання протиправною та скасування постанови.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя М.В. Довгопол