Рішення № 97623955, 14.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4841/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Глуханчука О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (10 мобільний прикордонний загін) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

30 березня 2021 року до суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (10 мобільний прикордонний загін), у якому позивач просить:

визнати протиправними дії Окремої комендатури охорони і забезпечення Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 05.08.2016 в сумі 359,79 грн., враховуючи базовий місяць вересень 2015 року;

зобов`язати Окрему комендатуру охорони і забезпечення Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 05.08.2016 з урахуванням виплаченої суми індексації, враховуючи базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення - січень 2008 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив про те, що у період з 26.08.2015 року по 05.08.2016 року він проходив військову службу в Державній прикордонній службі України.

Наказом від 03.10.2017 № 338-ОС начальника Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України позивача - старшого лейтенанта, начальника відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби «Одеса» звільнено в запас Збройних сил України.

Водночас, як стверджує позивач, за час служби в Окремій комендатурі охорони і забезпечення та станом на день прийняття наказу про виключення зі списків особового складу з ним не було проведено розрахунків щодо виплати заборгованості з індексації грошового забезпечення. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22.09.2020 у справі №420/2517/20 задоволено частково позов ОСОБА_1 та зобов`язано Окрему комендатуру охорони і забезпечення Південного і регіонального управління Державної прикордонної служби України (військову частину 2138) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 05.08.2016 року.

Як зазначає позивач, на виконання рішення суду у справі №420/2517/20 у вересні 2020 року проведено нарахування та виплату йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 05.08.2016 рр. у сумі 359, 79 грн.

Однак, не погоджуючись з нарахованою відповідачем сумою індексації, позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки вважає, що відповідач протиправно застосував при нарахуванні індексації базовий місяць - вересень 2015 року, замість - січень 2008 року.

Так, позивач зазначив, що пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294, яка набрала чинності 01 січня 2008 року, затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток).

Наступне підвищення посадових окладів військовослужбовців відбулось з 1 березня 2018 року, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, отже обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення Позивача повинно здійснюватися наростаючим підсумком починаючи з 1 січня 2008 року, тобто з моменту підвищення посадового окладу згідно з Постановою № 1294, та діяти до 28 лютого 2018 року, тобто до моменту підвищення посадового окладу згідно з Постановою №704.

З цих підстав позивач вважає, що січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому, відповідно до Порядку №1078, січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців.

Також позивач наголосив, що відносити питання щодо нарахування належної їй індексації грошового забезпечення до дискреційних функцій відповідача є неможливим та створить необхідність подальшого оскарження протиправних дій відповідача до окружного адміністративного суду.

На підставі викладеного, позивач, вважаючи, що діями відповідача порушені його права, гарантовані Конституцією України, звернувся до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою суду від 05 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з розглядом справи без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).

30 квітня 2021 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву.

Відповідно до відзиву, відповідач проти задоволення позову заперечує, з позовними вимогами не погоджується, з огляду на наступне.

Так, відповідач зазначив, що відповідно до п. 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування на відповідний рік.

Відповідач вказує, що у зв`язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови № 1013 від 09.12.2015 року "Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (далі - Постанова КМУ № 1013), яка набрала чинності з 15.12.2015 року та підлягала застосуванню з 01.12.2015 року, істотно змінився порядок індексації зарплати та інших доходів населення. Внесеними змінами передбачено, що базовим місяцем підвищення є місяць, у якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного грошового утримання, стипендій, виплат із соціального страхування (пункт 5 Порядку № 1078). Отже, починаючи з 01.12.2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець.

Відповідач зазначив, що з прийняттям Постанови КМУ № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015 року і включно до 01.08.2016 року, посадові оклади військовослужбовців не змінилися. Відтак, базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивачу залишається вересень 2015 року (зміна посадового окладу з 1010 на 1030, згідно наказу начальника 10 мобільного прикордонного загону № 95 від 01.09.2015 року).

Також відповідач наголосив на тому, що виплата сум індексації грошового забезпечення має здійснюватись у межах коштів установ та організацій, передбачених на ці цілі, натомість у зв`язку із відсутністю відповідних бюджетних асигнувань на виплату індексації грошового забезпечення, військовослужбовцям у 2016-2018 роках (індексація) не нараховувалась.

Отже, відповідач вважає, що оскільки до 01.12.2015 року базовий місяць змінювався при зростанні грошових доходів населення, тому для позивача він не може бути встановлений з 01.01.2008 року.

Крім того, відповідач зазначив, що нарахування індексації грошового забезпечення належить до дискреційних повноважень відповідача.

За таких обставин відповідач вважає, що підстави для задоволення позову відсутні.

Інші заяви по суті справи сторонами не надавались, клопотання та додаткові докази не надходили.

З урахуванням вищенаведеного, суд вирішує справу за наявними матеріалами в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, судом встановлено наступні обставини та факти.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період з 26.08.2015 року по 17.08.2016 року проходив службу на посаді офіцера відділення спеціальних дій відділу спеціальних дій 10 мобільного прикордонного загону, фінансове забезпечення якого здійснюється Окремою комендатурою охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України.

Також з 17.08.2016 року по 04.10.2017 року ОСОБА_1 проходив військову службу у Одеському прикордонному загоні (Військова частина 2138) на посаді начальника відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби (а.с. 21).

Наказом начальника Одеського прикордонного загону (І категорії) Південного регіонального управління (І категорії) Державної прикордонної служби України м. Одеса від 04 жовтня 2017 року №339-ОС, старшого лейтенанта ОСОБА_1 начальника відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби (тип С), звільненого наказом начальника Одеського прикордонного загону (І категорії) Південного регіонального управління (І категорії) Державної Прикордонної служби України №338-ос від 03 жовтня 2017 року в запас Збройних Сил України, виключено із списків особового складу загону та знято з усіх видів забезпечення (а.с.22).

У зв`язку із тим, що при звільненні зі служби позивачу не була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення останній звернувся до суду з адміністративним позовом.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року по справі № 420/2517/20 частково задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Одеського прикордонного загіну Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини 2138), Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України. Суд вирішив:

- визнати протиправною бездіяльність Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 05.08.2016 року;

- визнати протиправною бездіяльність Одеського прикордонного загону Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військової частини 2138) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 17.08.2016 по 04.10.2017 року;

- зобов`язати Окрему комендатуру охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 05.08.2016 року;

- зобов`язати Одеський прикордонний загін Південного регіонального управління Державної прикордонної служби України (військову частину 2138) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 17.08.2016 по 04.10.2017 року.

23 жовтня 2020 року рішення суду в адміністративній справі № 420/2517/20 набрало законної сили.

На звернення позивача листом Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України від 20 листопада 2020 року № 11/3364 повідомлено, що у вересні 2020 року йому було виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 05.08.2016 року у розмірі 359, 79 грн., що підтверджується розрахунково-платіжною відомістю № 109 за вересень 2020 року (а.с. 25-26).

27 лютого 2021 року позивач звернувся до коменданта Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (10 мобільний прикордонний загін) із заявою щодо надання йому інформації про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 року по 05.08.2016 року, а також підстав нарахування та збільшення грошового забезпечення (а.с. 27-28).

Листом від 16 березня 2021 року № 11/802 позивачу у відповідь на його звернення надіслано Довідку про розмір грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 31.08.2016 року (а.с. 29-30).

З листа-відповіді від 04 лютого 2020 року № 11/328, наданого відповідачем на звернення позивача, а також на підставі розрахунково-платіжної відомості, судом встановлено, що за період з 01.01.2016 року по 31.08.2016 року позивачу нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення у розмірі 359, 79 грн. із застосуванням базового місця для розрахунку індексації – вересень 2015 року.

Натомість, позивач не погоджується з нарахованою відповідачем сумою індексації, оскільки вважає, що відповідач протиправно застосував при нарахуванні індексації базовий місяць - вересень 2015 року, замість – січень 2008 року.

Отже, спірні правовідносини між сторонами виникли навколо питання щодо визначення січня 2008 року базовим місяцем для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення військовослужбовців.

При цьому, предмети спору у справі №420/2517/20 та у даній справі №420/4841/21 є різними, оскільки у справі № 420/2517/20 предметом спору було право позивача на індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 05.08.2016 року, а предметом даного позову є розмір даної індексації.

У рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року по справі №420/2517/20 ОСОБА_1 було відмовлено у частині позовних вимог щодо визначення базового місяця при нарахуванні індексації січня 2008 року. Суд вважав передчасними позовні вимоги позивача про необхідність застосування при нарахуванні та виплаті індексації у якості базового місяця - січень 2008 року, оскільки нарахування спірної індексації грошового забезпечення відповідачем у межах спірних правовідносин не здійснювалося, а як наслідок не визначався відповідний базовий місяць.

Аналогічна правова позиція була викладена П`ятим апеляційним судом у постанові від 06.11.2019 року по справі 420/1786/19.

Тобто, позовні вимоги про необхідність застосування при нарахуванні та виплаті індексації у якості базового місяця - січень 2008 року в рішенні Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2020 року по справі №420/2517/20 не вирішувались.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення.

Отже, досліджуючи питання чи існує спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (справи №420/2517/20 та №420/4841/21), суд виходить із того, що позов у цій справі щодо обрання базового місяця при нарахуванні позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 05.08.2016 року не є тотожним позову у справі №420/2517/20 щодо визнання права позивача на індексацію грошового забезпечення.

Таким чином, суд вважає, що підстави для застосування положень п.4 ч.1 ст.238 КАС України відсутні, а позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають розгляду по суті.

Вирішуючи спірні правовідносини в межах заявлених позовних вимог, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України “Про військовий обов`язок і військову службу”, військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Згідно з ст.1-2 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами.

У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до Закону.

Згідно з положеннями ст.8 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо: індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Преамбулою Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” від 03.07.1991 №1282-XII встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.

Відповідно до ст.1 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Згідно з положеннями ст.2 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення”, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).

Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.

Частиною 1 статті 4 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.

Вирішуючи це спір, суд зазначає, що питання щодо підтвердження права позивача на індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 05.08.2016 року не є предметом спору у даній справі.

Вказане питання вирішено судом в межах адміністративної справи № 420/2517/20, як було зазначено вище.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Звільнення від доказування з підстав установлення преюдиційних обставин в іншому судовому рішенні, варто розуміти так, що учасники адміністративного процесу не зобов`язані повторно доказувати ті обставини, які були встановлені чинним судовим рішенням в іншій адміністративній, цивільній або господарській справі, якщо в цій справі брали участь особи, щодо яких відповідні обставини встановлені.

Суд приймає доводи позивача стосовно того, що хоча він і вдруге звертається до суду з питання нарахування і виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 05.08.2016 року, однак предмети даних позовів різні, оскільки у справі №420/2517/20 предметом спору було право позивача на індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 05.08.2016 року, а предметом даного позову є розмір даної індексації в частині застосування січня 2008 року базовим місяцем.

Що стосується застосування січня 2008 року базовим місяцем для нарахування позивачу індексації грошового забезпечення за період за період з 01.01.2016 року по 05.08.2016 року, суд зазначає наступне.

Відповідно ч. 2 ст. 6 Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 року (далі - Порядок №1078).

Відповідно до п.1-1 Порядку №1078 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка (застосовується з 01 січня 2016 року).

Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення".

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Згідно з п. 2 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

У відповідності з п. 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Враховуючи, що предметом спору є порядок обчислення позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 05.08.2016 року з урахуванням січня 2008 року як базового місяця при її обчисленні, суд застосовує до спірних правовідносин пункт 5 Порядку № 1078, в редакції Постанови КМУ № 1013 від 09.12.2015 року, яка застосовується з 01.12.2015 року.

Так, відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Аналіз наведених норм законодавства України, дає підстави суду дійти наступних висновків, по-перше, місяць, в якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації; по-друге, наведеними вище нормами законодавства встановлено, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи.

Тобто точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Разом з тим, на момент виникнення оскаржуваних правовідносин визначення розміру посадових окладів військовослужбовців здійснювалося відповідно до постанови Кабінету Міністрів України “Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 07.11.2007 року №1294, якою затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців.

Відповідно до п. 13 Постанови №1294, вона набрала чинності з 01 січня 2008 року.

Вищевказана постанова діяла до дати набрання чинності постанови Кабінету Міністрів України “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” від 30.08.2017 року № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, а саме 01 березня 2018 року.

Проаналізувавши постанову Кабінету Міністрів України №1294 в період її дії з 01.01.2008 року по 01.03.2018 року, тобто періоду який охоплює період оскаржуваних правовідносин, суд вбачає незмінність розмірів посадових окладів військовослужбовців.

Відповідачем жодним чином не доведено наявність обставин зміни посадового окладу позивача станом на дату виникнення оскаржуваних правовідносин, що з урахуванням стабільності відносин щодо встановлених державою розмірів посадових окладів військовослужбовців свідчить про можливість встановлення січня 2008 року базовим місяцем для перерахунку та виплати індексації грошового забезпечення позивача у період з 01.01.2016 року по 05.08.2016 року.

Натомість, відповідачем, всупереч вищенаведеного нормативного регулювання, базовим місяцем для розрахунку індексації за період з 01.01.2016 року по 05.08.2016 року ОСОБА_1 визначено вересень 2015 року.

Суд не приймає зазначені доводи відповідача, враховуючи те, що судом не встановлено зміну розміру посадового окладу позивача у період з 01.01.2016 року по 05.08.2016 року,

Так, відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

Отже, розмір грошового забезпечення військовослужбовців встановлюються Кабінетом Міністрів України, а в спірний період (01.01.2016-05.08.2016) діяла постанова Кабінету Міністрів України № 1294, що набрала чинності з 01 січня 2008 року.

Вирішуючи даний спір, суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.

Положеннями ч. 4 ст. 245 КАС України визначено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини 2 цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

На законодавчому рівні поняття “дискреційні повноваження” суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Обираючи спосіб захисту порушеного права позивача у спірних відносинах, суд виходить з того, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, а практичне застосування ефективного механізму захисту для адміністративного суду є обов`язковим, оскільки протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Водночас, суд не підміняє суб`єкта владних повноважень, оскільки не проводить розрахунок індексації грошового забезпечення, а зобов`язує відповідача провести такий розрахунок, нарахувати та виплатити з урахуванням вимог чинного законодавства за наявності достатніх підстав для цього та наданих позивачем документів.

Розрахунок індексації грошового забезпечення є компетенцією відповідача як органу, в якому позивач проходив службу, і який виплачував йому грошове забезпечення. Саме на відповідача за наявності законних підстав покладається обов`язок нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем нарахування та виплату позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 05.08.2016 року проведено з порушенням Порядку № 1078, та не застосовано базовий місяць для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в цей період – “січень 2008 року”, такі дії відповідача слід визнати протиправними, а порушені права позивача підлягають відновленню шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 року по 05.08.2016 року із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в цей період – “січень 2008 року”, відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням сплаченої суми.

Саме такий судовий захист суд вважає ефективним.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задоволення.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач звільнений від оплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір”, розподіл судових витрат зі сплати судового збору на його користь не здійснюється.

У відповідності зі ст. 258 КАС України, суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день (ч. 6 ст. 120 КАС України).

У зв`язку з перебуванням судді у відпустці та на лікарняному, справу розглянуто у перший робочий день після виходу судді – 14 червня 2021 року.

Керуючись ст.ст. 2, 5-9, 72, 74-78, 90, 120, 243-246, 250, 255, 262, 291, 295, 297, КАС України,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Окремої комендатури охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 05.08.2016 рр. без урахування базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в цей період – “січень 2008 року”.

Зобов`язати Окрему комендатуру охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 05.08.2016 рр. із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення в цей період – “січень 2008 року”, відповідно до вимог Закону України “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року № 1078, з урахуванням вже сплаченої суми.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду може бути оскаржене до П`ятого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Позивач – ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).

Відповідач – Окрема комендатура охорони і забезпечення Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ 14321955; 02121, м. Київ, вул. Світла, 6).

Суддя О.В. Глуханчук