Рішення № 97623920, 11.06.2021, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/3769/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2021 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Цховребової М.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення у Малиновському районі Одеської міської ради, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, -

встановив:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (з урахуванням ухвали суду від 10.06.2021 року) до Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення у Малиновському районі Одеської міської ради, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якому (з урахуванням ухвали суду від 11.05.2021 року про повернення позовної заяви в частині позовних вимог та від 10.06.2021 року про відмову у прийнятті до розгляду заяви позивача про збільшення позовних вимог та її повернення позивачу) позивач просить:

- визнати протиправними дії відповідачів щодо виплати позивачу грошової допомоги до 5 травня (ветеранам війни) не у повному розмірі, п`яти мінімальних пенсії за віком відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов`язати відповідачів здійснити нарахування та виплатити (здійснити доплату) позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік, без обмеження її максимальним розміром з розміру п`яти мінімальних пенсії за віком відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов`язати відповідачів провести індексацію з 2002 по 2020 рік невиплачених сум по день проведення доплати.

Ухвалою суду від 11.05.2021 року: відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); від 10.06.2021 року: залучено до участі у справі як другого відповідача Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради.

Відповідно до ч. 3 ст. 263 КАС України у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Згідно зі змістом адміністративного позову, позивач просить суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі, із зазначенням таких фактичних обставин:

- позивач є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Управлінням кадрів Військово-Морських Сил Збройних Сил України 30.10.2001 р. Також є інвалідом війни, що підтверджується посвідченням інваліда війни серії НОМЕР_2 від 14.08.2020 р.;

- позивач має отримувати разову грошову допомогу до 5 травня в розмірі 5 (п`яти) мінімальних пенсій за віком, починаючи з часу вступу в закону силу зазначених в позові нормативних актів;

- Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 05.06.2020 р. повідомило, що за нарахуванням та виплатою щорічної разової грошової допомоги до 5 травня ветеранам війни за 2002-2020 рр. необхідно звернутись до Департаменту соціальної та сімейної політки Одеської обласної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення у Малиновському районі Одеської міської ради, оскільки на Пенсійний фонд України покладено обов`язок щодо подання переліку осіб, які перебувають на обліку та мають право на одержання грошової допомоги до 5 травня до районних органів соціального захисту населення і Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації;

- з 2002 р. до 2020 р. Управління соціального захисту населення у Малиновському районі Одеської міської ради, Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації, неправильно прийнято рішення про нарахування та виплату позивачу суми разової грошової допомоги до 5 травня з 2002 до 2020 рр. та суми щорічних виплат безпідставно було зменшено;

- позивач вважає таку бездіяльність Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення у Малиновському районі Одеської міської ради, щодо зменшення розміру щорічної одноразової грошової допомоги до 5 травня позивача, згідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» протиправною;

- з 2002 року позивач є пенсіонером Збройних Сил України, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_3 від 09.09.2020 року та пенсійною справою позивача, особовий рахунок: НОМЕР_4 ;

- протягом зазначених періодів, даного виду допомога Управлінням соціального захисту населення у Малиновському районі Одеської міської ради, Департаментом соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації не виплачувалась в повному обсязі.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач – Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, з таких підстав:

- учасникам бойових дій щорічно до 5 травня виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених Законом про Державний бюджет України на відповідний рік. Згідно із механізмом виплати разової грошової допомоги до 5 травня Пенсійний фонд України забезпечує подання місцевим органам праці та соціального захисту населення списки осіб, які мають право на отримання зазначеної допомоги та перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду. Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство надзвичайних ситуацій, Міністерство інфраструктури, Адміністрація Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, Державна податкова служба, Державна судова адміністрація, Служба безпеки, Управління державної охорони забезпечують надання списків осіб, які не перебувають на обліку в органах Пенсійного фонду України;

- ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення у Малиновському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, яке і здійснило йому виплату;

- згідно з Положенням про Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації, затвердженого розпорядженням голови Одеської обласної державної адміністрації від 06.02.2017 №74/А-2017 (зі змінами), Департамент соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації не здійснює нарахування та виплати до 5 травня.

Згідно зі змістом відзиву на позовну заяву, відповідач – Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради вважає позовні вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, із посиланням на висновки Вищого адміністративного суду України від 11.11.2014 року у справі № 101/132913-а тощо.

Станом на 11.06.2021 року відзив на позовну заяву або заява про продовження встановленого судом процесуального строку для його подання, в порядку ч. 2 ст. 121 КАС України, від відповідача – Управління соціального захисту населення у Малиновському районі Одеської міської ради до суду не надійшли.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши пояснення, надані позивачем та відповідачами: Департаментом соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації та Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради, а також докази в їх сукупності, суд встановив таке.

Відповідно до посвідчення, серія НОМЕР_5 , виданого 30 жовтня 2001 р., позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни – учасників бойових дій. (а.с.10)

Згідно з довідкою відповідача – Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси від 20.05.2021 року № 1460/14-13, позивачу у квітні 2020 року була виплачена разова грошова допомога до 5 травня, як учаснику бойових дій, у розмірі 1390,00 грн. на розрахунковий рахунок у відділенні «Ощадбанку». (а.с.52)

Не погоджуючись з діями відповідачів щодо виплати позивачу грошової допомоги до 5 травня (ветеранам війни) не у повному розмірі, п`яти мінімальних пенсії за віком відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», позивач звернувся до суду з вищенаведеними позовними вимогами.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В частині 2 статті 9 КАС України встановлено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до абз. 1, 2 ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Частиною 1 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (в редакції Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 № 367-XIV) щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується базова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI абз. 5 ч. 22 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» викладено у такій редакції «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.».

Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10рп/2008 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), зокрема, положення пункту 20 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року № 107-VI.

Статтею 17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що щорічну виплату разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв`язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 79-VІІІ «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин», який набув чинності 1 січня 2015 року, розділ VІ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

На виконання зазначених приписів Бюджетного кодексу України Кабінетом Міністрів України прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року № 112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», п.п. 1 п. 1 якою визначено, що у 2020 році виплату до 5 травня разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань» (далі - грошова допомога), проводить Міністерство соціальної політики шляхом перерахування коштів на зазначені цілі структурним підрозділам з питань соціального захисту населення обласних, Київської міської державних адміністрацій (далі - регіональні органи соціального захисту населення), які розподіляють їх між структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - районні органи соціального захисту населення), центрами по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, що відповідають вимогам пункту 47 частини першої статті 2 Бюджетного кодексу України (далі - центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат).

Районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв`язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах, зокрема: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув`язнення не виповнилося 18 років) в`язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі – Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Згідно з текстом вказаного рішення Конституційного Суду України від 27.02.2020 року судом встановлено, що в Основному Законі України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою (стаття 1); права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави (частина друга статті 3).

В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу, закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй (частини перша, друга статті 8 Основного Закону України).

Відповідно до Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу (частина перша статті 17); захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (частина перша статті 65); держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (частина п`ята статті 17).

Згідно з Основним Законом України Державний бюджет України і бюджетна система України встановлюються виключно законами України (пункт 1 частини другої статті 92). Такими законами є закони України про Державний бюджет України на кожний рік і Кодекс.

У преамбулі Кодексу зазначено, що Кодексом визначаються правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства. Кодексом регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства, і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу (стаття 1 Кодексу).

Відповідно до підпункту 5 пункту 63 розділу І Закону № 79 розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу було доповнено, зокрема, пунктом 26, яким передбачено, що окремі положення ряду законів України, в тому числі й Закону № 3551, застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Вказаними положеннями Закону № 3551 передбачено пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них (стаття 12), особам з інвалідністю внаслідок війни (стаття 13), учасникам війни (стаття 14), особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551(стаття 15), особам, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною (стаття 16).

За юридичною позицією Конституційного Суду України «встановлення пільг ветеранам війни, особам, на яких поширюється чинність Закону № 3551, є одним із засобів реалізації державою конституційного обов`язку щодо забезпечення соціального захисту осіб, які захищали Батьківщину, її суверенітет і територіальну цілісність, та членів їхніх сімей. Держава не може в односторонньому порядку відмовитися від зобов`язання щодо соціального захисту осіб, які вже виконали свій обов`язок перед державою щодо захисту її суверенітету і територіальної цілісності. Невиконання державою соціальних зобов`язань щодо ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, підриває довіру до держави. Соціальний захист ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, спрямований на забезпечення їм достатнього життєвого рівня. Обмеження або скасування пільг для ветеранів війни, осіб, на яких поширюється чинність Закону № 3551, без рівноцінної їх заміни чи компенсації є порушенням зобов`язань держави щодо соціального захисту осіб, які захищали Вітчизну, та членів їхніх сімей. У разі зміни правового регулювання набуті вказаними особами пільги чи інші гарантії соціального захисту повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації. Обмеження або скасування таких пільг, інших гарантій соціального захисту можливе лише у разі запровадження рівноцінних або більш сприятливих умов соціального захисту» (абзаци другий, третій пункту 5 мотивувальної частини Рішення від 18 грудня 2018 року № 12-р/2018).

Конституційний Суд України звернув увагу, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України.

Конституційний Суд України у своєму Рішенні від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 наголошував на тому, що «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони» (абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

Таким чином, виходячи з того, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що встановлення пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу іншого, ніж у статтях 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551, законодавчого регулювання відносин у сфері надання пільг ветеранам війни спричиняє юридичну невизначеність при застосуванні зазначених норм Кодексу та Закону № 3551, що суперечить принципу верховенства права, встановленому статтею 8 Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Отже, після 27.02.2020 року ані приписи п. 26 розділу VI Бюджетного кодексу України у частині дії ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», ані приписи ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» у редакції п. 20 Розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» об`єктивно не можуть запроваджувати правил призначення та виплати допомоги до 5 травня, зокрема, для учасників бойових дій.

Тому, з 28.02.2020 року – наступного дня з дати ухвалення Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) у позивача виникло право на соціальне забезпечення у порядку редакції Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 р. № 367-ХІV, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для осіб – учасникам бойових у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Наведена позиція суду щодо дати, з якої у позивача виникло спірне право, узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеними у рішенні від 16 червня 2020 року у зразковій справі № 620/1116/20, що набрало законної сили 07.08.2020 року.

При цьому, суд також наголошує, що норми будь-яких підзаконних нормативно-правових актів, у тому числі і постанов КМУ, не можуть змінювати приписів закону України, і не позбавляють позивача цього права, відсутність встановленого механізму їх виплати не звільняє державу в особі уповноваженого органу від обов`язку здійснити таку виплату та не може позбавляти права особи на отримання належних їй сум допомоги.

Крім того, як встановлено судом вище, станом на 11.06.2021 року відзив на позовну заяву або заява про продовження встановленого судом процесуального строку для його подання, в порядку ч. 2 ст. 121 КАС України, від відповідача – Управління соціального захисту населення у Малиновському районі Одеської міської ради до суду не надійшли.

Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, зокрема, неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, про що також зазначено в ухвалі суду про відкриття провадження у справі, відповідно

суд, із застосуванням положень ч. 2 ст. 9 КАС України, дійшов висновку, що:

- бездіяльність щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, допущена Управлінням соціального захисту населення у Малиновському районі Одеської міської ради, та Департаментом праці та соціальної політики Одеської міської ради: не на підставі та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для вчинення дії; недобросовісно; нерозсудливо; непропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких вона спрямована, тому вона є протиправною.

Наведена позиція суду узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у зразковій справі № 440/2722/20 у подібних правовідносинах, яке постановою Великої Палати Верховного Суду від 13 січня 2021 року залишено без змін, відповідно

- адміністративний позов підлягає задоволенню, у спосіб, який узгоджується із способом захисту прав позивача, встановленим врахованим судом рішенням Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 вересня 2020 року у зразковій справі № 440/2722/20.

При цьому щодо позовних вимог позивача в частині зобов`язати відповідачів: здійснити нарахування та виплатити (здійснити доплату) позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік, без обмеження її максимальним розміром з розміру п`яти мінімальних пенсії за віком відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; провести індексацію з 2002 по 2020 рік невиплачених сум по день проведення доплати, – слід зазначити таке.

По-перше, ухвалою суду від 11.05.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації, Управління соціального захисту населення у Малиновському районі Одеської міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії, в частині позовних вимог про: зобов`язання відповідачів здійснити нарахування та виплатити (здійснити доплату) позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій з 2002 по 2019 рік включно, без обмеження її максимальним розміром з розміру п`яти мінімальних пенсії за віком відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», – повернуто позивачеві.

По-друге, виходячи зі змісту прохальної та мотивувальної частин позовної заяви, зазначені позовні вимоги є похідними від основної (самостійної) вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідачів щодо виплати позивачу грошової допомоги до 5 травня (ветеранам війни) не у повному розмірі, п`яти мінімальних пенсії за віком відповідно до частини 5 статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Отже, рішення, дії чи бездіяльність відповідачів щодо: обмеження максимальним розміром нарахування та виплати (доплати) позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як учаснику бойових дій за 2020 рік; проведення індексації з 2002 по 2020 рікневиплачених сум по день проведення доплати, – не є предметом оскарження (спору/дослідження/встановлення/тощо) за даним позовом та підстав звернення з ним.

При цьому, частиною 1 статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 4 КАС України, позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

З наведеного вбачається, що захисту в адміністративному судочинстві підлягають лише та виключно вже порушені права, свободи та інтереси позивача, відповідно захист прав, свобод та інтересів на майбутнє, про який фактично заявлено у зазначених вимогах позивача, не припустимий, тому вимоги позивача у вищезазначеній частині, – є передчасними та не підлягають задоволенню.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року № 3674-VI, позивач звільнений від сплати судового збору, відповідно, підстав для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, немає.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 48, 77, 78, 139, 159, 241-246, 250, 255, 258, 263, 291, 295, Прикінцевими та Перехідними положеннями КАС України, суд -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_6 ) до Департаменту соціальної та сімейної політики Одеської обласної державної адміністрації (місцезнаходження: вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65107; ідентифікаційний код юридичної особи: 41147618), Управління соціального захисту населення у Малиновському районі Одеської міської ради (місцезнаходження: вул. Косовська, 2-Д, м. Одеса, 65017) та Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради (місцезнаходження: вул. Косовська, 2-Д, м. Одеса, 65017; ідентифікаційний код юридичної особи: 36290160) про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення в Малиновському районі м. Одеси щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком.

Зобов`язати Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи до або через Одеський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Г. Цховребова