Рішення № 97623355, 14.06.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1150/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Хилько Л.І., розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ОІЛ ПОСТАЧ " (далі - позивач) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (також - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 12.02.2021 № 0000/325/0702 та № 0000/327/0702.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень стало порушення товариством, на думку відповідача, вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України щодо завищення сум ПДВ, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації) за листопад 2020 на 923 687 грн.; п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України щодо заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (рядок 18 Декларації) за листопад 2020, яка сплачується до бюджету, на 719 113 грн.. Позивач з такими висновком податкового органу не погоджується, оскільки за змістом первинних документів, наданих позивачем на підтвердження реальності проведених з контрагентом-постачальником господарських операцій, вбачається можливим встановити зміст таких операцій. При цьому, неналежне оформлення або відсутність будь-яких документів, не може автоматично свідчити про безтоварність господарських операцій, за наявності інших належних доказів.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовну повністю, обґрунтовуючи це тим, що перевіркою фактично встановлено здійснення документального оформлення позивачем нереальних господарських операцій з контрагентом ТОВ "АГРО-АЛЬЯНС К", а тому задекларовані позивачем господарські операції із придбання насіння соняшника у зазначеного контрагента по видатковим накладним від 12.11.2020 №№ 6, 7, 8, 9, 10, не відбулися у дійсності. Надані позивачем первинні документи щодо придбання насіння соняшника по вищевказаним накладним не опосередковувалися з реальним здійсненням господарських операцій. Відтак, позивачем на порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.44.1 ст.44 Податкового кодексу України завищено податковий кредит за листопад 2020 на загальну суму ПДВ 1642800 грн., в результаті віднесення до його складу сум ПДВ по відображеним нереальним господарським операціям (здійснення яких в реальному просторі та часі не підтверджується) з ТОВ "АГРО-АЛЬЯНС К", які оформлені дефектними первинними документами (а.с.74-76).

Позивач подав відповідь на відзив, в якій не погодився з позицією відповідача (а.с.96-99).

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Так, позивач зареєстрований як юридична особа 15.10.2019, основним видом діяльності є оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин (а.с.26-28).

Відповідач є суб`єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому повноваження.

Судом встановлено, що у встановленому порядку позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію з ПДВ за листопад 2020, в якій задекларовано від`ємне значення ПДВ в розмірі 923687,00 грн., яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. До декларації також було додано: довідку про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (а.с.29-35).

Враховуючи вищевказане, в період з 15.01.2021 по 20.01.2021 посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "УКР ОІЛ ПОСТАЧ" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за листопад 2020 від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., за результатами якої складено акт від 27.01.2021 №243/11-28-07-02/43289248 ( а.с.9-23).

Згідно висновків акту, перевіркою встановлено порушення позивачем:

1. п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, а саме завищення сум від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (показник рядка 21 Декларації) за листопад 2020 на 923687,00 грн.;

2. п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3 ст. 198, п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, а саме заниження суми позитивного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (рядок 18 Декларації) за листопад 2020, яка сплачується до бюджету, на 719113,00 грн..

Перевіркою було встановлено документальне оформлення позивачем господарських операцій з придбання насіння соняшника у контрагента - постачальника ТОВ "АГРО-АЛЬЯНС К".

В ході перевірки не надано будь-яких документів, які б підтверджували фактичне перевезення, зберігання насіння соняшника в кількості 635,57 т на загальну суму 9856798,00 грн., в тому числі ПДВ - 1642799,73 грн., по видатковим накладним ТОВ "АГРО-АЛЬЯНС К", виписаних на адресу ТОВ "УКР ОІЛ ПОСТАЧ", а саме від 12.11.2020 за №№ 6, 7, 8, 9, 10. Враховуючи викладене, задекларовані ТОВ "УКР ОІЛ ПОСТАЧ" господарські операції із придбання насіння соняшника у ТОВ "АГРО-АЛЬЯНС К" по видатковим накладним від 12.11.2020 за №№6, 7, 8, 9, 10, не відбулися у дійсності, а надані ТОВ "УКР ОІЛ ПОСТАЧ" первинні документи щодо придбання насіння соняшника по таким видатковим

накладним не опосередковувалися реальним здійсненням господарських операцій.

На підставі акту перевірки відповідачем 12.02.2021 винесено податкові повідомлення-рішення:

- № 0000/325/0702, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за листопад 2021 в сумі 923687,00 грн. (а.с.24);

- № 0000/327/0702, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість всього на 1078670,00 грн., з яких: 719113,00 грн. - за податковим зобов`язанням; 359557,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.25).

Не погоджуючись з такими рішеннями позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі по тексту - ПК України).

Згідно до п.п.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.п.44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Згідно до ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку (ст.11 Закону № 996-XIV).

Згідно п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пункт 198.2 ст. 198 ПК України передбачає, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно до вимог п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Отже, з наведених правових норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права у платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт та/або послуг) з метою їх використання у своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Водночас, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Якщо ж господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Отже, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження під час вирішення справи.

Документи та інші дані, що спростовують реальність господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо. При цьому про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку, та інші обставини, які в сукупності можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит).

При вирішенні спорів щодо правомірності формування платником даних податкового обліку, зокрема, якщо предметом спору є достовірність первинних документів і підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, також слід враховувати, що відповідно до ст. 77 КАС України, обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову. У разі надання податковим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував суму податкового кредиту, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи.

Наведене випливає зі змісту ч.1 ст.77 КАС України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З матеріалів справи встановлено, що між позивачем та ТОВ "АГРО-АЛЬЯНС К" було укладено договір поставки № УОП-08/20-1 від 31.08.2020, за умовами якого останнє зобов`язалося поставити до позивача насіння соняшника згідно підписаних сторонами Специфікацій, які є невід`ємною частиною Договору (а.с.36-37).

При цьому, як вбачається з акту виїзної перевірки та спірних податкових повідомлень-рішень, податковим органом не визнаються лише господарські операції щодо постачання насіння соняшника по видатковим накладним від 12.11.2020 №№ 6, 7, 8, 9, 10.

На виконання умов договору та згідно до Специфікації №9 від 12.11.2020, ТОВ "АГРО-АЛЬЯНС К" поставило позивачу насіння соняшника в кількості 635,57 т. на загальну суму 9856798,0 грн., в тому числі ПДВ - 1642799,73 грн., що підтверджується видатковими накладними від 12.11.2020 №№ 6, 7, 8, 9, 10 (а.с.38, 39, 41, 43, 45, 47).

По вказаним господарським операціям ТОВ "АГРО-АЛЬЯНС К" складено податкові накладні від 12.11.2020: № 6 на суму 1969591,69 грн., в т.ч. ПДВ - 328265,28 грн.; № 7 на суму 1947414,40 грн., в т.ч. ПДВ - 324569,07 грн.; № 8 на суму 1985100,29 грн., в т.ч. ПДВ - 330850,05 грн.; № 9 на суму 1969591,69 грн., в т.ч. ПДВ - 328265,28 грн.; № 10 на суму 1985100,29 грн., в т.ч. ПДВ - 330850,05 грн. (а.с.40, 42, 44, 46, 48).

Податкові накладні зареєстровані у встановленому порядку, що відображено в акті перевірки.

Товар було придбано безпосередньо на господарсько-переробному комплексі, що розташований по пров. Музейному (бувш. вул. Корчагіна), 2-а у смт. Петрівка Петрівського району Дніпропетровської області , і, відповідно до договору складського зберігання від 31.08.2020, зберігався там же (а.с.49-51, 201-203).

В подальшому, придбаний у ТОВ "АГРО-АЛЬЯНС К" товар реалізований позивачем на адресу ТОВ "ТРИ СТАР" відповідно до укладених договорів поставки. При цьому, перевезення товару до ТОВ "ТРИ СТАР", здійснювалось транспортними засобами, наданими ФОП ОСОБА_1 відповідно до умов договору на транспортно-експедиторське обслуговування від 01.09.2020 № 01/09-2 (а.с.114-191, 192-200, 204-227).

В свою чергу, ТОВ "АГРО-АЛЬЯНС К" підтверджено реальність господарських правовідносин з позивачем щодо постачання товару за видатковими накладними, зокрема і від 12.11.2020 №№ 6, 7, 8, 9, 10, та його зберігання до подальшої реалізації (а.с.228-241).

Суд зазначає, що всі вищеозначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Також предмет даних господарських операцій позивача відповідає видам його господарської діяльності, що підтверджується аналізом господарських операцій з придбання товару та подальшого його використання (реалізації) у господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Отже, висновки відповідача щодо здійснення безпідставного документального оформлення ТОВ "УКР ОІЛ ПОСТАЧ" нереальних господарських операцій з ТОВ "АГРО-АЛЬЯНС К" по видатковим накладним від 12.11.2020 №6, 7, 8, 9, 10, та складення первинних документів всупереч норм частини 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та пп. 2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704, є необґрунтованими та таким, що спростовані наявними у справі доказами.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не було доведено правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень, тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених вимог не спростовують.

Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994, серія A, №303-A, п.29).

Щодо розподілу судових витрат у справі суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Отже, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 22700,00 грн. (а.с.68) підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.6, 9, 14, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 12.02.2021 № 0000/325/0702.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області від 12.02.2021 № 0000/327/0702.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ОІЛ ПОСТАЧ" (код - 43289248) судовий збір в розмірі 22700 грн. (двадцять дві тисячі сімсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (код - 43995486).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.255 КАС України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295-297 КАС України.

Відповідно до пп.15.5 п.15 Розділ VII Перехідні положення КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько