Рішення № 97623325, 14.06.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2021 року м. Київ №320/12024/20

Київський окружний адміністративний суд у складі судді Колеснікової І.С., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ХОБОТ»

до Головного управління ДПС у м. Києві,

Державної податкової служби України

про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «ХОБОТ» із позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, а саме: №1318931/37332379 від 31.10.2019, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної №20 від 13.09.2019; №1318932/37332379 від 31.10.2019, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної №21 від 13.09.2019; №1318934/37332379 від 31.10.2019, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної №25 від 20.09.2019; №1321498/37332379 від 04.11.2019, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної №26 від 20.09.2019; №1321495/37332379 від 04.11.2019, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної №33 від 27.09.2019; №1321494/37332379 від 04.11.2019, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної №34 від 27.09.2019; зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати наступні податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю «ХОБОТ» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання: №20 від 13.09.2019 на суму 80935,68 грн., в т.ч. ПДВ 13489,28 грн.; №21 від 13.09.2019 на суму 74227,00 грн., в т.ч. ПДВ 12371,17 грн.; №25 від 20.09.2019 на суму 17971,20 грн., в т.ч. ПДВ 2995,20 грн.; №26 від 20.09.2019 на суму 7010,00 грн., в т.ч. ПДВ 1168,33 грн.; №33 від 27.09.2019 на суму 58698,24 грн., в т.ч. ПДВ 9783,04 грн.; №34 від 27.09.2019 на суму 154264,72 грн., в т.ч. ПДВ 25710,79 грн.

Позов мотивовано протиправністю рішень про відмову в реєстрації виданих позивачем податкових накладних, оскільки контролюючим органом необґрунтовано зупинено реєстрацію поданих позивачем податкових накладних без чіткого зазначення конкретного критерію ризиковості платника податку та без посилання на рішення про внесення позивача до переліку ризикових платників. Також в обґрунтування позову позивачем зазначено про безпідставність висновків відповідача щодо ненадання позивачем письмових пояснень на підтвердження інформації, вказаної в податкових накладних, оскільки позивачем подавались відповідні пояснення з підтверджуючими документами, яких було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію виданих ним податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.11.2020 відкрито спрощене провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), запропоновано відповідачам подати відзив на позовну заяву.

Відповідачі правом подання відзиву не скористалась, інших заяв по суті справи відповідачами до суду не подано. У зв`язку з відсутністю коштів на відправлення поштової кореспонденції ухвалу суду про відкриття провадження у справі, направлено на офіційну електронну адресу відповідачів та отримано ними 01.12.2020, що підтверджується витягом з електронної пошти Київського окружного адміністративного суду.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази та з`ясувавши обставини справи, судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ХОБОТ», ідентифікаційний код 37332379, місцезнаходження: 07301, Київська область, м. Вишгород, проспект Шевченка, 6-А, приміщення 158, зареєстровано як юридична особа 23.09.2010, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис №10711020000027319. Основним видом діяльності товариства є - 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами.

Позивачем сформовано податкові накладні №20 від 13.09.2019 на суму 80935,68 грн., в т.ч. ПДВ 13489,28 грн., постачальник (продавець) - ТОВ «ХОБОТ», отримувач (покупець) - ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (вишня «Повна Чаша» коктейльна зелена в сиропі б/к 308 г, вишня «Повна Чаша» коктейльна червона в сиропі б/к 308 г); №21 від 13.09.2019 на суму 74227,00 грн., в т.ч. ПДВ 12371,17 грн., постачальник (продавець) - ТОВ «ХОБОТ», отримувач (покупець) - ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (повидло абрикосове (сировина), вишня коктейльна кондитерська (сировина), добавка фруктова абрикосова непастеризована, добавка фруктова вишнева непастеризована); №25 від 20.09.2019 на суму 17971,20 грн., в т.ч. ПДВ 2995,20 грн., постачальник (продавець) - ТОВ «ХОБОТ», отримувач (покупець) - ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (повидло яблучне «Повна Чаша», стерилізоване, 1 ґатунку, 600 г); №26 від 20.09.2019 на суму 7010,00 грн., в т.ч. ПДВ 1168,33 грн., постачальник (продавець) - ТОВ «ХОБОТ», отримувач (покупець) - ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (повидло абрикосове (сировина), добавка фруктова вишнева непастеризована); №33 від 27.09.2019 на суму 58698,24 грн., в т.ч. ПДВ 9783,04 грн., постачальник (продавець) - ТОВ «ХОБОТ», отримувач (покупець) - ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (повидло абрикосове «Повна Чаша», стерилізоване, 1 ґатунку, 600 г, вишня «Повна Чаша» коктейльна червона в сиропі б/к 308 г); №34 від 27.09.2019 на суму 154264,72 грн., в т.ч. ПДВ 25710,79 грн., постачальник (продавець) - ТОВ «ХОБОТ», отримувач (покупець) - ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (джем чорносмородиновий (сировина), повидло абрикосове (сировина), добавка фруктова абрикосова непастеризована, добавка фруктова вишнева непастеризована, вишня коктейльна кондитерська (сировина)), та направлено їх на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно квитанцій АС «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України від 19.09.2019 №9215560110, від 20.09.2019 №9215554586, від 16.10.2019 №9240913560, №9240918533, №9240916418, №5240912914, податкові накладні прийнято, реєстрацію зупинено, оскільки податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку», запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивачем направлено ДПС України повідомлення від 19.09.2019 №1, №2, від 15.10.2019 №6, №9, №12, №13 про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, та письмові пояснення з детальним описом змісту господарських операцій, за якими складено податкові накладні, з посиланням на первинні документи.

Згідно квитанцій №2 від 29.10.2019 №9253683021, №9253879112, від 30.10.2019 №9254066400, №9254928044, №9255270479, №9255349839, зазначені пояснення та копії документів прийнято до розгляду Державною податковою службою України.

До пояснень позивачем додано: договір поставки №465Р від 01.12.2016, укладений між ТОВ «ХОБОТ» (постачальник) та ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (покупець) на поставку товару ТМ «Повна Чаша» з відтермінуванням платежу на 45 календарних днів з дати поставки; договір поставки №6813Р від 15.03.2019, укладений між ТОВ «ХОБОТ» (постачальник) та ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» (покупець) на поставку товару з відтермінуванням платежу на 75 календарних днів з дати поставки; видаткові накладні від 13.09.2019 №202, від 20.09.2019 №210, від 27.08.2019 №215; накладні за кількістю №203 від 13.09.2019, №211 від 20.09.2019, №216 від 27.09.2019; рахунки-фактури №СФ-0000203 від 13.09.2019, №СФ-0000211 від 20.09.2019, №СФ-0000216 від 27.09.2019; договір поставки №11/03/2019 від 11.03.2019, укладений між ТОВ «ПРОКСІТЕХНОТОРГ» (постачальник) та ТОВ «ХОБОТ» (покупець), первинні документи, податкові накладні, складені на виконання зазначеного договору, згідно яких позивачем придбано у ТОВ «ПРОКСІТЕХНОТОРГ» товари в асортименті, в тому числі, товари, які поставлялись позивачем на користь ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» та зазначені у спірних податкових накладних.

Рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, від 31.10.2019 №1318931/37332379, №1318932/37332379, №1318934/37332379, від 04.11.2019 №1321498/37332379, №1321495/37332379, №1321494/37332379 відмовлено в реєстрації податкових накладних ТОВ «ХОБОТ» №20 від 13.09.2019, №21 від 13.09.2019, №25 від 20.09.2019, №26 від 20.09.2019, №33 від 27.09.2019, №34 від 27.09.2019 в зв`язку з ненаданням платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) за урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Вважаючи рішення комісії про відмову в реєстрації податкових накладних №20 від 13.09.2019, №21 від 13.09.2019, №25 від 20.09.2019, №26 від 20.09.2019, №33 від 27.09.2019, №34 від 27.09.2019 протиправним, позивач звернувся з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов`язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин).

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший); підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п`ятий); якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац десятий).

Пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117 (чинну на час виникнення між сторонами спірних відносин), якою затверджено «Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»; «Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації»; «Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації» (яка була чинною на час виникнення між сторонами спірних відносин).

Відповідно до пункту 3 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування (підпункт 1); обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку (підпункт 2); одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D > 0,05, P < P м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті (підпункт 3 Порядку).

Також «Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) встановлено, що: в разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі (пункт 4); податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5); у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6); у разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7).

Зі змісту наведених норм убачається, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: платника податку - критеріям ризиковості платника податку; податкової накладної / розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Судом встановлено, що реєстрацію поданих позивачем податкових накладних №20 від 13.09.2019, №21 від 13.09.2019, №25 від 20.09.2019, №26 від 20.09.2019, №33 від 27.09.2019, №34 від 27.09.2019 зупинено через те, що вказані податкові накладні відповідають вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку».

На офіційному сайті Державної фіскальної служби України 13.11.2018 оприлюднено критерії ризиковості платника податку та критерії ризиковості здійснення операцій (з урахуванням внесених змін, погоджених Міністерством фінансів згідно листа від 31.10.2018 за №26010-06-05/28170), затверджені в.о. Голови Державної фіскальної служби України 05.11.2018.

Відповідно до зазначеного листа Державної фіскальної служби України «Критерії ризиковості платника податку», платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18статті49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України(далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1- 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб`єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб`єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС .

Відповідачами не надано протоколу засідання Комісії, переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв, не надано матеріалів, на підставі яких ТОВ «ХОБОТ» віднесено до такого переліку, іншої інформації, доказів, що розглядається Комісією, яка, відповідно до «Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків», обов`язково додається до протоколу засідання Комісій.

На думку суду, за наведеного правого регулювання фіскальний орган зобов`язаний у Квитанції чітко вказати не лише конкретний вид критерію, який встановлений підпунктом 1.6 пункту 1 Критеріїв, а також рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників. Водночас, у квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено, за якою саме підставою позивача із указаних в підпункті 1.6 пункту 1 Критеріїв віднесено до ризикових платників податку.

Крім того, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної, зокрема, у постанові від 02.04.2019 по справі №822/1878/18, листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами у розумінні статті 117 Конституції України, а відтак не є джерелом права відповідно до статті 7 КАС України. Акти, що затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством.

Відтак суд дійшов висновку про необґрунтованість зупинення відповідачем реєстрації податкових накладних позивача №20 від 13.09.2019, №21 від 13.09.2019, №25 від 20.09.2019, №26 від 20.09.2019, №33 від 27.09.2019, №34 від 27.09.2019 з підстав їх відповідності вимогам підпункту 1.6 пункту 1 «Критеріїв ризиковості платника податку».

Відповідно до «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин): у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (підпункти 1-4 пункту 13); перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством (пункт 14); письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг) (пункт 15); підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства (пункт 21).

Судом встановлено та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, що позивачем направлено відповідачу пояснення та копії первинних документів для підтвердження підстав подання податкових накладних з метою їх реєстрації, та якими підтверджується придбання ТОВ «ХОБОТ» та подальша реалізація ним придбаного товару на користь ТОВ «СІЛЬПО-ФУД».

Судом враховано, що підставою для відмови в реєстрації податкових накладних ТОВ «ХОБОТ» №20 від 13.09.2019, №21 від 13.09.2019, №25 від 20.09.2019, №26 від 20.09.2019, №33 від 27.09.2019, №34 від 27.09.2019 є ненадання платником податку первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційних описів), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) за урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

При цьому фіскальним органом, в порушення підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, не вказано у квитанціях про зупинення реєстрації зазначених податкових накладних конкретного переліку документів, які, на думку контролюючого органу, необхідно надати.

Також, відповідачами не спростовано того, що позивач скористався правом на надання пояснень та документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, та надав податковому органу письмові документи, що підтверджують реальність здійснення операцій по ним.

Втім, з рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.10.2019 №1318931/37332379, №1318932/37332379, №1318934/37332379, від 04.11.2019 №1321498/37332379, №1321495/37332379, №1321494/37332379 неможливо встановити, копії яких документів досліджувались Комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Положеннями статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно частини другої статі 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не було покладено в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Втім, в ході розгляду справи відповідачами не надано жодних належних та допустимих доказів, які підтверджують правомірність оскаржуваних рішень комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, суду не було надано доказів, які було враховано під час його прийняття, зокрема, інформацію щодо здійсненого аналізу податкових накладних позивача, які були надіслані на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних та підстави віднесення такого платника до переліку ризикових.

Також, факт зупинення реєстрації податкових накладних ТОВ «ХОБОТ» №20 від 13.09.2019, №21 від 13.09.2019, №25 від 20.09.2019, №26 від 20.09.2019, №33 від 27.09.2019, №34 від 27.09.2019 у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Слід зазначити, що ТОВ «ХОБОТ» має такі види діяльності згідно КВЕД: 46.31 Оптова торгівля фруктами й овочами (основний); 01.24 Вирощування зерняткових і кісточкових фруктів; 01.25 Вирощування ягід, горіхів, інших плодових дерев і чагарників; 10.39 інші вищи перероблення та консервування фруктів і овочів; 46.17 Діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 47.29 Роздрібна торгівля іншими продуктами харчування в спеціалізованих магазинах.

На виконання положень договорів поставки №465Р від 01.12.2016 та №6813Р від 15.03.2019, укладених між ТОВ «ХОБОТ» та ТОВ «СІЛЬПО-ФУД», позивачем було складено податкові накладні №20 від 13.09.2019, №21 від 13.09.2019, №25 від 20.09.2019, №26 від 20.09.2019, №33 від 27.09.2019, №34 від 27.09.2019 за правилом першої події та направлено їх на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Окремо суд звертає увагу, що ані ТОВ «ХОБОТ», ані ТОВ «СІЛЬПО-ФУД» не були визнані судом як фіктивні підприємства, є суб`єктами реального сектору економіки та здійснюють підприємницьку діяльність.

Тобто усі вказані вище документи та обставини свідчать про здійснення ТОВ «ХОБОТ» правомірної регулярної господарської діяльності та наявності правових підстав для складення та реєстрації податкових накладних за фактом господарських операцій з ТОВ «СІЛЬПО-ФУД».

Відтак, ТОВ «ХОБОТ» у передбачений законодавством спосіб було надано контролюючому органу належні документи на підтвердження правомірності формування податкових накладних №20 від 13.09.2019, №21 від 13.09.2019, №25 від 20.09.2019, №26 від 20.09.2019, №33 від 27.09.2019, №34 від 27.09.2019, відповідно рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.10.2019 №1318931/37332379, №1318932/37332379, №1318934/37332379, від 04.11.2019 №1321498/37332379, №1321495/37332379, №1321494/37332379, якими відмовлено у реєстрації податкових накладних ТОВ «ХОБОТ» №20 від 13.09.2019, №21 від 13.09.2019, №25 від 20.09.2019, №26 від 20.09.2019, №33 від 27.09.2019, №34 від 27.09.2019 не відповідають вимогам щодо правомірності та є такими, що порушують права позивача, як платника податків, зокрема, право на реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбаченого статтею 201 Податкового кодексу України.

За наведених обставин, суд вважає, що рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 31.10.2019 №1318931/37332379, №1318932/37332379, №1318934/37332379, від 04.11.2019 №1321498/37332379, №1321495/37332379, №1321494/37332379 є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог в частині зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати наступні податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю «ХОБОТ» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання: №20 від 13.09.2019 на суму 80935,68 грн., в т.ч. ПДВ 13489,28 грн.; №21 від 13.09.2019 на суму 74227,00 грн., в т.ч. ПДВ 12371,17 грн.; №25 від 20.09.2019 на суму 17971,20 грн., в т.ч. ПДВ 2995,20 грн.; №26 від 20.09.2019 на суму 7010,00 грн., в т.ч. ПДВ 1168,33 грн.; №33 від 27.09.2019 на суму 58698,24 грн., в т.ч. ПДВ 9783,04 грн.; №34 від 27.09.2019 на суму 154264,72 грн., в т.ч. ПДВ 25710,79 грн., суд зазначає, що відповідно до підпункту 201.1, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків.

Пунктом 28 «Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), окрім іншого, визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено «Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246.

Відповідно до пункту 19 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Згідно пункту 20 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних»(в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС України.

Втім, Європейський суд з прав людини у пункті 50 рішення від 13.01.2011 (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (case of Chuykina v. Ukraine) (Заява № 28924/04) зазначив про те, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golder v. the United Kingdom), пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії» (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, пункт 45, від 10.07.2003, та «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, пункт 25, ECHR 2002-II).

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем, надані позивачем пояснення та документи складені з дотриманням вимог законодавства, втім не були розглянуті Комісією. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних ТОВ «ХОБОТ» №20 від 13.09.2019, №21 від 13.09.2019, №25 від 20.09.2019, №26 від 20.09.2019, №33 від 27.09.2019, №34 від 27.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішено, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні ТОВ «ХОБОТ» №20 від 13.09.2019, №21 від 13.09.2019, №25 від 20.09.2019, №26 від 20.09.2019, №33 від 27.09.2019, №34 від 27.09.2019 у Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх направлення на реєстрацію позивачем.

Щодо строку звернення до суду, суд зауважує, що до спірних відносин слід застосовувати строк звернення до суду - 1095 днів, встановлений статтею 102 Податкового кодексу України для оскарження рішень контролюючого органу, оскільки позивачем не здійснювалось оскарження спірного рішення в адміністративному порядку.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, положень проаналізованого законодавства, наявних у матеріалах справи доказів та наведених сторонами аргументів, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 12612,00 грн. (платіжне доручення від 12.11.2020 №726). Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів витрати на правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

За приписами пункту першого частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина перша). За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина друга). Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина третя). Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина четверта). Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина п`ята). У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома).

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Згідно пункту 4 частини першої статті першої Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 №5076-VI (далі - Закон №5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Отже, договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону №5076-VI).

Статтею 19 Закону №5076-VI визначено, зокрема, такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до статті 30 Закону №5076-VI, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу позивачем подано: договір про надання правничої допомоги №12/11 від 12.11.2020, укладений між адвокатом Відановою О.В. та ТОВ «ХОБОТ», згідно якого гонорар за супровід справи щодо оскарження рішень податкового органу про відмову в реєстрації податкових накладних №20 від 13.09.2019, №21 від 13.09.2019, №25 від 20.09.2019, №26 від 20.09.2019, №33 від 27.09.2019, №34 від 27.09.2019 в Єдиному реєстрі податкових накладних становить 5000,00 грн.; рахунок-фактура №13/11 від 13.11.2020 на суму 5000,00 грн.; платіжне доручення №727 від 13.11.2020, згідно якого ТОВ «ХОБОТ» перераховано на користь ФОП ОСОБА_1 5000,00 грн. за юридичні послуги згідно рахунку №13/11 від 13.11.2020; акт наданих послуг №17/11 від 17.11.2020, підписаний ФОП ОСОБА_1 та ТОВ «ХОБОТ».

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом статей 632 та 903 Цивільного кодексу України, ціна договору (плата за договором) - форма грошового визначення вартості наданих послуг. Оплата виконавцю послуги здійснюється за виконання ним договірного обов`язку з її надання.

Великою Палатою Верховного Суду у своїй постанові від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 сформовано правову позицію, згідно якої не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Дослідивши надані позивачем документи, враховуючи наведені норми права та судову практику, суд дійшов висновку, про відповідність зазначеним вимогам нормативних актів та судовій практиці Верховного Суду визначений у пункті 3.1 договору про надання правничої допомоги №12/11 від 12.11.2020 розмір загальної вартості послуг адвоката.

На переконання суду, розмір заявлених до відшкодування витрат на правову допомогу є співмірним із складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та ціною позову.

Відтак на користь позивача слід присудити судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 12612,00 грн. та витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн., всього разом - 17612,00 за рахунок бюджетних асигнувань призначених для Державної податкової служби України.

Керуючись статтями241-246Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, а саме: №1318931/37332379 від 31.10.2019, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної №20 від 13.09.2019; №1318932/37332379 від 31.10.2019, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної №21 від 13.09.2019; №1318934/37332379 від 31.10.2019, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної №25 від 20.09.2019; №1321498/37332379 від 04.11.2019, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної №26 від 20.09.2019; №1321495/37332379 від 04.11.2019, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної №33 від 27.09.2019; №1321494/37332379 від 04.11.2019, яким було відмовлено в реєстрації податкової накладної №34 від 27.09.2019.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати наступні податкові накладні товариства з обмеженою відповідальністю «ХОБОТ» в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання: №20 від 13.09.2019 на суму 80935,68 грн., в т.ч. ПДВ 13489,28 грн.; №21 від 13.09.2019 на суму 74227,00 грн., в т.ч. ПДВ 12371,17 грн.; №25 від 20.09.2019 на суму 17971,20 грн., в т.ч. ПДВ 2995,20 грн.; №26 від 20.09.2019 на суму 7010,00 грн., в т.ч. ПДВ 1168,33 грн.; №33 від 27.09.2019 на суму 58698,24 грн., в т.ч. ПДВ 9783,04 грн.; №34 від 27.09.2019 на суму 154264,72 грн., в т.ч. ПДВ 25710,79 грн.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ХОБОТ» судові витрати в розмірі 17612,00 грн. (сімнадцять тисяч шістсот дванадцять грн. 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань, призначених для Державної податкової служби України.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ХОБОТ» (ідентифікаційний код 37332379, місцезнаходження: 07301, Київська область, м. Вишгород, проспект Шевченка, 6-А, приміщення 158).

Відповідачі:

- Державна податкова служба України (ідентифікаційний код 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8);

- Головне управління ДПС у м. Києві (ідентифікаційний код 43141267, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Згідно пункту 3 розділу VI «Прикінцеві положення» Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, провадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Колеснікова І.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 14 червня 2021 року.