Рішення № 97623198, 11.06.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2021 року справа №320/6595/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Терлецька О.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А1049 , Військової частини А1880 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду Звернувся ОСОБА_1 (далі – позивач) з адміністративним позовом до Військової частини №А1880 (далі – відповідач-1) та Військової частини А1049 (далі – відповідач-2), - про визнання протиправним дій суб`єкта владних повноважень та зобов`язання чинити певні дії.

Зміст позову, з врахуванням уточненої редакції позову до вирішення питання судом про відкритті провадження у справі від 26.08.2020, складають вимоги: 1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача-1 про відмову у наданні Компенсації відповідно до Постанови № 450; 2) визнати протиправним рішення відповідача-2 про відмову у виправленні помилки відповідача-1; 3) зобов`язати відповідача-1 здійснити нарахування та виплату компенсації за піднайом житла з дня реєстрації відповідного рапорту позивача; 4) зобов`язати відповідача-2 виконати припис ст.59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України у частині його обов`язку встановити у підлеглій військовій частині А1880 такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання ч.1 ст.12 Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців» у частині забезпечення права позивача на отримання компенсації за піднайом жилого приміщення.

Ухвалою від 22.09.2020 Київського окружного адміністративного суду позовну заяву було повернуто позивачеві. Постановою від 14.01.2021 Шостим апеляційним адміністративним судом ухвалу Київського окружного адміністративного суду було скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відповідно до розпорядження Керівника апарату Київського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 справу було перерозподілено та визначено інший склад суду. Ухвалою від 27.01.2021 Київського окружного адміністративного суду провадження у справі було відкрито за правилами загального позовного провадження.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує доводами, викладеними в позові та відповіді на відзив відповідача-1.

Відповідач-1 проти позову заперечив, просив відмовити у задоволенні позову. Свої заперечення проти позову обґрунтовує тим, що на час звернення до суду позивач вже проживає у переобладнаному службовому житлі, і від позивача до відповідача-1 не надходило звернень щодо його незгоди з наданим житловим приміщенням.

Протокольною ухвалою суду від 06.06.2021 вирішено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.

Дослідивши обставини справи, суд встановив.

ОСОБА_1 - військовослужбовець Збройних Сил України, майор, проходить військову службу у військовій частині А1975 м. Васильків Київської області. Зазначена військова частина підпорядкована військовим частинам А1880, А0820, Повітряних Сил Збройних Сил України.

Зі складом сім`ї - три особи (позивач, дружина та донька) позивач перебуває на квартирному (житловому) обліку у військовій частині А1880 із 12.07.1993 року. З 06.09.2017 року, як учасник бойових дій перебуває у списках осіб, які мають право на першочергове отримання житлових приміщень.

На час звернення позивач проживає у господарській будівлі на території військової частини А1975. Члени його сім`ї (дружина та донька) у зв`язку із неможливістю проживання у не облаштованій господарській будівлі змушені винаймати житло у інший місцевості.

На підставі п.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 р. № 450 (далі - Постанова № 450) 03.03.2020 року позивачем був складений рапорт з проханням виплачувати належну компенсацію за піднайом житла.

24.04.2020 року позивачу було надано відповідь із змісту якої слідує, що у проханні щодо виплати компенсації у відповідності до Постанови № 450 було відмовлено.

Дане рішення відповідача-1 про відмову позивачем було оскаржено. З відповіді відповідача-1 на скаргу слідує, що у порушеному у скарзі питанні позивачеві було відмовлено у зв`язку з тим, що він проживає у спеціально пристосованій казармі чи гуртожитку.

Позивач вважає дії відповідачів незаконними та протиправними, тобто, такими, що порушили його право на отримання від держави компенсації згідно Постанови № 450.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

У відповідності до ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до ст.47 Конституції України кожен має право на житло. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно.

Відповідно до ч. 1 ст.12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” від 20.12.1991 року №2011-ХІІ, -військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання. У разі відсутності жилих приміщень для проживання військова частина зобов`язана за бажанням військовослужбовця виплачувати йому грошову компенсацію за піднайом жилого приміщення.

Відповідно до статті 12 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей”, - Кабінет Міністрів України своєю Постановою №450 встановив Порядок виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил (далі - Порядок виплати грошової компенсації).

У відповідності до Наказу Міністра оборони України від 31.07.2018 року № 380 “Про затвердження Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями”, - компенсація за піднайом виплачується за місцем проходження військової служби відповідно до Порядку виплати грошової компенсації військовослужбовцям Збройних Сил України за піднайом (найом) ними жилих приміщень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 450.

У відповідності до п.4 Порядку виплати грошової компенсації, - грошова компенсація виплачується починаючи з дня реєстрації поданого в установленому порядку рапорту військовослужбовця.

У відповідності до п.5 Порядку виплати грошової компенсації, - для отримання грошової компенсації за піднайом житла військовослужбовець складає рапорт і додає документи, що визначені пунктом 5.

У відповідності до п.6 Порядку виплати грошової компенсації, - грошова компенсація не виплачується у разі:

1) наявності у військовослужбовця або членів його сім`ї житлового приміщення, яке відповідає встановленим санітарним і технічним вимогам, площа якого відповідає мінімальним нормам, визначеним житловим законодавством, або забезпечення службовим житлом, житловим приміщенням для постійного проживання (грошовою компенсацією за належне йому для отримання житлове приміщення), або проживання військовослужбовця у спеціально пристосованій казармі чи гуртожитку, в населених пунктах за місцем проходження військової служби та/або в безпосередній близькості від місця проходження військової служби, що дає змогу щодня своєчасно прибувати до місця її проходження. Перелік таких населених пунктів визначається Міноборони, МВС, МОН, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держспецзв`язку, ДКА та Управлінням державної охорони;

2) нездачі службового жилого приміщення (у тому числі в гуртожитку) за попереднім місцем проходження військової служби, крім осіб, які прибули з тимчасово окупованої території України та населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження;

3) штучного погіршення військовослужбовцем житлових умов шляхом обміну займаного житлового приміщення, його псування або руйнування, відчуження придатного і достатнього за розміром для проживання житлового будинку (частини будинку), а також внаслідок вилучення житлового приміщення, використовуваного для провадження господарської діяльності промислового характеру, в населених пунктах, зазначених в абзаці другому цього пункту, - протягом п`яти років з моменту вчинення таких дій.

Інших випадків для відмови військовослужбовцю у виплаті грошової компенсації за піднайом житла законодавством не передбачено.

Суд погоджується з доводами позивача, що відповідач 1 відмовивши позивачеві у наданні Компенсації з підстав наявності у військовій частині будь якого житлового приміщення порушив п.6 Постанови № 450 щодо наявності виняткових випадків відмови військовослужбовцю у отриманні Компенсації.

Так відповідач-1 відмовив позивачу у належній йому компенсації за піднайом житла, вказав підставу, не передбачену законодавством і відповідно діяв не в порядку і спосіб, визначений законодавством, чим порушив безумовний принцип законності правомірного рішення та діяльності, визначений п.1 ч.2 ст.2 КАС України.

Окрім того відповідачі не простували доводи позивача, що проживання у службовому приміщенні (господарська будівля військової частини А1975, що переобладнана для проживання особового складу площею 10 кв.м), за умови перебування позивача та членів його сім`ї на житловій черзі, та наймом житла у іншій місцевості, - не позбавляє позивача права на отримання від держави компенсації за піднайом житла.

Суд також бере до уваги доводи позивача, що у відповідності до ст.59 Закону України “Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України”, - командир військової частини зобов`язаний встановлювати у військовій частині такий порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України, показувати приклад неухильного виконання вимог законодавства.

Таким чином, відповідач-2, маючи контролюючі повноваження по відношенню до відповідача-1 в частині відмови позивачу у компенсації за піднайом жила, - не усунув порушення прав позивача та не встановив порядок, який гарантував би неухильне дотримання законів України і тим самим порушив вимоги ст.59 закону України “Про статут внутрішньої служби Збройних Сил України”.

Суд погоджується з доводами позивача, що відмовою у виплаті компенсації відповідачі порушили його право на отримання грошової компенсації за піднайом житла, встановленого Постановою № 450.

У відповідності до ст.55 Конституції України права громадянина захищаються судом. Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ч.2 ст.77 КАС України, - в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зважаючи на те, що відповідач не спростував доводи позивача щодо його порушеного права на компенсацію за піднайом житла діями відповідачів, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Військової частини А1880 про відмову у наданні Компенсації ОСОБА_1 відповідно до Постанови № 450.

Зобов`язати Військову частини А1880 (код ЄДРПОУ 07806456) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) Компенсації за піднайом житла з дня реєстрації відповідного рапорту ОСОБА_1 .

Визнати протиправним рішення Військової частини А1049 про відмову у виправленні помилки Військової частини А1880.

Зобов`язати Військову частину А1049 (код ЄДРПОУ 26606438) виконати припис статті 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, у частині його обов`язку встановити у підлеглій Військовій частині А1880 (код ЄДРПОУ 07806456) такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання ч.1 ст.12 закону України “Про соціальний та правовий захист військовослужбовців ” у частині забезпечення права ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) на отримання компенсації за піднайом жилого приміщення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Терлецька О.О.