Рішення № 97622867, 04.06.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 червня 2021 року м. Ужгород№ 260/447/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Дору Ю.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання – Кустрьо В.М.,

позивача – не з"явився;

представника позивача - Лук"яненко А.О;

представника відповідача 1,2 – Крупа-Газуда М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління державної податкової служби у Закарпатській області (88000, м. Ужгород, вул. Духновича, 2 , код ЄДРПОУ ВП 44106694), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про розгляд скарги, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України, згідно якого просив суд: 1. скасувати податкове повідомлення-рішення №3651-0409-0701 від 23.11.2020р. Головного управління Державної податкової служби України в Закарпатській області прийнятої 23.11.2020р. за номером 3651-0409-0701 відносно ОСОБА_1 РНОКПП - НОМЕР_1 , податкова адреса: АДРЕСА_2 .; 2.Звільнити від сплати судового збору, у зв`язку з введенням державою так званого “Локдауну” на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2020 року №1236 “Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-I9, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” у зв`язку з чим я не мав заробітку і являюсь інвалідом III групи.

Ухвалою суду від 02.03.2021 року судом відкрито провадження у справі та розгляд справи вирішено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 26.04.2021 року судом закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті позовних вимог.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що винесене Головним управлінням Державної податкової служби України в Закарпатській області податкове повідомлення-рішення №3651-0409-0701 від 23.11.2020 р. є безпідставним та необгрунтованим. Вважає, що відповідач неналежним чином повідомив про оскаржуване повідомлення-рішення, не надав до нього розрахунок податкового зобов`язання. Вказує, що рішення про розгляд Скарги було надіслано позивачу з порушенням строку. Стверджує, що розмір його податкового зобов`язання складає 0 (нуль) грн. 00 коп. за 2018 рік, 0 (нуль) грн. 00 коп. за 2019 рік та 0 (нуль) грн. 00 коп. за 2020 рік.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві та просив суд даний адміністративний позов задовольнити повністю.

Представник відповідачів проти задоволення даного адміністративного позову заперечила з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, при цьому додатково пояснивши, що Відповідачем-2 не порушено строки розгляду скарги, передбачені Податковим кодексом України. Вказала, що відповідно до п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на день прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) до податкового повідомлення- рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

Як встановлено судом в ході судового розгляду та вбачається із матеріалів даної адміністративної справи, 23 листопада 2021 року Головним управлінням ДПС у Закарпатській області було винесено податкове повідомлення-рішення № 3651-0409-0701, яким ОСОБА_1 було визначено податкове зобов`язання із земельного податку з фізичних осіб у розмірі 6152,46 гривень. (а.с.3)

15 грудня 2020 року Позивачем було подано скаргу на вищевказане податкове повідомлення-рішення до Державної податкової служби України, однак відповідно до рішення ДПС України про результат розгляду скарги №264/с/99-00-06-01-04-09 від 20.01.2020 p. у задоволенні скарги було відмовлено (а.с.4-5).

Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням - рішенням та рішенням про результат розгляду скарги, позивач оскаржив такі в судовому порядку.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Відповідно до пп. 270.1.1 п. 270.1 ст.270, п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України (далі - ПК України) об`єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні. Базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, (ст. 269 ПК України).

Згідно з пунктами 34, 35 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР до виключної компетенції міської ради належить вирішення на пленарних засіданнях питань регулювання земельних відносин; затвердження ставок земельного податку відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до положень ст. 144 Конституції України та ст.73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до пунктів 285.1, 285.2 ст.285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Статтею 120 Земельного кодексу України встановлено, що у разі набуття права власності на житловий будинок, будинок або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни їх цільового призначення, якщо житловий будииок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, якщо суб`єкт господарювання або фізична особа придбала житловий будинок, будівлю (його частини) або споруду на підставі договору купівлі-продажу, міни, дарування, успадкування та на інших умовах цивільно-правових угод, то до неї переходить право користування цією земельною ділянкою, а земельний податок сплачується з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Судом встановлено, що відповідно до даних інформаційно-телекомунікаційних систем органів ДПС, ОСОБА_1 використовує земельну ділянку площею 0,0067 га, кадастровий номер 2110100000:01:002:0128, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 , цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 є власником магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_3 . (а.с.60-63)

Відповідно до Додатку до Положення про земельний податок у м. Ужгороді, затвердженого рішенням XXVІІ сесії VI скликання Ужгородської міської ради від 09.07.2015 року №1747, ставка податку за 1 кв. м. земельної ділянки, яка перебуває у власності або користуванні, на 2018 рік становить 0,7% від її нормативно-грошової оцінки. (а.с.45-49)

Відповідно до Додатку до Положення про сплату за землю (земельний податок) у м. Ужгороді, затвердженого рішенням XXIV сесії VII Ужгородської міської ради від 10.07.2018 року №1151. Ставка податку за 1 кв. м. земельної ділянки (вид цільового призначення земель 03.07 - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі) за 2019 та 2020 роки становить 1% від її нормативно-грошової оцінки. (а.с.52-59)

На підставі вищевстановленого, Головним управлінням ДПС у Закарпатській області проведено нарахування земельного податку за 2018 рік у сумі 1595,08 гри., за 2019 рік - 2278,69 гри., за 2020 рік - 2278,69 грн. та винесено податкове повідомлення-рішення від 23.11.2020 №3651-0409-0701.

Відповідно до п.286.5 ст.286 Податкового кодексу України нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилаються платнику у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу.

Платники плати за землю мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем знаходження земельних ділянок для проведення звірки даних щодо: розміру площ та кількості земельних ділянок, що перебувають у власності та/або користуванні платника податку; права на користування пільгою за сплати податку з урахуванням положень пунктів 281.4 та 281.5 цієї статті; розміру ставки земельного податку; нарахованої суми плати за землю.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником плати за землю контролюючий орган (контролюючі органи) за місцем знаходження кожної із земельних ділянок проводить (проводять) протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) / надсилають (вручають) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим.

Суд критично оцінює доводи позивача про те, що рішення Державної податкової служби України №264/С/99-00-06-01-04-09 про результати розгляду скарги Позивачу надіслано з пропуском строку встановленого п.56.8 ст.56 Податкового кодексу України, а також те, що на підставі ст.56 цього Кодексу його скарга вважається такою, що задоволена. Так, Відповідно до вимог п.56.8 ст.56 Податкового кодексу України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, па адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо додаткової підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 13.05.2020 №591 внесено зміни до п.52-8 підрозділу 10 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України відповідно до якого тимчасово, на період по останній день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків встановлених ст.56 Податкового кодексу України (в частині адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість), що надійшли (надійдуть) по останній день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених статтею 56 Податкового кодексу України. Таким чином, суд відхиляє твердження про порушені строки розгляду скарги Державною податковою службою України , передбачені Податковим кодексом України.

Щодо твердження ОСОБА_1 , що адреси, зазначеної у податковому повідомленні-рішенні: АДРЕСА_4 , він не мав і не має станом на 01.02.2021 року, суд встановив, що податкове повідомлення-рішення від 23.11.2020 №3651-0409- 0701 надіслано Позивачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу, відомості про яку містяться в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. І. Сільвая, 39. Відповідно до відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно Позивач є власником квартири за адресою. АДРЕСА_4 (а.с.60-63) Крім того, те, що у вказаному податковому повідомленні-рішенні зазначено адресу: АДРЕСА_4 , не впливає на протиправність такого податкового повідомлення-рішення.

Щодо доводів ОСОБА_1 про те, що до податкового повідомлення-рішення від 23.11.2020 року №3561-0409-0701 не додано розрахунку податкового зобов`язання, то відповідно до п.58.1 сг.58 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на день прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) до податкового повідомлення- рішення додається розрахунок податкового зобов`язання (за наявності) та штрафних фінансових санкцій. Так, судом встановлено, що розрахунку податкового зобов`язання не виносилося.

Відтак позивачем не доведено протиправності та необгрунтованості податкового повідомлення-рішення №3651-0409-0701 від 23.11.2020 р.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі викладеного суд вважає, що податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області №3651-0409-0701 від 23.11.2020 р року є таким, що прийняте в межах та спосіб встановлений чинним законодавством, а тому правових підстав для задоволення позову немає.

Відповідно до ст. 139 КАС України, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог, розподіл судових витрат не здійснюється.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2, 9, 72-77, 139, 242-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) до Головного управління державної податкової служби у Закарпатській області (88000, м. Ужгород, вул. Духновича, 2 , код ЄДРПОУ ВП 44106694), Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська пл, 8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про розгляд скарги – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини 3 статті 243 КАС України повний текст рішення складено та підписано 14.06.2021 року.

СуддяЮ.Ю.Дору