Ухвала суду № 97622263, 14.06.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

14 червня 2021 р. Справа №200/5932/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Тарасенко І.М., розглянувши матеріали позовної заяви управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання неправомірними дії щодо прийняття постанови від 16.02.2021 року ВП №18108457, -

В С Т А Н О В И В:

Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання неправомірними дії щодо прийняття постанови від 16.02.2021 року ВП №18108457.

Ухвалою суду від 24 травня 2021 року позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення виявлених недоліків позовної заяви, шляхом подання до суду документа про сплату судового збору в сумі 2270,00 грн., та надати аргументовану заяву про поновлення строку звернення до суду із наданням доказів на її підтвердження.

Отже, позивачем подана позовна заява із порушенням ст. 160 КАС України.

Вищевказану ухвалу суду представник позивача отримав 28 травня 2021 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

08 червня 2021 року на адресу суду від позивача надійшло клопотання про поновлення строку на оскарження постанови та платіжне доручення № 788 від 07.06.2021 року про сплату судового збору у розмірі 2270,00 грн.

Клопотання про поновлення строку звернення до суду вмотивоване тим, що 24 лютого 2021 року на адресу управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської надійшла постанова про накладення штрафу від 16.02.2021 року № 18108457. Адміністративний позов щодо оскарження постанови про накладення штрафу був поданий до Донецького окружного адміністративного суду 02 березня 2021 року. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12.03.2021 року адміністративний позов управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради був залишений без руху у зв`язку з несплатою судового збору. Позивачем були виконані вимоги ухвали суду та ухвалою суду від 23.03.210 року було відкрито провадження по справі № 200/2447/21-а. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2021 року справу № 200/2447/21-а позову було залишено без руху, на підставі того, що адміністративний позов був підписаний заступником начальника управління – начальником відділу праці Клець Ю.В., у зв`язку з відсутністю начальника управління Гришичевої П.В. Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2021 року адміністративний позов про оскарження постанови про накладення штрафу був залишений без розгляду.

Представник позивача вважає, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права позивача ще раз подати позов до суду з клопотання про поновлення строків звернення, а строк звернення повинен бути поновлений.

Суд вважає, клопотання управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради про поновлення строку звернення до суду, таким що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає КАС України, частиною першою статті 5 якого визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, суд зазначає, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

В даному випадку суд вважає, що не оскарження ухвали Донецького окружного адміністративного суду про залишення без розгляду позовної заяви Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області про оскарження постанови про накладення штрафу в рамках справи № 200/2447/21-а в апеляційній інстанції, це і є пасивна поведінка органу владних повноважень.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Верховний Суд у своїй постанові від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19, наголосив на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.

Суд наголошує на тому, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

До того ж, суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.

Отже, позивачем не надано жодного доказу щодо поважності пропуску строку для звернення до суду із даним позовом, а саме не вказано тих обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами.

Суд також не приймає до уваги той факт, що позивач вже звертався до суду із тим самим позовом, але він був залишений без розгляду, оскільки управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради не скористалось своїм правом на оскарження вказаної ухвали в апеляційному порядку (якщо вважало, правомірність своїх дій при первинному зверненні до суду), а отже допустило пасивну поведінку, що не допустимо для органу владних повноважень.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивачем не в повному об`ємі виконано ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 24.05.2021 року по справі № 200/5932/21 про залишення позовної заяви без руху, а саме: позивачем не надано аргументовану заяву про поновлення строку звернення до суду із наданням доказів на її підтвердження.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишеного без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 6 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.

Таким чином, враховуючи те, що позивач не в повному об`ємі усунув недоліки адміністративного позову, суд вважає необхідним повернути його позивачу.

Повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому Законом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 169, 241, 243 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Позовну заяву управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради до Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання неправомірними дії щодо прийняття постанови від 16.02.2021 року ВП №18108457 – повернути позивачу.

Ухвала може бути оскаржена до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Суддя І.М. Тарасенко