Рішення № 97622041, 09.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року Справа № 160/5145/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі – відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), в якій позивач просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у відмові ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах незаконними та скасувати рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №7 від 06.01.2021 року, про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоди: з 01.09.1980р. по 20.07.1983р., з 12.11.1983р. по 08.11.1985р., з 30.11.1985р. по 10.02.1986 р„ з 14.07.1987р. по 07.06.1989р., з 11.07.1989р. по 20.03.1995р., з 27.08.1996р. по 05.07.2013р. до стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за «Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників па роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію па пільгових умовах».

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з часу досягнення віку, що дає право на пенсію за віком па пільгових умовах з 10.11.2020 року, тобто з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підтвердження наявного трудового стажу для призначення пільгової пенсії, ним було надано достатньо відомостей, що підтверджують факт роботи на посаді електрозварника, газоелектрозварника протягом спірного періоду, однак відповідач не зарахував дані періоди до стажу роботи на посадах, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2, та протиправно відмовив у призначенні пенсії на пільгових умовах, чим порушив його законні права та інтереси на отримання пенсії.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

28 квітня 2021 року на адресу суду шляхом електронного зв`язку та 05.05.2021 року шляхом поштового від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він повністю заперечує проти позовних вимог. Звертає увагу суду, що листом від 08.02.2021 вих. №0400-010303-8/17753 відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача про відмову в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу за Списком № 2. Відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, в трудовій книжці НОМЕР_2 від 18.07.1983 позивача відсутні. Згідно наданих документів загальний стаж Позивача становить 32 роки 05 місяців 29 днів, пільговий стаж — 2 роки 03 місяці 20 днів (з урахуванням періоду військової служби) на дату звернення, що недостатньо для призначення пенсії за віком за Списком № 2.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.01.2021 року звернувся до Кам`янського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України із заявою про призначення пенсії (реєстраційний номер 110), до якої додав додаткові документи, зокрема, трудову книжку НОМЕР_2 , військовий квиток № НОМЕР_3 , диплом про навчання № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , довідку із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 року по день звернення ОК-5, довідки про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000р., довідку про зміну назви організації, довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників №1 від 22.01.2020, довідку про виконання роботи, яка дає право на певний вид пенсії №158 від 10.06.2005р, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджених постановою КМУ від 12.08.93 №637 №5Б від 09.01.20, №Б-959/03-09 від 26.06.20, №Б-1101/03-09 від 23.07.20, №359-Б від 23.07.20, інші документи у кількості 3 №7 від 06.01.21, б/н, б/н.

Рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 06.01.2021 року №7 підтверджено період роботи позивача з 18.07.1983 по 10.11.1983 року.

Листом від 08.02.2021 року №0400-010303-8/17753 відповідач повідомив, що, за документами, наданими позивачем для призначення пенсії, загальний стаж складає 32 роки 5 місяців 29 днів, пільговий – 2 роки 3 місяці 20 днів (з урахуванням періоду військової служби) на дату звернення, що недостатньо для призначення пенсії за віком по списку №2.

Не погоджуючись з діями Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах незаконними та з рішенням комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №7 від 06.01.2021 року, про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що кожен громадянин України має право на соціальний захист, що, крім іншого, включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.

Згідно з п.1 ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон України № 1058-IV) право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Абзацом першим ч. 1 ст. 24 Закону України № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до абзацу першого ч. 2 ст. 24 Закону України № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Статтею 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року №1788-ХІІ до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

До стажу роботи зараховується також: будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю; військова служба та перебування в партизанських загонах і з`єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби; служба у воєнізованій охороні, в органах спеціального зв`язку і в гірничорятувальних частинах, незалежно від відомчої підпорядкованості та наявності спеціального або військового звання; навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі тощо.

Відповідно до статті 39 Кодексу законів про працю України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Статтею 62 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі Закон України № 1788-ХІІ) встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України (далі – КМУ).

Відповідно до пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 року № 637 (далі – Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документами про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктами 2.2 - 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім`я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв`язку з цим винагороди.

Записи в трудовій книжці при звільненні або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону.

Усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення – у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Таким чином, нормою вказаного Порядку № 637 (пункт 1) чітко визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. І лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Судом встановлено та трудовою книжкою НОМЕР_6 підтверджено трудову діяльність позивача, зокрема, мовою оригіналу:

- з 01.09.1980 по 20.07.1983 – обучался в городском професиональном техническом училище №24 г. Днепродзержинск;

- з 18.07.1983 по 01.11.1983 – принят в специализированное управление «Дорводстрой» электрогазосварщиком з-го разряда, уволен в связи с призывом в ряды Советской армии.

- з 30.11.1985 по 10.02.1986 року – принят на работу в качестве газоэлектросварщика в Чечельницком комбинате строительных материалов, уволен по согласию сторон;

- з 14.07.1987 по 07.06.1989 – принят на работу газоэлектросварщиком 3 –го разряда ручной сварки в Криничанское ремонтно-транспортное предпиятие, уволен по собственному желанию;

- з 11.07.1989 по 20.03.1995 – зачислен газоэлектросварщиком 3 –го разряда в Криничанский передвижной хозяйсвенный участок № 3 треста «Днепрспецсельхозмонтаж», уволен по собственному желанию;

- з 27.08.1996 по 05.07.2013 – принят газоэлектросварщиком 4 р. в Криничанське управління по експлуатації газового гоподарства, звільнений за згодою сторін.

Пенсії за віком на пільгових умовах призначаються в порядку та на умовах, встановлених статтею 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт та професій, посад і показників, затвердженим КМУ, та за результатами атестації робочих місць, пенсія за віком на пільгових умовах призначається після досягнення чоловіками 55 років і за наявності страхового стажу від 25 років 6 місяців до 30 років (зокрема, чоловікам у період з 01 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року за наявності не менше 27 років страхового стажу) з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно пункту 3 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою Правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Згідно пунктів З, 8, 10 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи.

До пільгового стажу зараховується весь період робота на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року.

Як встановлено судом з 22 серпня 1956 року по 31 грудня 1991 року діяли Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173.

З 01 січня 1992 року по 10 березня 1994 року діяли Списки, затверджені постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26 січня 1991 року № 10, застосування яких визначається виключно за умови атестації робочого місця, підтвердженої відповідним наказом по підприємству та висновком Державної експертизи умов праці щодо якості проведеної атестації.

З 11 березня 1994 року по 06 лютого 2003 року діяли Списки, затверджені постановою КМУ від 11 березня 1994 року № 162 (із змінами до списків, внесеними на підставі постанови КМУ від 15 листопада 1994 року № 773), застосування яких визначається виключно за умови атестації робочого місця, підтвердженої відповідним наказом по підприємству та висновком Державної експертизи умов праці щодо якості проведеної атестації.

З 07 лютого 2003 року і по 02 серпня 2016 року діяли Списки, затверджені постановою КМУ від 16 січня 2003 року № 36, застосування яких визначається виключно за умови атестації робочого місця, підтвердженої відповідним наказом по підприємству та висновком Державної експертизи умов праці щодо якості проведеної атестації.

Для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ від 12 серпня 1993 року № 637.

уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації, з метою визначення права на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 07.03.2018 року у справі № 233/2084/17, від 16.05.2019 року у справі № 161/17658/16-а, від 27.02.2020 року у справі №577/2688/17, від 31.03.2020 року у справі №446/656/17, від 21.05.2020 року у справі №550/927/17, від 10.12.2020 року у справі №372/403/17.

Згідно диплому НОМЕР_7 від 20.07.1983 року позивачу, за рішенням екзаменаційної комісії, присвоєно кваліфікацію електрозварщика 3 – го розряду.

Згідно відомостей архівної довідки від 26.06.2020 року №Б-959/03-09, наказом від 15.07.1983 року №51 по спеціалізованому управлінню «Шляхводбуд» тресту «Дзержинськбуд» позивач прийнятий електрогазозварником 3 розряду з 18 липня 1983 року. Наказом від 20.10.1983 №74 звільнений по призову до лав Радянської Армії.

Факт перебування позивача на службі підтверджується війсьвовим квитком № НОМЕР_3 .

Крім того, факт проходження військової служби позивача з 12.11.1983 по 08.11.1985 підтверджується довідкою від 09.07.20 №79 за підписом військового комісару Криничанського районного ТЦК та СП.

Крім того, у позивача наявне посвідчення «сварщика» № НОМЕР_5 .

Згідно довідки від 23.07.2020 №359 – Б позивач з 14.07.1987 року прийнятий «газоэлектросварщиком в Криничанское ремонтно-транспортное предприятие», звільнений 07.06.1989 за власним бажанням.

Згідно довідки від 09.01.2020 №5 – Б позивач з 11.07.1989 року прийнятий «газоэлектросварщиком 3 – го разряда в Криничанский передвижной хозрасчетный участок №3 треста «Днепроспецсельхозмонтаж», звільнений 20.03.1995 за власним бажанням.

Згідно довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або записів у ній позивач в період з 01.08.2005 по 01.08.2010 виконував роботи, що передбачені Списком №2.

Крім того, в матеріалах справи містяться довідки про заробіток для обчислення пенсії, а також довідки щодо перейменування підприємств, на яких працював позивач в спірні періоди.

Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2018 року по справі № 687/975/17 зазначив, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2019 року по справі № 638/18467/15-а зазначив, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для органів пенсійного фонду для обмеження особи у реалізації конституційного права на соціальний захист.

Як зазначалося вище, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.01.2021 року звернувся до Кам`янського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України із заявою про призначення пенсії (реєстраційний номер 110), до якої додав додаткові документи, зокрема, трудову книжку НОМЕР_2 , військовий квиток № НОМЕР_3 , диплом про навчання № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , довідку із СПОВ про заробітну плату з 01.07.2000 року по день звернення ОК-5, довідки про заробітну плату за період страхового стажу до 01.07.2000р., довідку про зміну назви організації, довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників №1 від 22.01.2020, довідку про виконання роботи, яка дає право на певний вид пенсії №158 від 10.06.2005р, документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджених постановою КМУ від 12.08.93 №637 №5Б від 09.01.20, №Б-959/03-09 від 26.06.20, №Б-1101/03-09 від 23.07.20, №359-Б від 23.07.20, інші документи у кількості 3 №7 від 06.01.21, б/н, б/н.

Відповідно до частини першої статті 44 Закону № 1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Згідно з частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

З вищевикладених норм випливає, що відповідач, у разі незгоди з відомостями зазначеними в документах позивача, має право на реалізацію повноважень наданих йому частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV, а саме: вимагати відповідні документи від підприємства, перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню тощо, проте таким правом суб`єкт владних повноважень не скористався.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25 листопада 2005 року, в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1 (надалі - Порядок № 22-1) при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж.

2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів;

3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Згідно з пунктом 4.7 Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.

З аналізу наведених норм убачається, що у зв`язку зі зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком пенсійний орган зобов`язаний перевірити, зокрема, чи має заявник стаж роботи, якими документами це підтверджується.

У разі прийняття рішення про відмову в призначенні пенсії пенсійний орган повідомляє про це заявника із зазначає причини відмови.

В оскаржуваному рішенні відповідач лише надає оцінку документам, які надані самостійно позивачем та зазначає про їх недоліки.

При цьому як зазначалося вище, відповідачем не було вчинено жодних дій щодо отримання або витребування необхідних документів про пільгові умови роботи ОСОБА_1 .

Предметом доказування у даній справі є встановлення, зокрема, чи діяв відповідач обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).

Суд вважає, що в даному випадку позивач не може бути позбавлений права, що стосується предмету позову через те, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не отримало (не витребовувало) та не перевірило деякі підтверджуючі документи про пільгові умови роботи ОСОБА_1 , оскільки відповідачем не було вжито всіх передбачених законодавством заходів за для повного, всебічного та об`єктивного розгляду заяви позивача.

Наведені обставини свідчать про неналежну перевірку наданих позивачем документів, не повний, не всебічний та об`єктивний розгляду заяви позивача, відсутність належних обґрунтувань рішення суб`єкта владних повноважень.

За наведених обставин, суд прийшов до висновку, що дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 , у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах є протиправними.

Також в зв`язку з тим, що відповідачем не було вжито всіх передбачених законодавством заходів за для повного, всебічного та об`єктивного розгляду заяви позивача, рішення комісії при Головному управлінні пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №7 від 06.01.2021 року, про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах є протиправними, а висновки зроблені відповідачем без належного дослідження документів та без врахування норм права, що регулюють спірні правовідносини є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до частини 1 та частини 2 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статті 17, частини 5 статті 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людини та її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Ґайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином порушені права позивача слід відновити шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоди: з 01.09.1980р. по 20.07.1983р., з 12.11.1983р. по 08.11.1985р., з 30.11.1985р. по 10.02.1986 р„ з 14.07.1987р. по 07.06.1989р., з 11.07.1989р. по 20.03.1995р., з 27.08.1996р. по 05.07.2013р. до стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за «Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників па роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію па пільгових умовах».

Вимоги про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області призначити ОСОБА_1 та виплатити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з часу досягнення віку, що дає право на пенсію за віком па пільгових умовах з 10.11.2020 року, тобто з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку є передчасними та такими, що задоволенню не підлягають, оскільки під час розгляд справи, судом скасовано рішення комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №7 від 06.01.2021 року, про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах та зобов`язано відповідача зарахувати до пільгового стажу роботи позивача спірні періоди.

При цьому, з метою повного та всебічного захисту порушених прав позивача, виникає необхідність зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 20.01.2021 року з урахуванням висновків суду та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно з частиною 1 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 1 статті 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Згідно з частиною 2 статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 1 статті 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частиною 3 статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовну заяву задоволено частково, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають частковому стягненню на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, пропорційно до задоволених позовних вимог, а саме 1/2 від 908 грн. = 454 грн.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 78, 139, 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії, – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії при Головному управлінні пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №7 від 06.01.2021 року, про підтвердження періодів роботи, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровської області, зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу роботи за Списком №2 періоди: з 01.09.1980р. по 20.07.1983р., з 12.11.1983р. по 08.11.1985р., з 30.11.1985р. по 10.02.1986 р„ з 14.07.1987р. по 07.06.1989р., з 11.07.1989р. по 20.03.1995р., з 27.08.1996р. по 05.07.2013р. до стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» як працівнику, зайнятому повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, за «Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників па роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію па пільгових умовах».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 20.01.2021 року з урахуванням висновків суду та прийняти рішення відповідно до норм чинного законодавства України.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 09.06.2021 р.

Суддя О.М. Неклеса