Рішення № 97622032, 14.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року Справа № 160/5343/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Неклеса О.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Дніпропетровській області), в якій позивач просить:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови перерахувати та виплатити з 01 квітня 2019 року пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №27/32/5-1125 від 20 жовтня 2020 року виданої Головним управлінням Національної гвардії України, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а саме: посадовий оклад - 5070 грн. 00 коп.; оклад за військовим званням - 1340 грн. 00 коп.; відсоткова надбавка за вислугу років 45% -2884 грн. 50 коп.; надбавка за особливості проходження служби 50% - 4647 грн. 25 коп.; надбавка за кваліфікацію II клас 3 % - 152 грн. 10 коп.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 60 % - 3042 грн. 00 коп.; премія 75% - 3802 грн. 50 коп.;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області перерахувати та виплачувати з 01 квітня 2019 року пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №27/32/5-1125 від 20 жовтня 2020 року виданої Головним управлінням Національної гвардії України, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а саме: посадовий оклад - 5070 грн. 00 коп.; оклад за військовим званням - 1340 грн. 00 коп.; відсоткова надбавка за вислугу років 45% - 2884 грн. 50 коп.; надбавка за особливості проходження служби 50 % - 4647 грн. 25 коп.; надбавка за кваліфікацію II клас 3 % - 152 грн. 10 коп.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 60 % - 3042 грн. 00 коп.; премія 75% - 3802 грн. 50 коп., та виплатити єдиним платежем недоотримані суми пенсії з врахуванням раніше виплачених сум.

- стягнути з ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 12000 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовим пенсіонером і з вересня 2017 року отримує пенсію згідно Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Вказує, що на підставі рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 серпня 2020 року у справі №640/3972/20 за позовом ОСОБА_1 щодо підготовки довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року, Головним управлінням Національної гвардії України направлено до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області оновлену довідку №27/32/5-1125 від 20 жовтня 2020 року станом на 05 березня 2019 року для перерахунку основного розміру його пенсії, до якої було включено грошове забезпечення за відповідною посадою, яку займав позивач на дату звільнення. Проте ГУ ПФУ в Дніпропетровській області повідомило про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивачу з 01 квітня 2019 року, посилаючись на те, що судом не покладено зобов`язань на ПФУ щодо проведення перерахунку позивачу на підставі нової довідки про розмір грошового забезпечення. Отже, позивач вважає порушеним відповідачем своє право на своєчасний та повний перерахунок пенсії, а тому позивача протиправно позбавлено права власності, володіння та користування коштами, які йому повинні бути нараховані відповідно до вимог частини 2 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 квітня 2021 року відкрито провадження по справі. Справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

21 травня 2021 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що звернення позивача у березні 2021 року за своєю формою не відповідало встановленої Порядком № 3-1 формі проведення перерахунку раніше призначеної пенсії, в силу приписів статті 63 Закону № 2262-ХІІ, а Головним управлінням не приймалось рішення про перерахунок або відмову у перерахунку пенсії позивача. На думку відповідача, довідка ГУ НГ України носить суто інформаційний характер, оскільки її форма не відповідає вимогам, встановленим Додатком 2 Порядку №45, і не може бути підставою для перерахунку раніше призначеної пенсії. Відповідач вважає, що заявлені позовні вимоги стосовно зобов`язання здійснити перерахунок пенсії позивачу на підставі нової довідки із зазначенням додаткових складових грошового забезпечення з 01 квітня 2019 року є передбаченими, в наслідок не прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного рішення про зміну хоча б одного з видів грошового забезпечення, або уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством та не вносились відповідні зміни до Постанови №704 та нових рішень Уряду щодо перерахунку пенсій колишнім військовослужбовцям. Стосовно вимог позивача про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 12000 грн. вважає, що ці витрати є не співмірними із складністю справи та складністю виконаних адвокатом робіт, витраченим адвокатом часом на виконання робіт та обсягом наданих послуг, договір про надання правової (правничої) допомоги від 15 листопада 2019 року № 086/19 не містить переліку послуг, які будуть надаватися під час виконання такого договору, не містить розрахунку погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі.

26 травня 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій він підтримав свої позовні вимоги та повністю відхилив заперечення відповідача. Вказує, що довідка №27/32/5-1125 від 20 жовтня 2020 року про розмір грошового забезпечення видана для обчислення пенсії позивача з 05 березня 2019 року, складена за формою, передбаченою Додатком № 2 до Порядку № 45 (у редакції, чинній до змін, внесених постановою КМУ від 21 лютого 2018 року № 103), підписана уповноваженими особами державного органу та скріплена гербовою печаткою, а тому ці довідка є достатньою та належною підставою для здійснення перерахунку пенсії позивача. Вважає що у відповідача відсутнє будь-яке передбачене чинним законодавством повноваження щодо повернення довідки, наданої уповноваженим органом. Стосовно своїх витрат на правничу допомогу вказує, що адвокатом складено калькуляцію видів робіт та затраченого на їх виконання часу, про що свідчить акт прийому-передачі виконаних робіт від 26 березня 2021 року та прибутковий касовий ордер № 057/21 від 26 березня 2021 року. Вважає такі витрати документально підтвердженими та просить їх повного відшкодування.

Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з`ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було звільнено з військової служби у запас за статтею 26 частиною 8 пунктом «ґ» 06 вересня 2017 року з посади начальника режимно-секретної групи Військової частини 3024. Загальна вислуга років позивача станом на 06 вересня 2017 року склала 23 роки, 04 місяців і 7 днів.

Також ОСОБА_1 є учасником бойових дій, згідно посвідчення серії НОМЕР_1 виданого Головним управлінням Національної гвардії України 29 травня 2015 року.

З 07 вересня 2017 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років як пенсіонер Національної гвардії України, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.

До проведення перерахунку пенсії позивач отримував пенсію, виходячи з таких складових: посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років 35 %, надбавка за кваліфікацію в/сл 2 клас 5 %, робота з таємними виробами, носіями, документами 20 %, надбавка за особливо важливі завдання 50 %, премія 575 %.

З 01 січня 2018 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» відповідачем проведено перерахунок пенсії позивача, виходячи з трьох складових грошового забезпечення та в подальшому така пенсія виплачується на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804.

У зв`язку з відмовою Головного управління Національної гвардії України у видачі оновленої довідки з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення позивач звернувся до суду, і рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 серпня 2020 року у справі №640/3972/20 визнано протиправними дії Головного управління Національної гвардії України щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та надані до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії; зобов`язано Головне управління Національної гвардії України підготувати та надати до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області довідку про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року, із обов`язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, у розмірах встановлених за відповідною посадою на момент виникнення права на перерахунок пенсії; визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо виплати позивачу перерахованої пенсії за період з 05 березня 2019 року до 04 вересня 2019 року з урахуванням 75 % суми підвищення пенсії; зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області перерахувати та виплатити позивачу пенсію за період з 05 березня 2019 року до 04 вересня 2019 року з урахуванням 100 % суми з урахуванням раніше проведених виплат.

На виконання судового рішення Головним управлінням Національної гвардії України складено і направлено разом із супровідним листом від 21 жовтня 2020 року № 27/32/5-7754 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області довідку №27/32/5-1125 від 20 жовтня 2020 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 05 березня 2019 року, до якої включено наступні складові: посадовий оклад - 5070 грн. 00 коп.; оклад за військовим званням (майор) - 1340 грн. 00 коп.; відсоткова надбавка за вислугу років 45% -2884 грн. 50 коп.; надбавка за особливості проходження служби 50% - 4647 грн. 25 коп.; надбавка за кваліфікацію II клас 3 % - 152 грн. 10 коп.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 60 % - 3042 грн. 00 коп.; премія 75% - 3802 грн. 50 коп., а усього на суму 20938 грн. 35 коп.

09 березня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки №27/32/5-1125 від 20 жовтня 2020 року про розмір грошового забезпечення, також просив виплатити своєчасно недоотримані суми пенсії, з врахуванням раніше виплачених сум.

Листом від 18 березня 2021 року №7999-7586/П-01/8-0400/21 ГУ ПФУ в Дніпропетровській області надало відповідь на заяву позивача від 09 березня 2021 року і повідомило, що підстави для перерахунку пенсії позивачу з 01 квітня 2019 року відсутні, оскільки після визнання протиправними та скасування пунктів 1, 2 Постанови №103 інших рішень Уряду про умови та порядок проведення перерахунку пенсій не приймалося, та на Головне управління судом зобов`язань щодо проведення перерахунку ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №27/32/5-1125 від 20 жовтня 2020 року судовим рішенням не покладено.

Тобто відповідач фактично відмовив позивачу у здійсненні перерахунку грошового забезпечення.

Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови перерахувати та виплатити з 01 квітня 2019 року пенсію ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №27/32/5-1125 від 20 жовтня 2020 року виданої Головним управлінням Національної гвардії України, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Судом встановлено, що вказана справа є типовою та відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду від 17 грудня 2019 року № 160/8324/19 за результатами зразкової справи, що відповідно до частини 3 статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є підставою для врахування судом відповідних правових висновків Верховного Суду, викладених у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є, зокрема Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами 2 і 3 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Статтею 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вказана норма статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» міститься в розділі V "Обчислення пенсії", тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Кабінет Міністрів України постановою від 13 лютого 2008 року №45 затвердив Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі по тексту - Порядок № 45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

21 лютого 2018 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі по тексту - Постанова № 103), пунктом 1 якої, відповідно до частини 4 статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», встановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції Постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

У Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку Постановою № 103 викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Як встановлено судом, з метою реалізації права позивача на перерахунок пенсії з урахуванням усіх основних та додаткових складових грошового забезпечення, Головним управлінням Національної гвардії України складено і направлено до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області довідку №27/32/5-1125 від 20 жовтня 2020 року про розмір грошового забезпечення позивача для обчислення та перерахунку з 01 квітня 2019 року основного розміру його пенсії, в якій зазначені основні та додаткові види грошового забезпечення.

Вказана довідка була отримана відповідачем та долучена до матеріалів пенсійної справи позивача за № 0414021207, проте не прийнята ним до виконання для здійснення перерахунку пенсії (грошового забезпечення) позивача.

Суд звертає увагу на те, що право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для його проведення є довідка про розмір грошового забезпечення, видана уповноваженим на те органом, яким в даному випадку є Головне управління Національної гвардії України.

Вказана довідка видана уповноваженим на те органом, є чинною, доказів протилежного відповідачем під час судового розгляду справи не надано.

Разом з цим, доказів вчинення відповідачем перерахунку на підставі оновленої довідки від 20 жовтня 2020 року №27/32/5-1125 про розмір грошового забезпечення позивача, з урахуванням рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 серпня 2020 року у справі №640/3972/20 матеріали справи не містять.

Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що спірна довідка має інформаційний характер, оскільки в ній не зазначено назву, дату і номер акта, що є підставою для перерахунку пенсії, не зазначено розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на яку саме дату, тобто день, з якого змінено розмір грошового забезпечення особам, що проходять службу, а отже, вона не може бути підставою для проведення позивачу перерахунку пенсії, оскільки за своїм змістом та формою не відповідає встановленій додатком 2 Порядку № 45 формі та змісту довідки.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року в адміністративній справі № 826/3858/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2019 року, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

У компетенцію Кабінету Міністрів України входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45. Проте, зміни внесені Постановою № 103, зокрема до Додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, визнані судом протиправними та нечинними, а тому з 05 березня 2019 року - дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/3858/18, діє редакція Додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

Водночас алгоритм дій, який повинний вчинити відповідач - ГУ ПФУ у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і Додатку 2 Порядку № 45 не змінився.

При цьому, питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, регулює Порядок № 3-1.

Відповідно до пункту 23 Порядку № 3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, встановленому статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку № 3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», уповноважені структурні підрозділи зобов`язані у п`ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акту, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв`язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п`яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п`ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Аналогічний правовий висновок міститься, зокрема у постанові Верховного Суду України від 22 квітня 2014 у справі № 21-484а13 та у постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2019 у справі № 553/3619/16-а.

30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі по тексту - Постанова № 704), яка набрала чинності 01 березня 2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої встановлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Абзацом 4 підпункту 1 пункту 5 Постанови № 704 встановлено такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за особливості проходження служби в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років, порядок та умови виплати якої визначається керівниками державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою та пунктом 6 Постанови №704 встановлена надбавка за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу.

Також підпунктом 2 пункту 5 Постанови № 704 надано право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення.

Таким чином, з 05 березня 2019 року - з дня набрання чинності судовим рішенням у справі №826/3858/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач має право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

До того ж, судові рішення у справі № 826/3858/18 залишені без змін постановою Верховного Суду від 12 листопада 2019 року, в якій суд касаційної інстанції серед іншого вказав на те, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення, а приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, саме розмір якого, а не складові, можуть змінюватись Кабінетом Міністрів України.

Разом із цим, до моменту отримання належної довідки від відповідача у пенсійного органу не виникає обов`язку з перерахунку пенсії позивача.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 45 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для перерахунку пенсій грошове забезпечення враховується у розмірі, встановленому за відповідною посадою (посадами), в межах визначеної законодавством максимальної величини бази нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з урахуванням таких його видів: - посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України або керівником державного органу у межах його повноважень на момент виникнення права на перерахунок за відповідною посадою та військовим (спеціальним) званням; - надбавки за знання та використання в роботі іноземної мови, почесне звання "заслужений" чи "народний", службу в умовах режимних обмежень, спортивні звання, доплата за науковий ступінь кандидата або доктора наук та вчене звання - у розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично встановлені особі; - щомісячні надбавки, доплати та підвищення, конкретні розміри яких за відповідними посадами (категоріями) установлені Кабінетом Міністрів України - у зазначених розмірах на момент виникнення права на перерахунок; - інші щомісячні надбавки, доплати (крім доплати, розмір якої визначається як різниця між розміром грошового забезпечення до і після запровадження нових умов його виплати), підвищення та щомісячна премія - у середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію; - щомісячні надбавки за особливі умови служби (крім надбавки за службу у віддаленій місцевості) особам, звільненим з військової служби, які проходили службу та обслуговували ядерну зброю на об`єктах "С", у складальних бригадах ремонтно-технічних баз, у складі екіпажів атомних підводних човнів, на території військових полігонів, де проводилися випробування ядерної зброї або навчання із застосуванням такої зброї, та у військових частинах, що обслуговували космодром "Байконур", якщо такі надбавки виплачувалися їм на день звільнення із служби у відсотках посадового окладу, що встановлювалися до 1 січня 2008 року для обчислення розміру пенсії, але не більше розміру надбавок за особливі умови служби відповідно до законодавства.

Додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.

Відповідно до пункту 2 Постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 5 Постанови №704 надається право керівникам державних органів у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання: 1) установлювати: посадові оклади військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, посади яких не передбачені цією постановою, у розмірах, визначених затвердженими цією постановою схемами, згідно з додатками 1 - 11 за аналогічними посадами; посадові оклади заступникам керівників структурних підрозділів, посади яких не передбачені цією постановою, на 1 - 5 відсотків нижче від посадового окладу відповідного керівника; надбавку за особливості проходження служби військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) та особам рядового і начальницького складу в розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням окладу за військовим (спеціальним) званням та надбавки за вислугу років. Порядок та умови виплати такої надбавки визначати керівникам державних органів залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних обов`язків за посадою; 2) здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу відповідно до їх особистого внеску в загальний результат служби у межах фонду преміювання, утвореного в розмірі не менш як 10 відсотків посадових окладів та економії фонду грошового забезпечення; 3) надавати один раз на рік військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у розмірі, що не перевищує їх місячного грошового забезпечення, та допомогу для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

Пунктом 6 Постанови №704 встановлено виплачувати: 1) надбавку за вислугу років військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірах згідно з додатком 16; 2) доплату за науковий ступінь доктора філософії (кандидата наук) або доктора наук з відповідної спеціальності, якщо діяльність за профілем відповідає науковому ступеню, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу в розмірі відповідно 5 і 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем; 3) доплату за вчене звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які займають посади, пов`язані з педагогічною або науковою діяльністю і мають вчене звання доцента (старшого наукового співробітника), в розмірі 5 відсотків, професора - 10 відсотків посадового окладу. За наявності двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням; 4) надбавку за спортивні звання військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які мають спортивне звання "заслужений тренер", "заслужений майстер спорту", "майстер спорту міжнародного класу", в розмірі 10 відсотків посадового окладу, "майстер спорту" - 5 відсотків посадового окладу. За наявності двох і більше звань надбавка до посадового окладу виплачується за одним (вищим) званням; 5) надбавку за почесні звання України, СРСР, союзних республік СРСР військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу, які мають почесні звання "заслужений" або "народний", в розмірі відповідно 10 і 15 відсотків посадового окладу; 6) надбавку за виконання функцій державного експерта з питань таємниць та надбавку за службу в умовах режимних обмежень військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), особам рядового і начальницького складу - у розмірах та порядку, визначених законодавством; 7) грошову допомогу військовослужбовцям строкової військової служби, звільненим з військової служби, в розмірі восьми, а зазначеним особам з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, - дванадцяти посадових окладів; 8) одноразову грошову допомогу військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу після укладення ними першого контракту.

Згідно з положеннями статті 9 Конституції України та статтями 17, частиною 5 статті 19 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди та органи державної влади повинні дотримуватись положень Європейської конвенції з прав людинита її основоположних свобод 1950 року, застосовувати в своїй діяльності рішення Європейського суду з прав людини з питань застосування окремих положень цієї Конвенції.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов`язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, в якому зазначено, що якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Європейський Суд з прав людини в своєму рішенні «Великода проти України» від 03 червня 2014 року зазначив, що законодавчі норми можуть змінюватися, передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційного перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Зміна механізму нарахування певних видів соціальних виплат та допомоги є конституційно допустимою до тих меж, за якими ставиться під сумнів сама сутність змісту права на соціальний захист.

Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 08 квітня 2008 року, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що дії ГУ ПФУ у Дніпропетровській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплати ОСОБА_1 пенсії відповідно до оновленої довідки Головного управління Національної гвардії України від 20 жовтня 2020 року №27/32/5-1125 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року, є протиправними.

Суд також вважає за необхідне відновити порушені права позивача шляхом зобов`язання ГУ ПФУ у Дніпропетровській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Головного управління Національної гвардії України №27/32/5-1125 від 20 жовтня 2020 року про розмір грошового забезпечення, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а саме: посадового окладу, окладу за військовим званням; надбавки за вислугу років 45%; надбавки за особливості проходження служби 50 %; надбавки за кваліфікацію II клас 3%; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 60 %; премії 75%, та виплатити єдиним платежем недоотримані суми пенсії з врахуванням раніше виплачених сум.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із статтею 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частинами 1 і 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до частини 3 статті 90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням зазначеного, на підставі наявних у матеріалах справи доказів, системного аналізу норм чинного законодавства України, суд вважає, що позовна заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

У позовні заяві зазначено, що у зв`язку з необхідністю захисту своїх прав за цим позовом позивачем понесені витрати на оплату правової допомоги, загальний розмір витрат на правову допомогу склав 12000 грн. 00 коп., витрати на яку позивач просить стягнути з відповідача.

Відповідно до частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Статтею 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з частинами 1 і 2 статті 16 КАС України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, до позовної заяви надано наступні документи: копію договору №086/19 від 15 листопада 2019 року про надання правової (правничої) допомоги від 18 лютого 2021 року із додатками до нього; копію акту № 2 прийому-передачі правової (правничої) допомоги з калькуляцією погодинних витрат Адвокатського бюро «Олександра Травянка» від 26 березня 2021 року; копію прибуткового касового ордеру № 057/21 від 26 березня 2021 року.

Предметом даного договору є надання правової допомоги Адвокатським бюро «Олександра Травянка» щодо захисту законних прав та інтересів ОСОБА_1 в Дніпропетровському окружному адміністративному суді щодо перерахунку пенсійного забезпечення, згідно з пунктом 4.1. якого гонорар виконавця (Адвокатського бюро) оформляється додатком до даного договору.

У Додатку 4 до договору сторони узгодили гонорар виконавця (Адвокатського бюро) у розмірі 12000 грн. 00 коп. за надання правової (правничої) допомоги клієнту ( ОСОБА_1 ) в суді першої інстанції щодо перерахунку пенсії відповідно до довідки №27/32/5-1125 від 20 жовтня 2020 року, який є фіксованим та сплачується в касу допомоги Адвокатського бюро «Олександра Травянка» при підписанні даного Додатка 4.

В той же день - 26 березня 2021 року сторони підписали акт № 2 прийому-передачі правової (правничої) допомоги з калькуляцією погодинних витрат Адвокатського бюро «Олександра Травянка» щодо виконання запланованих заходів, иходячи із вартості за 1 годину роботи у 1500 грн. 00 коп.: 1) Вивчення первинних документів (довідки Головного управління Національної гвардії України від 20 жовтня 2020 року №27/32/5-1125); консультація з клієнтом щодо його звернень до ГУ ПФУ України в Дніпропетровській області для встановлення характеру спірних правовідносин; складання заяви (вих. № 238/21 від 09 березня 2021 року) до ГУ ПФУ України в Дніпропетровській області - 3 години на суму 4500 грн. 00 коп.; 2) Аналіз та підбор нормативно-правової бази для становлення правової позиції, яка підлягатиме викладенню в позовній заяві; написання і подача адміністративного позову до суду, відповідачу, з копіями всіх необхідних для розгляду справи документів; Написання і подача аргументованої відповіді на відзив ГУ ПФУ України в Дніпропетровській області (при подачі відзиву відповідачем по справі) - 5 годин у сумі 7500 грн. 00 коп., а усього 8 годин на суму 12000 грн. 00 коп.

ОСОБА_1 оплатив вказану суму за прибутковим касовим ордером № 057/21 від 26 березня 2021 року.

Тобто наданими позивачем документами підтверджено понесення ним витрат на правничу допомогу адвоката у розмірі 12000 грн. 00 коп.

При цьому, в силу приписів частини 7 статті 134 КАС, України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У відзиві на позов відповідач не погоджується з розміром витрат позивача на правничу допомогу і вважає ці витрати не співмірним із складністю справи та складністю виконаних адвокатом робіт, витраченим адвокатом часом на виконання робіт та обсягом наданих послуг, з огляду на те, що договір про надання правової (правничої) допомоги від 15 листопада 2019 року № 086/19 не містить переліку послуг.

Вважаючи дану адміністративну справу справою незначної складності, враховуючи, що її розгляд здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, та враховуючи той факт, що надання правової допомоги у вигляді правових консультацій, вивчення документів для складення позовної заяви, складення позовної заяви не підлягають компенсації (відшкодуванню) як правова допомога відповідно до статті 132 КАС України, ГУ ПФУ повністю заперечує проти відшкодування витрат позивачу на правничу допомогу.

Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

При цьому суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, ціну позову, якість підготовлених документів, витрачений адвокатом час, тощо - є неспівмірним.

За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 лютого 2021 року по справі №520/9115/19.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно висновку, висловленого у постанові Верховного Суду від 07 листопада 2019 року по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Відтак, з урахуванням наведеного при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, що узгоджується з правовим висновком, сформульованим у постанові Верховного суду від 08 квітня 2020 року по справі №922/2685/19.

Дослідивши матеріали справи, надані до суду представником позивача документи на підтвердження обґрунтованості розміру понесених судових витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлені витрати на правову допомогу у розмірі 1200,00 грн. не є співмірним із складністю справи та фактично витраченим часом на виконання адвокатом робіт (наданих послуг) за наведеним у детальному описі робіт (наданих послуг).

Враховуючи наведене, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, з відповідача судовий збір у відповідності до статті 139 КАС України не стягуються.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 257, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427, вул. Набережна Перемоги, буд. 26, м. Дніпро, 49094) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) щодо відмови перерахувати та виплатити з 01 квітня 2019 року пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №27/32/5-1125 від 20 жовтня 2020 року виданої Головним управлінням Національної гвардії України, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а саме: посадовий оклад - 5070 грн. 00 коп.; оклад за військовим званням - 1340 грн. 00 коп.; відсоткова надбавка за вислугу років 45% -2884 грн. 50 коп.; надбавка за особливості проходження служби 50% - 4647 грн. 25 коп.; надбавка за кваліфікацію II клас 3 % - 152 грн. 10 коп.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 60 % - 3042 грн. 00 коп.; премія 75% - 3802 грн. 50 коп.;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) перерахувати та виплачувати з 01 квітня 2019 року пенсію ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі довідки про розмір грошового забезпечення №27/32/5-1125 від 20 жовтня 2020 року виданої Головним управлінням Національної гвардії України, з урахуванням основних і додаткових видів грошового забезпечення, розрахованих згідно з постановою Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а саме: посадовий оклад - 5070 грн. 00 коп.; оклад за військовим званням - 1340 грн. 00 коп.; відсоткова надбавка за вислугу років 45% - 2884 грн. 50 коп.; надбавка за особливості проходження служби 50 % - 4647 грн. 25 коп.; надбавка за кваліфікацію II клас 3 % - 152 грн. 10 коп.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень 60 % - 3042 грн. 00 коп.; премія 75% - 3802 грн. 50 коп., та виплатити єдиним платежем недоотримані суми пенсії з врахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати зі сплати витрат на правничу допомогу у розмірі 5000 грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено та підписано 14.06.2021 року.

Суддя О.М. Неклеса