Рішення № 97622000, 14.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2021 року Справа № 160/5013/21

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Новомосковської міської ради про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

02.04.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до виконавчого комітету Новомосковської міської ради (далі - виконком Новомосковської міськради, відповідач), в якій позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Новомосковської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом від 27.02.2021 року;

- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Новомосковської міської ради щодо недотримання встановленого законом п`ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач звернувся до виконавчого комітету Новомосковської міськради із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив надати інформацію про наявність на території м. Новомосковськ вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову житлового будинку, господарських будівель і споруд з місцями (орієнтирами) розташування. На вказане звернення позивач у встановлений законодавством строк відповіді не отримав. Відтак, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідач надав до суду відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, просив в задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що відповідь на запит була надана позивачу у встановлений законом строк та направлена поштовим відправленням. Таким чином, позов є необгрунтованим та підстави для задоволення позову відсутні.

Виходячи з положень статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд адміністративної справи здійснено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

З матеріалів справи встановлено, що 27.02.2021 року позивач звернувся до виконкому Новомосковської міської ради із запитом на отримання публічної інформації, в якому просив надати інформацію про наявність на території м. Новомосковськ вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову житлового будинку, господарських будівель і споруд з місцями (орієнтирами) розташування.

Відповідь позивач просив надіслати за адресою: АДРЕСА_1 .

Запит зареєстрований у виконкому Новомосковської міськради 03.03.2021 року.

Листом №128/0/13-21 від 11.03.2021 року відповідач надав відповідь на звернення, в якій зазначив, що відповідно до пункту 6 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки. Процедура виділення земельної ділянки відбувається шляхом розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Так як надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є адміністративною послугою, яка відповідно до Закону України "Про адміністративні послуги" надається Новомосковською міською радою, позивачу необхідно з клопотанням звернутися до центру надання адміністративних послуг виконкому Новомосковської міської ради.

Відповідь направлено на адресу позивача 11.03.2021 року, що підтверджується реєстром простих поштових відправлень.

Таким чином, предметом оскарження є бездіяльність відповідача щодо ненадання публічної інформації за запитом позивача від 03.03.2021 року та недотримання строків розгляду такого запиту.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 34 Конституції України передбачено, що кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір

Згідно зі статтею 5 Закону України від 02.10.1992 року № 2657-XII «Про інформацію» (далі - Закон № 2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Статтею 20 Закону № 2657-XII визначено, що за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено Законом України від 13.01.2011 № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI).

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону № 2939-VІ публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (пункт 1 частини 1 статті 3 Закон № 2939-VI).

Згідно з частиною 2 статті 5 цього ж Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом, зокрема, надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 12 Закону № 2939-VI визначено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2939-VІ розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

У статті 14 встановлено обов`язки розпорядників інформації, відповідно до яких вони зобов`язані:

1) оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами;

2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні;

3) вести облік запитів на інформацію;

4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо;

5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації;

6) надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Тобто обов`язок оприлюднювати інформацію не виключає і не замінює обов`язку надавати достовірну, точну та повну інформацію.

За положеннями частини 2 статті 22 Закону № 2939-VI відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Відповідно до частини 5 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон №3038-VI) уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.

До моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов`язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.

Виходячи із положень абзацу другого частини 5 статті 24 Закону №3038-VI, надання письмової інформації про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову, за запитами фізичних осіб є обов`язком місцевого органу виконавчої влади, яким є виконком Новомосковської міськради.

Судом встановлено, що запит позивача стосувався інформації щодо наявності на території м. Новомосковськ вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Отже, одержавши запит такого змісту, відповідач зобов`язаний був надати не просто відповідь, а інформацію про наявність чи відсутність вказаного виду земельних ділянок, як цього вимагають положення абзацу другого частини 5 статті 24 Закону №3038-VI.

Натомість, як встановлено судом, відповідач такої інформації не надав, зазначивши, що надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є адміністративною послугою, яка відповідно до Закону України «Про адміністративні послуги» надається Новомосковською міською радою, та про необхідність звернутися з клопотанням до центру надання адміністративних послуг виконавчого комітет Новомосковської міської ради, що в розумінні частини 2 статті 22 Закону № 2939-VI вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Отже, запитуваної інформації щодо наявності на території м. Новомосковськ вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд, вказана відповідь не містила.

Згідно з частинами 1, 4 статті 20 Закону № 2939-VI розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідач направив відповідь на запит позивача 11.03.2021 року, тобто у межах строку, визначеного законом - 5 робочих днів (з урахуванням вихідних та святкових днів).

Відповідно до вимог частин 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Нормами частини 2 зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, оцінюючи усі докази, досліджені судом, у їх сукупності, суд приходить до висновку, що ненадання відповідачем публічної інформації за запитом позивача свідчить про бездіяльність, яка не відповідає критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, тому є протиправною.

Водночас, судом встановлено, що строки розгляду запиту не порушені відповідачем, відтак позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) до виконавчого комітету Новомосковської міської ради (адреса: 51200, м. Новомосковськ, вул. Гетьманська, 14, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04052206) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Новомосковської міської ради щодо ненадання публічної інформації за запитом ОСОБА_1 від 27.02.2021 року.

У задоволенні іншої частини позову - відмовити.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Бондар