Ухвала суду № 97621983, 14.06.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

14 червня 2021 року Справа №160/9023/21

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу №Ф-16672-53/64 від 14.02.2020р., визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

03.06.2021р. (згідно відомостей Нова Пошта) ОСОБА_1 звернулась з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу відповідача №Ф-16672-53/64 від 14.02.2020р. на суму 11016,72 грн.;

- визнати протиправними дії відповідача;

- зобов`язати відповідача утриматись від нарахування позивачеві єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування , недоїмки, штрафів, пені за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; утриматись від формування вимог про сплату боргу (недоїмки, штрафу, пені) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; утриматись від надсилання (вручення) вимог про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Так, згідно п. 2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Однак, як вбачається зі змісту адміністративного позову, позивачем у поданому адміністративному позові не було зазначено ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та не зазначено відомих засобів зв`язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача в порушення вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

При цьому, судом відхиляються зазначення позивачем у позові про те, що йому невідомі телефон та адреса електронної пошти відповідача, оскільки відповідач є суб`єктом владних повноважень та має офіційний веб-сайт, на якому міститься вся необхідна для складання позову інформація.

Також, у відповідності до п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в позовній заяві зазначається, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Однак, як вбачається зі змісту прохальної частини позовної заяви позивачем не зазначено які саме дії відповідача позивач просить визнати протиправними в порушення вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, позовна заява не містить викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про зобов`язання відповідача утриматись від нарахування позивачеві єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, недоїмки, штрафів, пені за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; утриматись від формування вимог про сплату боргу (недоїмки, штрафу, пені) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; утриматись від надсилання (вручення) вимог про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з урахуванням положень ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, в порушення вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.

Разом з тим, позивачем до позову не додано всіх копій документів, які зазначені у додатках до позову для суду та для відповідача в порушення вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, що також підтверджується актом відділу з організаційного забезпечення розгляду адміністративних справ №988 від 08.06.2021р.

Частиною 4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У позові позивач посилається на те, що вона отримала завірену копію оспорюваної вимоги 03.12.2020р., проте, таких доказів до позову не додано в порушення вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За приписами ст.4 Закону України “Про судовий збір” встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову фізичною особою майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2021р. складає 2270,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Тобто, за подання даного позову, в якому об`єдно вимогу майнового характеру та немайнового характеру позивач повинна була сплатити судовий збір у розмірі 908 грн. за вимогу майнового характеру (з урахуванням мінімальної ставки судового збору) та 908 грн. за вимогу немайнового характеру (2270 грн.*0,4), однак позивачем до позову не додано квитанції про сплату судового збору у сумі 908 грн. та у сумі 908 грн. в порушення вимог ст.ст.4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Окрім того, за приписами ч.2, ч.3 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, у відповідності до вимог ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" встановлено десятиденний строк на оскарження вимоги про сплату ЄСВ.

Отже, позивач повинен був звернутися із адміністративним позовом щодо оскарження вимоги відповідача про сплату недоїмки з єдиного внеску №Ф-16672-53/64 від 14.02.2020р. у строк до 24.02.2020р. (включно), з урахуванням ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

Проте, даний адміністративний позов поданий позивачем лише 07.06.2021р. (згідно відмітки ОСОБА_2 ), тобто з пропущенням десятиденного строку, встановленого ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

У позові позивач вказує на те, що вона отримала завірену копію оспорюваної вимоги 03.12.2020р., а тому перебіг процесуального строку (шестимісячного) почався з 03.12.2020р. та закінчується 03.06.2021р., а тому просить поновити їй пропущений строк звернення до суду.

Вивчивши зміст заявленого позивачем клопотання про поновлення пропущеного строку та додані на його підтвердження документи, суд приходить до висновку про те, що викладені у причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом не можуть бути визнані судом поважними, оскільки, по-перше, позивачем до позову не додано доказів на підтвердження того, що вона отримала оспорювану вимогу саме 03.12.2020р.; по-друге, для оскарження вимог про сплату боргу (недоїмки) з ЄСВ встановлено десятиденний строк звернення до суду згідно до вимог ст.25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" та ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Також і за приписами ч.6 ст.161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 123, 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

За таких обставин, недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:

1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- із зазначенням у ньому ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, засобів зв`язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у прохальній частині позову, які саме дії відповідача позивач просить визнати протиправними у відповідності до вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про зобов`язання відповідача утриматись від нарахування позивачеві єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, недоїмки, штрафів, пені за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; утриматись від формування вимог про сплату боргу (недоїмки, штрафу, пені) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; утриматись від надсилання (вручення) вимог про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з урахуванням положень ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, у відповідності до вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

2) всіх копій документів, які зазначені у додатках до позову відповідно до кількості учасників справи (для суду та для відповідача) у відповідності до вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

3) доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, а саме: доказів того, що позивач отримала завірену копію оспорюваної вимоги 03.12.2020р. у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

3) заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

4) оригіналу документу про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову, в якому об`єднано вимоги майнового та немайнового характеру, у сумі 908 грн. та у сумі 908 грн. у відповідності до вимог ст.ст.4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.123, п.2, п.4, п.5 ч.5 ст.160, ч.1, ч.3, ч.4, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст.243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу №Ф-16672-53/64 від 14.02.2020р., визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачеві у десятиденний строк з дня отримання копії ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду:

1) адміністративного позову, оформленого відповідно до вимог ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме:

- із зазначенням у ньому ідентифікаційного коду в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, засобів зв`язку, офіційної електронної адреси або адреси електронної пошти відповідача у відповідності до вимог п.2 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у прохальній частині позову, які саме дії відповідача позивач просить визнати протиправними у відповідності до вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги про зобов`язання відповідача утриматись від нарахування позивачеві єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування, недоїмки, штрафів, пені за несплату, неповну або несвоєчасну сплату суми єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; утриматись від формування вимог про сплату боргу (недоїмки, штрафу, пені) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування; утриматись від надсилання (вручення) вимог про сплату боргу (недоїмки) єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, з урахуванням положень ч.1 ст.5 Кодексу адміністративного судочинства України, за якими кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, у відповідності до вимог п.4 ч.5 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

2) всіх копій документів, які зазначені у додатках до позову відповідно до кількості учасників справи (для суду та для відповідача) у відповідності до вимог ч.1 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

3) доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача, а саме: доказів того, що позивач отримала завірену копію оспорюваної вимоги 03.12.2020р. у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

3) заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;

4) оригіналу документу про сплату судового збору за подання даного адміністративного позову, в якому об`єднано вимоги майнового та немайнового характеру, у сумі 908 грн. та у сумі 908 грн. у відповідності до вимог ст.ст.4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA368999980313141206084004632 ГУК у Дніпропетровській області/Чечелівський район, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва