Рішення № 97621795, 05.04.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2021 року Справа № 160/16564/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Рищенка А.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

11.12.2020 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 0000449-0425-0828 від 01.10.2020 року про нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік у розмірі 3 549,60 грн.; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 0000446-0425-0828 від 01.10.2020 року про нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 ріку розмірі 4 372,66 грн.; податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області № 0001410-0425-0828 від 01.10.2020 року про нарахування ОСОБА_1 податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік у розмірі 4 901,19 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийняті податкові повідомлення-рішення: від 01.10.2020 року № 0000449-0425-0828 за податковий період 2017 рік на суму 3 549,60 грн., від 01.10.2020 року № 0000446-0425-0828 за податковий період 2018 рік на суму 4 372,66 грн. та від 01.10.2020 № 0001410-0425-0828 за податковий період 2019 рік на суму 4 901,19 грн., за якими визначено податкові зобов`язання за платежем: податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами. Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішення протиправними в частині, оскільки в своєму розрахунку відповідач протиправно не виключив з бази оподаткування площу, передбачену як пільгову за рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року № 12/27, відповідно до якого житлова нерухомість, що перебуває у власності фізичних осіб - платників податку, а саме: квартира / квартири, їх частки, незалежно від їх кількості, загальна площа яких сумарно не перевищує 85 кв.м. оподатковується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за нульовою ставкою, завищивши при цьому суму податкового зобов`язання. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 відкрито провадження у справі № 160/16564/20 та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

25.03.2021 представником відповідача надано до суду письмовий відзив на позов, в якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частки. Згідно п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку. Загальна площа об`єктів, що перебувають у власності позивача складає 138,30 кв.м., таким чином, з урахуванням пільги 60 кв.м., передбаченої пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України, площа, котра підлягає оподаткуванню складає 78,30 кв.м. Враховуючи викладене, спірні податкові повідомлення-рішення є правомірними та прийнятими відповідно до вимог діючого законодавства. При цьому зазначив, що рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 12/27 «Про ставки та пільги за сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста», в частині що стосується ставки податку для квартир з площею від 60 кв.м. до 85 кв.м. у розмірі 0%, суперечить пп. 266.5.1. п. 266.5 ст. 266 ПК України. На підставі викладеного у задоволенні позову просив відмовити.

31.03.2021 на адресу суду від позивача надійшла письмова відповідь на відзив, в якій було підтримано позицію, викладену в позовній заяві, та зазначено, що відзив відповідача є законодавчо необґрунтованим та таким, що не спростовує доводи, викладені в позовній заяві як підстави для задоволення позову.

02.04.2021 ухвалою суду замінено відповідача у справі № 160/16564/20 з Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) на належного відповідача – Головне управління ДПС у Запорізькій області як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ ВП 44118663).

Згідно положень ст. 262 КАС України, суд розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є власником об`єкту житлової нерухомості, а саме квартири, загальною площею – 138,30 кв.м., розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

За висновком податкового органу даний об`єкт нерухомості, відповідно до вимог пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у зв`язку з чим Головним управлінням ДПС у Запорізькій області прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.10.2020 року, а саме:

- № 0000449-0425-0828, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік у сумі 3 549,60 грн.;

- № 0000446-0425-0828, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік у сумі 4 372,66 грн.;

- № 0001410-0425-0828, яким визначено суму податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік у сумі 4 901,19 грн.

При визначенні вказаних сум податкових зобов`язань податковий орган виходив з наступних розрахунків.

Так, рішенням Дніпровської міської ради від 27.12.2010 № 5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста» (зі змінами) рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 № 12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме, відмінне від земельної ділянки, на території міста» встановлено розмір ставки: на 2017 рік до лютого – 1%, з лютого – 1,5% (32,00 та 48,00 грн. відповідно); на 2018-2019 роки - 1,5% (55,85 та 62,60).

Отже, сума склалася наступним чином: 138,30 кв.м. - 60 кв.м. = 78,30 кв.м. (площа, котра оподатковується) * 32,00 та 48,00 (ставка податку) = 3 549,60 грн. у 2017 році; 78,30 кв.м. (площа, котра оподатковується) * 55,85 (ставка податку) = 4 372,66 грн. у 2018 році; 78,30 кв.м. (площа, котра оподатковується) * 62,60 (ставка податку) = 4 901,19 грн. у 2019 році.

Разом з тим, позивач вважає, що приймаючи податкові повідомлення-рішення податковий орган протиправно не виключив з бази оподаткування площу, передбачену як пільгову за рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року № 12/27, відповідно до якого житлова нерухомість, що перебуває у власності фізичних осіб - платників податку, а саме: квартира / квартири, їх частки, незалежно від їх кількості, загальна площа яких сумарно не перевищує 85 кв.м. оподатковується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за нульовою ставкою.

Отже, спір між сторонами виник з підстав обґрунтованості нарахування відповідачем суми податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки за 2017, 2018 рік та 2019 рік.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно із п. п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015 року, статтю 266 Податкового кодексу України викладено у новій редакції, якою передбачено сплату податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки.

Відповідно до положень п. п. 266.1.1 п. 266.1, п. п. 266.2.1 п. 266.2, п. п. 266.3.1, 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є, в тому числі, фізичні особи, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка. Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток, яка обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до п. п. 266.7.1, 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

За приписами п.п. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.

Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).

Згідно пп. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує три відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Порядок обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, який здійснюється контролюючим органом, врегульований підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України, відповідно до якого:

а) за наявності у власності платника податку одного об`єкта житлової нерухомості, в тому числі його частки, податок обчислюється, виходячи з бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

б) за наявності у власності платника податку більше одного об`єкта житлової нерухомості одного типу, в тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпунктів «а» або «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

в) за наявності у власності платника податку об`єктів житлової нерухомості різних видів, у тому числі їх часток, податок обчислюється виходячи із сумарної загальної площі таких об`єктів, зменшеної відповідно до підпункту «в» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 цієї статті, та відповідної ставки податку;

г) сума податку, обчислена з урахуванням підпунктів «б» і «в» цього підпункту, розподіляється контролюючим органом пропорційно до питомої ваги загальної площі кожного з об`єктів житлової нерухомості;

ґ) за наявності у власності платника податку об`єкта (об`єктів) житлової нерухомості, у тому числі його частки, що перебуває у власності фізичної чи юридичної особи - платника податку, загальна площа якого перевищує 300 квадратних метрів (для квартири) та/або 500 квадратних метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів а-г цього підпункту, збільшується на 25000 гривень на рік за кожен такий об`єкт житлової нерухомості (його частку).

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до пп. 266.4.2 п. 266.4 ст. 266 ПК України, сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів.

Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються в залежності від майна, яке є об`єктом оподаткування.

Судом встановлено, що рішеннями Дніпровської міської ради від 27.12.2010 № 5/6 «Про місцеві податки і збори на території міста» та від 06.12.2017 року № 12/27 «Про встановлення ставок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на території м. Дніпро» ставку податку встановлено у розмірі 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.

Крім того, визначено, що житлова нерухомість, що перебуває у власності фізичних осіб - платників податку, а саме: квартира / квартири, їх частки, незалежно від їх кількості, загальна площа яких сумарно не перевищує 85 кв.м. оподатковується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за нульовою ставкою.

Якщо житлова нерухомість, що перебуває у власності фізичних осіб - платників податку, а саме: квартира / квартири, їх частки, незалежно від їх кількості, загальна площа яких сумарно перевищує 85 кв.м., то таке перевищення оподатковується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на загальних підставах.

Дані рішення не скасовані в судовому або іншому порядку, внаслідок чого є обов`язковими як для позивача, так і для відповідача у справі.

Суд зазначає, що встановлення податку на майно, зокрема в частині податку на майно, відмінне від земельної ділянки, є безумовним обов`язком місцевої ради, який повинен бути виконаний шляхом прийняття відповідного рішення.

Отже, фізичним особам - платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, для об`єктів житлової нерухомості у 2017, 2018 та 2019 роках податок нараховується виходячи із бази оподаткування, зменшеної відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України, з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України, пільги органів місцевого самоврядування з неоподатковуваної площі таких об`єктів (у разі її встановлення) та відповідної ставки податку.

Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 06.11.2018 у справі № 817/2019/17.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Разом з тим, судом встановлено, що при прийнятті спірних податкових повідомлень-рішень від 01.10.2020, податковий орган, як суб`єкт виконавчої влади, не застосував чинне рішення органу місцевого самоврядування в частині пільг для фізичних осіб, наданих відповідно до п. 266.4 ст. 266 ПК України, чим фактично збільшив площу оподаткування.

Отже, враховуючи, що при визначенні суми грошового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відповідач не врахував пільги встановлені п. 2 додатку № 1 до рішень Дніпровської міської ради від 27.12.2010 № 5/6 та від 06.12.2017 року № 12/27, відповідно до яких житлова нерухомість, що перебуває у власності фізичних осіб - платників податку, а саме: квартира / квартири, їх частки, незалежно від їх кількості, загальна площа яких сумарно не перевищує 85 кв.м. оподатковується податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за нульовою ставкою.

Так, загальна площа об`єкту нерухомості становить 138,30 кв.м.

З цієї площі підлягає виключенню 60 кв.м., оскільки застосовується пільга із зменшення бази оподаткування - 60 кв.м. (138,30 кв.м. - 60 кв.м.).

Таким чином, база оподаткування складає 78,30 кв.м. з яких 25 кв.м. оподатковуються за ставкою 0%, а 53,30 кв.м. за ставкою 1,5% від мінімальної заробітної плати.

Ставка податку за 1 кв.м. до лютого 2017 становить – 32,00 грн., з лютого 2017 становить – 48,00 грн., за 2018 рік становить - 55,85 грн., за 2019 рік становить - 62,60 грн.

Отже, загальна сума податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковий період 2017 року становить – 2 487,28 грн., за податковий період 2018 року становить – 2 976,80 грн. (53,30 кв.м. * 55,85 грн.), за податковий період 2019 року становить - 3 336,58 грн. (53,30 кв.м. * 62,60 грн.).

Враховуючи викладене, податок на квартиру, яка належить позивачу на праві власності та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , повинен становити - 2 487,28 грн. за 2017 рік, 2 976,80 грн. за 2018 рік та 3 336,58 грн. за 2019 рік.

Щодо доводів відповідача про те, що Податковим кодексом України не передбачено зміни розміру зменшення бази оподаткування (пільги зі сплати податку) об`єкта / об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, а також щодо того, що зазначення в примітках 2 додатку 1 до рішення Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року № 12/27 «Про ставки та пільги за сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста» - ставки податку для квартир з площею від 60 кв.м. до 85 кв.м. у розмірі 0%, суперечить пп. 266.5.1. п. 266.5 ст. 266 ПК України, суд зазначає наступне.

Предметом оскарження у даній справі є виключно податкові повідомлення-рішення відповідача, прийняті ним на виконання своїх функцій шляхом реалізації повноважень, передбачених підпунктом 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 та підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України щодо визначення податкового зобов`язання. Правомірність рішення органу місцевого самоврядування, не є предметом оскарження у даній справі, повноваження міських (селищних, сільських) рад в частині встановлення місцевих податків і зборів хоча і визначені в тому числі Податковим кодексом України, проте є виключною компетенцією цих органів, правомірність реалізації якої не має перевірятися в межах даної справи.

За таких обставин, податковим повідомленням-рішенням від 01.10.2020 № 0000449-0425-0828 податковий орган завищив суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами за податковий період 2017 на суму 1 062,32 грн.; податковим повідомленням-рішенням від 01.10.2020 року № 0000446-0425-0828 податковий орган завищив суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами за податковий період 2018 року на суму 1 395,86 грн.; податковим повідомленням-рішенням від 01.10.2020 року № 0001410-0425-0828 податковий орган завищив суму податкового зобов`язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами за податковий період 2019 року на суму 1 564,61 грн.

З огляду на викладене, оскаржувані податкові повідомлення-рішення в цій частині є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

В той же час, і ч. 1 ст. 77 КАС України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, правомірність прийняття податкових повідомлень-рішень в оскаржуваній частині не доведена.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат відповідно до ст. 139 КАС України, суд виходить із того, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 840,80 грн., що документально підтверджується квитанцією № 13310 від 09.12.2020.

Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду підлягає стягненню на користь позивача пропорційно задоволеній частині позовних вимог, що складає 560,53 грн.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 01.10.2020 № 0000449-0425-0828 в частині визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2017 рік у сумі 1 062,32 грн., в іншій частині залишити без змін.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 01.10.2020 № 0000446-0425-0828 в частині визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2018 рік у сумі 1 395,86 грн., в іншій частині залишити без змін.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області від 01.10.2020 № 0001410-0425-0828 в частині визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2019 рік у сумі 1 564,61 грн., в іншій частині залишити без змін.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663) за рахунок бюджетних асигнувань судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог в сумі 560,53 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 КАС України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Повний текст рішення суду складений 05.04.2021 року.

Суддя А. Ю. Рищенко