Рішення № 97621742, 04.03.2021, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2021 року Справа № 160/16371/20

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І.В.

розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмежено відповідальністю «Вайт» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу,–

ВСТАНОВИВ:

08.12.2020 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмежено відповідальністю «Вайт» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26 листопада 2020 року № 3184-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмежено відповідальністю «Вайт» (код ЄДРПОУ 37215550).

Одночасно з позовною заявою позивачем було подано заяву про забезпечення позову в якій позивач просив суд зупинити дію наказу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26.11.2020 №3184-п про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вайт» (код ЄДРПОУ 37215550).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.12.2020 року відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Вайт» про забезпечення позову в адміністративній справі №160/16371/20.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.12.2020 року адміністративний позов ТОВ «Вайт» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу залишено без руху.

23.12.2020 до суду від позивача надійшла уточнена позовна заява з аналогічними позовними вимогами та урахуванням недоліків зазначених в ухвалі суду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачем було зазначено, що оскаржуваний наказ виданий відповідачем відносно ТОВ «ВАЙТ» та стосується прав та інтересів позивача, тому враховуючи ч.1 ст.5 КАС України, позивач має право оскаржити вищевказаний наказ як акт індивідуальної дії. В оскаржуваному наказі датою початку перевірки зазначено 27.11.2020 року, а також, визначено тривалість перевірки 10 робочих днів. Тобто, перший день перевірки визначено 27.11.2020 року, а останній день перевірки 10.12.2020 року. На думку позивача, оскільки дія наказу закінчується 10.12.2020 року, тобто вичерпує свою дію виконанням, то до вказаної дати може бути оскаржена.

19.10.2020 ТОВ «ВАЙТ» подав Податкову декларацію з ПДВ (звітна) за вересень 2020 року, в код рядку 19 якої зазначено, що від`ємне значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду – 1 992 985, 00 грн. В код рядку 19.1 Декларації зазначено, що з рядка 19 сума перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 ст.200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації – 1 992 985,00 грн. В коді рядку 21 Декларації зазначено, що сума від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду – 1 992 985,00 грн.

20.10.2020 року ТОВ «ВАЙТ» подав Податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2020 року (звітна нова). В коді рядку 19, 19.1, 21 Декларації було змінено лише рядок сума ПДВ з 1 992 985,00 грн. на 9 288 855,00 грн.

Наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровської області від 26.11.2020 року №3184-п було призначено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВАЙТ» (код ЄДРПОУ 37215550) щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року від`ємного значення з ПДВ в сумі 9 288 855,00 грн., яке визначене з урахуванням від`ємного значення з ПДВ задекларованого у попередніх звітних періодах. Підставою перевірки є п.19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, пп.75.1.2 п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України, у зв`язку з тим, що ТОВ «ВАЙТ» подано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2020 року, в якій задекларовано від`ємне значення з податку на додану вартість у розмірі 9 288 855,00 гривень.

Позивач вважає, що від`ємне значення (зазначене в податковій декларації за вересень 2020 року) сформовано за операціями з придбання товарів/послуг за період після 01.01.2017 року, що підтверджується розрахунком коригування сум податку на додану вартість, розшифровкою податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, та довідкою про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Тобто, від`ємне значення ПДВ було сформовано позивачем за операціями з придбання товарів/послуг після 1 січня 2017 року.

Таким чином, на думку позивача, у Головного управління ДПС у Дніпропетровській області не було жодної з вказаних у пункті 200.11 ст. 200 ПК України підстав для проведення документальної перевірки ТОВ «ВАЙТ», з огляду на що оскаржуваний наказ є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, позивач посилається на те, що копія оскаржуваного наказу була вручена представнику ТОВ «ВАЙТ» 27.11.2020 року, тобто саме у день початку проведення такої перевірки, тобто відповідачем було порушено вимоги ПК України про завчасне повідомлення платника податку про час та місце проведення перевірки що є підставою вважати оскаржуваний наказ протиправним.

В той же час, позивач звертає увагу, що рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки. Оскільки податкова декларація за вересень 2020 року була подана до контролюючого органу 20.10.2020 року, то 30-денний строк (відповідно до п.76.3 ст.76 ПК України) закінчується 19.11.2020 року. Оскаржуваний наказ був винесений 26.11.2020 року, тобто відповідач прийняв оскаржуваний наказ з порушенням строку проведення документальної перевірки.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів.

Вказана ухвала 20.01.2021 року направлена відповідачеві на офіційну електронну пошту зазначену в позовній заяві, отже строк на подання відзиву до 04.02.2021 року.

26.01.2021 року до суду від відповідача надійшла заява у якій заявник просить суд продовжити строк на надання відзиву в зв`язку з тим, що для надання відзиву на позов та документів в його обґрунтування по справі, враховуючи її складність, виникла необхідність звернення до профільних структурних підрозділів для отримання витребуваної судом інформації. Проте, отримання її в строки визначені ухвалою суду ускладняються значними обсягами інформації та потребує більш тривалого часу.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2021 року задоволено заяву Головного управління ДПС в Дніпропетровській області від 26.01.2021 року про продовження строку для надання відзиву у справі №160/16371; продовжено Головному управлінню ДПС в Дніпропетровській області строк на надання відзиву, встановлений ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.12.2020 року, та встановлено Головному управлінню ДПС в Дніпропетровській області строк на подання надання відзиву протягом п`яти днів з дня отримання ухвали суду.

Вказана ухвала 05.02.2021 року направлена відповідачеві на офіційну електронну пошту зазначену в позовній заяві, отже строк на подання відзиву до 10.02.2021 року.

12.02.2021 засобами поштового зв`язку до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом з додатковими доказами. Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволені з огляду на те, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВАЙТ», контролюючим органом було встановлено порушення скаржником: п.198.1, п.198.3, п. 198.6 ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.10 р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), п.п.1 п 4 розділ V, п.п.1, п.п 2, п.п.5 5 розділ V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23.01.2015 №13), що призвело до завищення від`ємного значення податку на додану вартість за вересень 2020 року на суму 1 674 157 грн.

Крім того, відповідачем детально описано порушення, які встановлені податковим органом під час проведеної перевірки. Проте, суд звертає увагу на те, що жодних доказів проведення перевірки на підставі оскаржуваного наказу (акту чи довідки, складених за результатами такої перевірки) до відзиву на позов надано не було. Водночас, відзив на позов не містить жодних обґрунтувань правомірності оскаржуваного наказу та підстав для призначенні документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВАЙТ».

Відповідно до частини 6 статті 120 КАС України встановлено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Суд вказує, що відповідно до вимог статті 262 КАС України, розгляд справи мав відбутись до 26.02.2021, проте, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Юхно І.В. в період з 15.02.2021 по 03.03.2021 у відпустці, розгляд справи відбувся у перший робочий день - 04.03.2021.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ» (код ЄДРПОУ 37215550) зареєстроване у якості юридичної особи 03.12.2010 у та перебуває на обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків. ТОВ «ВАЙТ» є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер платника ПДВ 372155504826).

19.10.2020 ТОВ «ВАЙТ» засобами телекомунікаційного зв`язку через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України подано: податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2020 року (звітна) з додатками, зокрема, розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1); розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5); довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2).

У вказаній податковій звітності позивач задекларував від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 податкової декларації з ПДВ) у розмірі 1 992 985 грн., з рядка 19 перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 ст.200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації у розмірі 1 992 985 грн. (рядок 19.1 податкової декларації з ПДВ) та суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 1 992 985,00 грн. (рядок 21 податкова декларації з ПДВ).

Вказані документи податкової звітності прийняті ДПС, що підтверджується квитанціями №1 та №2 від 19.10.2020 року.

Крім цього, 20.10.2020 ТОВ «ВАЙТ» засобами телекомунікаційного зв`язку через автоматизовану систему «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України подано: податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2020 року (звітна нова) з додатками, зокрема, розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1); розшифровка податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5); довідка про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2).

У вказаній податковій звітності позивач задекларував від`ємне значення різниці між сумою податкових зобов`язань та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 податкової декларації з ПДВ) у розмірі 9 288 855 грн., з рядка 19 перевищення від`ємного значення над сумою, обчисленою відповідно до пункту 200-1.3 ст.200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації у розмірі 9 288 855 грн. (рядок 19.1 податкової декларації з ПДВ) та суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розмірі 9 288 855 грн. (рядок 21 податкова декларації з ПДВ).

Вказані документи податкової звітності прийняті ДПС, що підтверджується квитанціями №1 від 20.10.2020 року та №2 від 21.10.2020 року.

26.11.2020 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на підставі пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст.19-1, пп.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.75.1 ст.75, пп.78.1.8 п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 ПК України, у зв`язку з тим, що ТОВ «ВАЙТ» подано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2020 року, в якій задекларовано від`ємне значення з ПДВ у розмірі 9 288 855,00 грн., було прийнято наказ 3184-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ВАЙТ» (код ЄДРПОУ 37215550)», відповідно до якого призначено з 27.11.2020 документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ВАЙТ» тривалістю 10 робочих днів щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за вересень 2020 року від`ємного значення з ПДВ в сумі 9 288 855,00 грн., яке визначене з урахуванням від`ємного значення з ПДВ задекларованого у попередніх звітних періодах.

Копія вищевказаного наказу 27.11.2020 вручена директору ТОВ «ВАЙТ» Потопа І.А., що підтверджується наданою відповідачем до матеріалів справи копією наказу з підписом про отримання позивачем.

Відповідач у відзиві на позов зазначає, що контролюючим органом проведена перевірка на підставі наказу від 26.11.2020 №3184-п, за результатами якої встановлено порушення ТОВ «ВАЙТ» норм податкового законодавства, проте жодних доказів проведення такої перевірки (акту чи довідки, складених за результатами її) до суду надано не було.

Вважаючи наказ про призначення перевірки протиправним, позивач звернувся за захистом своїх прав та законних інтересів до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи (пп.41.1.1 п.41.1 статті 41 ПК України).

Відповідно до статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно підпункту 75.1.2. пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Пункт 78.1 статті 78 ПК України визначає вичерпний перелік підстав для здійснення документальної позапланової перевірки.

Зокрема, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Документальна позапланова перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість та/або з від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. Гривень.

Буквальне тлумачення норми пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПК України свідчить про два окремі випадки проведення документальної позапланової перевірки: перша – подання декларації, в якій заявлено до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість; друга – подання декларації з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. При цьому, у першому випадку позапланова перевірка проводиться за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V ПК України.

Статтею 200 розділу V «Податок на додану вартість» ПК України встановлено порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України визначено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу;

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Правильність декларування платником ПДВ суми бюджетного відшкодування може бути предметом як камеральної, так і документальної, в тому числі позапланової перевірки.

При цьому, контролюючі органи не здійснюють документальні позапланові виїзні перевірки щодо достовірності сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявлених платниками у звітних періодах, що настають після 1 липня 2015 року, крім випадків, визначених пунктом 200.11 статті 200 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 200.11 статті 200 ПК України контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку – за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за операціями:

за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками;

з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Суд зазначає, що вживання в тексті норм підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78, та пункту 200.11 статті 200 ПК словосполучень «відшкодування з бюджету податку на додану вартість», «сума бюджетного відшкодування» наряду із «від`ємне значення з податку на додану вартість» свідчить про те, що встановлена підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК умова перевищення 100 тис. гривень як підстава для проведення позапланової документальної перевірки стосується від`ємного значення з податку на додану вартість як окремого від суми бюджетного відшкодування показника податкового обліку.

Таке правозастосування відповідає позиції Верховного Суду, висловленій, зокрема у постановах від 19 березня 2020 року у справі №460/2939/18 (адміністративне провадження №К/9901/24126/19).

За положеннями частини 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Отже, з аналізу наведених норм можна дійти висновку, що контролюючий орган наділений повноваженнями на проведення документальної позапланової перевірки платника податку в разі, якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету ПДВ (пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 ПК України) і якщо розрахунок такої суми бюджетного відшкодування зроблено за рахунок від`ємного значення, сформованого за визначеними у п. 200.11 ст. 200 ПК України операціями.

В ході судового розгляду судом встановлено, що від`ємне значення, визначене ТОВ «ВАЙТ» в податковій декларації за вересень 2020 року, було сформовано за операціями з придбання товарів/послуг за період після 01.01.2017 року, що підтверджується розрахунком коригування сум податку на додану вартість, розшифровкою податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, та довідкою про суму від`ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Тобто, від`ємне значення податку на додану вартість було сформовано позивачем за операціями з придбання товарів/послуг після 1 січня 2017 року.

Наведені обставини свідчать про відсутність передбачених п.200.11 ст.200 ПК України підстав для призначення позапланової документальної перевірки.

Разом з тим, суд звертає увагу, що під час судового розгляду справи Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області жодним чином не було ограновано наявність законодавчо визначених підстав для проведення позапланової документальної перевірки ТОВ «ВАЙТ».

В якості підстави для призначення такої перевірки контролюючим органом в наказі було зазначено лише те, що ТОВ «ВАЙТ» подано податкову декларацію з ПДВ за вересень 2020 року, в якій задекларовано від`ємне значення з ПДВ у розмірі 9 288 855,00 грн.

З огляду на вищенаведене, з урахуванням висновків Верховного Суду, суд приходить до висновку, що Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області призначено документальну позапланову перевірки ТОВ «ВАЙТ» проведено всупереч імперативних норм чинного законодавства, у зв`язку з чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Оскільки під час судового розгляду суд дійшов висновку, що оскаржуваний наказ від 26.11.2020 №3184-п прийнято з порушенням визначеної ПК України процедури призначення, що є підставою для визнання протиправним та скасування зазначеного наказу.

При цьому, суд відхиляє посилання позивача на те, що завчасне (до початку перевірки) повідомлення його про час та місце проведення перевірки є гарантією його права на об`єктивну, повну та всебічну перевірку дотримання ним податкової дисципліни, включаючи можливість надання платником податків наявних у нього документів для підтвердження показників податкового обліку, оскільки вказана правова позиція сформована Верховним Судом щодо проведення контролюючим органом невиїзної документальної перевірки (зокрема, постанова від 12.08.2020 у справі №160/2116/19).

В даному випадку оскаржуваним наказом було призначено проведення виїзної документальної перевірки, копію наказу вручено посадовій особі ТОВ «ВАЙТ» до початку проведення перевірки, у зв`язку з чим у суду відсутні підстави для висновку, що платник податків не був обізнаний про час та місце проведення перевірки до початку її проведення.

Посилання щодо порушення податковим органом граничних строків призначення перевірки також не приймаються судом до уваги, оскільки в ході судового розгляду суд прийшов висновку про відсутність правових підстав для її призначення.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові та заяві про зміну предмету позову доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 139 КАС України, згідно з якими при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, судовий збір у загальному розмірі 2102,00 грн, сплачений ТОВ «ВАЙТ» при поданні до суду адміністративного позову відповідно до платіжного доручення від 07.12.2020 року №4981, підлягає стягненню з Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 73-77, 86, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ» (місцезнаходження: 50045, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Купріна, буд.128; код ЄДРПОУ 37215550) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування наказу – задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 26 листопада 2020 року № 3184-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Вайт» (код ЄДРПОУ 37215550)».

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЙТ» за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні нуль копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Суддя І.В. Юхно