Ухвала суду № 97621569, 14.06.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

про відкриття провадження в адміністративній справі

м. Вінниця

14 червня 2021 р. Справа № 120/4880/21-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Сало Павло Ігорович, перевіривши матеріали:

за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), від імені та в інтересах якого діє ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ),

до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради (код ЄДРПОУ 38782790, місцезнаходження: вул. Соборна, 50, м. Вінниця, 21100)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

18.05.2021 поштою до суду надійшла позовна заява за підписом представника Заскалети І.І., подана від імені та в інтересах позивача ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про:

- визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком;

- зобов`язання відповідача здійснити нарахування позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2020 рік, у розмірі 6800,00 грн;

- стягнення з відповідача нарахованої та невиплаченої позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2020 рік, у розмірі 6800,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що з 2015 року позивач є учасником бойових дій та має право на встановлені законом пільги, зокрема отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". 27.02.2020 Конституційний Суд України прийняв рішення за № 3-р/2020, яким визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними) окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. У зв`язку з цим позивач звернувся до відповідача з заявою від 05.04.2021, в якій просив здійснити йому доплату грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, виходячи з розміру п`яти мінімальних пенсій за віком. Листом від 19.04.2021 № С-08-57185/8-04-32 відповідач відмовив у здійсненні перерахунку та виплаті позивачу допомоги у зазначеному розмірі, посилаючись на те, що її виплата проводиться в межах виділених департаменту фінансових ресурсів. Позивач вважає, що виплата допомоги 2020 рік здійснена відповідачем у зменшеному розмірі, а тому за захистом своїх прав звертається до суду.

Ухвалою суду від 24.05.2021 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, а позивачу встановлено строк для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

08.06.2021 від представника позивача надійшла заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Заява обґрунтовується тим, що в період з 07.05.2019 по 06.08.2019, з 05.11.2019 по 04.02.2020, з 04.08.2020 по 24.11.2020 позивач безпосередньо брав участь у виконанні завдань, визначених Законом України "Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях", у районі проведення Операції об`єднаних сил в угрупуванні НГУ в ОТУ "Схід". Відтак представник позивача вважає, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з поважних причин, а тому просить суд про його поновлення з метою забезпечення права на доступ до суду.

Вирішуючи заявлене клопотання, суд керується такими мотивами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Щодо відліку строку звернення до адміністративного суду, то суд зазначає, що порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен дізнатися", що містяться в ч. 2 ст. 122 КАС України дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку позивача знати про стан своїх прав. Відтак при визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Позивач заявив позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій, у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", та, як наслідок, зобов`язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, за 2020 рік, у розмірі відповідно до ст. 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", з урахуванням вже виплаченої суми такої допомоги.

За змістом статті 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Розглядаючи справу № 607/7919/17, Верховний Суд у постанові від 06.02.2018 зазначив, що 30 вересня поточного року – це встановлений законом кінцевий строк, до якого могла бути здійснена виплата оспорюваної допомоги і до якого позивач міг очікувати на отримання більшої суми, ніж була йому нарахована. Як наслідок, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що перебіг строку звернення позивача до суду з цим позовом слід обраховувати з 30 вересня відповідного року, за який виплачується разова щорічна грошова допомога.

Отже, шестимісячний строк звернення до суду у цій справі завершився 30.03.2021.

Натомість позивач звернувся до суду 14.05.2021 (згідно з штампом на поштовому конверті про направлення позовної заяви до суду), тобто з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду з відповідними позовними вимогами.

Суд зауважує, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.

У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для його поновлення є лише наявність поважних причин, якими визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, законодавець обмежує строк, протягом якого особа може звернутися до суду. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом в ухвалах від 02.03.2020 у справі № 420/4352/19, від 13.04.2020 у справі № 520/11334/18, від 17.09.2020 у справі № 186/1881/19, від 06.11.2020 у справі № 826/14116/18.

Позивач звернувся до суду з цим позовом 14.05.2021, тобто з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, який завершився 30.03.2021.

Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (ч. 1 ст. 121 КАС України).

Водночас під поважними причинами пропущення строку звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій. Такі обставини мають бути підтвердженні належними доказами.

З доданих до позовної заяви доказів суд встановив, що в межах встановленого законом строку звернення до суду позивач перебував у районі проведення Операції об`єднаних сил в угрупуванні НГУ в ОТУ "Схід", а саме в період з 07.05.2019 по 06.08.2019, з 05.11.2019 по 04.02.2020, з 04.08.2020 по 24.11.2020, що підтверджується довідкою військовою частиною 3008 Нацгвардії України від 28.05.2021 за № 909.

Таким чином, наведені позивачем доводи щодо строку звернення до суду у сукупності з наданими суду доказами дають підстави дійти висновку, що позивач з поважних причин пропустив строк звернення до суду, оскільки такі причини пов`язані з тривалим перебуванням позивача в районі проведення ООС та неможливістю, у зв`язку з цим, вчасно отримати правову допомогу та звернутися до суду за захистом своїх прав у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантується право на справедливий суд, згідно з яким кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" практика Європейського суду з прав людини є джерелом права та повинна враховуватись судами України при розгляді справ.

Так, у справі "Меньшакова проти України", № 377/02, рішення від 8 квітня 2010 року, пункт 53, Європейський суд з прав людини зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням. У випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично, таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" від 28 травня 1985 року, п. 57). Суд підкреслює, що у сфері тлумачення національного законодавства, зокрема процесуальних правил, що застосовуються у судовому провадженні, його роль обмежується перевіркою того, чи результати такого тлумачення національними органами влади, особливо судами, відповідають Конвенції (рішення у справі "Звольський та Звольська проти Чеської Республіки", п. 46).

Конвенційні стандарти стосовно доступу до суду викладено Європейським судом з прав і в багатьох інших рішеннях ("Ґолдер проти Сполученого Королівства", "Кутіч проти Хорватії", "Балацький проти України" тощо).

Додатково суд враховує, що поновлення строку, пропущеного з поважних причин, є гарантією захисту для фізичних осіб, а також єдиною можливістю відновити порушені права та інтереси. Відтак відмова у поновленні строку звернення до суду можлива лише у виняткових випадках та коли особа не скористалася своїм правом на звернення до суду з причин, що є очевидно не поважними. Інакше це не відповідатиме основну завданню адміністративного судочинства, передбаченому у ч. 1 ст. 2 КАС Україна.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що заявлене представником позивача клопотання про поновлення строку звернення до суду підлягає задоволенню.

Отже, після усунення недоліків позовна заява відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України.

Інших передбачених законом перешкод для відкриття провадження в адміністративній справі не встановлено.

Відтак позовну заяву ОСОБА_1 належить прийняти до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі.

Визначаючись щодо того, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа, суд враховує положення ч. 2 ст. 257 КАС України, згідно з якими за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі (ч. 1 ст. 260 КАС України).

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

З огляду на викладене та беручи до уваги, що за характером спірних правовідносин, предметом доказування і складом учасників ця справа має ознаки адміністративної справи незначної складності, суд доходить висновку про можливість її розгляду та вирішення в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). При цьому враховується клопотання позивача про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Керуючись ст.ст. 32, 171, 236, 248, 256, 257, 260, 263, 294 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду задовольнити та поновити позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду з цим позовом.

2. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

3. Розгляд справи здійснювати суддею одноособово за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтею 263 КАС України.

4. Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 262 КАС України розгляд справи по суті розпочнеться через 15 днів з дня відкриття провадження у справі.

5. Встановити відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву з дотриманням вимог, передбачених ст. 162 КАС України. Подання відзиву є правом відповідача, однак неподання без поважних причин відзиву суб`єктом владних повноважень може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

6. На підставі положень ч. 12 ст. 171, ч. 2 ст. 260 КАС України визначити відповідачу 5-денний строк з дня вручення ухвали для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження (у разі наявності таких заперечень).

7. Інформацію по справі сторони можуть отримати на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: "http://court.gov.ua/fair/".

8. Копію ухвали суду надіслати учасникам справи, а відповідачу також копію позовної заяви з доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя Сало Павло Ігорович