Рішення № 97618730, 09.06.2021, Вовчанський районний суд Харківської області

Справа № 617/401/21

Провадження № 2/617/366/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2021 року м.Вовчанськ Харківська область

Вовчанський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Сербіненко І.В.,

за участю секретаря судового засідання - Пінчук К.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вовчанську Харківської області цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк», звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 29.11.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач звернувся до АТ КБ ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву № б/н від 29.11.2017 року згідно якої отримав кредит у розмірі 200 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг (далі - Договір), що підтверджується підписом у заяві. Банк керуючись п.п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4. Договору на підставі яких відповідач при укладені Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. У результаті невиконання умов кредитного договору з боку відповідача, станом на 10.03.2021 року існує заборгованість - 180 920 грн., 32 коп., що складається з заборгованість за тілом кредиту 145 672 грн. 73 коп.; заборгованість за простроченими відсотками - 35 247 грн., 59 коп. Також позивач просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати по справі в розмірі 2713 грн. 80 коп.

Ухвалою суду від 09.04.2021 року відкрито спрощене позовне провадження, визначено проводити розгляд справи з викликом осіб.

У судове засідання представник позивача не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, надав клопотання про можливість розгляду справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечував проти ухвалення заочно рішення.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання відповідно до відомостей Відділу обліку та моніторингу

інформації про реєстрацію місця проживання Головного Управління ДМС України в Харківській області, отриманих судом відповідно до вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив. Заяв та клопотань від відповідача не надходило.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності до положень ч.2 ст. 247 ЦПК України, судом не здійснювалося.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив відповідно до статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, докази, надані в обґрунтування позову, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідач звернувся до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг та 29.11.2017 року підписав анкету-заяву № б/н про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» в «ПриватБанк»,

Розмір початкового кредитного ліміту в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг яка підписана ОСОБА_1 не вказаний.

Відповідно до заявки на актуалізацію наданих по преміальній карті станом на 13.06.2018 року кредитний ліміт становить 200000,00 грн., заявка підписана відповідачем.

З довідки, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що на підставі укладеного між позивачем та відповідачем кредитного договору № б/н ОСОБА_1 була надана кредитна картка - № НОМЕР_1 , дата відкриття 01.02.2018, термін дії якої до 01/21.

При укладанні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України (договір приєднання), згідно з якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно Умов та правил надання банківських послуг і Тарифів з метою надання послуг банк надає клієнту картку, підписанням анкета - заяви клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг.

За умовами вказаного вище договору ОСОБА_1 отримав кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, оскільки не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов Договору.

У порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, оскільки не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями відповідно до умов Договору.

Відповідно до частини другої статті 1054 та частини другої статті 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку заборгованості за договором б/н від 29.11.2017 року станом на 10.03.2021 року, заборгнованість у розмірі 145 672 грн. 73 коп. утворилась станом на 29.05.2020 року. Дотепер, як вбачається з позову, заборгованість за тілом кредиту не погашена і складає 145 672 грн. 73 коп., тому підлягає стягненню з боржника ОСОБА_1 .

Банк, пред`являючи вимоги про погашення кредиту, просив у тому числі, крім заборгованості за простроченим тілом кредиту, стягнути заборгованість за простроченими відсотками.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 29.11.2017 року, посилався на Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/ як невід`ємні частини спірного договору.

Витягом з Тарифів розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: відкриття карткового рахунку рівня Platinum - 1500грн., відкриття карткового рахунку рівня МС World Elite - 4000 гри., відкриття карткового рахунку рівня VISA Infinite - 8000 грн., щомісячне

обслуговування основного карткового рахунку рівня Platinum - 160 грн., щомісячне обслуговування основного карткового рахунку рівня МС World Elite - 305 грн., щомісячне обслуговування основного карткового рахунку рівня VISA Infinite - 1460 грн., відкриття додаткового карткового рахунку за ініціативою клієнта на своє ім`я або на ім`я родича/довіреної особи, в т.ч. на новий термін або у випадку втрати (крадіжки) картки, без ПДВ : - додаткова Visa Platinum з фото - 800 грн., відкриття додаткового карткового рахунку за ініціативою клієнта на своє ім`я або на ім`я родича/довіреної особи, в т.ч. на новий термін або, у випадку втрати (крадіжки) картки, без ПДВ : - додаткова МС Platinum з фото - 800 грн., відкриття додаткового карткового рахунку за ініціативою клієнта на своє ім`я або на ім`я родича/довіреної особи, в т.ч. на новий термін або у випадку втрати (крадіжки) картки, без ПДВ : - додаткова Visa Platinum Ladys з фото - 800 грн., відкриття додаткового карткового рахунку за ініціативою клієнта на своє ім`я або на ім`я родича/довіреної особи, в т.ч. на новий термін або у випадку втрати (крадіжки) картки, без ПДВ : - додаткова МС World з фото -100 грн., відкриття додаткового карткового рахунку за ініціативою клієнта на своє ім`я або на ім`я родича/довіреної особи, в т.ч. на новий термін або у випадку втрати (крадіжки) картки, без ПДВ : - додаткова Visa Platinum mini - 1 500 грн., екстрений випуск пластикових карток рівня Gold та вище, без ПДВ - по України - 500 грн., - по світу екв. 100 доларів США по курсу НБУ, комісія за зняття власних коштів в усіх українських банках/банкоматах в межах України - 1%, комісія за зняття власних коштів в зарубіжних банках/банкоматах - 2%, комісія за зняття кредитних коштів у банкоматах і касах будь-якого українського або іноземного банку, а також за операції з quasi - готівкою - 3%, пільговий період користування кредитним лімітом - 30 днів, плата за користування кредитним лімітом в пільговий період - 0,01 % річних, пеня за несвоєчасне погашення кредитного ліміту в пільговий період - 3,1% від суми заборгованості в день переходу в звичайний період кредитування, плата за користування кредитним лімітом після закінчення пільгового періоду - 3,1% на місяць від суми заборгованості (37,2% річних), пеня за несвоєчасне погашення кредитного ліміту - 6,2% на місяць (74,4% річних), ставка за використання технологічного ліміту - 3,1% від суми технологічного ліміту, базовий тариф за проведення платежів з преміальних карток, що стягується незалежно від типу і напряму платежу (в т.ч. Платежі в Приват24. LiqPAY, платежі по телефону, термінові грошові перекази) - стандартна комісія за переказ + 3 % в межах кредитних коштів, тариф за безготівковий платіж по Україні на рахунок юридичної особи в ПриватБанку (власні кошти) - 1% (min. 5 гри, шах. 1000 грн.), тариф за безготівковий платіж по Україні на рахунок юридичної особи в іншому банку (власні кошти) - 1% (min. 5 грн., шах. 1000 грн.), тариф за безготівковий платіж по Україні на рахунок юридичної особи (кредитні кошти) 3% - 3%, комісія за свідомо неправильний виклик VIP- клієнтом групи швидкого реагування на місце події в рамках послуги Security - 1000 грн., комісія за виклик на місце події в рамках послуги Security для надання правової допомога особам, які не є членами сім`ї VIP- клієнта (чоловік/дружина, діти) - 1000 грн., зняття коштів в національній валюті з картки без її присутності (за номером) у касі - 2 грн., зняття коштів без картки в АТМ за допомогою послуги "Операції без карти"-''3няття готівки" - 2 грн., комісія за поповнення "Скарбнички" з елітних карт, крім переказу коштів за правилом накопичення «Округлення витрати», «Округлення залишку на карті в кінці дня » - 1%., тарифи відповідачем не підписані.

Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів,

штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, та інші умови. Витяг не підписаний відповідачем.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміввідповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву- анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.

З урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висвітлена у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 та стосується необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61,). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії», заява № 76943/11, § 123).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «S. W. проти Сполученого Королівства», заява № 20166/92, § 36).

Суд вважає, що в даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися

самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (29.11.2017 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (19.03.2021 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 82 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно до пункту 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Положеннями ч. 2 ст. 78 ЦПК України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ст. 83 ЦПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

В п. 27 постанови № 2 Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на

підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, з урахуванням принципів змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, обов`язок подавати докази покладається на сторони процесу, а суд позбавлений можливості визначати коло доказів за власною ініціативою і зобов`язаний розглядати справу виключно на підставі поданих сторонами доказів.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, суд зазначає, що обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічна правова позиція про неможливість вважати складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору, однак щодо Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) та, зокрема пункту 5.5 цих Умов, яким установлено позовну давність тривалістю в п`ять років, оскільки такі не містять підпису позичальника, а також через те, що у заяві останнього домовленості сторін щодо збільшення строку позовної давності немає, викладена у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

Суд вважає, що Витяг з Тарифів та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті: https://privatbank.ua/terms/, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами29.11.2017 рокушляхом підписання анкети-заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

В Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу; закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй, що прямо передбачено у статті 8

Конституції України.

Відповідно до частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів.

Згідно з частиною першою статті 1 ЦК України цивільні відносини засновані на засадах юридичної рівності, вольного волевиявлення та майнової самостійності їх учасників.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України. Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто, дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів».

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за

конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді анкети-заяви про надання кредиту та Умов та Правил надання банківських послуг, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 , АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Відповідно до ч. 1 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Отже, суд відмовляє у задоволенні позову в частині вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості за нарахованими відсотками у розмірі 35 247 грн. 59 коп.

З огляду на вищевикладене, розглядаючи спір в межах доводів позову, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за тілом кредиту у розмірі 145 672 грн., 73 коп.

Згідно платіжного доручення №BOJ62B3D4F від 12.03.2021 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2713 грн. 80 коп.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у розмірі, пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме - 2 185 грн. 09 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7, 12, 19, 81, 133, 141, 264, 265, 274, 280-283,ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № б/н від 29.11.2017 року становить суму в розмірі 180920,32 грн.- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 29.11.2017 року у розмірі 145672 грн. (сто сорок п`ять тисяч шістсот сімдесят дві грн. 73 коп.) за тілом кредиту.

В іншій частині у задоволенні позову акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» судові витрати в сумі 2 185 ( дві тисячі сто вісімдесят п`ять грн. 09 коп.)

Відповідачем протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення відповідно до вимог ст.ст. 284-285 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом зазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування сторін:

Позивач - Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, м.Київ, вул. Грушевського, 1Д.

Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН - НОМЕР_2 , місце проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 14.06.2021 року

Суддя