Постанова № 9761513, 03.06.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-1821/10/2370 03.06.2010 р. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Лічевецького І.О.,

при секретарі Левчуку А.С.,

за участю: представника позивача Рогового В.М. за довіреністю; відповідача не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Тальнівському районі до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Тальнівському районі звернулася до суду з адміністративним позовом про стягнення з ФОП ОСОБА_2 166 грн. 25 коп., посилаючись на наявність у відповідача податкового боргу із сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не зявився, свого представника не направив.

З наданого суду письмового заперечення вбачається, що позов відповідачем не визнається з тих підстав, що в червні 2009 р. він вже сплачував орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ОСОБА_2 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності 13 липня 2001 року, про що Тальнівською районною державною адміністрацією Черкаської області зроблено запис у журналі обліку реєстраційних справ за № 438.

Згідно даним довідки ДПІ у Тальнівському районі № 63/2010/29-036 від 16.04.2010 р., відповідач взятий на облік як платник податків 13.07.2001 р. за № 111.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251-XII плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) віднесена до загальнодержавних податків і зборів.

Спеціальним Законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Закон України «Про плату за землю»від 3 липня 1992 року № 2535-XII (надалі за текстом «Закон № 2535-XII»).

Статтею 2 Закону № 2535-XII визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

На підставі рішення Веселокутської сільської ради № 4/10 від 15 грудня 2006 р. між відповідачем та зазначеною сільрадою укладено договір оренди земельної ділянки терміном на пять років. Згідно додатку до договору оренди земельної ділянки в 2009 р. за користування земельною ділянкою відповідач зобовязаний був сплатити 357 грн., що відповідає 29 грн. 75 коп. щомісячної плати.

Законом який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення є Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-III (надалі за текстом «Закон № 2181-III»).

Стаття перша Закону № 2181-III визначає податкове зобов'язання, як зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України

Відповідно до пункту 1.3. статті 1 названого Закону податковий борг (недоїмка) це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нараховану на суму такого податкового зобов'язання.

За приписами пункту 5.1 статті 5 Закону № 2181-III податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Згідно підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону № 2181-III платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом б пункту 17.2 статті 17 Закону № 2181-III визначено, якщо платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Відповідно до поданої відповідачем 19 грудня 2009 р. податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності ФОП ОСОБА_2 нараховано недоплату, що збільшує податкове зобовязання за 6 місяців 2009 р. у звязку виправленням помилки в розмірі 158 грн. 34 коп. та самостійно нараховано штраф у звязку з виправленням помилки в сумі 7 грн. 91 коп.

Заявлена до стягнення сума, відповідно до статті 5 Закону № 2181-III, є узгодженою.

Пункт 11 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 4 грудня 1990 року № 509-XII передбачає право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Оцінюючи обґрунтованість доводів відповідача щодо сплати ним орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності суд враховує, що в обліковій картці платника податків відсутні відомості про сплату ФОП ОСОБА_2 плати за землю в червні 2009 р.

Суд також бере до уваги, що відповідно до частини 4 статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У цьому звязку суд зазначає, що позивачем заперечується факт сплати відповідачем плати за землю, а пояснення останнього стосовно того, що він віддав кошти, призначені для сплати орендної плати невідомій особі і при цьому не отримав розрахункового документа не можуть бути прийняті судом в якості належного доказу.

У світлі цих обставин, суд приходить до висновку, що у позивача є підстави для примусового стягнення за рішенням суду 166 грн. 25 коп. в рахунок погашення податкового боргу та знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем субєктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159, 162 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход бюджету через державну податкову інспекцію у Тальнівському районі (Черкаська область, м. Тальне, вул. Соборна, 122, ідентифікаційний код 34446181) податковий борг в сумі 166 (сто шістдесят шість) грн. 25 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 07 червня 2010 р.

СуддяІ.О.Лічевецький