Постанова № 9761450, 03.06.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-2215/10/2370 03.06.2010 р. м. Черкаси

12 год. 15 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого-судді Новікової Т.В., при секретарі-найдьон А.В., за відсутності сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у Лисянському районі Черкаської області до відкритого акціонерного товариства "Лисянське автотранспортне підприємство 17145" про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Лисянському районі звернулась до суду з адміністративним позовом від 17.05.2010р. до ВАТ "Лисянське АТП 17145" про стягнення податкового боргу з орендної плати за земельні ділянки комунальної та державної власності у сумі 904 грн. 56 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем термінів сплати податкового зобовязання по орендній платі за землю, відповідно до вимог Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. та Закону України «Про плату за землю».

Представник позивача на судове засідання не зявився, однак на адресу суду надіслав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач до зали судового засідання не зявився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Відкрите акціонерне товариство "Лисянське АТП 17145" зареєстроване як юридична особа Лисянською районною державною адміністрацією Черкаської області 22.12.1995 року, ідентифікаційний код 03562075, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи за №155496 та витягом з ЄДРПОУ станом на 08.04.2010р.

Відповідно до довідки від 15.12.2006р. №965 ВАТ «Лисянське АТП 17145»перебуває на обліку в ДПІ в Лисянському районі Черкаської області як платник податку з 18.10.1995р. №2.

Спеціальним Законом, який визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку є Закон України «Про плату за землю» від 3 липня 1992 року № 2535-XII (далі - «Закон № 2535-XII»).

Статтею 2 Закону № 2535-XII визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки землі. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до статті 14 Закону № 2535-XII платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Згідно статті 17 Закону № 2535-XII податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач подав податкову декларацію по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності №9000093299 від 29.01.2010р., згідно якої вказано заборгованість за квітень 2010р. у сумі 880 грн.47 коп. основний платіж та уточнюючу податкову декларацію по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності №9003109523 від 16.04.2010р., згідно якої вказано заборгованість за період 2009р. 22 грн. 94 коп. (а.с. 6, 9).

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що відповідачу направлено податкову вимогу форми «Ю1»№ 1/18 від 02.02.2007р. на суму 20346 грн. 91 коп. та податкову вимогу форми «Ю2»від 16.03.2007р. № 2/37 на суму 17214 грн. 24 коп., відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ.

В звязку з несплатою у встановлені строки зазначеного податкового боргу відповідачем, в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено 26.02.2007р. реєстраційний запис про накладення податкової застави на активи ВАТ «Лисянське АТП 17145». Начальником ДПІ у Лисянському районі Черкаської області Нечитайлом В.Л. 23.04.2007р. було прийнято рішення №2 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Судом встановлено, що станом на 17.05.2010р. ВАТ «Лисянське АТП 17145»має заборгованість в сумі 902 грн. 56 коп., з них пеня 1 грн. 15 коп., про що свідчить розрахунок суми боргу (а.с.5), тому ДПІ в Лисянському районі Черкаської області правомірно звернулася до суду про стягнення податкової заборгованості.

Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. визначено порядок узгодження сум податкових зобовязань, оскарження рішень контролюючих органів та визначення податкового боргу.

Зокрема, самостійне узгодження податкового зобовязання, яке самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, яке не може бути оскаржене в адміністративному чи судовому порядку (п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ).

Відповідно до п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5 цього Закону, податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п. 4.2 та 4.3 ст. 4 даного Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків такого повідомлення.

У разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги (п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ).

Як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача направлялися податкові вимоги, однак відповідачем не сплачена заборгованість по орендній платі за землю.

Визначене п. 11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. № 509-ХІІ право податкових органів подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. Право органів державної податкової служби застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, в порядку та розмірах, встановлені Законом.

За зазначених обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачем не сплачений податковий борг у сумі 904 грн.56 коп. по орендній платі за землі державної та комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Отже, з врахуванням вище викладеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 03.06.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі здійснюватиметься з урахуванням вимог ст.167 КАС України, про що повідомлено в судовому засіданні.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України, стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 11, 94, ч.2 ст.128, ст.ст.158-159, ст.ст.161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Лисянське АТП 17145» (19300, Черкаська область, Лисянський район, смт. Лисянка, провулок Бужанський, 52, ідентифікаційний код 03562075) на користь бюджету через державну податкову інспекцію у Лисянському районі Черкаської області (19300, Черкаська область, Лисянський район, смт. Лисянка, вул. Кірова, 25) заборгованість по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності сумі 904 грн. 56 коп. (девятсот чотири гривні 56 коп.).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 04 червня 2010 року.

СуддяТ.В.Новікова