Рішення № 97613993, 14.06.2021, Ізяславський районний суд Хмельницької області

Справа № 675/596/21

Провадження № 2/675/410/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" червня 2021 р. Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі: головуючого - судді Столковського В. І., за участю: секретаря судового засідання - Гук-Миронюк Ю. Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ізяслав у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Ізяславської міської ради Ізяславського району Хмельницької області, Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просить визнати за ним право на земельну частку (пай) площею 3,12 в умовних кадастрових гектарах у землях колишнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. Фрунзе с. Лютарка Ізяславського району Хмельницької області в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позову зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер його дід ОСОБА_3 . Після його смерті залишилась спадщина, до складу якої входить право на отримання земельної частки (паю) площею 3,12 в умовних кадастрових гектарах у землях колишнього колективного сільськогосподарського підприємства ім. Фрунзе с. Лютарка Ізяславського району Хмельницької області. ОСОБА_3 за життя сертифікат на право на земельну частку (пай) не отримував у зв`язку зі смертю, однак був внесений до списку громадян - членів КСП ім. Фрунзе, який є додатком № 1 до Державного акту на право колективної власності на землю серії ХМ № 14 від 23 листопада 1995 року.

Відповідно до Указу Президента України № 720/95 від 08 серпня 1995 року «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» ОСОБА_3 мав право на земельну частку пай у КСП ім. Фрунзе с. Лютарка Ізяславського району Хмельницької області.

Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв його син та батько позивача ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , не оформивши свої спадкові права на вказану земельну частку (пай).

Тому ОСОБА_1 , вказуючи на те, що він прийняв спадщину після смерті свого батька ОСОБА_2 , з метою оформлення спадкового майна звернувся з вказаним позовом до суду.

Ухвалою судді від 12 квітня 2021 року прийнято позову заяву ОСОБА_1 до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання у даній справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 19 травня 2021 року залучено до участі в даній справі в якості співвідповідача Плужненську сільську раду Ізяславського району Хмельницької області.

Ухвалою суду від 28 травня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено дану справу до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, надіслав до суду письмову заяву про слухання справи за його відсутності, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представники відповідачів Ізяславської міської ради Ізяславського району Хмельницької області та Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області у судове засідання не прибули, надали суду письмові клопотання, у яких просили справу розглянути без їх участі, зазначивши, що проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи.

Суд, з`ясувавши позиції сторін та їх представників, перевіривши письмові матеріали справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

У разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР 1963 року.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР від 18 липня 1963 року спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

За змістом ст.ст. 534, 548 ЦК УРСР від 18 липня 1963 року кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям. Для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Згідно з ст. 549 ЦК УРСР від 18 липня 1963 року визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном або якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини.

Судом об`єктивно встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть, виданого Лютарською сільською радою Ізяславського району Хмельницької області 11 січня 1996 року, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

За життя 18 квітня 1992 року ОСОБА_3 все своє майно заповів своїм синам ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у рівних долях, що підтверджується заповітом, посвідченим секретарем виконавчого комітету Лютарської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області Гончарук Г. М. та зареєстрованим у реєстрі за № 41.

Після смерті ОСОБА_3 в Ізяславській державній нотаріальній конторі заведено спадкову справу № 27-1998 на підставі заяви його сина та батька позивача ОСОБА_2 . Син померлого ОСОБА_4 звернувся до нотаріальної контори із заявою, в якій вказав, що спадщину після смерті свого батька не прийняв і на спадкове майно не претендує. 22 січня 1998 року державним нотаріусом Ізяславської державної нотаріальної контори Шмигельською В. П. видано ОСОБА_2 свідоцтво про право на спадщину по заповіту на грошовий вклад з процентами і компенсаціями в філії ощадного банку № 2890/016 і житловий будинок з прибудовами, розташований у АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Плужненською сільською радою Ізяславського району Хмельницької області 26 жовтня 2001 року.

18 лютого 2000 року ОСОБА_2 все своє майно заповів своєму сину ОСОБА_1 , що підтверджується заповітом, посвідченим секретарем виконавчого комітету Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області Гребенюк Л. М. та зареєстрованим у реєстрі за № 23.

Згідно з свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим Плужненською сільською радою Ізяславського району Хмельницької області 23 липня 1975 року, ОСОБА_2 являвся батьком позивача.

У відповідності до повідомлення завідувача Ізяславської державної нотаріальної контори Хмельницької області Ефендієвої А. П. від 22 квітня 2021 року № 393/01-16 та копії спадкової справи, наданої завідувачем Хмельницьким обласним державним нотаріальним архівом Вальчук І. І., вбачається, що в Ізяславській державній нотаріальній конторі було заведено спадкову справу за № 306/2002 після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину від спадкоємця за заповітом - сина спадкодавця ОСОБА_1 02 липня 2002 року останньому видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на житлові будинки з надвірними будівлями, належні померлому. Донька померлого ОСОБА_5 звернулася до нотаріальної контори із заявою, в якій вказала, що спадщину після смерті свого батька не приймала, в управління спадковим майном не вступала та до суду для продовження строку для прийняття спадщини звертатися не буде.

Також судом встановлено, що колективному сільськогосподарському підприємству ім. Фрунзе с. Лютарка Ізяславського району Хмельницької області на підставі рішення Лютарської сільської ради від 14 березня 1995 року № 2 23 листопада 1995 року видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ХМ № 14 площею 1361,9 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

ОСОБА_3 зазначений у списку громадян - членів колективного сільськогосподарського підприємства ім. Фрунзе, що додавався до вказаного Державного акта на право колективної власності на землю серії ХМ № 14 від 23 листопада 1995 року, за № 376.

Ця обставина також підтверджується довідкою Відділу в Ізяславському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області від 14 лютого 2018 року за № 31-22-0.25-105/101-18.

У той же час, ОСОБА_3 за життя не отримав сертифікат на право на земельну частку (пай) із земель КСП ім. Фрунзе, що підтверджується відомостями, наданими Відділом в Ізяславському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 28 травня 2021 року.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ЗК України 1990 року, чинного на час існування спірних правовідносин, визначено, що державний акт на право колективної власності на землю видається колективному сільськогосподарському підприємству, сільськогосподарському кооперативу, сільськогосподарському акціонерному товариству із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства, кооперативу, товариства і у колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України від 08 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» право на земельну частку (пай) мають члени колективного сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, в тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, кооперативу, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Згідно роз`яснень, викладених в п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що засвідчує таке право є сертифікат про право на земельну частку (пай). Якщо спадкодавець мав право на земельну частку (пай), але за життя не одержав сертифіката на право власності на земельну частку (пай) або помилково не був включений (безпідставно виключений) до списку, доданого до державного акта про колективну власність на землю відповідного сільськогосподарського підприємства, товариства тощо, при вирішенні спору про право спадкування на земельну частку (пай) суд застосовує положення чинного на час існування відповідних правовідносин ЗК України 1990 року, Указу Президента України від 8 серпня 1995 року № 720/95 «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» та відповідні норми ЦК УРСР.

Як роз`яснено у пункті 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», член колективного сільськогосподарського підприємства (далі - КСП), включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта, і в разі його смерті успадкування права на земельний пай здійснюється за нормами ЦК України, у тому числі й у випадку, коли з різних причин ця особа не отримала сертифікат на право на земельну частку (пай). Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку.

Отже, член колективного сільськогосподарського підприємства, включений до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю, набуває права на земельну частку (пай) з дня видачі цього акта.

В абзаці десятому пункту 9 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 Конституційний Суд України наголошував, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Частиною другою статті 14 Конституції України визначено, що право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_3 за життя набув право на земельну частку (пай) у землях КСП ім. Фрунзе с. Лютарка Ізяславського району Хмельницької області, оскільки він перебував у членах колективного сільськогосподарського підприємства на час паювання землі, отримання державного акта на право колективної власності на землю, і був включений до списку осіб, що додається до державного акту на право колективної власності на землю.

Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняв його син та батько позивача ОСОБА_2 , який не оформив своїх спадкових прав на вказану земельну частку (пай). У подальшому спадщину після смерті останнього прийняв позивач у справі ОСОБА_1 , який і звернувся з даним позовом до суду, не маючи можливості оформити свої спадкові права.

Тому, враховуючи те, що ОСОБА_1 являється спадкоємцем за законом та за заповітом після смерті ОСОБА_2 , прийняв спадщину в установленому законом порядку, суд вважає, що з метою захисту його прав слід визнати за ним право на земельну частку (пай), яка належала дідові та була успадкована його батьком.

Водночас, як убачається з інформації, наданої Відділом в Ізяславському районі Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області 28 травня 2021 року, площа земельної частки (паю) по КСП ім. Фрунзе с. Лютарка Ізяславського району Хмельницької області становить 1,64 в умовних кадастрових гектарах, відтак позов слід задовольнити частково з урахуванням вказаних даних щодо розміру земельного паю.

Отже, позов підлягає до задоволення частково.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Ізяславської міської ради Ізяславського району Хмельницької області, Плужненської сільської ради Ізяславського району Хмельницької області про визнання права на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , право на земельну частку (пай), яка перебувала у колективній власності КСП ім. Фрунзе с. Лютарка Ізяславського району Хмельницької області, розміром 1,64 в умовних кадастрових гектарах, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні решти вимог позову ОСОБА_1 відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Хмельницького апеляційного суду через Ізяславський районний суд Хмельницької області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на його апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач ОСОБА_1 : місце проживання - с. Плужне Шепетівського району Хмельницької області, рнокпп - НОМЕР_3 .

Відповідач 1 Ізяславська міська рада Ізяславського району Хмельницької області: місце знаходження - м. Ізяслав, вул. Незалежності, 43 Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 04060720.

Відповідач 2 Плужненська сільська рада Ізяславського району Хмельницької області: місце знаходження - с. Плужне, вул. Бортника, 7 Шепетівського району Хмельницької області, код ЄДРПОУ - 04406745.

Повний текст рішення складений 14 червня 2021 року.

Суддя: В. І. Столковський