
н\п 2/490/1997/2021 Справа № 490/8998/20
Центральний районний суд м. Миколаєва
_____________
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 червня 2021 року Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого - судді Черенкової Н.П.,
при секретарі - Бондаренко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,-
ВСТАНОВИВ:
АТ «Державний ощадний банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 21 173,25 грн. за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки).
У обґрунтування позовних вимог повивач посилався на те, що 08.02.2018 року між сторонами укладено договір шляхом підписання Заяви про приєднання № 612091 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки). Підписанням вказаної заяви відповідач беззастережно приєднався до ДКБО та уклав з Банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку. Згідно заяви на встановлення (збільшення) відновлювальної кредитної лінії (Кредиту) від 08.02.2018 відповідачу встановлено кредитну лінію в розмірі 10 000,00 грн. під 38,00% річних.
Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач кредит та відсотки за кредитом не сплачує, у зв`язку з чим Банк звертається до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь Банку заборгованість у розмірі 21 173,25 грн. та судові витрати по справі.
Ухвалою від 01.02.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У п`ятнадцятиденний строк відповідач клопотання про слухання справи в судовому засіданні з викликом сторін та відзив на позовну заяву не надав.
Представник позивача клопотань та заяв про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін не надав.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням викладеного та у відповідності до ст.ст. 280, 281 ЦПК України, судом ухвалено про заочний розгляд справи.
Суд, дослідивши матеріли справи, оцінивши наявні у справі докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року за №3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
За змістом п.1 ст. 6, ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи у продовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст.ст. 1,3 ЦК України, ст.ст. 2, 4-5, 12-13, 19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.
Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).
Так, за ст.11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.
Договір, в тому числі і договір кредиту, є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків.
Судом встановлено, що 08.02.2018 року між АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк" ТВБВ №10014/187 та ОСОБА_1 укладено договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкрито поточний рахунок з використанням електронного платіжного засобу (платіжна картка) шляхом підписання заяви про приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб.
Згідно п. 3.1. Заяви про приєднання шляхом підписання цієї Заяви про приєднання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку клієнт беззастережно приєднується до Договору в редакції, яка на день підписання Заяви про приєднання розміщена на інтернет-сторінці Банку www.оschadbank.uа та укладає Банком Договір, складовою частиною якого є умови договору банківського рахунку, Кредитного договору.
За умовами п. 3.4. Заяви про приєднання Банк на підставі наданих Клієнтом відповідно вимог чинного законодавства України документів відкриває Клієнту картковий рахунок тарифним пакетом «Мій комфорт».
Згідно з п. п 3.4.1. Заяви про приєднання Клієнту відкривається поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривнях України на умовах тарифного пакету «Мій комфорт», Тарифів за обслуговування поточних рахунків з використанням платіжних карток, розміщених на сайті Банку та на інформаційних стендах, що знаходяться у приміщеннях установ Банку. Банк надає Клієнту Платіжну картку типу Маstеrсаrсd Dеbіt Stаndаrd «Моя картка». та ПІН-конверт до неї.
Відповідно до п. 6.1. Заяви на встановлення відновлюваної кредитної лінії від 08.02.2018 року (далі - Заява) підписанням цієї Заяви на встановлення відновлюваної кредитної лінії (Кредиту), яка є складовою Заяви на приєднання, Клієнт ініціює та погоджується з умовами користування Кредитом відповідно до умов Договору та підтверджує укладення між ним та Банком Кредитного договору.
Відповідно до п. 6.2 на строк до 13.02.2018 року, тобто на 5 календарних днів з дня підписання цієї Заяви Банк встановлює Клієнту Кредит у сумі 10 000,00 грн.
Згідно п. 6.6.1. Заяви процентна ставка за Кредитом є фіксованою і складає 38,00 процентів річних за користування кредитними коштами у всіх випадках, крім випадку користування кредитними коштами протягом Грейс-періоду.
Закон України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року, у редакції на час підписання кредитором та позичальником паспорту споживчого кредиту, визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
Згідно із п. 1 ч. 1 Закон України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.
Метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами. Цей Закон регулює відносини між кредитодавцями, кредитними посередниками та споживачами під час надання послуг споживчого кредитування. Законодавство про споживче кредитування в Україні ґрунтується на Конституції України і складається з цього Закону та інших нормативно-правових актів щодо надання послуг споживачам (ст. 2, 3, 4 Закон України «Про споживче кредитування»).
Стаття 9 Закон України «Про споживче кредитування» визначає інформацію, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит.
До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту.
Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті (ч. 2 ст. 9 Закону).
Частиною 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування» визначено інформацію, що надається кредитодавцем споживачу, також і в разі укладення договору про споживчий кредит у формі кредитування рахунку (п. 12).
Як вбачається з матеріалів справи, 08.02.2018 року сторонами підписаний паспорт споживчого кредиту, який відповідає формі та змісту, визначеного для нього додатком 1 Закону України «Про споживче кредитування».
За такого, ОСОБА_1 своїм підписом в Паспорті споживчого кредиту підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість отриманого ним споживчого кредиту.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними длядоговорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частиною 1,6 ст. 81 ЦПК України передбачено,що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно зі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Як встановлено при розгляді справи, Банк свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому Договором.
Однак, Відповідач, порушив умови Договору щодо повернення кредиту та сплати процентів у встановлені Договором строки та порядку, у зв`язку з чим за цим договором виникла прострочена заборгованість.
Відповідно до розрахунку заборгованості за Договором станом на 27.10.2020 року загальна сума заборгованості за Договором становить 21 173,25 грн., з яких:
9 781,20 грн. - заборгованість по основному боргу;
6 252,23 грн. - сума заборгованості по процентах за користуванням кредитом;
171,25 грн. - комісія;
2 030,02 грн. - пеня за несвоєчасне погашення основного боргу;
1 564,93 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом;
461,90 грн. - розмір 3% річних на суму простроченого кредиту;
318,66 грн. - розмір 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів
344,35 грн. - сума втрат від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу;
248,71 грн. - сума втрат від інфляції на суму нарахованих та несплачених процентів.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідач не сплачував своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов`язання за вказаним вище договором не виконав.
Таким чином, суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» (Seryavinandothersv. Ukraine, № 4909/04, § 58).
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір в розмірі 2102,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст. ст. 13, 19, 77, 81-82, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 280, 352, 354-356 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк" заборгованість у розмірі 21 173,25 грн., з яких: 9 781,20 грн. - заборгованість по основному боргу; 6 252,23 грн. - сума заборгованості по процентах за користуванням кредитом; 171,25 грн. - комісія; 2 030,02 грн. - пеня за несвоєчасне погашення основного боргу; 1 564,93 грн. - пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом; 461,90 грн. - розмір 3% річних на суму простроченого кредиту; 318,66 грн. - розмір 3% річних на суму нарахованих та несплачених процентів; 344,35 грн. - сума втрат від інфляції за несвоєчасне погашення основного боргу; 248,71 грн. - сума втрат від інфляції на суму нарахованих та несплачених процентів.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївського обласного управління АТ "Ощадбанк" судовий збір у розмірі 2102,00 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто Центральним районним судом м. Миколаєва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Реквізити сторін:
Позивач: Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» в особі філії Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 09326464, місцезнаходження: 54028, м. Миколаїв, вул. Херсонське шосе, 50.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду виготовлено 02 червня 2021 року.
Суддя Н.П. Черенкова
Судове рішення № 97613876, Центральний районний суд м. Миколаєва було прийнято 02.06.2021. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 490/8998/20. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: