Ухвала суду № 97613643, 31.05.2021, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 462/5157/17

УХВАЛА

іменем України

«31» травня 2021 року Шевченківський районний суд м. Львова

в складі : головуючого – судді Кавацюка В.І

при секретарі Молінській С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові

цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», треті особи, які не заявляють самостійних вимог – колишній Голова Правління акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» Войсович Юрій Володимирович, Голова Правління акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» Китриш Тарас Михайлович, про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

у с т а н о в и в :

У провадженні Шевченківського районного суду м Львова знаходиться цивільна справа №462/5157/17 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», треті особи, які не заявляють самостійних вимог – колишній Голова Правління акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» Войсович Юрій Володимирович, Голова Правління акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» Китриш Тарас Михайлович, про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Звертаючись до суду з вищевказаним позовом про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогул, позивач ОСОБА_1 зіслався на те, що з 01 липня 2016 року на підставі контракту він працював у публічному акціонерному товаристві по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» (далі – ПАТ «Львівгаз», товариство) на посаді директора з капітального будівництва та відповідно до рішення Наглядової ради був обраний членом Правління цього товариства.

12 жовтня 2017 року на його адресу надійшло повідомлення за підписом начальника відділу кадрів ПАТ «Львівгаз», в якому зазначалось, що йому слід прибути до відділу кадрів товариства для отримання трудової книжки у зв`язку із розірванням 10 жовтня 2017 року укладеного з ним контракту та у зв`язку із припиненням його повноважень. На час отримання цього повідомлення він перебував на лікарняному, про що завчасно письмово повідомив ПАТ «Львівгаз».

Зателефонувавши у відділ кадрів, він дізнався, що звільнений з роботи відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 36 КЗпП України (підстави, передбачені контрактом) та причиною звільнення стало прийняття Наглядовою радою рішення про припинення його повноважень члена Правління товариства.

Також на сайті ПАТ «Львівгаз» (електронна адреса доступу: https://Iv.104.ua/ua/fiIes/20560/ll з`явилося повідомлення, у якому зазначено наступне: «Відповідно до рішення Наглядової ради Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» від 10.10.2017 року (протокол №10/10-2017] відбулись зміни у складі посадових осіб емітента, а саме: прийнято рішення припинити повноваження члена Правління Товариства Лацика Романа Зіновійовича - директора з капітального будівництва, у зв`язку з чим припинити дію укладеного з ним Контракту згідно п.5.3.5 та звільнити з займаної посади 10 жовтня 2017 року на підставі п.8 ст.36 КЗпП України...». .

Він, позивач, вважає своє звільнення незаконним з наступних підстав:

- роботодавець у будь-якому випадку був зобов`язаний завчасно повідомити його про намір розірвати трудовий договір;

- роботодавець без його згоди не мав права припинити трудовий договір з власної ініціативи у період його тимчасової непрацездатності, та, крім цього, він також не видав йому копії наказу про звільнення;

- Наглядова рада товариства станом на дату подання цього позову не надіслала йому, як члену Правління, свого рішення про припинення моїх повноважень, а тому він ставить під сумнів його наявність такого рішення;

- навіть якщо припустити, що рішення Наглядової ради, на яке посилається відповідач, обґрунтовуючи його звільнення з посади існує, було порушено порядок звільнення працівника з ініціативи роботодавця.

Обґрунтовуючи свою правову позицію про те, що роботодавець у будь-якому випадку був зобов`язаний завчасно повідомити його про намір розірвати трудовий договір, просить звернути увагу на таке.

Згідно зі ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України є частиною національного законодавства України.

Крім того, дія міжнародних договорів на території України регулюється ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори», в якій встановлено, що якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

В ст. 8-1 КЗпП України також передбачено, що якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

Постановою Верховної Ради України №3933-ХІІ від 04 лютого 1994 року ратифіковано Конвенцію Міжнародної Організації Праці №158 про припинення трудових відносин підприємця (далі – Конвенція МОП №158), яка набрала чинності для України 16 травня 1995 року.

Статтею 11 Конвенції МОП №158 передбачено, що працівник, з яким намічено припинити трудові відносини, має право бути попередженим про це за розумний строк або має право на грошову компенсацію замість попередження, якщо він не вчинив серйозної провини, тобто такої провини, у зв`язку з якою було б недоцільно вимагати від роботодавця продовжувати з ним трудові відносини протягом строку попередження.

Незважаючи на це, відповідач не попередив його про заплановане звільнення взагалі.

На підтримку свого твердження, що роботодавець без його згоди не мав права припинити трудовий договір з власної ініціативи у період його тимчасової непрацездатності, та, крім цього, він також не видав йому копії наказу про звільнення, він, ОСОБА_1 , вважає за необхідне заначити про таке.

На дату звільнення він перебував на лікарняному, про що повідомив роботодавця (відповідача) заявою від 09 жовтня 2017 року, зареєстрованою в канцелярії відповідача.

Згідно ч. 3 ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктом 5 цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці.

Згідно ч. 2 ст. 47 КЗпП України, у разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов`язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи.

Приписами ст. 3 Конвенції МОП №158 передбачено, що за метою цієї Конвенції терміни «звільнення» та «припинення трудових відносин» означають припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця». За змістом цієї Конвенції будь-яке звільнення працівника без його згоди є звільненням (припиненням трудових відносин) з ініціативи роботодавця.

На підтримку свого твердження, що Наглядова рада товариства станом на дату подання цього позову не надіслала йому, як члену Правління, свого рішення про припинення моїх повноважень, а тому він ставить під сумнів його наявність такого рішення взагалі. Вважає за необхідне зазначити про наступне.

Відповідно до ст. 9 Конвенції МОП №158 тягар доведення необґрунтованості звільнення повинен лежати або на роботодавці або апеляційний орган повинен наділятися повноваженням виносити рішення про причину звільнення з урахуванням поданих сторонами доказів.

Наглядова рада відповідача не здійснює своєї діяльності за місцем реєстрації ПАТ «Львівгаз». До складу Наглядової Ради входять нерезиденти, зокрема іноземцем є Голова Наглядової ради ОСОБА_2 . Про час і місце засідання Наглядової ради, на якому ніби то було прийнято рішення про зняття з нього повноважень члена Правління йому також невідомо.

З врахуванням наведеного він, позивач, може достатньо обґрунтовано стверджувати, що протоколу Наглядової ради №10/10-2017 за 10.10.2017 року не існує, а сама Наглядова рада в цей день не збиралася та не приймала жодних рішень.

На підтримку свого твердження про те, що навіть якщо припустити, що рішення Наглядової ради, на яке посилається відповідач, обґрунтовуючи його звільнення з посади існує, останнім було порушено порядок звільнення працівника з ініціативи роботодавця.

Положеннями ст. 4 Конвенції МОП №158 передбачено, що трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

Згідно з ст. 7 Конвенції МОП №158 трудові відносини з працівником не припиняються з причин, пов`язаних з його поведінкою або роботою, доти, доки йому не нададуть можливість захищатись у зв`язку з висунутими проти нього звинуваченнями, крім випадків, коли від роботодавця не можна обгрунтовано чекати надання працівникові такої можливості.

Протоколом Наглядової ради ПАТ «Львівгаз» від 10.10.2017 року (протокол №10/10- 2017), на який посилається Відповідач, прийнято рішення припинити повноваження члена Правління Товариства Лацика Романа Зіновійовича - директора з капітального будівництва, у зв`язку з чим припинити дію укладеного з ним Контракту згідно п. 5.3.5 та звільнити з займаної посади 10 жовтня 2017 року на підставі п.8 ст.36 КЗпП України.

Даючи вказівку звільнити його з займаної посади Наглядова рада не наводить причин для припинення трудових відносин передбачених ст. 4 Конвенції МОП №158, а посилається лише на п. 5.3.5 контракту, який в свою чергу передбачає, що працівник може бути звільнений з посади у разі прийняття рішення Hаглядової ради про припинення його повноважень, як члена Правління.

Таким чином, укладений з ним контракт по суті передбачає право для відповідача звільнити його без пояснення причин, що суперечить статті 4 Конвенції МОП №158 та є відкритим проявом свавілля.

З огляду на вищенаведене просить ухвалити рішення, яким, скасувати наказ від 10 жовтня 2017 року, виданий ПАТ «Львівгаз» про звільнення його, ОСОБА_1 , з посади директора з капітального будівництва ПАТ «Львівгаз» поновити його на цій посаді та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Під час судового розгляду справи, у зв`язку з внесенням 17 травня 2019 року змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідачем у справі було визнано - акціонерне товариство «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз».

В ході судового розгляду справи представник відповідача – адвокат Білоус К.В. звернувся до суду з клопотанням про закриття провадження у даній цивільній справі, посилаючись на те, що даний спір належить до корпоративних і підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

В обгрунтування клопотання покликається на наступне.

В позовній заяві та своїх поясненнях позивач ОСОБА_1 в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він працював на посаді директора з капітального будівництва ПАТ «Львівгаз» на підставі контракту № б/н від 01 липня 2016 року.

Відповідно до преамбули контракту він укладений з позивачем, як з членом Правління товариства.

У відповідності до п. 1.1 контракту позивач прийнятий до складу Правління: членом Правління товариства на посаду директора з капітального будівництва, відповідно до рішення Наглядової ради Товариства від 30 червня 2016 року.

Згідно з п 1.1 контракту Кодекс законів про працю України, інші нормативні акти, що регулюють трудові відносини, поширююся на взаємовідносини сторін за цим Контрактом у частині, яка йому не суперечить.

Відповідно до п.5.3.5 контракту працівник може бути звільнений із займаної посади, а цей контракт розірваний до закінчення строку його дії у разі прийняття Наглядовою радою товариства рішення про дострокове припинення повноважень (відкликання) члена Правління.

Згідно з п. 11.1.1 Статуту ПАТ «Львівгаз» (далі - Статут), затвердженого загальними зборами товариства від 29 березня 2016 року та чинного на день звільнення позивача ОСОБА_1 , Правління є виконавчим органом товариства, яке здійснює управління поточною діяльністю товариства.

У відповідності до п. 10.2.2.7 Статуту обрання та припинення (відкликання) повноважень членів Правління товариства, прийняття рішення про відсторонення члена Правління від здійснення повноважень належить до виключної компетенції Наглядової ради.

Відповідно до п. 11.1.5 Статуту Наглядова рада вправі прийняти рішення щодо дострокового припинення (відкликання) повноважень будь-кого (або всіх) із членів Правління товариства.

Рішенням Наглядової ради товариства повноваження члена Правління Лацика Р.З. - директора з капітального будівництва було припинено, у зв`язку із чим припинено дію контракту згідно п.5.3.5 та звільнено його із займаної посади 10 жовтня 2017 року на підставі п.8.ст. 36 КЗпП України.

Відповідно до ч 3 ст. 99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 12 січня 2010 року № 1-2/2010 у справі про офіційне тлумачення ч. 3 ст. 99 ЦК України роз`яснив, що реалізація учасниками акціонерного товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього товариства стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним. Зміст положень ч. 3 ст. 99 та ч. 4 ст. 145 ЦК України треба розуміти, як право компетентного (уповноваженого) органу товариства відкликати члена виконавчого органу від виконання обов`язків, які він йому визначив.

Така правова позиція викладена також в постановах Великої Палати Верховного Суду від 30.01.2019 по справі № 145/1885/15-ц та від 28.11.2018 по справі №1562/304/17.

З огляду на наведене, просить клопотання задовольнити.

Заслухавши пояснення представника відповідача – адвоката Вук У.І. в підтримання клопотання про закриття провадження у справі та доводи представника позивача ОСОБА_1 – адвоката Буловчака В.І., який в задоволенні клопотання просить відмовити, суд приходить до наступного висновку.

В ході судового розгляду справи встановлено, що рішенням Наглядової ради публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Львівгаз» від 30 червня 2016 року (протокол №30/06-2016) у зв`язку з впровадженням Україною Третього енергетичного пакету ЄС та на виконання вимог Закону України «Про ринок природного газу» було затверджено організаційну структуру цього товариства, в якій, поряд з іншими посадами, відображено посаду: директор з капітального будівництва - член Правління, як єдину посаду.

Цим же рішенням Наглядової ради було обрано голову та членів Правління ПАТ «Львівгаз», про що зазначено в питанні другому порядку денного. Зокрема, на посаду члена Правління – директора з капітального будівництва було обрано позивача ОСОБА_1 , а також зазначено: «Вважати повноваження новообраних Голови та членів Правління товариства такими, що набули чинності з 01 липня 2016 року, строком на 3 (три) роки, а саме до 30 червня 2019 року (включно). Крім цього, вищевказаним рішенням затверджено умови контракту з Головою та членами Правління товариства.

На підставі та на виконання рішення Наглядової ради ПАТ «Львівгаз» від 30 червня 2016 року (протокол №30/06-2016) наказом голови Правління цього товариства №148-к/тр від 30 червня 2016 року ОСОБА_1 , який обіймав посаду начальника Управління клієнтського сервісу, у зв`язку з обранням членом Правління ПАТ «Львівгаз», було переведено з 01 липня 2016 року на посаду директора з капітального будівництва строком на 3 (три) роки, тобто до 30 червня 2019 року (включно) на умовах укладення контракту.

01 липня 2016 року між ПАТ «Львівгаз», в особі голови Правління цього товариства ОСОБА_3 , з однієї сторони, та позивачем ОСОБА_1 з іншої сторони, було укладено контракт, в преамбулі якого вказано, що цей контракт укладається з громадянином України ОСОБА_1 , обраним членом Правління товариства за рішенням Наглядової ради товариства від 30.06.2016 р. (протокол №30/06-2016).

В п.1.1. контракту вказано, що за цим контрактом працівник приймається (наймається) на роботу в товариство до складу Правління: членом Правління товариства на посаду директора з капітального будівництва, відповідно до рішення Наглядової ради товариства від 30.06.2016 року (протокол №30/06-2016).

Пунктом 2.1.2. передбачено, що працівник зобов`язаний виконувати обов`язки члена Правління, в т. ч. особисто брати участь у засіданнях Правління.

В п. 2.37. контракту зазначено, що працівник має право: в межах визначених повноважень самостійно та у складі Правління вирішувати питання поточної діяльності товариства; вносити пропозиції, брати участь в обговоренні та голосувати з питань порядку денного на засіданнях Правління; вимагати скликання засідань Правління та вносити питання до порядку денного засідання; надавати у письмовій формі зауваження до рішень Правління; знайомитись з підготовленими до засідання матеріалами, збирати та аналізувати додаткову інформацію, у разі необхідності отримувати консультації фахівців тощо; очолювати відповідний напрям роботи та спрямовувати діяльність відповідних структурних підрозділів Товариства відповідно до розподілу обов`язків між членами Правління.

В п. 5.3.5. контракту зазначено, що працівник може бути звільнений з займаної посади, а цей контракт розірваний до закінчення строку його дії у разі прийняття загальними зборами акціонерів або Наглядовою радою товариства рішення про дострокове припинення повноважень (відкликання) члена Правління.

Відповідно до п.5.5. з припиненням повноважень (відкликанням) члена Правління за рішенням загальних зборів акціонерів або Наглядової ради товариства, припиняється дія цього Контракту з дати прийняття такого рішення або з дати встановленої в такому рішенні.

Судом також встановлено, що рішенням Наглядової ради ПАТ «Львівгаз» від 10 жовтня 2017 року, яке оформлено протоколом №10/10-2017, було припинено повноваження члена Правління товариства ОСОБА_1 - директора з капітального будівництва, у зв`язку з чим припинено дію укладеного з ним контракту, згідно п. 5.3.5 та звільнено з займаної посади 10 жовтня 2017 року на підставі п. 8 ст. 36 КЗпП України.

На підставі цього рішення Наглядової ради головою Правління ПАТ «Львівгаз» Войсовчием Ю.В. було видано наказ №192-к/тр від 10 жовтня 2017 року про звільнення позивача ОСОБА_1 - директора з капітального будівництва з роботи 10 жовтня 2017 року згідно п. 8 ст. 36 КЗпП України та виплату йому вихідної допомоги в розмірі шестимісячного середнього заробітку, про що зазначено в наказі.

З матеріалів справи видно, що з ОСОБА_1 було укладено контракт як з членом Правління, відповідно до умов якого (пункт 2.1.2.) він зобов`язаний був виконувати лише обов`язки члена Правління, які зазначені в підпунктах 2.1.2.1. – 2.1.2.6. пункту 2.1.2.

Припинення повноважень члена Правління господарського товариства, на думку суду, є виключно корпоративним спором, який повинен розглядатись в порядку господарського судочинства.

Як зазначалось вище, і це підтверджується зібраними у справі доказами, ОСОБА_1 обрано членом Правління - директором з капітального будівництва на підставі рішення Наглядової ради ПАТ «Львівгаз» від 30 червня 2016 року. Обіймати посаду директора з капітального будівництва товариства, не будучи членом Правління товариства є неможливим, оскільки відповідно до організаційної структури це єдина посада.

Повноваження позивача ОСОБА_1 як члена Правління – директора з капітального будівництва, були фактично припинені рішенням Наглядової ради товариства від 10 жовтня 2017 року, а виданий на підставі цього рішення головою Правління ПАТ «Львівгаз» Войсовичем Ю.В. наказ №192-к/тр від 10 жовтня 2017 року «Про звільнення» є наслідком прийнятого Наглядовою радою рішення, а не окремою самостійною підставою для розірвання контракту.

У зв`язку із припиненням повноважень ОСОБА_1 як члена Правління - директора з капітального будівництва, тобто посадової особи органу управління товариства, йому відповідно до умов контракту було проведено виплату вихідної допомоги в розмірі шестимісячного середнього заробітку.

За змістом положень ст. ст. 2, 5 ЦПК України застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності. Тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи, яка звертається за захистом своїх прав.

Скасування наказу голови Правління ПАТ «Львівгаз» від 10 жовтня 2017 року про звільнення позивача ОСОБА_1 не матиме наслідком відновлення порушеного права при наявності чинного рішення Наглядової ради товариства від 10 жовтня 2017 року, на виконання і на підставі якого було припинено повноваження ОСОБА_1 , як члена Правління – директора з капітального будівництва, та припинено дію укладеного з ним контракту та звільнено з займаної посади.

Визнати недійсним рішення Наглядової ради товариства в порядку цивільного судочинства є неможливим, оскільки це корпоративний спір, який підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а вимоги про визнання недійсним наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку є похідними від спору про визнання недійсним рішення органу управління товариства, про що неодноразово зазначалось в постановах Великої Палати Верховного Суду.

Відповідно до ст. 61 Закону України «Про акціонерні товариства» (в редакції, чинній на дату припинення повноважень ОСОБА_1 ) повноваження члена виконавчого органу припиняються за рішенням наглядової ради, якщо статутом товариства це питання не віднесено до компетенції загальних зборів.

Згідно з приписами ч. 3 ст. 99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

У відповідності до п. 11.1.1. Статуту ПАТ «Львівгаз», затвердженого рішенням загальних зборів товариства від 29 березня 2016 року (протокол №17) та чинного на день звільнення позивача ОСОБА_1 , Правління є виконавчим органом товариства, яке здійснює управління поточною діяльністю товариства.

Відповідно до п. 10.2.2.7. Статуту обрання та припинення (відкликання) повноважень членів Правління товариства, прийняття рішення про відсторонення члена Правління від здійснення повноважень належить до виключної компетенції Наглядової ради.

Відповідно до п. 11.1.5. Статуту Наглядова рада вправі прийняти рішення щодо дострокового припинення (відкликання) повноважень будь-кого (або всіх) із членів Правління товариства.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08.11.2019 року у справі №667/1/16 зазначено наступне:

«Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання із ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку із цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень. З огляду на це зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав. Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права».

Аналогічна позиція Великої Палати Верховного Суду висловлена у постанові від 10.04.2019 року у справі №510/456/17, постанові від 10.09.2019 року у справі №921/36/18, постанові від 04.02.2020 року у справі №915/540/16.

В п. 37 та п.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №361/17/15 вказано наступне:

«Стосовно вимог скасувати наказ № 2-З від 28 грудня 2012 року, поновити позивача на роботі та виплатити середній заробіток за час вимушеного прогулу, то ці вимоги є похідними від спору про визнання недійсним рішення органу управління товариства. Розгляд цієї частини позовних вимог за правилами цивільного судочинства порушуватиме принцип повноти, всебічності й об`єктивності з`ясування обставин справи, що випливає, зокрема, зі змісту частини другої статті 160 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення до суду (частини другої статті 214 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду), якщо дослідження одного і того ж рішення загальних зборів ТОВ «Бобрик» здійснюватиметься судами різних юрисдикцій. Тому цей спір в цілому належить до юрисдикції господарського суду.

Отже, враховуючи наведені приписи законодавства України та зміст правовідносин учасників справи, Велика Палата Верховного Суду вважає, що хоча рішення уповноваженого органу товариства про припинення повноважень члена виконавчого органу може мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальним за таких обставин є відносини корпоративні (близькі за змістом висновки щодо юрисдикції суду викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 листопада 2018 року у справі № 562/304/17, від 10 квітня 2019 року в справі № 510/456/17, від 10 вересня 2019 року в справі № 921/36/18, від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15-ц)».

В п.58 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №145/166/18 зазначено: «Разом з тим вимоги позивача про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, заборгованості із заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, які можуть бути предметом трудового спору, є похідними від вимог щодо правомірності припинення його повноважень та, відповідно, не можуть бути у цій справі розглянуті до вирішення первісної вимоги. П. 59.Висновок про необхідність розгляду зазначеної категорії справ у порядку господарського судочинства викладений, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 145/1885/15-ц (провадження № 14-613 цс 18)».

Враховуючи встановлені судом обставини, враховуючи характер спірних правовідносин, які виникли між сторонами по справі, суд приходить до висновку, що клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі є підставним та таким, що підлягає до задоволення.

Керуючись п.1 .ч.1 ст. 255, ч.6 ст. 259, ст. ст. 258, 259, 260 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Клопотання представника акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» про закриття провадження у справі задовольнити.

Цивільну справу №462/1557/17 за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз», треті особи, які не заявляють самостійних вимог - колишній Голова Правління акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» Войсович Юрій Володимирович, Голова Правління акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Львівгаз» Китриш Тарас Михайлович, про скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - провадженням закрити у зв`язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Роз`яснити ОСОБА_1 його право на пред`явлення відповідного позову в порядку господарського судочинства.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів, який обчислюється з дня складення повного тексту ухвали, через Шевченківський районний суд м. Львова.

Повний текст ухвали складений 08 червня 2021 року.

Суддя: В. І. Кавацюк