Рішення № 97613034, 07.06.2021, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

07.06.2021

Провадження № 2-а/331/26/2021

Справа 331/746/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.06.2021 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний м. Запоріжжя області у складі:

головуючого - судді Антоненка М.В.

за участю секретаря Федорової К.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Запорізької області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною і скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Управління патрульної поліції Запорізької області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови серії БАА № 142665 від 05.02.2021 року по справі про адміністративне правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 05.02.2021 року т.в.о. старшим інспектором ВБДР УПП в Запорізькій області ДПП лейтенантом поліції Касаткіною Оленою Олександрівною було винесено постанову БАА № 142665 (Додаток №1) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності з застосуванням адміністративного стягнення (штрафу) у розмірі 1020,00 грн. (одна тисяча двадцять грн. 00 коп.). Відповідно до змісту вказаної постанови, 20.01.2021 р. 10 год. 35 хв. м. Запоріжжя, вул. Запорізька,1-В парковка «Епіцентр» громадянин ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), будучи посадовою особою заповідальною за експлуатаційний стан, не вжив своєчасно заходи по обробці протиожеледними матеріалами (очищенню) проїзної частини, на якій (....) ожеледиця, чим порушив правила, стандарти і норми утримання автодоріг п. 3.1.16, 3.1.18 ДСТУ 3587-97, п.1.5 ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 140 КУпАП, при чому незрозуміло з яких причин та не зрозуміло на основі яких доказів, винесено дану постанову на ОСОБА_1 як на, нібито, посадову особу компанії ТОВ «Епіцентр К», якою він ніколи не являвся.

Зазначає, що оскільки він не має юридичної освіти, та не мав досвіду спілкування з правоохоронцями з таких причин, - під час винесення 05.02.2021 року працівникові поліції вищезазначеної постанови, він не міг самостійно захистити свої права як наприклад це міг би зробити адвокат, тому він не міг власноруч і фактично був позбавлений працівником поліції написати обґрунтовані пояснення та зауваження до постанови в момент її винесення - тобто по суті він був позбавлений права на захист та правову допомогу з боку адвоката працівником поліції в момент складання постанови.

Вказані усні пояснення були проігноровані працівниками поліції, оскільки останній завершив винесення постанови без надання йому можливості знайти попередньо адвоката для можливістю надання обґрунтованих пояснень та зауважень, які він в дійсності бажав надати в момент розгляду адміністративної справи, проте, як уже було зазначене вище, він не зміг реалізувати виключно через небажання працівника поліції, який виніс відносно нього постанову, вислухати його пояснення та заперечення відносно розгляду, на його погляд сфабрикованої адміністративної справи.

Звертає увагу суду на те, що його пояснення в усному вигляді не приймались працівниками поліції зовсім, так як на його погляд було завдання тільки винести постанову, після чого вони сказали «ну ви все одно будете оскаржувати цю постанову в суді …. ».

Відповідно до чого, вказану вище постанову вважає незаконною та підлягає скасуванню за таких підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 140 КУпАП України адміністративна відповідальність настає при «Порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху при утриманні автомобільних доріг і вулиць, залізничних переїздів, інших дорожніх споруд, невжиття заходів щодо своєчасної заборони або обмеження руху при виникненні умов, які загрожують безпеці руху, або неприйняття своєчасних заходів до відновлення безпечних умов для руху -

тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб у розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян», тобто, зазначена санкція вказаної статті може застосовуватись тільки для посадових осіб, котрим я не являюсь.»

Будівельно-господарський гіпермаркет «Епіцентр К» в місті Запоріжжя, Запорізької області, який розташовано та який функціонує по вулиці Запорізька, 1- В, є лише місцем його роботи, здійснення його трудової функції (Начальник відділу доставки) та виконання покладених на нього компанією ТОВ «Епіцентр К» як його роботодавцем відповідних службових обов`язків як на одного з багатьох найманих працівників компанії даного гіпермаркету як одного з структурних підрозділів, який розташовано в місті Запоріжжя.

Даний гіпермаркет є одним з більше ніж 65 місць здійснення компанією ТОВ «Епіцентр К» своєї господарської діяльності на території України та є нерухомою власністю даної компанії і як уже було зазначено вище, ОСОБА_1 в приміщенні даного гіпермаркету здійснював виключно трудову функцію та виконання своїх службових обов`язків як працівник компанії.

Зазначає, що після отримання юридичної консультації від захисника, який детально ознайомився з постановою, яку було складено на нього поліцією 05.02.2021 року, копію якої він отримав, який також ознайомився з його службовими обов`язками та посадовою інструкцією як виконуючого обов`язки начальника відділу доставки невідокремленого структурного підрозділу ТОВ «Епіцентр К» «Будівельно-господарський гіпермаркет «Епіцентр К» м. Запоріжжя», захисник та він прийшли до однозначного беззаперечного правового висновку про те, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення за інкримінованою йому ч. 1 ст. 140 КУпАП України, оскільки він не є гіпотетичним суб`єктом притягнення за даною статтею, через те, що як уже було зазначено вище, він не є посадовою особою ТОВ «Епіцентр К», не є суб`єктом господарювання, а є лише найманим працівником одного з невідокремлених структурних підрозділів ТОВ «Епіцентр К».

ОСОБА_1 не наділений також будь-якого роду адміністративно-розпорядчими функціями щодо майна як невідокремленого структурного підрозділу ТОВ «Епіцентр К» «Будівельно-господарський гіпермаркет «Епіцентр К» м. Запоріжжя», так і всього товариства тим більше, не здійснює керівництво над трудовим колективом як гіпермаркету, так і тим більше всім товариством, не здійснює контролю за виконанням трудовим колективом гіпермаркету.

Всього цього працівник поліції навіть не намагався перевірити як перед, так і в момент складання відносно нього постанови про адміністративне правопорушення за ч. 1. ст. 140 КУпАП України, оскільки, як уже було зазначено вище, жодних документів щодо його посади в компанії, його службових обов`язків чи щодо його посадової інструкції ним не витребовувались від ТОВ «Епіцентр К» як його роботодавця.

Працівник поліції, який виніс відносно нього постанову, належним чином не встановив посаду ОСОБА_1 , оскільки відповідні документи, а саме копію наказу про його призначення на відповідну посаду в компанії ТОВ «Епіцентр К» або ж копію його трудової книжки ним не витребовувались від його роботодавця, що є грубим порушенням ст. 62 Конституції України, якою закріплена презумпція невинуватості громадян та закріплено обов`язок органу обвинувачення збирати належні й допустимі докази винуватості за для того щоб попередньо висувати обвинувачення особі у вчиненні злочину або адміністративного правопорушення (див. Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010).

Саме тому, працівник поліції у постанові невірно вказав відповідні дані щодо його особи, позначивши, що він являючись посадовою особою, не припинив своєчасних заходів по обробці протиожеледними матеріалами (очищенню) проїзної частини, на якій (….) ожеледиця, чим порушив правила, стандарти і норми утримання автодоріг п. 3.1.16, 3.1.18 ДСТУ 3587-97, п.1.5 ПДР України, в той час коли відповідно до посади на яку його було працевлаштовано в компанії ТОВ «Епіцентр К» - на момент складення на нього постанови, він був начальником відділу доставки в рамках невідокремленого структурного підрозділу ТОВ «Епіцентр К» «Будівельно-господарський гіпермаркет «Епіцентр К» м. Запоріжжя» та здійснював виключно свої службові обов`язки та трудову функцію як найманий працівник товариства в межах того невідокремленого структурного підрозділу компанії, куди його було взято на роботу в компанії ТОВ «Епіцентр К».

Звертає увагу суду, що невідокремлений структурний підрозділ ТОВ «Епіцентр К» «Будівельно-господарський гіпермаркет «Епіцентр К» м. Запоріжжя», в межах діяльності якого в компанії ОСОБА_1 здійснює свою трудову функцію та покладені на нього службові обов`язки, на момент винесення відносно нього постанови і станом на дату складення даних пояснень, є всього лише одним з більше ніж 65 невідокремлених структурних підрозділів в структурі компанії ТОВ «Епіцентр К» (ідентифікаційний код: 32490244), який як і всі інші не має статусу окремої юридичної особи, не має статусу філії чи представництва ТОВ «Епіцентр К», що відображено у відкритому доступі до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на офіційному сайті Міністерства юстиції України (режим електронного доступу: https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch), який також є та був доступний для будь-кого з працівників національної поліції в момент винесення відносно нього постанови та є доступний для будь-якої особи, в тому числі й органам судової влади.

Звертає увагу суду на те, що фактично, працівник поліції, яким було винесено постанову відносно ОСОБА_1 , керувався лише своїми власними припущеннями щодо того, що він є нібито посадовою особою ТОВ «Епіцентр К», не зібравши на підтвердження цього факту будь-якого належного, допустимого та достовірного доказу й вдався по суті до пред`явлення саме ОСОБА_1 безпідставного, не обґрунтованого жодним доказом обвинувачення, умисно внісши до постанови неправдиві дані щодо його особи, що має усі ознаки вчинення таким працівником поліції злочину, а саме службового підроблення, шляхом внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей (ч. 1 ст. 366 КК України) та умисного перевищення своїх службових обов`язків як працівником правоохоронного органу (ч. 1 ст. 365 КК України).

Працівник поліції перед тим як виносити постанову відносно нього як, нібито, на посадову особу ТОВ «Епіцентр К», зобов`язаний був спочатку пересвідчитись в тому чи ОСОБА_1 дійсно є тією посадовою особою компанії ТОВ «Епіцентр К», яка може бути притягнута до адміністративної відповідальності за гіпотетично протиправні діяння компанії, які є порушенням ч. 1 ст. 140 КУпАП України і чи в колі його службових обов`язки прибирання парковки гіпермаркету «Епіцентр К» м. Запоріжжя.

Вказане чітко закріплено на рівні ст. ст. 61 та 62 Конституції України як норм найвищої юридичної сили в Україні, які працівники поліції як представники органу державної влади, які уповноважені виносити постанови за ч.1 ст. 140 КУпАП України, зобов`язані в силу ч. 2 ст. 19 Конституції України та ст. 7 КУпАП дотримуватись в першу чергу як органи, що здійснюють притягнення осіб до адміністративної відповідальності за вказаною статтею КУпАП

Відповідно до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.

Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Частиною 2 ст. 61 Конституції України закріплено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно з ч. ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Під адміністративним правопорушенням (проступком) відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП розуміється протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 14 КУпАП закріплено порядок та підстави для притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб в рамках провадження у справах про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Зазначає, що всіх вищевказаних законодавчих приписів, які були обов`язковими до виконання працівником поліції, який виніс відносно нього постанову 05.02.2021 року, дотримано ним не було, як і було порушено ним право ОСОБА_1 на захист, яке гарантовано йому ст. 63 Конституцією України та приписами ч. 1 ст. 268 КУпАП.

Відповідно до вказаних вище приписів статті 63 Конституції України, я як особа, яка по суті була обвинувачена у вчиненні адміністративного правопорушення (проступку) мала право на захист, зокрема як особа, яка притягалася до адміністративної відповідальності мала право користуватися юридичною допомогою адвоката.

Відповідні права до речі працівником поліції жодним чином роз`яснено йому не було, оскільки про останнє він не пам`ятає.

Відповідно до ст. 280 КУпАП суд, як орган, який здійснює розгляд справи відносно нього про притягнення до адміністративної відповідальності за інкриміновані йому з боку поліції дії як, нібито, посадовій особі господарюючого суб`єкта - компанії ТОВ «Епіцентр К» зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено ним адміністративне правопорушення, яке йому інкриміноване поліцією як посадовій особі ТОВ «Епіцентр К»; чи наявна вина в інкримінованих йому діях; чи підлягає саме він адміністративній відповідальності за інкриміновані йому дії поліцією як посадова особа ТОВ «Епіцентр К»; чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу; які є інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зазначає, що він не є посадовою особою компанії ТОВ «Епіцентр К» і не може навіть гіпотетично нести відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення від імені його роботодавця як суб`єкта господарювання за протиправні діяння за ч. 1 ст. 140 КУпАП, оскільки єдиною посадовою особою його роботодавця, який в силу законодавства та з огляду на покладені на нього службові обов`язки і може нести юридичну відповідальність від імені ТОВ «Епіцентр К», може бути виключно або генеральний директор товариства або інша посадова особи компанії на яку покладено керівництвом й власниками компанії службові обов`язки з дотримання компанією, усіма структурними підрозділами компанії та усіма працівниками компанії правил карантину людей, санітарно-гігієнічних правил та санітарно-протиепідемічних правил.

Крім того, при розгляді адміністративної справи за адресою АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , у якості свого захисту було наголошено на тому, що відповідно до п.3 Постанови КМУ № 1236 від 09 грудня 2020 р. гіпермаркет «Епіцентр К» м. Запоріжжя, у зв`язку з введеними додаткових обмежувальних протиепідемічних заходів, в період з 00 год. 00 хв. 8.01.2021 р. до 00 год. 00 хв. 25.01.2021 р., не працював, був тільки відкритий Центр видачі Інтернет замовлень з правої сторони будівлі.

Були також надані фото парковки автотранспортних засобів (Додаток №2), на яких видно, що парковка зачищена від снігу, окрім частини парковки яку не змогли зачистити вчасно від льоду, у зв`язку з несприятливими погодними умовами та виходом з ладу акумулятора трактору, який здійснює зачистку території від снігу, відповідно до чого на ТОВ «Епіцентр К» був виставлений рахунок на купівлю нового акумулятора (Додаток №3) також з 01.01.2021 р. ведеться журнал роботи трактору по розчищенню території (Додаток №4);

Територія парковки яку не змогли зачистити від снігу огородили стрічкою (Додаток №2).

Крім того, територія яка обледеніла, оброблялася сіллю, але після мінусової температури ніччю, розталий лід застигав знову;

Тобто, незважаючи на той факт, що ТЦ «Епіцентр К» не працював, все одно велась робота по прибиранню території всіма можливими засобами та приймались необхідні міри. Але все перераховане в його захист, не було прийнято як доказ невинності.

Відповідно до переданого ОСОБА_1 повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції 05.02.2021 р. о 11 год. 00 хв. за місцем знаходження АДРЕСА_2 до ОСОБА_2 , він з`явився для розгляду справи про адміністративне правопорушення, після чого його повідомили в чому звинувачують, з чим він категорично не згоден.

Окрім зазначеного вище, та посилаючись на наказ МВС України № 1395 від 07.11.2015 р. «Про затвердження Інструкції з оформлення поліцейським матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», співробітниками національної поліції грубо порушена процедура розгляду адміністративної справи..

Відповідно до п.3 розділу ІІ Наказу МВС України № 1395 від 07.11.2015 р. «При складанні протоколу про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 139, частиною четвертою статті 140 КУпАП або постанови у справі про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою - третьою статті 140 КУпАП (коли протокол не складається), до них необхідно долучати акт обстеження ділянки вулично-шляхової мережі (додаток 2 наказу) з відповідними замірами та схемою про:

1) пошкодження шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд, трамвайних колій чи технічних засобів регулювання дорожнього руху;

2) самовільне знімання, закриття чи встановлення технічних засобів регулювання дорожнього руху;

3) перешкоду для дорожнього руху, у тому числі забруднення шляхового покриття;

4) пошкодження асфальтобетонного покриття доріг унаслідок руху машин на гусеничному ходу;

5) умови та стан шляху, які загрожують безпеці дорожнього руху;

6) порушення нормативів щодо обладнання на дорогах місць проведення ремонтних робіт, залишення дорожніх машин, будівельних матеріалів, конструкцій;

7) порушення або невиконання правил на підприємствах, в установах та організаціях під час розроблення та виготовлення транспортних засобів і деталей до них або інших предметів їх додаткового обладнання, під час проектування, реконструкції та ремонту шляхів, залізничних переїздів, інших шляхових споруд.»;

Копію акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі ОСОБА_1 надали для огляду з незрозумілими фото (Додаток № 5), в Акті зазначено, що обстеження розпочато 20.01.21 року о 10 год. 32 хв. в присутності ст. інспектора з о.д. ВБДР УПП в Запорізькій області ст. лейтенанта поліції Григоренко О.В. та Директора ТОВ «Епіцентр К» Константинова О.О».

Під час обстеження встановлено, що покриття проїзної частини не відповідає ДСТУ 3587-97: покриття проїзної частини має: ожеледиця на проїзній частині.

Зазначене в акті, а саме фраза «в присутності ст. інспектора з о.д. ВБДР УПП в Запорізькій області ст. лейтенанта поліції ОСОБА_2 та Директора ТОВ «Епіцентр К» ОСОБА_3 »» є не правдивою і заздалегідь вводить в оману, так як на момент складання Акту директор гіпермаркету знаходився у щорічній відпустці і взагалі був відсутній в м. Запоріжжя.

Також, вважає, що парковка гіпермаркету «Епіцентр К», яка розташована на земельній ділянці ТОВ «Епіцентр К» і яка є власністю ТОВ «Епіцентр К» не може бути автомобільною дорогою (проїжджою частиною).

Відповідно до Постанови КМУ України «Про Правила дорожнього руху» від 10 жовтня 2001 р. N 1306, «Автомобільна дорога, вулиця (дорога) - частина території, зокрема в населеному пункті, з усіма розташованими на ній спорудами (мостами, шляхопроводами, естакадами, надземними і підземними пішохідними переходами) та засобами організації дорожнього руху, призначена для руху транспортних засобів і пішоходів та обмежена по ширині зовнішнім краєм тротуарів чи краєм смуги відводу. Цей термін включає також спеціально побудовані тимчасові дороги, крім довільно накатаних доріг (колій).», тобто паркова гіпермаркету «Епіцентр К» м. Запоріжжя не може розцінюватись як автомобільна дорога чи вулиця.

Прилегла територія - територія, що прилягає до краю проїзної частини та не призначена для наскрізного проїзду, а лише для в`їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції, будівельні майданчики тощо або виїзду з них.

Стоянка - припинення руху транспортного засобу на час, більший ніж 5 хвилин, з причин, не пов`язаних з необхідністю виконання вимог цих Правил, посадкою (висадкою) пасажирів, завантаженням (розвантаженням) вантажу.

Відповідно до п.2 розділу ІІІ Наказу МВС України № 1395 від 07.11.2015 р. «Постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п`ятою і шостою статті 121, статтями 121 прим 1, 121 прим 2, частинами першою, другою, третьою і п`ятою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124 прим 1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132 прим 1, частинами шостою і одинадцятою статті 133 прим 1, частинами першою, другою і третьою статті 140, частинами шостою, сьомою статті 152 прим 1 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.», чого також не було зроблено в день складання Акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 20.01.2021 р.; у графі підписи осіб, які здійснили обстеження, позначено не з`явився, хто саме невідомо.

Звертає увагу суду на те, що Постанова серія БАА № 142665 була винесена т.в.о. старшим інспектором ВБДР УПП в Запорізькій області ДПП лейтенантом поліції Касаткіной Оленою Олександрівною, яка взагалі була відсутня при складанні Акту обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 20.01.2021 р.

Відповідно до ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Відповідно до ст.77 КАС України - В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі вищевикладеного просить суд визнати скасувати постанову Управління патрульної поліції Запорізької області серія БАА №142665 від 05.02.2021 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 140 КУпАП України з застосуванням адміністративного стягнення (штрафу) у розмірі 1020,00 грн. (одна тисяча двадцять грн. 00 коп.)., яку винесла т.в.о. старшого інспектора ВБДР УПП в Запорізькій області ДПП лейтенант поліції Касаткіна Олена Олександрівна.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 16.02.2021 року по справі відкрите провадження, ухвалено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з*явився. Надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Відповідно до ч. 1, п. 2 ч. 2 статті 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Представник відповідача Управління патрульної поліції Запорізької області Департаменту патрульної поліції у судове у судове засідання не з*явився. Згідно довідки про доставку електронного листа, ухвала суду від 16.02.2021 року була доставлена до електронної скриньки ІНФОРМАЦІЯ_2 20.05.2021 року о 10 год. 58 хв. Відзив на позов не надали, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за їх відсутності.

Вивчивши надані докази, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 288 КУпАП, постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено у районний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з вимогами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законодавством встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктом 1 частини 1 статті 20 КАС України передбачено, що місцевим судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Відповідно ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі статтею 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Частиною 2 статті 74 КАС України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.-ч. 2,5 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Позивачем ОСОБА_1 в обґрунтування вимог надано суду копію оскаржуваної постанови серії БАА № 142665 від 05.02.2021 року, згідно з якою його було притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 1020 гривень за порушення, передбачене ч. 1 ст. 140 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Порушення правил, стандартів і норм утримання автодоріг п. 3.1.16, 3.1.18 ДСТУ 3587-97, п.1.5 ПДР України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 293 КУпАП орган при розгляді скарги на постанову про адміністративне правопорушення перевіряє законність та обґрунтованість постанови та може прийняти одне із рішення як скасування постанови.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Однак, належно повідомлений відповідач до суду не з*явився будь-яких заперечень суду не надав.

Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Аллене де Рібем проти Франції» від 10 лютого 1995 року підкреслив, що принцип презумпції невинуватості порушується, «якщо суд оголосить обвинуваченого винним, коли його вина не була попередньо доведена».

У справі «Барбера, Мессеге і Жабардо проти Іспанії» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 6 грудня 1988 року зазначив, що докази, покладені в основу висновку суду про винність обвинуваченого, мають відповідати як вимогам достатності, так і переконливості.

У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов`язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.

Обов`язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (Рішення ЕСПЛ у справі «Дактарас проти Литви» від 24.11.2000 року].

Також Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Салабіаку проти Франції» від 7 жовтня 1988 року зазначив, що тягар доведення вини покладається на обвинувачення і будь - які сумніви повинні бути на користь обвинуваченого. З метою судового переслідування необхідно приєднати до справи достатньо доказів для засудження обвинуваченого.

Правова природа адміністративної відповідальності за своєю суттю є аналогічною кримінальній, оскільки також є публічною, пов`язана із застосуванням державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваженнями, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі.

У справі «Надточій проти України» Європейський суд з прав людини в своєму рішенні від 15.05.2008 року відзначив, що Уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення (п. 21 рішення).

Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні (п. 4.1).

В рекомендації № R (91)1 Комітету Міністрів Ради Європи Державам - членам стосовно адміністративних санкцій від 13 лютого 1991року рекомендовано урядам держав - членів керуватися у своєму праві та практиці принципом, згідно з яким обов`язок забезпечення доказів покладається на адміністративний орган влади (принци 7).

За таких обставин та враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки факт порушення Правил дорожнього руху України не є доведеним УПП Запорізької області ДПП.

Керуючись ст. ст. 241-246, 250, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції Запорізької області Департаменту патрульної поліції про визнання протиправною і скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху від 05.02.2021 року серії БАА № 142665, винесену т.в.о. старшого інспектора ВБДР УПП в Запорізькій області ДПП лейтенантом поліції Касаткіною Оленою Олександрівною про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 1020,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 140 КУпАП.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його ухвалення.

Суддя: М.В. Антоненко