Ухвала суду № 97612186, 11.06.2021, Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області

Справа № 740/3134/21

Провадження № 1-кс/740/724/21

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

11 червня 2021 року м. Ніжин

Слідчий суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Шевченко І. М.,

за участю:

- секретаря судового засідання Зінич А. М.,

- прокурора Ніжинської окружної прокуратури Дуся Ю. В.,

- підозрюваного ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ніжині клопотання слідчого Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області Музиченка Б. В., погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури Дусем Ю. В., про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, заявлене у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 травня 2021 року за № 12021270300000389,

установив:

У поданому до суду клопотанні ставиться питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням розміру застави в межах 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; у разі внесення застави, на підозрюваного ОСОБА_1 покласти обов`язки, встановлені ст. 194 КПК України: прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Так, у невстановлені досудовим розслідуванням час, місці та спосіб ОСОБА_1 незаконно придбав наступальну осколкову ручну гранату РГД-5, приніс її за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , тобто почав її зберігати за місцем свого проживання без передбаченого законом дозволу, для подальшого її збуту.

28 травня 2021 року близько 12-20 год. ОСОБА_1 , зберігаючи при собі наступальну осколкову ручну гранату РГД-5, прибув до залізничного вокзалу станції Ніжин що за адресою: м. Ніжин, вул. Вокзальна, 8, де за грошові кошти в сумі 3000,00 грн умисно, без передбаченого законом дозволу, збув ОСОБА_2 (особа зі зміненими анкетними даними), який був залучений для проведення оперативної закупки вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових пристроїв та вибухових речовин, наступальну осколкову ручну гранату РГД-5, яка є вибуховим пристроєм промислового виготовлення.

Відомості за даним фактом внесено до ЄРДР за № 12021270300000389 від 05.05.2021, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

Крім цього, ОСОБА_1 у невстановлені досудовим розслідуванням час, місці та спосіб придбав 73 патрони до вогнепальної зброї калібру 5,45 мм та обріз, що виготовлений саморобним способом з гладкоствольної одноствольної мисливської рушниці, приніс їх за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та почав їх зберігати для подальшого збуту.

09.06.2021 близько 11-30 год. ОСОБА_1 , зберігаючи при собі 73 патрони до вогнепальної зброї калібру 5,45 мм та обріз, що виготовлений саморобним способом з гладкоствольної одноствольної мисливської рушниці, прибув до залізничного вокзалу станції Ніжин за адресою: м. Ніжин, вул. Вокзальна, 8, де за грошові кошти в сумі 2000,00 грн умисно, без передбаченого законом дозволу, збув ОСОБА_2 (особа зі зміненими анкетними даними), який був залучений для проведення оперативної закупки вогнепальної зброї, боєприпасів, вибухових пристроїв та вибухових речовин, 73 патрони калібру 5,45 мм до вогнепальної зброї та обріз, виготовлений саморобним способом з мисливської одноствольної гладкоствольної рушниці, що відноситься до вогнепальної зброї.

Відомості за цим фактом внесені до ЄРДР за №12021270300000488 від 09.06.2021, за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.

09.06.2021 вищезазначені кримінальні провадження об`єднані в одне провадження за № 12021270300000389.

09.06.2021 о 13-04 годині на підставі ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_1 , а 10.06.2021 йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

Під час досудового розслідування зібрано достатньо доказів, які дають підстави для підозри ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, а саме:

-протокол вручення ідентифікованих грошових коштів від 28.05.2021;

-протокол ОМП від 28.05.2021, відповідно до якого у ОСОБА_2 (особа із зміненими анкетними даними) вилучено предмет, схожий на корпус гранати РГД-5, та предмет, схожий на запал УЗРГМ-2, що він придбав у ОСОБА_1 28.05.2021 за грошові кошти в сумі 3000,00 грн;

-висновок експерта № СЕ-19/125-21/4832-ВТХ від 31.05.2021, відповідно до якого надані на дослідження предмети є корпусом ручної гранати РГД-5, підривником ручних гранат типу УЗРГМ-2; у конструктивному поєднанні складають наступальну осколкову ручну гранату РГД-5, яка є вибуховим пристроєм та відноситься до категорії боєприпасів;

-протоколи допиту свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 (особа зі зміненими анкетними даними);

-протокол вручення ідентифікованих грошових коштів від 09.06.2021;

- протокол ОМП від 09.06.2021, відповідно до якого у ОСОБА_2 (особа із зміненими анкетними даними) вилучено предмет, схожий на обріз мисливської рушниці, та 73 патрони калібру 5,45 мм;

- висновок експерта № СЕ-19/125-21/5168-БЛ від 10.06.2021, згідно з яким наданий на дослідження предмет, вилучений під час ОМП 09.06.2021, є обрізом, виготовленим саморобним способом з одноствольної, гладко ствольної мисливської рушниці 16 калібру моделі «ИЖ-К», який для пострілів придатний та відноситься до вогнепальної зброї;

- висновок експерта №СЕ-19/125-21/5169-БЛ від 10.06.2021, за яким надані на дослідження 73 патрони є боєприпасами калібру 5,45 мм;

- протокол обшуку від 09.06.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання ОСОБА_1 , під час якого виявлено та вилучено: предмети схожі на патрони в кількості 60 штук калібру 5,45 мм; частину дерев`яного прикладу та металевий предмет циліндричної форми; частини полотен для пилки по металу.

ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжких злочинів, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, тому згідно зі ст. 183 ч. 2 п. 5 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до нього може бути застосований як до раніше судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Підставою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263 КК України.

Крім того, усвідомлюючи вид та розмір покарання, ОСОБА_1 може:

- переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки вчинив тяжкі злочини пов`язані із незаконним зберіганням та збутом вогнепальної зброї і боєприпасів, покарання за яке передбачене виключно у вигляді позбавлення волі, не має міцних соціальний зав`язків, не має місця реєстрації та постійного місця проживання;

- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_1 , міг сховати від органу досудового розслідування вогнепальну зброю, боєприпаси, які на даний час органом досудового розслідування не виявлені та не вилучені, а він перебуваючи на волі може їх знищити або сховати;

- незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні з метою зміни їх показів, оскільки йому відоме місце проживання всіх учасників даної події, тому перебуваючи на волі може вчиняти на них тиск з метою зміни показів, що може перешкоджати об`єктивному розслідуванню даного кримінального провадження;

- вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки підозрюваний ніде не працює, хоча є працездатною особою, раніше неодноразово судимий, в тому числі за злочини пов`язані з незаконним поводженням з вогнепальною зброєю, судимості не погашені, що дає підстави вважати, що він може продовжити свою злочинну діяльність, в тому числі пов`язану з незаконним збутом вогнепальної зброї, боєприпасів.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_1 не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання вищезазначеним ризикам.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому обставин та просив задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_1 не заперечував проти задоволення клопотання.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши наявні у справі матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Статтею 22 КПК України встановлено, що к римінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 26 КПК України с торони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною 1 цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Ураховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя бере до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

У рішенні у справі «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» ЄСПЛ зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Слідчий суддя, перевіряючи обґрунтованість підозри, вважає, що наявні відомості, які вказують на обґрунтовану підозру та які навіть у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, що підтверджується долученими до матеріалів клопотання доказами. Так, зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю відомостей, детальний перелік яких міститься у клопотанні, які долучені до клопотання та досліджені в судовому засіданні.

При цьому на стадії розгляду клопотання слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є застосування запобіжного заходу.

Аналіз доданих до клопотання доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним кримінальним правопорушенням, на цьому етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»). Відтак, на цей час у кримінальному провадженні існують обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування до особи одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Згідно зі ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зав`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність, що передбачає недопущення ув`язнення особи до засудження її компетентним судом (пп. «а» п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

У кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Причетність ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування стосовно нього обмежувальних заходів; він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачене покарання понад три роки, раніше судимий.

Указані обставини з урахуванням суворості можливого покарання свідчать про наявність ризиків щодо переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду, уникнення покарання в разі визнання судом його винуватості, незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення, продовження злочинної діяльності. При цьому слідчий суддя враховує думку ОСОБА_1 щодо вказаного клопотання.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню, такий запобіжний захід є співмірним з існуючими ризиками станом на час розгляду клопотання, відповідає особі підозрюваного і зможе забезпечити на відміну від інших більш м`яких запобіжних заходів належне виконання ним процесуальних обов`язків.

Застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак, слідчий суддя вважає за можливе клопотання задовольнити.

Разом з цим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких убачається з обґрунтування клопотання.

Так, згідно з п. 3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод звільнення може бути обумовлено наданням гарантій явки в суд. Судова практика Європейського суду з прав людини встановлює, що не відповідає пункту 3 ст. 5 Конвенції встановлення розміру застави виключно в залежності від інкримінованої шкоди. Гарантія має мету не відшкодування шкоди, а забезпечення присутності обвинуваченого в залі судового засідання. Тому її розмір повинен відповідати перспективі втрати застави чи обернення на неї стягнення у разі неявки обвинуваченого до суду, й повинен утримувати обвинуваченого в межах належної процесуальної поведінки.

Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні (рішення ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії», «Мангурас проти Іспанії»).

Ураховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його корисливий мотив, матеріальне становище підозрюваного, тяжкість правопорушення, в якому він підозрюється, слідчий суддя вважає, що застава у межах відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України не здатна забезпечити виконання ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, покладених на нього обов`язків; застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому приходить до висновку про необхідність визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, розмір якої визначити у 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 340 500,00 грн, що зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків. Такий розмір застави не є надмірно обтяжливим і таким, що не виправдовує мету застосування запобіжного заходу.

Керуючись ст. 176 - 178, 182 - 184, 193, 194, 196 КПК України, слідчий суддя

ухвалив:

Клопотання слідчого Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області Музиченка Б. В., погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури Дусем Ю. В., - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який народився у м. Борзна Чернігівської області, не одружений, не працює, має повну загальну середню освіту, раніше неодноразово судимий, не має зареєстрованого місця проживання, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 Кримінального кодексу України, - запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 06 серпня 2021 року включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, розмір якої визначити у 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 340 500 (триста сорок тисяч п`ятсот) гривень, зобов`язавши підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в разі внесення застави виконувати процесуальні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: UA128201720355289002000005960, одержувач ТУ ДСА України у Чернігівській області, код ЄДРПОУ 26295412, банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

Термін дії обов`язків, у разі внесення застави, визначити до 06 серпня 2021 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в цій ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Копію ухвали негайно вручити під розписку підозрюваному ОСОБА_1 , ухвалу направити до відома прокурору Ніжинської окружної прокуратури та для виконання до Ніжинського РВП ГУ НП в Чернігівській області, Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор».

Органу досудового розслідування повідомити рідних підозрюваного ОСОБА_1 про обрання стосовно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним ОСОБА_1 - у той же строк з дня вручення йому копії ухвали.

Подання апеляційної скарги на ухвалу зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повну ухвалу складено і підписано 14 червня 2021 року.

Слідчий суддя І. М. Шевченко