Постанова № 9761010, 05.05.2010, Хмельницький окружний адміністративний суд

< для копії >

Справа № 2-а-1515/10/2270

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 травня 2010 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіНіколайчука М.Є.

при секретаріБаєву С.М.

за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >приватного підприємства "Подільські ласощі" <3-тя особа >до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області <3-тя особа >про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень №0000501500/7, №0000511500/80, №0000511500/79 від 29 січня 2010 року та першої податкової вимоги №1/51 від 11 лютого 2010 року , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати дії відповідача протиправними щодо проведення позапланової виїзної перевірки, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000501500/7, №0000511500/80, №0000511500/79 від 29 січня 2010 року, визнати дії відповідача протиправними щодо виключення з податкового кредиту по податку на додану вартість 49367 грн. та скасувати першу податкову вимогу № 1/51 від 11 лютого 2010 року, посилаючись на наступне.

На думку позивача, Хмельницькою МДПІ було порушено порядок проведення виїзної позапланової документальної перевірки, оскільки у наказі про проведення перевірки, направленні на перевірку та наказі про продовження терміну перевірки зазначені різні правові підстави проведення перевірки. Крім того, у відповідача не було жодної підстави проведення позапланової виїзної перевірки, передбачених ч.6 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

В акті перевірки відповідач посилається на нормативно-правові акти, які втратили чинність.

Підприємством правомірно було включено до складу валових витрат за четвертий квартал 2008 року 246835 грн., оскільки така сума складається з виробничих запасів в сумі 8439 грн. 34 коп. (вартість придбаного у ТзОВ «Ойл карт центр» в листопаді-грудні 2008 року та невикористаного дизельного палива, яке фактично не отримувалося), а також товарів на складі на суму 238435 грн. 68 коп., які придбавались для подальшого перепродажу, але своєчасно не реалізованих. В результаті цього підприємство не отримало жодних доходів з цього товару і навпаки, зазнало збитків у звязку з закінченням термінів його придатності до споживання. Вищевказана сума не може бути оподаткована податком на прибуток і відповідачем не було враховано норм природного убутку. Окрім того, частина товару в четвертому кварталі 2008 року ще була придатною до споживання.

Інвентаризація на підприємстві проведена не була через те, що з березня 2009 року воно господарської діяльності не здійснює, перебуває у скрутному матеріальному становищі та не має найманих працівників і відповідно створення комісії для проведення інвентаризації є неможливим.

Підприємство не має власних складських приміщень, однак орендує приміщення для здійснення господарської діяльності.

Позивач вважає, що ним правомірно було включено в податковий кредит видатки по сплаті податку на додану вартість у звязку з придбанням товарів, оскільки податкова накладна дає право покупцю, зареєстрованому як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті ПДВ, що підприємством і було здійснено.

Також, на думку позивача, Хмельницькою МДПІ було безпідставно його звинувачено у неподанні декларації з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2009 року та податкових декларацій з податку на додану вартість за січень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, за що було накладено штрафну санкцію. Позивачем були вчасно надіслані податкові декларації поштою.

Крім того, вважає незаконною першу податкову вимогу № 1/51, виставлену відповідачем 11.02.2010 року. Вона сформована на підставі податкового повідомлення-рішення №0000501500/78 від 29.01.2010 року, яке на думку позивача не ґрунтується на фактичних обставинах та нормах матеріального права.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, посилаючись на викладені в позовній заяві обставини.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, зазначивши, що складення акту перевірки від 19.01.2010 року та винесення на його основі оскаржуваних податкових повідомлень рішень і першої податкової вимоги було здійснено відповідно до чинного законодавства.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити з таких підстав.

З 16.12.2009 року по 30.12.2009 року працівниками Хмельницької МДПІ було проведено позапланову виїзну перевірку ПП «Подільські ласощі» з питань достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період з 01.12.2006 року по 30.11.2009 року та податку на прибуток за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року, проведення якої продовжено з 31.12.2009 року по 14.01.2010 року (на 5 робочих днів). За результатами перевірки було складено акт № 46/15/33902514 від 19.01.2010 року та прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000501500/78 від 29 січня 2010 року за порушення п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст. 5, п. 5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в частині донарахування податку на прибуток в сумі 61555 грн. та штрафних санкцій в сумі 30778 грн., № 0000511500/80 від 29 січня 2010 року за порушення п. 4.1.4 ст. 4 Закону України порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 170 грн., № 0000511500/79 від 29 січня 2010 року за порушення п. 4.1.4 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в частині нарахування штрафних санкцій в сумі 510 грн. Крім того, відповідачем виключено з податкового кредиту з податку на додану вартість приватного підприємства «Подільські ласощі» 49367 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Згідно ч.9 ст.11-1 Закону позапланова виїзна перевірка здійснюється на підставі виникнення обставин, викладених у цій статті, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Підприємство повідомлялось про намір провести документальну перевірку, що підтверджується копіями запитів від 29.08.2009року №8076/10/15-031 та №8077/10/15-031. У цих запитах відповідач просив позивача надати пояснення та ряд документів, які протягом встановлених 10 днів надіслані не були. На підставі цього 16.12.2009 року Хмельницькою МДПІ було винесено наказ про проведення перевірки № 880 та видане направлення № 420.

Частинами 1, 2 статті 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку:

1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби;

2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Ненадання цих документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, є підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки. Отже у Хмельницької МДПІ були правові підстави проводити перевірку.

До того ж, позивач мав можливість не допускати до проведення перевірки працівників відповідача.

Перевіркою встановлено, що за період з 01.10.2006 року по 30.09.2009 року позивачем було задекларовано валові витрати підприємства в сумі 3661041 грн. та завищено валові витрати в сумі 246835 грн.

По бухгалтерському обліку підприємства станом на 01.10.2009 року рахується товарно-матеріальних цінностей на суму 258873 грн. 71 коп. («Сировина і матеріали» - 2048 грн., «Паливо» - 9060 грн. 43 коп., «Товари на складі» - 247765 грн. 28 коп.), що підтверджено копією оборотно-сальдової відомості за 9 місяців. Станом на 01.01.2009 року залишок кондитерських виробів складає 238435 грн. 68 коп., а станом на 01.10.2009 року 247765 грн. 28 коп. У таблиці 1 додатку К 1/1 «Розрахунок приросту (убутку) балансової вартості запасів» до декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2009 року відсутні записи про запаси, використані не у господарській діяльності.

Для перевірки достовірності відображення позивачем даних у деклараціях, Хмельницькою МДПІ на адресу підприємства було направлено запити про надання копії акту річної інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів №97/10/15-030 від 13.01.2010 року і № 158/10/15-030 від 14.01.2010 року, копії яких наявні в матеріалах справи.

Однак позивачем акт надано не було і перевіркою його наявність також не була встановлена.

Пунктом 15 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: вимагати від керівників підприємств, установ і організацій, що перевіряються в ході планових та позапланових виїзних перевірок, проведення інвентаризацій основних фондів, товарно-матеріальних цінностей та коштів. Згідно ст.10 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

Також перевіркою було встановлено, що станом на 01.01.2009 року на балансі ПП «Подільські ласощі» відсутні власні складські приміщення. Під час перевірки позивачем не було надано договорів оренди приміщень та документів, що підтверджують реалізацію товарно-матеріальних цінностей протягом січня-вересня 2009 року.

У відповідності до пункту 1.4 «Порядку ведення обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів та деривативів), матеріалів, сировини (палива), комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції (у тому числі малоцінних предметів на складах)» облік приросту (убутку) товарних і матеріальних ресурсів ведеться тільки щодо тих товарних запасів і матеріальних ресурсів, витрати на придбання яких відповідно до Закону включаються до складу валових витрат.

Якщо вказані товарні запаси і матеріальні ресурси у звітному періоді використані на цілі, що не пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукцій (робіт, послуг), то їх балансова вартість вираховується із суми, відображеної у графі "залишок на початок періоду" відповідної відомості, складеної за додатками 1 і 2 до цього Порядку.

У Листі МФУ від 12.03.1999 року № 03-303/450а «Про порядок урахування вартості недостач і лишків матеріальних та товарних запасів» сказано, що у випадках нестач або лишків товарних запасів і матеріальних ресурсів сума лишків додається, а сума нестачі віднімається від суми, відображеної у графі "залишок на початок періоду" відповідних відомостей, що складаються по додатках N 1 і 2 до Порядку.

Згідно п.1.32 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті, а згідно п.5.9 ст.5 Закону платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Отже встановлення відповідачем завищення валових витрат виробництва та обігу за четвертий квартал 2008 року на суму 246835 грн. є правомірним. Запаси на вказану суму були використані на цілі, не повязані з продажем продукції (товарів, послуг) і не могли бути віднесені до складу валових витрат в 2008 році, мали бути відображені у графі 4 «Запаси, використані не у господарській діяльності» таблиці 1 додатку К 1/1 до декларації за 2008 рік.

Перевіркою встановлено, що придбані в 2008 році запаси в сумі 246835 грн. не були використані в господарській діяльності, а отже не мали бути віднесені до складу податкового кредиту в 2008 році. Тому податковий кредит грудня 2008 року було завищено на загальну суму 49367 грн. (246835*20%).

У відповідності до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Згідно п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Приватним підприємством «Подільські ласощі» у встановлені граничні терміни не було подано декларацію з податку на прибуток за 1 квартал 2009 року та податкові декларації з податку на додану вартість за січень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року.

У відповідності до п.п. 4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період.

Надіслані поштою до відповідача декларації були заповнені з порушенням загальних вимог оформлення документів податкової звітності, що підтверджується листом Хмельницької МДПІ № 8040/10/28-211 від 26.08.2009 року.

Відповідно до п.п.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право: надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу; оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, проведення перевірки, прийняття відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень і першої податкової вимоги було здійснено відповідно до чинного законодавства та в межах наданих позивачу повноважень. Тому ПП «Подільські ласощі» у позові слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Приватному підприємству «Подільські ласощі» в позові до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції Хмельницької області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень №0000501500/7, №0000511500/80, №0000511500/79 від 29 січня 2010 року та першої податкової вимоги №1/51 від 11 лютого 2010 року відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 07 травня 2010 року

<чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя< для копії >М.Є. Ніколайчук

< для копії >< для копії >