Рішення № 97609520, 03.06.2021, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/4905/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2021 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Харечка С.П..

при секретарі Гожа Г.В.

з участю представника позивача Борисової І.В.

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди та звільнення майна,

ВСТАНОВИВ:

Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради (далі позивач) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3 (далі відповідач) про розірвання договору оренди та звільнення майна.

В обґрунтування позову зазначають, що на підставі клопотання балансоутримувача ЖКП «Сонячне» №1128 від 07.08.2012 передати в оренду нежитлове приміщення загальною площею 8,7 кв. на першому поверсі у ІІІ під`їзді житлового будинку АДРЕСА_1 , між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та фізичною особою ОСОБА_3 29.10.2012 за №916/2132 був укладений договір оренди нежитлового приміщення площею 8,7 кв.м на першому поверсі третього під`їзду ( приміщення №ХІV згідно технічного паспорту та поверхового плану) в житловому будинку АДРЕСА_1 . Вказують, що зазначене приміщення належить до комунальної власності територіальної громади міста Рівного в особі Рівненської міської ради згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 17.02.2020. Балансоутримувачем зазначеного майна було Житлово- комунальне підприємство «Сонячне». На підставі розпорядження міського голови від 25.09.2018 №854-р «Про постановку на баланс управління комунальною власністю - виконавчого комітету Рівненської міської ради нежитлових приміщень в житлових будинках»» нежитлове приміщення було передане на баланс управління комунальною власністю. Строк дії договору встановлювався два роки одинадцять місяців з 29.10.2012 по 28.09.2015. Згодом до договору оренди були внесені зміни додатковими договорами від 12.09.2017 та від 01.11.2017. Відповідно до п. 2.1 орендарю майно було передано в користування на підставі акту прийому-передачі №73 від 29.10.2012. Відповідно до п. 10.3 договору оренди договірні відносини пролонговувалися. ЗазначаюТь. що 22 січня 2019 року орендар звернувся про дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення з 01.02.2019, проте орендар уникав підписання угоди про дострокове розірвання договірних відносин та передачі приміщення по акту прийому-передачі балансоутримувачу. Згідно п.5.2 договору оренди орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату вчасно і в повному обсязі. Відповідно до умов договору (п.3.5) орендна плата сплачується орендарем до 20 числа поточного місяця. Проте орендар недобросовісно виконує взяті на себе зобов`язання по договору оренди. Так станом на 23.03.2020 року заборгованість з орендної плати становить 6121,08 грн. Вважають, що орендарем істотно порушуються права орендодавця внаслідок несплати ним орендної плати. Тому відповідно до п.8.4 договору орендар може пред`явити в суді вимогу про дострокове розірвання договору оренди, якщо орендар не виконує свої зобов`язання, передбачені договором. У зв`язку із невиконанням своїх договірних зобов`язань відповідачем, управління комунальною власністю направило на його ім`я пропозицію від 28.02.2020 за №08-174 про розірвання договору оренди, яка теж залишена без уваги та реагування. Таким чином порушення відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення, а саме несплата орендної плати, є істотним, а відтак вказане є підставою для розірвання договору та повернення майна в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні обґрунтування позовних вимог підтримала, просила суд позов задовільнити, стягнути з відповідача судові витрати.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав відзив, в якому повністю заперечує проти позовних вимог та не погоджується із наведеними позивачем обставинами та правовими підставами позову. Свою позицію мотивує тим, що 21 січня 2019 року ОСОБА_3 , звернувся із заявою на ім`я начальника відділу комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради про добровільне розірвання договору оренди нежитлового приміщення від 23.10.2012р. № 2132, в зв`язку з реєстрацією 19 грудня 2018 року за ним права власності на спірне нежитлове приміщення в будинку АДРЕСА_1 .

Заслухавши пояснення учасників сторін, дослідивши докази, суд приходить до наступних висновків.

Суд встановив, що на підставі клопотання Житлово- комунальне підприємство «Сонячне» (балансоутримувач спірного майна) № 1128 від 07.08.2012 року передати в оренду нежитлове приміщення, між Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради та фізичною особою ОСОБА_3 був укладений договір оренди №91-б нерухомого майна (нежитлового приміщення) площею 8,7 кв.м на першому поверсі третього під`їзду ( приміщення №ХІV згідно технічного паспорту та поверхового плану) в житловому будинку АДРЕСА_1 .

За користування орендованим майном за умовами договору орендар сплачує щомісячно орендну плату в розмірі 153,55 грн. п. 3.1 Договору.

Строк дії договору п.10.1 встановлювався два роки одинадцять місяців з 29.10.2012 по 28.09.2015.

Згодом до договору оренди були внесені зміни додатковими договорами від 12.09.2017 та від 01.11.2017 року, оцінка майна станом на 31 серпня 2017 року становила 33200.00 гривень, щомісячна орендна плата 281.92 гривні, усі інші умови договору від 12.09.2012 року залишаються без змін.

Отже, після спливу строку з 28.09.2015 року договір оренди продовжив свою дію на той самий строк, тобто до 28.08.2018 року.

Відповідно до п 10.5 чинність договору припиняється: закінчення строку, на який було укладено договір; достроково за згодою Сторін або за рішенням суду; відмови Орендодавця від договору відповідно до ст.. 728 Цивільного кодексу України .

На підставі розпорядження міського голови від 25.09.2018 №854-р «Про постановку на баланс управління комунальною власністю - виконавчого комітету Рівненської міської ради нежитлових приміщень в житлових будинках»» нежитлове приміщення площею 8,7 кв.м на першому поверсі третього під`їзду в житловому будинку АДРЕСА_1 було передане на баланс Управління комунальною власністю.

З витягу Державного реєстру речових прав на нерухому майно про реєстрацію права власності убачається, що 12.02.2020 року за Територіальною громадою міста Рівного в особі Рівненської міської ради зареєстроване право власності на нежитлове приміщення, об`єкта нерухомості загальна площа 8.7 кв. м в будинку АДРЕСА_1 ( згідно технічного паспорту та копії плану будинку нежитлове приміщення розташоване на першому поверсі поруч з квартирою №74 і 73).

Також, з досліджених у судовому засіданні письмових доказів, а саме Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно , державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта ОСОБА_3 є власником нежитлового приміщення, об`єкту нежитлової нерухомості загальна площа 11.4 кв.м, розташованого на першому поверсі дев`яти поверхового будинку за адресою АДРЕСА_1 , право власності зареєстроване 19.12.2018 року.

Із довідки виданої головою правління ОСББ «ВЕРБОВА - 46» Л.Ничепорук від 11 березня 2021 року на адвокатський запит від 10.03.2021 року убачається, що в житловому будинку АДРЕСА_1 в третьому під`їзді на першому поверсі поруч з квартирою №74 і 73 розташоване одне нежитлове приміщення, загальною площею 11.4 кв.м.

В судовому засіданні представник відповідача суду пояснив, що відповідач оформив в 2018 році право власності на спірне приміщення, сплачує за нього комунальні платежі, в зв`язку з цим і подав до відповідача заяву про розірвання договору оренди.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Отже, досліджені докази вказують на те, що нежитлові приміщення площею 8,7 кв.м та 11.7 кв.м розташовані на першому поверсі третього під`їзду в житловому будинку АДРЕСА_1 , це одне і теж саме приміщення, і ці обставини не спростовані стороною позивача.

22 січня 2019 року відповідач звернувся до позивача із письмовою заявою про дострокове розірвання договору оренди нежитлового приміщення з 01.02.2019 року.

Матеріали справи містять відомості про те, що після цього позивач рекомендованим повідомленням відправив відповідачу листа від 28.02.2020 року про заборгованість в розмірі 5683.39 гривні та повідомлення від 22.02.2019 року про зобов`язання відповідача передати майна по акту передачі від 04.03.2019 року.

Оскільки, у матеріалах справи відсутній акт прийому передачі майна, як зазначено у п.7.1 Договору оренди, суд приходить до висновку, що сторони добровільно договір не розірвали.

Статтею 651 ЦК України передбачені підстави для зміни або розірвання договору. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином вимога в частині розірвання договору оренди підлягає до задоволення.

Крім того, позивач просив суд усунути перешкоди у користуванні майном шляхом звільнення приміщення, що є об`єктом оренди за Договором оренди комунального майна № 91-б від 29 жовтня 2012 року.

Водночас, виселення з огляду на характер порушеного права позивача у даних правовідносинах не буде ефективним способом захисту, тобто таким, що спрямований не на реальне відновлення порушеного права позивача, так як право власності на спірне приміщення раніше зареєстроване за відповідачем, а повернення майна передбачає необхідність скасування державної реєстрації, у разі якщо майно було зареєстроване незаконно, а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача пропорційно відповідно до задоволених позовних вимог в розмірі 2102,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 258, 259, 264, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради до ОСОБА_3 про розірвання договору оренди та звільнення майна - задовільнити частково.

Розірвати договір оренди від 29.10.2012 року (зі змінами від 12.09.2017 року та від 01.11.2017 року) нежитлового приміщення в АДРЕСА_1 укладеним між ОСОБА_3 та Управлінням комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Позивач: Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, місце знаходження: 33028, м.Рівне, вул. Соборна, буд.12А, код ЄДРПОУ 26259563.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Повний текст рішення виготовлено 11 червня 2021 року.

Суддя Харечко С.П.